Ухвала

від 24.03.2020 по справі 752/25328/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25328/19

Провадження № 2/752/3524/20

У Х В А Л А

24 березня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будівельник-14/11 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2019 року до провадження Голосіївського районного суду м. Києва надійшла вищезазначена позовна заява.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2019 року по зазначеній цивільній справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

24.03.2020 року відповідач подав до суду заяву, в якій посить здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Заява мотивована тим, що призначення справи у порядку спрощеного позовного провадження обмежує права відповідача на захист, унеможливлює залучення свідків для додаткових підтверджень фактів, які викладені у відзиві на позов та перешкоджає всебічному встановленню обставин справи.

Частиною 2 ст. 19 та п.4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.

Згідно ч.ч. 4-6 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду:

1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Отже, виходячи з вищенаведеного, спрощене позовне провадження - це передбачена процесуальним законом процедура розгляду цивільних справ, яка може мати місце лише у визначених законом випадках: 1) чи на підставі письмового клопотання позивача та у відсутності заперечень щодо цього у відповідача, 2) чи за ініціативою суду, без виклику сторін, третіх осіб та інших представників з ухваленням рішення на основі поданих сторонами доказів та їх аналізу і оцінки судом.

Завданням спрощеного позовного провадження є оперативний розгляд цивільних справ. Для такого провадження характерним є не змагальність сторін безпосередньо в судовому засіданні, а змагальність поданих до суду доказів з роз`ясненням їх доказової суті по відношенню до певних фактів чи обставин.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги стосуються вимог, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.

Будь - яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження своєї заяви та на підтвердження відсутності підстав, визначених ч. 1 ст. 274 ЦПК України, відповідачем не надано, що свідчить про відсутність підстав для задоволення останньої.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 274, 277 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні заяви відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будівельник-14/11 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко