Постанова

від 27.03.2020 по справі 640/1852/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2020 року

м.Київ

справа №640/1852/19

провадження №К/9901/28859/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства освіти і науки України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2019 (суддя Огурцов О.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 (головуючий-суддя: Кучма А.Ю., судді: Мєзєнцев Є.І., Степанюк А.Г.)

у справі № 640/1852/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес-Т

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, Міністерства освіти і науки України,

третя особа: Державна наукова установа Український інститут науково-технічної експертизи та інформації

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, установив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Т" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, Міністерства освіти і науки України, третя особа - Державна наукова установа "Український інститут науково-технічної експертизи та інформації", в якій просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства освіти та науки України, викладене у формі листа від 12.12.2018 № 1/11-14142, рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, викладене у формі листа від 22.12.2018 № 30-03/12310, зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву повторно розглянути заяви позивача від 22.11.2018 № 1379, 1380, 1381.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2019 у справі №640/1852/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019, позов задоволено повністю.

3. Міністерство освіти і науки України з вищевказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 у справі №640/1852/19 та передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю, а саме: до Господарського суду міста Києва.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Т" звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву з заявами від 22.11.2018 про включення об`єктів права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації:

- № 1379 щодо об`єкта малої приватизації: виробничої будівлі - Лабораторний корпус літера Б, що знаходиться за адресою: вул. Антоновича, 180, м. Київ, 03150 та утримується на балансі Державної наукової установи Український інститут науково-технічної експертизи та інформації ;

- № 1380 щодо об`єкта малої приватизації: Адміністративної будівлі літера А, що знаходиться за адресою: пров. Руслана Лужевського, 3, м. Київ, 03150 та утримується на балансі Державної наукової установу Український інститут науково-технічної експертизи та інформації .

- № 1381 щодо об`єкта малої приватизації: Адміністративну будівлю літера В, що знаходиться за адресою: пров. Руслана Лужевського, 3, м. Київ, 03150 та утримується на балансі Державної наукової установу Український інститут науково-технічної експертизи та інформації .

5. Листом від 22.12.2018 № 30-03/12310 Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Т" про залишення заяв від 22.11.2018 №1379, №1380 та №1381 про включення вищенаведених об`єктів до переліку об`єктів малої приватизації, без розгляду.

6. В зазначеному листі вказано наступне: "В Регіональному відділенні були зареєстровані Ваші заяви про включення об`єктів права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації - лабораторного корпусу літера Б (виробничої будівлі), за адресою: м. Київ, вул. Антоновича. 180; адміністративної будівлі літера А, за адресою: м. Київ, провулок Руслана Лужевського, 3; адміністративної будівлі літера В, за адресою: м. Київ, провулок Руслана Лужевського, 3, які перебувають на балансі державної наукової установи Український інститут науково-технічної експертизи та інформації (код ЄДРПОУ 40814998) та направлено звернення щодо надання згоди на включення об`єктів до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації до уповноваженого органу управління - Міністерства освіти і науки України.

7. Листом від 12.12.2018 №1/11-14142 (від 19.12.2018 вх.№10481) Міністерством освіти і науки України повідомлено, що Законом України Про перетік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації затверджено-перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, до якого включено наступні установи:

- Український інститут науково-технічної і економічної інформації (код ЄДРПОУ 163082720, за адресою: м. Київ, вул. Горького, 180;

- Державна науково-технічна бібліотека України (код ЄДРПОУ 2736372), за адресою: м. Київ, вул. Горького, 180;

- Виробниче поліграфічне підприємство (код ЄДРПОУ 02736411). за адресою: м. Київ. вул. Горького, 180;

- Київський ЦНТЕІ (код ЄДРПОУ 03056656), за адресою: м.Київ, вул. Горького, 180.

Державну наукову установу Український інститут науково-технічної експертизи та інформації (далі - УкрІНТЕІ) було утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1027 та Наказу Міністерства освіти і науки України від 21.12.2015 шляхом злиття державної наукової установи Державний інститут науково-технічної та інноваційної експертизи (код ЄДРПОУ 20590746) та Українського інституту науково-технічної і економічної інформації (код ЄДРПОУ 163 08272) і є їх правонаступником.

8. УкрІНТЕІ є державною установою, що утримується за рахунок коштів державного бюджету і належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, яке є органом управління майном.

9. З метою недопущення втрати державного майна та нанесення значних економічних збитків державі Міністерством освіти і науки України не погоджено включення об`єктів права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, а саме: лабораторного корпусу (літера Б - вул. Антоновича, 180), адміністративної будівлі (літера А) та адміністративної будівлі (літера В), за адресою: м.Київ, провулок Руслана Лужевського, 3."

10. Позивач не погоджуючись з рішенням відповідача-2 від 12.12.2018 № 1/11-14142 та рішенням відповідача-1, яке оформлено листом від 22.12.2018 № 30-03/12310 звернувся з відповідним позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що Державна наукова установа Український інститут науково-технічної експертизи та інформації (код ЄДРПОУ 40814998) не є об`єктом права державної власності, що не підлягає приватизації, в розумінні Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , будь-які докази того, що Державна наукова установа Український інститут науково-технічної експертизи та інформації (код ЄДРПОУ 40814998) належить до об`єктів, що мають загальнодержавне значення та не підлягає приватизації в матеріалах справи відсутні, оскільки є не доведеним, що Державна наукова установа Український інститут науково-технічної експертизи та інформації належить до категорії підприємств, необхідних для виконання державою своїх основних функцій, забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, передбачених ч. 2 ст. 4 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна . З характеристик нерухомого майна не вбачається, що майно вказане позивачем у заявах від 22.11.2018: № 1379, 1380, 1381 входить до складу цілісних майнових комплексів.

12. Також суди зробили висновок про відсутність законодавчої заборони на включення об`єктів щодо яких позивачем було подано заяви від 22.11.2018: № 1379, 1380, 1381 до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. У касаційній скарзі Міністерство освіти і науки України посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та неповне дослідження всіх обставин справи.

14. За посиланням скаржника, суди попередніх інстанцій порушено правила юрисдикції, оскільки спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і повинен розглядатися відповідним господарським судом.

15. Порушенням норм процесуального права скаржник вважає те, що судом першої інстанції копію ухвали про відкриття провадження у справі не було направлено засобами поштового зв`язку Міністерству освіти і науки України, а тільки електронною поштою, і відповідач-2 таку ухвалу електронною поштою не отримав, а ознайомився з її змістом 03.05.2019.

16. На думку скаржника, суд першої інстанції порушив норми процесуального права і помилково розглядав справу в порядку спрощеного позовного провадження.

VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

18. Вирішуючи спір у цій справі по суті, суди першої та апеляційної інстанцій розглядали такий як публічно-правовий спір за правилами адміністративного судочинства.

19. Колегія суддів вважає, що розгляд даного спору за правилами КАС України суди здійснювали внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Cловосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.

20. Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб і суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

21. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

22. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

23. Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з відмовою відповідачів у включенні об`єктів права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Таким чином, цей позов пов`язаний із приватизацією об`єкта державної власності.

24. Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна спори щодо приватизації державного або комунального майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, крім випадків, коли сторони погодили передачу таких спорів на вирішення міжнародному комерційному арбітражу відповідно до частини дванадцятої статті 26 цього Закону.

25. У постанові Верховного Суду України від 01.12.2009 у справі № 21-1506во09 зазначено, що господарські суди на загальних підставах вирішують, зокрема, спори, пов`язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), у тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації.

26. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.01.2019 у справі № 805/2495/17-а при розгляді позовних вимог про визнання неправомірними дій (бездіяльності) відповідачів щодо порушення строків розгляду заяви позивача про включення до переліку об`єктів приватизації шляхом викупу цілісного майнового комплексу, зробила висновок про те, що спір пов`язаний з приватизацією об`єкта державної власності і має розглядатися за правилами господарського судочинства.

27. Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із визначеним підходом.

28. За таких обставин суд вважає, що між позивачем та відповідачем (суб`єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

29. Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

30. В силу приписів ст. 354 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

31. Згідно з ч. 1 ст. 239 Кодексу, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

32. Відповідно до ч. 1 ст. 239 чинної редакції КАС України, позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 345, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 у справі №640/1852/19 - скасувати.

Провадження у справі №640/1852/19 - закрити.

Роз`яснити позивачу, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства, а також роз`яснити, що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб