Постанова

від 24.03.2020 по справі 2-249/10

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-249/10

Провадження № 22-ц/4820/726/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,

секретаря : Журбіцького В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2009 року (суддя Спірідонова Т.В.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромбанк про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

В березні 2009 року ТОВ УКРПРОМБАНК звернулося до суду із позовною заявою, в якій, із врахуванням уточнень, просило суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №45/КВМ-07 від 06 грудня 2007 року в сумі 58165,04 доларів США та 1 041 881, грн., пені в сумі 44399,37 грн.

22 травня 2009 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення вказаного вище позову та просив накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме 1/4 частка квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 26 травня 2009 року задоволено заяву ТОВ УКРПРОМБАНК про забезпечення позову та накладено арешт на 1/4 квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про його права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ТОВ Укрпромбанк у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апелянт вказує, що суд помилково наклав арешт на спірну квартиру, оскільки станом на 31.03.2009 року власниками спірної квартири були ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування від 26.02.2009 року, витягом про реєстрацію права власності та інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності від 12.09.2019 року. ОСОБА_1 зазначає, що вказаний арешт унеможливлює право розпорядження квартирою її реальними власниками.

Представник апелянта ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки. Надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Прокурор Параскевич О.Г. направив суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення апеляційної скарги заперечує.

Представник ТОВ УКРПРОМБАНК , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно частини 2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що у березні 2009 року ТОВ Укрпромбанк звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та, уточнивши в подальшому позовні вимоги, просило суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 06 грудня 2007 року № 45/КВМ-07 в розмірі 58 165,04 дол. США та 1 041 881,91 грн., пені в сумі 44 399,37 грн.

Під час розгляду зазначеної справи 22 травня 2009 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2009 року задоволено заяву ТОВ Укрпромбанк про забезпечення позову та накладено арешт на 1/4 квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2

Власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 та апелянт ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування частини квартири від 26.02.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Кот М.О. зареєстрованого в реєстрі за №1093.

Право спільної приватної власності по 1/2 частці квартири зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 31.03.2009 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Справа переглядалась судом апеляційної інстанції неодноразово.

Постановою Верховного Суду від 12.02.2020 року скасовано ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 19.12.2019 року про закриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу про забезпечення позову, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом частини першої статті 352 ЦПК України право на апеляційне оскарження мають зокрема особи, які не брали участі у справ, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.

Вказаний висновок узгоджуэться з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-1844 цс 16 при аналізі статті 292 ЦПК України в редакції чинній до 14.12.2017 року, аналогічній по змісту статті 352 ЦПК України в діючій редакції.

Згідно частини 1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Разом з тим, суд першої інстанції ухвалив рішення про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 1/4 частини спірної квартири, вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 , а тому останній вправі звернутися з апеляційною скаргою на ухвалу суду про забезпечення позову.

Як вбачається із матеріалів справи, на час звернення до суду із заявою про забезпечення позову, боржник за кредитом ОСОБА_2 , не була власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 .

Власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 та апелянт ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування частини квартири від 26.02.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Кот М.О. зареєстрованого в реєстрі за №1093.

Право спільної приватної власності по 1/2 частці квартири зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 31.03.2009 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромбанк про забезпечення позову слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2009 року про забезпечення позову скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромбанк про забезпечення позову залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 30 березня 2020 року.

Судді: Т.О. Янчук

А.В. Купельський

О.І. Ярмолюк