Ухвала

від 16.03.2020 по справі 202/4212/18

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4212/18

Провадження № 1-кс/0202/1897/2020

У Х В А Л А

Іменем України

16 березня 2020 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017040000000028 від 13.01.2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017040000000028 від 13.01.2017 року.

В обґрунтування своїх вимог заявники вказують, що 30.08.2019 року ними за договорами купівлі-продажу придбано у рівних частках земельну ділянку з кадастровим номером: 1221455400:02:010:0659, загальною площею 0,48 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

03.12.2019 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1221455400:02:010:0659.

Заявники вважають, що підстави для застосування такого заходу кримінально-правового характеру як обмеження права власності, тобто арешт майна - відсутні.

Питання про арешт нерухомого майна, що належить їм на праві власності, вирішувалося без участі представника власників, що унеможливило отримання об`єктивної та вичерпної інформації щодо місцезнаходження, стану, умов використання майна, клопотання про арешт якого заявлено слідчим. Незалучення представника власників до розгляду питання про арешт майна унеможливило об`єктивний та неупереджений розгляд порушеного слідчим питання про застосування арешту.

Майно, на розпорядження яким судом накладена заборона, знаходиться у їх власності, якими жодного правопорушення не вчинялося. Про конфіскацію майна в майбутньому (можливу) взагалі не йдеться, чи ставилось відповідне питання слідчим не відомо. Невідомо, чи розглядалася слідчим суддею співрозмірність накладеного арешту, оскільки було накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 1221455400:02:010:0659 загальною площею 0,48 га.

Застосоване судом обмеження права власності у вигляді арешту на нерухоме майно, яке ними використовується в своїй діяльності, фактично є незаконним втручанням в вільне володіння правом власності, що заборонено чинним законодавством.

Їм, заявникам, не відомо, яке відношення має нерухоме майно до правопорушень. Не наведено жодних подій чи обставин, які б вказували на загрозу втрати майна чи на причетність власників до вказаного порушення. При постановленні ухвали не було надано оцінки жодному доказу, оскільки і не було надано жодного доказу, на яких ґрунтуються висновки щодо необхідності накладення арешту на майно. При викладенні своєї позиції, на підставі якої було постановлено ухвалу, слідчий керувався виключно припущенням про ту або іншу подію, не підтверджуючи вказане документальними/матеріальними джерелами, що є неприпустимим в рамках кримінального процесу.

Правові підстави для застосування такого обмеження права власності, як арешт нерухомого майна - за даних обставин відсутні. При цьому використання нерухомого майна здійснюється власниками відповідно до вимог чинного законодавства України.

При винесені ухвали не було надано оцінки жодному доказу і не було надано жодного доказу, на яких ґрунтуються висновки щодо необхідності накладення заборони розпорядження майном (арешту нерухомого майна) та його використання. Постановлена ухвала позбавляє можливості в повній мірі реалізувати надані чинним законодавством України права та обов`язки щодо володіння майном.

Таким чином, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2019 року, якою накладено арешт на нерухоме майно, що належить їм на праві власності було порушено їхні права, передбачені ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 319, ст. 321 Цивільного кодексу України.

У зв`язку з викладеним, заявники просили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2019 року на земельну ділянку з кадастровим номером 1221455400:02:010:0659, загальною площею 0,48 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їм на праві власності.

Заявники в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлялись, про причини неявки не повідомили, надали заяви, в котрих клопотання просили розглянути без їхньої участі.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Вислухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, кримінального провадження № 12017040000000925 від 21.07.2018 року, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42017040000000028 від 13.01.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України.

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 від 27.11.2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 1221455400:02:010:0659, площею 0,48 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, котра на цей час на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (1/2 частки у кожної), визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 42017040000000028 від 13.01.2017 року.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2019 року було накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1221455400:02:010:0659, площею 0,48 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, котра на цей час на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (1/2 частки у кожної).

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 № 5 за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI "Перехідні положення" КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Враховуючи, що обов`язок доказування перед слідчим суддею наявності підстав для скасування арешту майна покладено на осіб, які звертаються з цим клопотанням, вони повинні обґрунтувати необхідність скасування арешту майна.

З огляду на зазначене, вважаю, що клопотання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, оскільки заявниками не доведена необґрунтованість ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2019 року про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1221455400:02:010:0659 площею 0,48 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, оскільки вказане нерухоме майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні у зв`язку з тим, що зібрані під час досудового розслідування докази об`єктивно свідчать, що численна перереєстрація права власності на зазначене нерухоме майно виконана на підставі підроблених документів та здобута злочинним шляхом, а тому арешт обґрунтовано накладався з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також заявником не було представлено доказів того, що на теперішній час минула потреба в подальшому застосуванні цього заходу. На час розгляду клопотання кримінальне провадження № 42017040000000028 від 13.01.2017 року не завершене, а збереження речових доказів необхідне для забезпечення кримінального провадження.

У зв`язку з викладеним, клопотання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017040000000028 від 13.01.2017 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 171, 174, 369-372, 376 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017040000000028 від 13.01.2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1