Ухвала

від 18.03.2020 по справі 216/1551/20

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/1551/20

Провадження № 2/216/2567/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Онопченко Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, про поновлення права користування житловим приміщенням малолітній дитині, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, та з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що вона діє в інтересах захисту прав малолітньої доньки, яка є дитиною з особливими потребами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Аналогічні положення щодо звільнення від сплати судового збору знайшли своє відображення в статті 8 Закону України Про судовий збір .

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку й розмірі. На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Наведенні позивачем в клопотанні обставини щодо неспроможності сплати судового збору при зверненні до суду за захистом порушених прав малолітньої доньки, яка є дитиною з особливими потребами, не є достатньою підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Ураховуючи викладене, вважаю, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Водночас відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2020 рік у місячному розмірі з 1 січня - 2102 грн.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840 грн. 80 коп.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Однак позивачем указані вимоги закону не виконано й судовий збір у зазначеному розмірі не сплачено.

Крім того, пунктами 2, 6, 7, 10 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, в порушення зазначених вимог законодавства у позовній заяві відсутні оговорені вище відомості.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Однак, позивачем не в повному обсязі додано копії всіх документів, що додаються до позовної заяви для відповідача та третьої особи.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Згідно із частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам статей 175 і 177 ЦПК України, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, про поновлення права користування житловим приміщенням малолітній дитині - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що уразі невиконання цієї ухвали у встановлений строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В.Онопченко