Рішення

від 26.02.2020 по справі 160/12972/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року Справа № 160/12972/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

ТОВ "ДП Втормет" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій просило суд:

- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі відділу у Криворізькому районі, щодо індексації нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, розташованої за адресою м. Кривий Ріг, вул. Валявка, 1, кадастровий номер 1211000000:08:639:0001, із застосування коефіцієнту індексації за 2014 р. (1,249) та 2015 р. (1,433) при формуванні витягу від 14.11.2019 р. № 383041 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі відділу у Криворізькому районі, провести перерахунок, сформувати та видати ТОВ "ДП Втормет" новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - кадастровий номер 1211000000:08:639:0001, розташованої у м. Кривий Ріг, вул. Валявка, 1, без застосування коефіцієнту індексації за 2014 р. (1,249) та 2015 р. (1,433).

В обґрунтування позовних вимог та відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначив, що дії відповідача щодо проведення в 2016 році індексації нормативної грошової оцінки із застосуванням коефіцієнтів індексації за 2014, 2015 роки протиправними та такими, що порушують його права як землекористувача, оскільки призвели до суттєвого збільшення орендної плати.

ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що відповідно до рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 року №3728 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу , середня (базова) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн. Саме з зазначеною датою пов`язується початок кумулятивного застосування щорічних коефіцієнтів індексації. Таким чином, коефіцієнт К(і) є добутком трьох коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, взятих за 2014, 2015 та 2016 роки, а саме: 1, 249 х 1,433 х 1,06 = 1,8972. Отже, твердження позивача про те, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель повинен бути застосований лише з 2016 р. є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам законодавства України, оскільки ст.289 ПК України зазначено, що, коефіцієнт нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно не від дати затвердження рішенням міської ради технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, отже, розроблення відповідної технічної документації з нормативної грошової оцінки відбулося станом 01.01.2014, що й враховано відповідним рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728. Відтак, ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, надаючи адміністративну послугу, а саме витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:639:0001 від 14.11.2019 № 97-4-0.22-2987/165-19 були відсутні протиправні дії щодо застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки - 1,8972, оскільки зазначений коефіцієнт визначений на підставі кумулятивного застосування щорічних коефіцієнтів індексації від дати проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:639:0001.

Ухвалою суду від 26.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У період з 10.01.2020 року по 24.01.2020 року, та 24.02.2020 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці, а в період з 27.01.2020 року по 31.01.2020 року перебував на лікарняному.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 23.12.2009 року між Криворізькою міською радою в особі секретаря міської ради Маляренка С.В. (Орендодавець) та ТОВ "ДП Втормет" в особі директора Івченка І.П. укладено договір оренди земельної ділянки. Предметом Договору є оренда земельної ділянки площею 1,5466 га за адресою: м . Кривий Ріг, вул. Валявка, 1 . Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:08:639:0001.

Після закінчення Договору його було поновлено рішенням відповідача від 30.12.2014 р. № 3266 та в подальшому видано Додаткову угоду про продовження терміну дії Договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 14.01.2010 р. № 041010800041) та внесення змін до нього (далі - додаткова угода).

Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, щодо частини тексту виданої додаткової угоди виник спір. В свою чергу, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 р. по справі № 904/3633/15 було, зокрема, термін дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 14.01.2010 №041010800041) продовжено на 5 років до 14.01.2020 року, та встановлено, п. 7 договору, що річна орендна плата вноситься виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки, а саме, у розмірі 67237,21 грн. (5603,10 грн. у місяць).

Позивач звернувся до відповідача з метою отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки орендна плата сплачується згідно п. 7 договору оренди у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Разом з цим, позивачем було отримано витяг від 14.11.2019 р. № 383041 відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно якого, зазначено розмір нормативної грошової оцінки 5135639,96 грн.

Слід зазначити, що до вартості земельної ділянки, застосовано наступні коефіцієнти індексації, а саме: Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки: 1,8972 . Цей індекс являє собою кумулятивне значення індексів інфляції за 2016 р. у розмірі 1,06, за 2015 -1,433, за 2014 р. - 1,249.

Таким чином, розмір річної орендної плати для позивача буде складати 154069,20 грн. (5135639,96 грн.*3%), а повинен був складати 86081,80 грн. (154069,20 грн./(1,433* 1,249)).

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Відповідно дост. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

У відповідності до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Судом встановлено, що рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015р. №3728 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки зе мель міста Кривого Рогу, що містить: середню (базову) вартість 1 кв. м земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн.; результати пофакторної оцінки при визначенні комплексного індексу цінності території (додаток 1); визначення зонального коефіцієнта Км2 та грошової оцінки 1 кв. м землі в межах економіко-планувальних зон (додаток 2); грошову оцінку земель різного функціонального призначення (грн. за 1 кв. м) у розрізі економіко-планувальних зон (додаток 3); опис меж економіко-планувальних зон міста Кривого Рогу (дода ток 4); нормативну грошову оцінку 1 га землі сільськогосподарського приз начення в межах міста за агровиробничими групами ґрунтів (додаток 5). Установлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок прово диться відповідно до вимог чинного законодавства України. Рекомендовано управлінню Держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області забезпечити видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Запропоновано власникам, користувачам та орендарям земельних діля нок отримати в установленому порядку витяги з технічної документації про но рмативну грошову оцінку земельних ділянок, затвердженої рішенням, та забез печити подання на наступний податковий період декларацій до відповідних Криворізьких об`єднаних державних податкових інспекцій Головного управ ління Міндоходів України у Дніпропетровській області в порядку й терміни, визначені Податковим кодексом України.

Слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Підпунктом 271.1.1 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Отже, аналіз вище наведеного показав, що за змістом вказаної норми, кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення про її затвердження чи датою введення нормативної грошової оцінки.

Суд зазначає, що з моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов`язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки, але не коефіцієнтів її індексації, які, як зазначалось, застосовуються кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Так, згідно з витягом відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14.11.2019 року №383041 при визначенні середньої вартості земельної ділянки було використано шляхом кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік 1,249 та за 2015 рік 1,433 та за 2016 рік 1,06.

Криворізька міська рада рішенням від 24.06.2015 року № 3728, яке набрало чинності з 01.01.2016 року, затвердила нормативну грошову оцінку земель міста Кривого Рогу, базова вартість 1 кв.м. якої була визначена на рівні 270 грн 60 коп.

Суд зазначає, що 01 січня 2016 року є датою проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тому саме з цією датою пов`язується початок кумулятивного застосування щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки.

За цими положеннями будь-які рішення органу місцевого самоврядування про зміну цієї величини шляхом її уточнення, роз`яснення, виправлення чи будь-яким іншим способом не допускається, окрім як ухвалення рішення про затвердження нормативної грошової оцінки в порядку, передбаченому ст. 18 Закону України "Про оцінку земель". Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель і мають перспективну дію. Величини коефіцієнтів індексації, розраховані до дати проведення нормативної оцінки земель, які з якихось причин не були враховані на день встановлення нормативної оцінки земель, не підлягають застосуванню для визначення бази оподаткування земельним податком, яким, як вже згадувалося вище, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок помножена на щорічний коефіцієнт індексації.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 22.11.2018р. по справі №804/979/16.

Таким чином, суд доходить висновку, що індексація нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок, введеної в дію з 01 січня 2016 року, із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 1, 249 та 2015 рік - 1, 433 при формуванні витягу від 14.11.2019 р. за № 383041 є протиправною.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів в обгрунтування правомірності використання коефіцієнтів індексації за 2014 та 2015 роки при формуванні витягу, у зв`язку з чим, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1921 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 2542 від 17.12.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1921 грн. підлягає стягненню з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

З приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16 та від 22 травня 2018 року у справі №826/8107/16.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат, понесених ТОВ ДП Втормет у зв`язку з розглядом даної справи, зокрема, на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Для підтвердження вказаних витрат позивачем суду надано: копію акта № ОУ-0000033 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між Замовником ТОВ ДП Втормет Разуменко Д.В. з одного боку та представником Виконавця Адвокатського бюро Олега Попкова Попкова О.О. з іншого боку, з якого видно, що загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ склала 1000 грн.

Разом з цим, у даній справі, як зазначалось вище, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Тобто у даному випадку, представник позивача - Адвокатського бюро Олега Попкова участь у судових засіданнях не приймав.

До того ж, на підтвердження витрат щодо правничої допомоги позивачем не надано договір про надання правничої допомоги, який укладено між ТОВ ДП Втормет та Адвокатським бюро Олега Попкова з приводу надання правової допомоги останньому у даній справі, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги (квитанція або платіжне доручення), оформлені у встановленому законом порядку, документи, які містять час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

За таких обставин вимога позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі відділу у Криворізькому районі, щодо індексації нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, розташованої за адресою м. Кривий Ріг, вул. Валявка, 1, кадастровий номер 1211000000:08:639:0001, із застосування коефіцієнту індексації за 2014 р. (1,249) та 2015 р. (1,433) при формуванні витягу від 14.11.2019 р. № 383041 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі відділу у Криворізькому районі, провести перерахунок, сформувати та видати ТОВ "ДП Втормет" новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - кадастровий номер 1211000000:08:639:0001, розташованої у м. Кривий Ріг, вул. Валявка, 1, без застосування коефіцієнту індексації за 2014 р. (1,249) та 2015 р. (1,433).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" (ЄДРПОУ 31177431) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник