Ухвала

від 30.03.2020 по справі 2-81/2011

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 2-81/2011

Номер провадження 4-с/623/2/2020

УХВАЛА

іменем України

26 березня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря судового засідання: Ноль С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу № 2-81/2011 номер провадження 4-с/623/2/2020 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця, заінтересовані особи - Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба Марина Анатоліївна, Товариство з обмеженою відповідальністю КЕЙ -КОЛЕКТ ,-

у с т а н о в и в:

16 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з скаргою на дії приватного виконавця в якій просить суд :

-визнати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюбої Марини Анатоліївни від 29 жовтня 2019 року про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (рахунок I BAN - UA253052990000026205674070907), відкритий у AT КБ «ПриватБанк» , прийняту в межах виконавчого провадження № 60403666, - неправомірною та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюба Марину Анатоліївну скасувати постанову від 29.10.2019 р. про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на рахунок ОСОБА_1 , № НОМЕР_1 (рахунок I BAN - UA253052990000026205674070907), відкритий у AT КБ «ПриватБанк» , скасувати арешт з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (рахунок I BAN - UA253052990000026205674070907), відкритий у AT КБ «ПриватБанк" та повернути ОСОБА_1 3625,46 грн. заробітної плати та пенсії, що стягнуті неправомірно.

Вказує на те, що 23 жовтня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області - Нелюбою Мариною Анатоліївною відкрито виконавче провадження реєстраційним номером № 60403666 з примусового виконання виконавчого листа № 2-81/2011, виданого 24.01.2011 р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованості за кредитним договором у сумі 245195,64 грн. В цей же день 23 жовтня 2019 року приватним виконавцем Нелюбою М.А. в межах даного виконавчого провадження № 60403666 прийнято постанови про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 24519,60 грн. та про арешт майна боржника. 29 жовтня 2019 року приватним виконавцем Нелюбою М.А. в межах даного виконавчого провадження № 60403666 прийнято постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а також про арешт коштів боржника. Як свідчить Інформація про виконавче провадження з Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України постанова про арешт коштів боржника направлена до виконання АТ КБ «ПриватБанк» , а про звернення стягнення на заробітну плату та пенсію до TOB НВО «Мед-Сервіс Харків» та Ізюмське об`єднане управління ПФУ відповідно. Внаслідок таких виконавчих дій фактично здійснюється відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 за місцем роботи ТОВ НВО «Мед-Сервіс Харків» та з пенсії - 20% доходу до погашення заборгованості. Крім того одночасно приватним виконавцем арештовано кошти на рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» , куди перераховується як заробітна плата, так і пенсія. Зі ОСОБА_1 ознайомилась лише 01.11.2019 р. з Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України. На поточний картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» надходить заробітна плата та пенсія боржника, що підтверджується виписками банку. Залишок заробітної плати та пенсії перераховується на поточний рахунок відкритий скаржником у АТ КБ Приватбанк , який на теперішній час арештовано, що позбавляє останню засобів існування, чим грубо порушуються її права.

Скаржник ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності у зв`язку із запровадженням на усій території карантину (том. 2, а.с. 128).

Приватний виконавець Нелюба М. А. до судового засідання не з`явилася, надала відзив в якому зазначила, що не погоджується із доводами, викладеними у скарзі ОСОБА_1 . У постанові про арешт коштів боржника від 29 жовтня 2019 року № 60403666 окремо у мотивувальній, як і в резолютивній частинах постанови закцентовано увагу про заборону накладати арешт на грошові кошти, які містяться на розрахункових рахунках зі спеціальним режимом використання і на які відповідно чинного законодавства заборонено накладати арешт. Окремою ознакою для поточного рахунку для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат є додатковий параметр до аналітичного рахунку. Банк самостійно визначає додатковий параметр до аналітичного рахунку. Просить суд відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Нелюби М. А. та стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Нелюби М. А. судові витрати.(том 2, а.с. 45-52)

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Стаття 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їхні права чи свободи.

Постановою від 23.10.2019 року приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюбою М. А. складено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60403666 за заявою стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект про стягнення на користь ТОВ Кей-колект солідарно з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 245195,64 гривень.(том 2 а.с. 61)

23.10.2019 року приватним виконавцем складено постанову про арешт майна боржника, згідно якої вона постановила накласти арешт на все рухоме майно та нерухоме майно враховуючи квартиру АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 . (том 2, а.с. 66)

29.10.2019 року приватним виконавцем складено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно якої з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику, після відрахування податків проводити утримання в розмірі 20% від заробітку (доходу) боржника, до повного погашення боргу за виконавчим документом та основної винагороди приватного виконавця в розмірі 269715,24 грн. здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства. (том 2, а.с. 84)

29.10.2019 року приватний виконавець Нелюба М. А. склала постанову про арешт коштів боржника в якій зазначила накласти арешт на грошові кошти в національній валюті за всіма видами валют у розмірі 269715,24 грн., що містяться на всіх рахунках відкритих або таких що будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту, окрім грошових коштів, що містяться на розрахункових рахунках зі спеціальним режимом використання і на які відповідно до чинного законодавства заборонено накладати арешт та належать боржнику ОСОБА_1 . (том 2, а.с. 86)

Як вбачається з довідки від 19.11.2019 року № FGHU5IUJDVLH6JB1, виданої АТ КБ ПриватБанк , надана виписка ОСОБА_1 по картці НОМЕР_2 і додатковим карткам договору за період 01.11.2019 - 19.11.2019. (том 2, а.с. 18)

В матеріалах справи відсутні письмові докази, які підтверджують, що боржник звертався до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з рахунку, відкритого в АТ КБ ПриватБанк .

Не надано доказів, що ця картка на якій містяться розрахункові рахунки зі спеціальним режимом використання.

Даючи оцінку доводам скарги про неправомірність оскаржуваної постанови, суд керується відповідними положеннями Закону України Про виконавче провадження .

Так, відповідно до положень статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом , іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписом ст. 2 цього Закону засадами виконавчого провадження є верховенство права; обов`язковість виконання рішень; законність; диспозитивність; справедливість; неупередженість та об`єктивність; гласність та відкритість виконавчого провадження; розумність строків виконавчого провадження; співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Статтею 10 цього Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Ст. 18 Закону № 1404-VIII зобов`язує виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом.

За приписами ст. 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику" , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання" , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання" , статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" , на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки" , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Ст. 52 Закону № 1404-VIII визначає, що банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом , зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках

За приписом ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Порядок зняття арешту з майна (коштів) боржника регламентований ст. 59 Закону № 1404-VIII .

За приписом вказаної норми у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом , а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону .

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом , арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону , письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як встановлено судом, приватний виконавець наклав арешт на кошти боржника, що містяться на його рахунках в банківських установах, в тому числі в АТ КБ ПриватБанк , крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.

Водночас, боржник не звернувся до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з зарплатного рахунку та пенсії, відкритого в АТ КБ ПриватБанк .

Аналізуючи оскаржувану постанову на предмет її відповідності вимогам закону, що регулює дані питання, суд робить такі висновки:

В оскаржуваній Постанові з назвою про арешт коштів боржника вказано: з метою забезпечення виконання рішення суду, керуючись ст.56 Закону Про виконавче провадження, виконавець Постановив: накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках.

Заявник не оскаржує наявності підстав для накладення арешту на майно та/або кошти боржника, в тому числі і на рахунках, не оспорює наявність відкритого виконавчого провадження, наявності не виконаного рішення суду про стягнення чи будь-які інші дії виконавця, пов`язані з винесенням даної постанови.

Виходячи з невиконання рішення боржником і з наявності відкритого виконавчого провадження про стягнення грошової суми, виконавець мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення арешту на майно, в тому числі на кошти боржника, що знаходяться на його рахунках у банках. Тому по змісту і суті постанова є законною і правомірною.

Щодо скасування постанови щодо накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 , то суд виходить з наступного:

Розглядаючи скаргу в межах наведених в ній доводів, проаналізувавши зміст постанови, надані докази у їх сукупності і застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд не встановив протиправності в діях виконавця і не встановив підстав для скасування вказаної постанови у вказаній заявником частині.

За змістом постанови, в ній не накладено арешт на конкретний рахунок боржника;

Таким чином, відсутні підстави для висновку, що оскаржуваною постановою державний виконавець наклав арешт на кошти боржника саме на вказаному ним рахунку, який є соціальним. Таких дій державний виконавець, принаймні в межах даної постанови, не вчинив, і відповідної постанови не виніс. Тому в межах розгляду даної скарги суд не вбачає підстав для визнання постанови незаконною, а дій виконавця, що виніс дану постанову, - протиправними.

Таким чином, не встановлено протиправності в діях/бездіяльності або в рішенні державного виконавця і відповідно не встановлено в межах розгляду даної скарги порушень виконавцем прав боржника у виконавчому провадженні , в тому числі його прав на отримання зарплати, на що він посилається у своїй скарзі.

Статтею 447ЦПК передбачено право сторони виконавчого провадження оскаржити такі дії/ бездіяльність виконавця, якими порушено їхні права чи свободи. Такого порушення у даному випадку не встановлено.

Згідност.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У даному випадку не встановлено протиправних дій або бездіяльності виконавця (в межах поданої скарги і викладених у ній доводів); не встановлено незаконності чи протиправності оскаржуваної постанови, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови, в тому числі і в її частині.

Отже, зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба М. А. діяла правомірно, в межах своїх повноважень та у відповідності з вимогами Закону № 1404-VIII , а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст. 258, 259, 260, 353, 450, 451 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця, заінтересовані особи - Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба Марина Анатоліївна, Товариство з обмеженою відповідальністю КЕЙ -КОЛЕКТ - відмовити повністю.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або підписання ухвали суду без її проголошення у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини ухвали суду проголошені 26 березня 2020 року. Повний текст ухвали виготовлено згідно вимог ч.6 ст.259 ЦПК України 30 березня 2020 року

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Т.Д. Бєссонова