Рішення

від 14.02.2020 по справі 346/2238/15-ц

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/2238/15-ц

Провадження № 2/346/28/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

секретаря Матушевської Г.Д.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи Боянчук Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу за позовом релігійної організації " Управління Коломийської Єпархії Української греко-католицької церкви" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа без самостійних вимог: Слобідська сільська рада Коломийського району Івано-Франківської області, про визнанння договорів купівлі-продажу, державних актів на земельні ділянки недійсними, визнанння права власності на майно та скасування державної реєстрації права власності , -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся в суд з даним позовом, котрий мотивував тим, що 29 грудня 2006 року приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Галян Г.М. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки (№ Д-1188 в реєстрі) за яким ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_10 купив земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2963 га, що знаходиться в урочищі Кичера в с. Слобода, Коломийського району, Івано-Франківської області.19 лютого 2007 року ОСОБА_10 видано Державний акт на право приватної власності на вищезазначену земельну ділянку.

29 грудня 2006 року приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Галян Г.М. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки (№ Д-1190 в реєстрі) за яким ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_10 купив земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,6178 га, що знаходиться в урочищі Кичера в с. Слобода, Коломийського району, Івано-Франківської області. 19 лютого 2007 року ОСОБА_10 видано Державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку.

05 березня 2007 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки (№ 694 в реєстрі) за яким ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_10 купив земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1587 га, що знаходиться в урочищі Кичера в с. Слобода, Коломийського району, Івано-Франківської області. 15 травня 2007року ОСОБА_10 видано Державний акт на право приватної власності на вищезазначену земельну ділянку.

15 липня 2009 року нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Григорець М.В. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки (№ 1871 в реєстрі) за яким ОСОБА_11 продала, а ОСОБА_10 купив земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1047 га, що знаходиться в урочищі Кичера в с. Слобода, Коломийського району, Івано-Франківської області. 16 листопада 2009 року ОСОБА_10 видано Державний акт на право приватної власності на вищезазначену земельну ділянку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_12 ОСОБА_10 . Вказує, що ОСОБА_13 , був Єпископом Коломийсько-Чернівецької єпархії протягом 2006-2009 років та уклав вищезгадані угоди купівлі-продажу земельних ділянок для єпархії з метою будівництва у майбутньому молодіжного відпочинково-реколекційного центру, в яких покупцем виступав він, як фізична особа, а не єпархія, як юридична особа. Однак, ОСОБА_10 будучи правлячим архієреєм єпархії придбав нерухоме майно , мав відкриті рахунки в банках та ін., за кошти Коломийсько-Чернівецької єпархії , кошти отримані від благодійних організацій та фізичних осіб . Проте покупцем нерухомого майна значилась не Коломийсько-Чернівецька єпархія, а ОСОБА_10 як фізична особа.

Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина за законом. Спадкоємцем другої черги по закону є відповідач ОСОБА_2 , брат померлого, який претендує на зазначене майно, як спадкове, оскільки вважає його приватною власністю фізичної особи ОСОБА_10 .

В обґрунтування вимог вказує, що 07 лютого 2007 року Коломийсько-Чернівецькою єпархією на бланку єпархії було направлено листа голові Коломийської районної державної адміністрації, яким передано прохання направити комісію по визначенню місця будівництва житлового будинку (відпочинкового типу) в с. Слобода , орієнтовно в урочищі Кичера . Також, 08 листопада 2007 року рішенням Слобідської сільської ради № 495-12/2007 надано дозвіл на зміну цільового призначення земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства для будівництва молодіжного реколекційного центру. У 2008 році Коломийським міжрайонним проектно-виробничим бюро було розроблено містобудівне обґрунтування на будівництво молодіжного реколекційного центру, а не на будівництво житлового будинку

Згідно розписок наданих отцем ОСОБА_14 - адміністратором церкви влм. Юрія с. Слобода підтверджено, що за дорученням правлячого архієрея Коломийсько-чернівецької єпархії ОСОБА_10 ним передавалися грошові кошти на різні потреби щодо придбання вищезазначених земельних ділянок, проведення їхньої державної реєстрації, виготовлення документації і т.д. Розписками від попередніх власників вищезазначених земельних ділянок підтверджено, що ними було отримано грошові кошти за продані земельні ділянки від єпископа Сімкайла , як правлячого архієрея Коломийсько-чернівецької єпархії та о. Шинкарук ОСОБА_15 . Наведене свідчить, що сторони мали на увазі вчинити договір купівлі-продажу земельних ділянок, однак приховали - сторону правочину, а саме покупця: в договорі купівлі-продажу зазначено фізичну особу - ОСОБА_16 , тоді як фактичним покупцем була Коломийсько-Чернівецька єпархія УГКЦ.

Вказує, що обставиною яка перешкоджала оформити договори купівлі-продажу земельних ділянок на належного покупця була ст.82 ЗК України , яка передбачала, що юридичні особи можуть набувати у власність за договорами купівлі-продажу земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності. На момент укладення договорів купівлі-продажу нотаріусами вимоги ст. 82 ЗК витлумачувались як заборона на набуття юридичними особами земельних ділянок не для ведення підприємницької діяльності, тому єпископом було прийнято рішення про оформлення договорів купівлі продажу на своє ім`я. Згодом в ЗК України були внесені відповідні зміни.

Вважає, що ОСОБА_13 не був покупцем земельних ділянок, укладені договори купівлі-продажу земельних ділянок є удаваними правочинами в частині покупця, оскільки земельні ділянки фактично придбані за грошові кошти Коломийсько-Чернівецької єпархії. Наведене свідчить, що угоди укладені ОСОБА_17 без вільного волевиявлення оформити на себе, як на фізичну особу за наявності волевиявлення укласти такі угоди на єпархію, проте такому волевиявленню послужили труднощі у реєстрації права власності на землю за єпархією, як юридичною особою, через не унормованість в чинному законодавстві питання набуття права власності на землю неприбутковими організаціями на момент укладення угод.

Зазначає, що стороною в договорах купівлі-продажу є особа з особливим статусом, а саме релігійна організація, єпархія, яка відокремлена від держави, і яка у своїй діяльності керується в першу чергу канонічним законодавством з врахуванням вимог державного права. Єпископ в силу свого особливого стану не може займатись комерційною чи іншою діяльністю і отримувати від неї доходи особисто, як фізична особа. На час виконання своїх обов`язків Єпископ живе і утримується на кошти єпархії, яка забезпечує його всім необхідним. Якщо єпископ придбаває майно, то тільки за кошти єпархії і тільки в інтересах єпархії. Крім того, єпархія є неприбутковою організацією, не використовує працю найманих працівників і відповідно не оплачує їхню працю. Виходячи з наведеного у єпископа відсутні кошти для придбання ним особистого майна, за виключенням успадкованого або подарованого.

Просить суд визнати частково недійсними зазначені вище договори купівлі продажу земельних ділянок в частині, що стосується покупця з мотивів, що такі угоди є мнимі, укладені без вільного волевиявлення покупця придбавати землю для себе, як для фізичної особи, з причини при укладенні таких угод на юридичну особу виникли труднощі; визнати частково недійсними, видані на підставі договорів купівлі-продажу землі Державні акти на право приватної власності на землю на ОСОБА_18 , як фізичну особу в частині, що стосується покупця, як такі, що були видані на підставі мнимих угод в частині покупця; визнати покупцем за цими договорами купівлі-продажу земельних ділянок релігійну організацію Управління Коломийської єпархії УГКЦ , визнати за єпархією право власності на зазначені земельні ділянки та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_19 на спірні земельні ділянки.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали, зазначили, що визнання угод купівлі-продажу недійсними в частині покупця не передбачено нормами матеріального права. Позивач не зазначив, який правочин покупець мав на меті вчинити, які саме труднощі виникали при оформленні права власності на юридичну особу, у зв`язку з якими правочини були оформлені на фізичну особу, оскільки ЦК України передбачено рівні права, як для фізичних, так і для юридичних осіб при укладенні ними угод купівлі-продажу. Зазначив, що в матеріалах справи немає жодного доказу на підтвердження викладених обставин.

Вказують, що оскільки угоди були укладені ОСОБА_19 у 2006-2009 роках, про що було достовірно відомо широкому колу осіб, в тому числі і правлячим священикам, оскільки деякі з них приймали участь в процесі підготовки таких угод то строк позовної давності з часу укладення таких угод минув, що є підставою для відмови в позові.

Відповідачі по справі ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 позов визнали та підтвердили, що ОСОБА_9 та ОСОБА_11 продали земельні ділянки Коломийсько-Чернівецькій єпархії для будівництва монастиря, так як їхні рідні з ними радились і будучи людьми релігійними саме тому і продали свої земельні ділянки єпархії. Також їм відомо, що з ними проведено повний розрахунок.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи буди повідомлені належним чином

Представник третьої особи Слобідської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області не заперечив щодо задоволення позовних вимог

Вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідачів, представника третьої особи, дослідивши доводи позову та перевіривши їх доказами, заслухавши покази свідків, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач змінив найменування на : Релігійна організація " Управління Коломийської Єпархії Української греко-католицької церкви"(Т. 3 а.с.114)

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу спадкового майна після смерті ОСОБА_18 - єпископа Коломийсько-Чернівецької Єпархії Української греко-католицької церкви. За час управлінської діяльності ОСОБА_19 уклав чотири угоди купівлі-продажу земельних ділянок від 29.12.2006 року, 05.03.2007 року, 15.07.2009 року з фізичними особами, в яких покупцем зазначено його, як фізичну особу, а не єпархію як юридичну особу та отримав Державні акти за ці земельні ділянки через не унормованість у діючому законодавстві питання набуття права на землю за неприбутковими юридичними особами, до яких відноситься згідно Статуту єпархія. Зокрема, 29 грудня 2006 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (№ Д-1188 в реєстрі) за яким ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_10 купив земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2963 га, що знаходиться в урочищі Кичера в с. Слобода, Коломийського району, Івано-Франківської області(Т.а.с. 25,26) Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Галян Г.М. 19 лютого 2007 року ОСОБА_10 видано Державний акт на право приватної власності на вищезазначену земельну ділянку. (Т.1 а.с.27)

29 грудня 2006 року приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Галян Г.М. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки (№ Д-1190 в реєстрі) за яким ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_10 купив земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,6178 га, що знаходиться в урочищі Кичера в с. Слобода, Коломийського району, Івано-Франківської області.(Т.1 а.с.28,29) 19 лютого 2007 року ОСОБА_10 видано Державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку. (а.с.30)

05 березня 2007 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки (№ 694 в реєстрі) за яким ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_10 купив земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1587 га, що знаходиться в урочищі Кичера в с. Слобода, Коломийського району, Івано-Франківської області.(Т.а.с.31-32,33) 15 травня 2007року ОСОБА_10 видано Державний акт на право приватної власності на вищезазначену земельну ділянку. (Т.1 а.с.34)

15 липня 2009 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (№ 1871 в реєстрі) за яким ОСОБА_11 продала, а ОСОБА_10 купив земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1047 га, що знаходиться в урочищі Кичера в с. Слобода, Коломийського району, Івано-Франківської області, котрий посвідчено нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Григорець М.В.(Т.1а.с.35-38,39) 16 листопада 2009 року ОСОБА_10 видано Державний акт на право приватної власності на вищезазначену земельну ділянку. (Т.1 а.с.40)

Згідно п.1.7 Статуту релігійної організації Єпархіальне управління Коломийсько-Чернівецької Єпархії Української греко-католицької церкви, довідки АБ№367907 з ЄДРПОУ від 12.07.2011 року, витягу з ЄДРПОУ від 05.06.2018 року релігійна організація має правовий статус юридичної особи, єпархія є неприбутковою релігійною організацією Її юрисдикція поширюється на територію Коломийського, Надвірнянського,Городенківського, Тлумайького, Снятинського, Косівського, Верховинського, м. Коломия, м. Яремча (Т.1 а.с.12-18, 19)

У п.9.5 Статуту єпархії зареєстрованому Радою у справах релігій при Кабінеті Міністрів України 24.01.1994 року, із змінами, чинними на момент укладення договорів купівлі-продажу, зазначено, що єпархія є юридична неприбуткова організація, яка володіє, користується та розпоряджається майном, яке належить їй на праві власності. В п. 9.1 Статуту зазначено, що у своїх взаєминах з цивільною владою єпархіальне управління керується даним Статутом , а також чинним законодавством.(Т.1 а.с.91-94)

Статтею 82 ЗК України передбачено, що право власності на землю набувається юридичними особами для здійснення ними підприємницької діяльності. Згідно ст.81 ЗК фізичні особи мали право придбавати земельні ділянки без зазначення будь-яких умов. Наведене свідчить, що права фізичної особи та юридичної не були однаковими, аоскільки єпархія хоча і була неприбутковою релігійною організацією, але мала право займатись виробничою, реставраційно-будівельною та ін. видами господарської діяльності, отримувати прибуток, тому мала місце невизначеність в законодавстві.

Також це питання, на момент укладення оспорюваних договорів, не було чітко визначено і у ст.ст.17, 18 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , якими передбачено право власності релігійних організацій на майно. Більше того в листі заст. Голови Державного комітету по земельних ресурсах від 29.04.2003 № 14-11-11/2704 В.Жмуцького звернено увагу на те, що у ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України зазначено, що юридичні особи України можуть набувати право власності на земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, внесення земельних ділянок засновниками до статутного фонду, прийняття спадщини, виникнення інших підстав, передбачених законом. Оскільки релігійні організації відповідно до положень Закону України ""Про свободу совісті та релігійні організації"" від 23.04.1991 р. № 987-XII не можуть займатися підприємницькою діяльністю та не належать до організацій державної або комунальної власності і згідно з положеннями Земельного кодексу України не можуть набути право власності на землю або право постійного користування землею, то релігійним громадам можуть надаватись земельні ділянки виключно в оренду.

Після прийняття змін до ст. 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації прогалина у законодавстві щодо набуття права на землю релігійними організаціями була усунута шляхом внесення доповнення цієї статті частиною 7 в якій зазначено, що користування землею релігійні організації здійснюють у порядку, встановленому Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України. Земельні ділянки, що надаються релігійним організаціям для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, забороняється використовувати для здійснення підприємницької діяльності. Тобто заборона не стосувалась питання щодо придбання земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу.

В подальшому ОСОБА_19 після укладення вищезгаданих угод на себе як на фізичну особу, звернувся як Єпископ з листом на бланку єпархії за № 13/1 від 07.02.2007 року до Голови Коломийської РДА М. Вінтоняка про направлення комісії для отримання містобудівного обґрунтування будівництва та отримав таке обґрунтування не на будівництво житлового будинку для себе, як стверджував відповідач ОСОБА_20 , а саме на будівництво молодіжно-реколекційного центру відпочинкового типу в інтересах єпархії.(Т.1 а.с.48). 08 листопада 2007 року рішенням Слобідської сільської ради № 495-12/2007 надано дозвіл на зміну цільового призначення земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства для будівництва молодіжного реколекційного центру.(Т1 а.с.49) В 2008 році Коломийським міжрайонним проектно-виробничим бюро розроблено містобудівне обґрунтування на будівництво молодіжного реколекційного центру (Т1 а.с.50,51-63)

Виходячи з наведеного, суд розцінює зазначене, як волевиявлення покупця ОСОБА_18 придбати земельні ділянки не для себе як фізичної особи, а для єпархії, як юридичної особи. Таким чином укладені угоди суд вважає удаваними, такими, що були укладені з боку покупця, без створення правових наслідків для себе, як фізичної особи в майбутньому з підстав невідповідності укладених угод в частині покупця вимогам, встановленим ч. 1-4, 5, 6 ст. 203, ст. 215, 217, 235 ЦК України. Судом встановлено, що спірні угоди укладені ОСОБА_19 без вільного волевиявлення оформити такі угоди на себе, як на фізичну особу та наявності у нього волевиявлення укласти такі угоди на єпархію.

Суд бере до уваги, що стороною в договорах купівлі-продажу є релігійна організація - єпархія, яка відокремлена від держави, і, яка у своїй діяльності керується канонічним законодавством та вимогами державного права. Статтею 5 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації зазначено, що церкви (релігійні організації) відокремлені від держави, держава бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії.

Також суд вважає, що єпископ в силу свого статусу не може займатись комерційною чи іншою діяльністю і отримувати доходи особисто як фізична особа, що на час виконання своїх обов`язків єпископ живе і утримується на кошти єпархії, яка забезпечує його всім необхідним, що якщо єпископ придбаває майно, то тільки за кошти єпархії і тільки в інтересах єпархії, що наведено у Витягу з Кодексу Канонів Східних Церков та коментаря до кодексу про поняття єпархії , єпархіального єпископа, його владита управління дочасними добрами єпархії (Т.1 а.с.84-86)

Також беручи до уваги покази свідка о. ОСОБА_21 , який пояснив, що від імені єпископа та за його дорученням вчиняв всі дії щодо придбання майна та підтвердив, що кошти були отримані ним на підставі ордерів з дозволу канцлера та економа єпархії, то наведене дає підстави суду вважати, що земельні ділянки придбавались для єпархії, яка є неприбутковою організацією, не використовує працю найманих працівників, не оплачує їхню працю. Виходячи з наведеного у єпископа відсутні кошти для придбання ним особистого майна, за виключенням успадкованого або подарованого.

Щодо доводів відповідача, ОСОБА_22 про те, що позивачем не надано доказів того, що земельні ділянки були придбані за кошти єпархії, суд не вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

Позивачем на обґрунтування мнимості угод в частині покупця представлено докази поетапного розрахунку покупця з продавцями, що підтверджується розпискою ОСОБА_18 від 29.12.2006 року про те, що він - єпископ, передав ОСОБА_23 12 тис. 300 євро за купівлю у нього землі в кількості 92 ари (Т.1 а.с.46), розпискою ОСОБА_24 про те, що він отримав від владики ОСОБА_25 за продаж землі на ділянці Кичера площею 92 сотих 12300 євро та погоджується з повним розрахунком, який має здійсниться до кінця 2007 року в розмірі 7631 доларів США(Т.а.с. 45), фінансовим звітом священика о. Івана Шинкарука для єпископа Сімкайло про витрачені кошти, отримані ним від нього для передачі ОСОБА_26 за купівлю землі (Т.1 а.с.44) , розпискою ОСОБА_27 про те, що він 20.04.2008 року отримав від священика Івана, адміністратора церкви Влм. Юрія с. Слобода 1000 євро завдатку за продаж землі в урочищі Кичера площею 0,1040 га, та що ними погоджена подальша оплата з розрахунку 1ар. дорівнює 100 доларів США (Т.1а.с. 47) . Суд звертає увагу, що дочка ОСОБА_28 - ОСОБА_7 , яка була допитана в судовому засіданні підтвердила, що батьки дійсно відчужили земельну ділянку для єпархії і з ними проведено розрахунок. З цих доказів вбачається, що насправді купівля земельних ділянок покупцем за погодженням з продавцями здебільшого проводилася у валюті (в доларах США, в євро), а відповідачем ( ОСОБА_29 ) не надано доказів, що саме ці кошти ОСОБА_19 одержав в дар чи в спадок.

Допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_8 підтвердили, що в с. Слобода, приїжджав єпископ ОСОБА_34 говорив, що бажає придбати землю, так як хоче збудувати для парафії монастир, каплицю і просив щоб йому знайшли людей, які хочуть продати землю. Що їм відомо, що родини ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , так як вони з ними спілкувались, погодились продати землю, так як були віруючими людьми, і вже похилого віку, і тому бажали продати землю саме єпархії для будівництва в с. Слобода церковних споруд.

Свідок о. ОСОБА_37 підтвердив, що єпископ ОСОБА_34 приїжджав в с. Слобода для проведення обряду освячення. Опісля у ОСОБА_38 зібрались члени релігійної громади УГКЦ та був присутнім єпископ, який зазначив, що має намір будувати в с. Слобода реколекційний центр і просив допомогти знайти людей, які бажали б продати єпархії землю. Такі люди зголосились і він, о. Іван, займався всіма питаннями щодо придбання земельних ділянок. Підтвердив, що продавці зменшували ціну, бо знали, що продають її єпархії. Всі фінансові питання щодо оплати за землю вирішував з канцелярією єпархії. Гроші видавались йому за резолюцією канцлера та економа. Був присутнім коли приїжджав в с. Слобода Єпископ ОСОБА_34 , голова ОДА п. В. Вишиванюк і вони обговорювали питання щодо будівництва реколекційного центру на придбаній для єпархії землі. Після оформлення договори купівлі-продажу зберігались у нього, а за 3 місяці до смерті передав єпископу. Йому відомо про труднощі, які виникли під час оформлення договорів купівлі-продажу, тому єпископом було прийнято рішення оформити договори на себе як фізичну особу, з подальшим переоформленням спірних земельних ділянок на єпархію.

Права позивача оспорювати правочини підтверджується роз`ясненнями п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , в якому зазначено, що з підстав, зазначених у ст. 217 ЦК України , правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають окремі його частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому випадку, суд може визнати недійсною частину правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією із сторін, суд визнає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним.

Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 761/32029/15-ц від 25 жовтня 2017 року , якщо при вирішенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним з підстав, що насправді покупцем є інша особа, суд встановить, що фактично майно було придбано за кошти іншої особи і для неї та що інших підстав для визнання цієї угоди недійсною немає, вказаний договір визнається недійсним лише в частині, що стосується покупця, і покупцем за цим договором визнається особа, за рахунок коштів якої і для якої фактично укладався цей договір."Іншими словами, покупцем є той, хто сплатив за товар (квартиру) кошти, в іншій частині договір купівлі-продажу залишається дійсним. Слід підкреслити, що єдиними нормами, якими суд хоч якимось чином обгрунтував таке рішення є стаття 655 ЦК України - "договір купівлі-продажу", та ст. 217 ЦК України - "правові наслідки недійсності окремих частин правочину."

Щодо застосування строку позовної давності, то суд встановив, що п. 28 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України - від дня, коли особа дізналася про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Оскільки правлячий єпископ Василь Івасюк згідно Грамоти (Т.І а.с.24) призначений адміністратором єпархії з 22.05.2013 року, про порушене право єпархії дізнався в жовтні 2013 року, коли на спірне майно заявив претензії відповідач, в грудні 2013 року звернувся до суду в межах строку позовної давності. Позивач звернувся до суду 13 травня 2015р. , а тому суд вважає, що не пропустив строку позовної давності

Суд вважає за необхідне застосувати норми матеріального права - частини 3, 5 ст. 203 ЦК України , якими передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним, відповідати його внутрішньому волевиявленню та правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ст. 235 ЦК України , яка визначає поняття удаваного правочину - правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Правлячий єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії, маючи повноту влади управлінської виконавчої та законодавчої в межах єпархії, ніким не контрольованої, вчиняв управлінські дії по придбанню майна (укладав угоди на придбання майна та відкрив валютний рахунок в банку, на який надходили кошти, з джерел, з яких формувалося майно єпархії, оформивши їх не на юридичну особу, а на себе, як на фізичну особу. Такі дії є неправомірними, суперечать нормам Статуту, канонічного права, завдають шкоди інтересам єпархії та підривають авторитет Церкви , а тому майно набуте ОСОБА_13 як правлячим єпископом в той час , в такий спосіб не могло належати йому особисто і не може бути успадкованим.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Suominen v. Finland від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтування рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30).

Суд застосовує загальні засади цивільного права - принцип справедливості, добросовісності та розумності, а також керується однією з аксіом цивільного судочинства: Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae ІНФОРМАЦІЯ_2 rationem , що означає: У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права .

Суд аналізуючи обставини встановлені в судовому засіданні та зібрані докази, вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

На підставі ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст., ст. 15, 16, ч.1-4,5,6 ст. 203, 215-217, 235, 267, 268, 316, 317, 321, 328, 346, 386, 655, 720, 729, 1212 ЦК України та керуючись ст.ст. 268 , 273 , 354 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати недійсними: договір купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2963 га в урочищі "Кичера" в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, посвідченого 29 грудня 2006 року приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Галян Г.М. та зареєстрованого в реєстрі за № Д-1188 в частині, що стосується покупця;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,6178 га в урочищі "Кичера" с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, посвідченого 29 грудня 2006 року приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Галян Г.М. та зареєстрованого в реєстрі за № Д-1190 в частині, що стосується покупця;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1587 га в урочищі "Кичера" с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, посвідченого 05 березня 2007 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф. та зареєстрованого в реєстрі за № 694 в частині, що стосується покупця;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1047 га в урочищі "Кичера" с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, посвідченого 15 липня 2009 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Григорець М.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1871 в частині, що стосується покупця;

- Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2963 га, що знаходиться в урочищі "Кичера" в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області від 19 лютого 2007 року;

- Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,6178 га, що знаходиться в урочищі "Кичера" в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області від 19 лютого 2007 року;

- Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1587 га, що знаходиться в урочищі "Кичера" в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської областівід 15 травня 2007 року;

- Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1047 га, що знаходиться в урочищі "Кичера" в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області від 16 листопада 2009 року.

Визнати покупцем за: договором купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2963 га в урочищі "Кичера" с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, укладеного 29 грудня 2006 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_19 , посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Галян Г.М. та зареєстрованого в реєстрі за № Д-1188 - релігійну організацію " Управління Коломийської Єпархії Української греко-католицької церкви" ";

- договором купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,6178 га в урочищі "Кичера" с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, укладеного 29 грудня 2006 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_19 , посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Галян Г.М. та зареєстрований в реєстрі за №Д-1190 - релігійну організацію " Управління Коломийської Єпархії Української греко-католицької церкви";

- договором купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1587 га в урочищі "Кичера" с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області , укладеного 05 березня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_19 , посвідченого приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф. та зареєстрованого в реєстрі за № 694 - релігійну організацію " Управління Коломийської Єпархії Української греко-католицької церкви";

- договором купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1047 га в урочищі "Кичера" с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, укладеного 15 липня 2009 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_19 , посвідченого приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Григорець М.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1871 - релігійну організацію " Управління Коломийської Єпархії Української греко-католицької церкви".

Визнати за релігійною організацією " Управління Коломийської Єпархії Української греко-католицької церкви" право власності на: земельну ділянку площею 0,2963 га в урочищі "Кичера" с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, кадастровий №2623286601010010098;

- земельну ділянку площею 0,6178 га в урочищі "Кичера" с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, кадастровий № 2623286601010010099.

- земельну ділянку площею 0,1587 га в урочищі "Кичера" с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, кадастровий № 2623286601010010125.

- земельну ділянку площею 0,1047 га в урочищі "Кичера" с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, кадастровий № 2623286601010010316.

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_19 на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площами 0,1047 га, 0,1587 га, 0,6178 га, 0,2963 га, що знаходяться в урочищі "Кичера" в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

Релігійна організація " Управління Коломийської Єпархії Української греко-католицької церкви" , місцезнаходження м. Коломия вул. Франка, 29 Івано-Франківської області, 78200, код ЄДРПОУ 20551371;

ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_5 , місце проживання АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_6 , місце проживання78278 АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_7 , місце проживання АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_8 , місце проживання АДРЕСА_4 ;

Слобідська сільська рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження 78278 с. Слобода, вул. І.Франка, 37 Коломийського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ: 04354166.

Повний текст рішення складено 24.02.2020 року.

Суддя Беркещук Б. Б.