Ухвала

від 27.03.2020 по справі 826/10334/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 березня 2020 року

Київ

справа №826/10334/17

адміністративне провадження №К/9901/8473/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №826/10334/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизація та енергетика" до Державної фіскальної служби України, третя особа - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоматизація та Енергетика" звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання дій щодо неприйняття до реєстрації податкової накладної № 12 від 26.06.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних неправомірними та вважати податкову накладну №12 від 26.06.2017 такою, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.07.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2019, ухваленим за наслідками розгляду справи у порядку загального позовного провадження, позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Не погодившись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 23.03.2020.

Частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Частиною четвертою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Згідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

2 червня 2016 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким внесено зміни до Конституції України (Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), відповідно до яких розділ XV "Перехідні положення" Основного Закону України було доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року №1401-VIII.

Таким чином з 1 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Суд звертає увагу на те, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані лише питання представництва.

Водночас самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Отже для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Враховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку, передбачених статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальних прав можливий за умов, визначених законодавством.

Частиною першою статті 82 Цивільного кодексу України передбачено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно з частиною четвертою статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, і спеціальним законом, а саме Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

Частиною першою статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, з-поміж інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

При цьому відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Касаційна скарга, подана від імені Державної податкової служби України, підписана представником Григор`євою А.В., на підтвердження повноважень якої надано копію довіреності від 11.01.2020 №99-00-08/26/304.

Відомості про особу, що підписала касаційну скаргу, в Реєстрі відсутні.

Єдиний реєстр адвокатів України також не містить інформації про те, що Григор`єва А.В. має статус адвоката і такого документа до касаційної скарги не додано.

За правилами пункту першого частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Враховуючи те, що документів, які б засвідчували право Григор`євої А.В. на здійснення представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і представництва, не надано, то відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України скарга не приймається до розгляду та повертається скаржнику.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизація та енергетика" до Державної фіскальної служби України, третя особа - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії - повернути особі, яка її подала.повернути особам, які її подали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

С.С. Пасічник,

Суддя Верховного Суду