Постанова

від 16.12.2020 по справі 752/25328/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №752/25328/19 головуючий у І інстанції: Хоменко В.С.

провадження 22-ц/824/11754/2020 доповідач: Сліпченко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Сліпченка О.І. (суддя-доповідач), Іванової І.В., Сушко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2020 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будівельник-14/11 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будівельник-14/11 (надалі ОСББ Будівельник-14/11 ) звернулось з вищевказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 08 серпня 2018 року проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будівельник-14/11 у будинку АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою ОСББ здійснює утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за рахунок відповідних внесків всіх співвласників.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у вищевказаному будинку.

Вказало, що статутом ОСББ Будівельник-14/11 передбачено обов`язок співвласника виконувати обов`язки, передбачені статутом, а саме: своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні платежі та внески. Однак, відповідач внески у відповідності до положень Статуту не сплачує, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по сплаті внесків у сумі 11 170,09 грн., 3% річних - 512,38 грн., інфляційні нарахування - 1 764,07 грн., а всього - 13 446,54 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що місцевий суд не врахував її пояснень, зокрема посилань на те, що протоколи, якими затверджено відповідні тарифи наданих послуг не є належною підставою для розрахунку заборгованості

Вважає, що протокол установчих зборів від 05 липня 2018 року не відповідає вимогам законодавства та є недійсним.

Крім того посилається на те, що нею було заявлено вимоги щодо відмови в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, однак місцевий суд на зазначене уваги не звернув.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача з доводами відповідача не погоджується, рішення місцевого суду вважає обґрунтованими, оскільки ОСББ Будівельник-14/11 здійснює утримання будинку, внески щодо його забезпечення повинні сплачуватись співвласниками, а розмір заборгованості підтверджений належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами;

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів

3) показань свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає не в повній мірі.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у співвласника багатоквартирного будинку являється обов`язком його утримання, а тому вимоги позивача, щодо стягнення відповідних внесків є обґрунтованими.

Колегія суддів повністю погодитись з такими висновками не може з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 загальною площею 29,90 м 2 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Тетерською О.Ю. 26.03.2002 року за реєстровим № 642 (а.с. 9).

08. серпня 2018 року проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будівельник-14/11 , що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 16).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будівельник-14/11 створене шляхом реорганізації житлово-будівельного кооперативу Будівельник і є його правонаступником та об`єднує власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_4 (а.с. 10).

Згідно положень розділу II Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будівельник-14/11 метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.

За змістом розділу IV Статуту джерелами фінансування є кошти об`єднання, які складаються, зокрема, з внесків та платежів співвласників.

Порядок сплати, перелік внесків і платежів співвласників, у тому числі розміри відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та Статуту.

Відповідно до розділу V Статуту співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно виписки з протоколу № 1 зборів ЖБК Будівельник по АДРЕСА_1 від 07 жовтня 2013 року прийнято нормативні витрати на утримання будинків та прибудинкової території в розмірі 2,90 грн. (а.с. 23).

Згідно розділу ІІІ протоколу установчих зборів від 05 липня 2018 року загальними зборами затверджено внесок на утримання будинку АДРЕСА_1 та його прибудинкової території у розмірі 5,52 грн. за 1 м 2 загальної площі квартири (а.с. 24-28).

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до пункту 1.6 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послу, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України № 60 від 25 квітня 2005 року, виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. ст. 19, 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.

Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будівельник-14/11 створене шляхом реорганізації житлово-будівельного кооперативу Будівельник і є його правонаступником та об`єднує власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_4 .

Доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами не було укладено договору про надання житлово-комунальних послуг, відтак у відповідача відсутній обов`язок по їх оплаті та відповідно вони надані йому безоплатно, колегія суддів оцінює критично, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

ОСОБА_1 не спростовує того, що вона користувалась послугами.

Місцевий суд вірно зазначив, що матеріали справи не містять доказів в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України щодо оскарження та визнання недійсними рішень позивача про встановлення розміру внесків, оформлених протоколами, а тому твердження відповідача з даного приводу не приймаються до уваги.

Таким чином суд першої інстанції вірно визначив, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем, щодо внесків на утримання будинку, однак не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 посилалась на пропуск строку позовної давності позивачем, як на підставу для відмови в задоволенні позову(а.с.40).

Згідно положень ст. ст. 256, 257 ЦК України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, у межах строку позовної давності, загальна тривалість якого встановлюється в три роки.

У відповідності до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

У відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином заборгованість необхідно стягнути з відповідача в межах трирічного строку від дати подачі позову, яка відповідно становить - 4524,23 грн. (грудень 2016 - жовтень 2019)

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що сума заборгованості підлягає стягненню частково, розрахунок збитків від інфляції та 3% річних також потребує перерахунку та відповідно розраховується за формулами:

Індекс інфляції - добуток щомісячних індексів за відповідний період:

[Збитки від інфляції] = [Сума боргу] [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]

3% річних :

[Відсотки] = [Сума боргу] [Процентна ставка -3%] / 100% / 365 днів.

У відповідності до стягуваної заборгованості по періодичних платежах збиток від інфляції складає - 321,40 грн., а 3% річних - 185,48 грн.

Враховуючи те, що місцевим судом було невірно з`ясовано обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення заборгованості по сплаті внесків за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 4524,23 грн., 3% річних в розмірі 185,48 грн. та збитку від інфляції - 321,40 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду платіжне доручення № 131 від 28 листопада 2019 року про сплату позивачем 3 000,00 грн. за правничу допомогу адвокату Бардаш О.В. згідно договору № 2 від 21.11.2019 року (а.с. 20).

Відповідач не спростовувала понесені позивачем витрати на правничу допомогу.

Загальна сума позовних вимог 13446,54 грн. із них задоволено 5031,11 грн. - 37,42%.

Судовий збір сплачений сторонами під час розгляду справи - 3072,5 грн. (1921 грн. позивачем та 2881,50 грн. відповідачем),

Відповідно до задоволених позовних вимог 1149,73 грн. судового збору та 1122,6 грн. витрат на правничу допомогу повинно бути покладено на відповідача, що в сумі складає 2272,33 грн. судових витрат.

Однак відповідачем сплачено судовий збір в більшому розмірі ніж вищезазначена сума, а тому при розподілі судових витрат колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України різниця підлягає стягненню із позивача, яка складає 609,17 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2020 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 . ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будівельник-14/11 (код ЄДРПОУ 25772945, адреса: 03040, м. Київ, вул. В. Дубініна, буд. 14, кв. 3) заборгованість по сплаті внесків за утримання будинку та прибудинкової території за період з грудня 2016 року по жовтень 2019 року, яка становить 4 524(чотири тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн. 23 коп., 3% річних в розмірі 185(сто вісімдесят п`ять) грн. 48 коп., інфляційні нарахування в розмірі 321(триста двадцять одна)грн. 40 коп. а всього - 5031(п`ять тисяч тридцять одна) грн.11 коп.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будівельник-14/11 (код ЄДРПОУ 25772945, адреса: 03040, м. Київ, вул. В. Дубініна, буд. 14, кв. 3) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 .) судові витрати в розмірі 609 (шістсот дев`ять) грн. 17 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2020 року.

Сліпченко О.І.

Іванова І.В.

Сушко Л.П.