Рішення

від 27.03.2020 по справі 826/12237/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2020 року м. Київ № 826/12237/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Північного офісу Держаудитслужби

до Українського центру культурних досліджень

про стягнення коштів,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна фінансова інспекція у м. Києві (надалі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Українського центру культурних досліджень (надалі - відповідач) про стягнення коштів у розмірі 20 980, 29 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року відкрито скорочене провадження у справі.

У зв`язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровича П.О.

Ухвалою від 31.05.2017 прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 22.08.2017, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Протокольною ухвалою проголошеною в судовому засіданні 22.08.2017 без виходу до нарадчої кімнати, здійснено процесуальне правонаступництво та замінено первісного позивача на Північний офіс Держаудислужби.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, які наявні в матеріалах справи.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, а рішення постановлене з урахуванням п. 10 частини першої Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною фінансовою інспекцією в м. Києві відповідно до п.1.3.2.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в м. Києві на IV квартал 2015 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Українського центру культурних досліджень за період з 01.01.2013 по 01.11.2015.

Під час ревізії встановлено, що в порушення умов п. 5.1 Контракту від 20.01.2014 №562, п. 2 Наказу Міністерства культури і туризму України Про впорядкування умов оплати праці працівників науково-дослідних установ культури на основі Єдиної тарифної сітки від 31.10.2005 № 783 та п. 9 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 170, Центром в період з 01.12.2013 по 01.07.2015, без рішення Міністерства культури України призначено директору ОСОБА_1 надбавку за знання та використання в роботі двох і більше іноземних мов у розмірі 25% від посадового окладу, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державі на загальну суму 20 980,29 грн (в т.ч. заробітна плата - 15392,73 грн, нарахування на заробітну плату - 5587,56 грн.).

За результатами ревізії складено акт від 18.12.2015 №13-30/7 та винесено вимогу Щодо усунення порушення законодавства від 30.12.2015 №26-04-14-14/13378.

З огляду на не вчинення відповідачем дій, направлених на усунення встановленого порушення та виконання вимоги від 30.12.2015, позивач звернувся до суду для повернення бюджетних коштів.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення погреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно пункту 1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі по тексту - Положення), Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Підпунктами 15 та 21 пункту 6 Положення встановлено, що Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 18 пункту 6 Положення встановлено, що Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пунктів 7 та 10 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , якими передбачено право органу державного фінансового контролю пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, законодавством регламентовано повноваження Державної фінансової інспекції України та її територіальних органів здійснювати контроль за використанням бюджетних коштів та в разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо їх усунення.

Крім того, з викладених правових норм вбачається, що при виявленні збитків, завданих державі чи підконтрольному об`єкту, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звертатися до суду з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог Державної фінансової інспекції України та її територіальних органів та не відшкодовано такі збитки в добровільному порядку.

Відтак, виявлені органом фінансового контролю збитки, що завдані бюджету, стягуються в судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю.

Як вже зазначалось, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стали обставини виплати Відповідачем в період з 01.12.2013 по 01.07.2015, без рішення Міністерства культури України директору ОСОБА_1 надбавки за знання та використання в роботі двох і більше іноземних мов у розмірі 25% від посадового окладу в загальному розмірі 20 980,29 грн.

Однак, суд не може повністю погодитись з обґрунтованістю наведених доводів контролюючого органу, внаслідок їх передчасності, за врахуванням такого.

Відповідно до підпункту г підпункту 2 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та відповідно до абз. г пп.3 п.2 Наказу Міністерства культури і туризму України від 31.10.2005 р. № 783 Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки , можуть установлюватися надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови:

- однієї європейської -10%;

- однієї східної, угро-фінської або африканської - 15%;

- двох і більше мов - 25% посадового окладу (ставки заробітної плати).

Так, листом від 11.02.2014 р. № 24 УЦКД звернувся до Міністерства культури України з проханням встановити надбавку за знання іноземних мов у розмірі 25%, врахувавши її у штатному розписі з 01.01.2014 р.

У відповідь наказом Міністерства культури України від 28.02.2014 р. № 124-6 Про затвердження штатних розписів проблемних науково-дослідних лабораторій вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ з 01 січня 2014 року за підписом Міністра культури України, Міністерство затвердило штатний розпис УЦКД із урахуванням надбавки За знання та використання іноземних мов 10%-25%. ОСОБА_1 за штатним розписом встановлено надбавку в розмірі 864,75 грн.

Належним чином засвідчені копії вказаних розпорядчих документів долучено відповідачем до матеріалів справи.

Таким чином, надбавку за знання іноземних мов в сумі 864,75 грн директору УЦКД ОСОБА_1 цілком правомірно встановлено, починаючи з 01.01.2014 p.

Разом з тим, листом № 568/7-4/13-16 від 24.02.2016 р. Міністерство культури України підтвердило встановлення надбавки за знання іноземних мов директору УЦКД ОСОБА_1 у розмірі 25% з 01.01.2014 р.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині, що стосуються періоду призначення і виплати надбавки з 01.01.2014 - 01.07.2015.

Однак, як встановлено судом з наданого позивачем розрахунку виплат, нарахування і виплата надбавки за знання іноземних мов ОСОБА_1 в загальній сумі 964,31 грн була також здійснена відповідачем і в грудні 2013 року.

Оскільки Міністерство погодило нарахування і виплату надбавки починаючи з 01.01.2014, то нарахування надбавки в грудні 2013 року не можна вважати правомірним, внаслідок чого позовні вимоги в частині 964,31 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем доведено правомірність нарахування суми завданих державі збитків з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Північного офісу Держаудитслужби підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, сума сплаченого позивачем судового збору не відшкодовується.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Українського центру культурних досліджень на користь загального фонду Державного бюджету України по КПКВ 1801020 Прикладні розробки у сфері розвитку культури за КЕКВ 2281 Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм кошти в сумі 964,31 грн (дев`ятсот шістдесят чотири грн 31 коп.).

3. В решті позову відмовити.

ПІВНІЧНИЙ ОФІС ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40479560, адреса: 04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 18).

УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02215041, адреса: 01054, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВІВ ВАЛ, будинок 36).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович