Рішення

від 30.03.2020 по справі 636/845/20

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/845/20

Провадження № 2-а/636/28/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Гуменного З.І.,

секретаря судового засідання Шикової К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобурлуцькому, Вовчанському, Печенізькому, Чугуївському районах Управління з контролю використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Слюсаря Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобурлуцькому, Вовчанському, Печенізькому, Чугуївському районах Управління з контролю використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Слюсаря О.О . про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 19.02.2020 № 3/0007По/05/01/-20 у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення та закриття справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказаною постановою начальник відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобурлуцькому, Вовчанському, Печенізькому, Чугуївському районах Управління з контролю використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Слюсарь О.О . визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 53, 53-1 КУпАП, згідно якої позивач, працюючи головою Сільськогосподарчого кооперативу Вітязь , нібито, порушив вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме - припустив використання СК Вітязь самовільно зайнятої земельної ділянки поруч з кадастровим номером 6325484000:02:000:0509 сільськогосподарського призначення, не сільськогосподарські угіддя (господарський двір), державної форми власності, загальною площею 2,55 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Коробочкинської сільської ради, для обслуговування господарських будівель та споруд господарський двір та розміщення сільськогосподарської техніки; використання СК Вітязь частини самовільно зайнятої земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 6325484000:02:000:0489 земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони ті іншого призначення площею 0,3885 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Коробочкинської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не за цільовим призначенням; використання СК Вітязь частини самовільно зайнятої земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 6325484000:02:000:0488 земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони ті іншого призначення площею 0,365 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Коробочкинської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не за цільовим призначенням; використання СК Вітязь частини самовільно зайнятої земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 6325484000:01:000:0747 земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони ті іншого призначення площею 0,310 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Коробочкинської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не за цільовим призначенням; використання СК Вітязь самовільно зайнятих земельних ділянок під мережею проектних грунтових (польових) шляхів в межах масивів полів, загальною площею 0,49 га, розташовані за межами населених пунктів на території Коробочкинської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. . Позивач вважає, що дії посадової особи щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу є незаконними, оскільки протоколи по адміністративні правопорушення складені з наступними порушеннями: відсутній підпис свідків правопорушення, при його складанні позивач не був присутній та був позбавлений можливості надати пояснення. Не зазначено, яким саме методом була обчислена площа, нібито, самовільно зайнятої ділянки. Крім того, зазначав, що СК Вітязь не має в своєму розпорядженні проекту розпаювання земель КСП чи інших землевпорядних документів, згідно яких можна точно переконатись в наявності чи відсутності земельної ділянки проектних польових шляхів на земельних масивах, які використовуються даним підприємством. Згідно ст. ст. 79, 79-1 Земельного кодексу України, предметом правовідносин може бути земельна ділянка . Щоб використовувати земельну ділянку як предмет правовідносин, вона має бути сформованою у відповідності до законодавства, їй має бути присвоєний кадастровий номер і вона має бути внесена до земельного кадастру, її межі та площа, право власності мають бути визначені. Відповідач, що зазначає в Протоколі таке порушення як самовільне зайняття земельних ділянок, не наводить дані про кадастрові номери цих ділянок, і тому неможливо визначитися, де саме знаходяться зазначені ділянки, хто власник та яка саме їх площа. Без визначення їх кадастрових номерів це взагалі, встановити неможливо. Крім того, в протоколі не зазначені свідки правопорушення, при його складанні позивач також не був присутній, що позбавило його права на надання пояснень.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив про те, що на своїх вимогах наполягає.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведено перевірку дотримання позивачем земельного законодавства та було складені протоколи про адміністративні правопорушення № 3/0013ПТ/04/01/-20, 3/0014ПТ/04/01/-20, 3/0015ПТ/04/01/-20, 3/0016ПТ/04/01/-20, 3/0017ПТ/04/01/-20 від 19.02.2020, на підставі яких винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 3/0007По/05/01/-20 від 19.02.2020 (а.с. 38). Згідно якої ОСОБА_1 порушив вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме - припустив використання СК Вітязь самовільно зайнятої земельної ділянки поруч з кадастровим номером 6325484000:02:000:0509 сільськогосподарського призначення, не сільськогосподарські угіддя (господарський двір), державної форми власності, загальною площею 2,55 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Коробочкинської сільської ради, для обслуговування господарських будівель та споруд господарський двір та розміщення сільськогосподарської техніки; використання СК Вітязь частини самовільно зайнятої земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 6325484000:02:000:0489 земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони ті іншого призначення площею 0,3885 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Коробочкинської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не за цільовим призначенням; використання СК Вітязь частини самовільно зайнятої земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 6325484000:02:000:0488 земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони ті іншого призначення площею 0,365 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Коробочкинської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не за цільовим призначенням; використання СК Вітязь частини самовільно зайнятої земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 6325484000:01:000:0747 земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони ті іншого призначення площею 0,310 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Коробочкинської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не за цільовим призначенням; використання СК Вітязь самовільно зайнятих земельних ділянок під мережею проектних грунтових (польових) шляхів в межах масивів полів, загальною площею 0,49 га, розташовані за межами населених пунктів на території Коробочкинської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. . У Постанові зазначено, що порушенням завдано матеріальну шкоду внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та використання ділянок не за цільовим призначенням на суму 65578,24 грн. та накладено штраф на ОСОБА_1 в розмірі 340 грн.

При складанні протоколів та постанови відсутні підписи осіб, які були присутні при її складанні. Для ознайомлення, для надання письмових пояснень, протоколи та постанова позивачу не надавалися, тобто не було надано можливість використати свої законні права на надання пояснень, на захист в адміністративному процесі.

Суд зазначає, що відповідачем було позбавлено позивача можливості надати будь-які пояснення, оскаржити ці документи у передбаченому порядку, що порушує права цієї особи.

Крім того, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Згідно ст. ст. 79, 79-1 Земельного кодексу України, предметом правовідносин може бути земельна ділянка. Щоб використовувати земельну ділянку як предмет правовідносин, вона має бути сформованою у відповідності до законодавства, їй має бути присвоєний кадастровий номер і вона має бути внесена до земельного кадастру, її межі та площа, право власності мають бути визначені. Посадова особа, яка притягла позивача до відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок, не наводить дані про кадастрові номери нібито захоплених позивачем ділянок, і тому неможливо визначитися, де саме знаходяться зазначені ділянки, хто власник та яка саме їх площа. Без визначення їх кадастрових номерів це взагалі встановити неможливо. Відповідач лише зазначає, що та чи інша ділянка, нібито самовільно зайнята позивачем, знаходиться поруч з якимись іншими ділянками. З яких джерел відповідач взяв їх площу, визначився з формою власності - він не зазначає. Тобто, відсутній, невизначені самі предмет та об`єкт самовільного зайняття, а це свідчить про відсутність, недоведеність складу адміністративного правопорушення особою, що ухвалила спірну постанову.

Однією з функцій Держгеокадастру України, посадова особа якого склала спірну постанову, є ведення земельного кадастру, і ця структура має обов`язок проводити інвентаризацію земель, формувати земельні ділянки в розумінні ст. ст. 79, 79-1 Земельного кодексу, тобто присвоювати земельним ділянкам кадастрові номера, визначатися з їх площами та інше. Таким чином, саме ця структура має визначитись з об`єктом протиправного зазіхання, а саме сформувати земельну ділянку і внести відповідні дані про неї в кадастр з зазначенням кадастрового номеру. Станом на цей час земельної ділянки як предмета права не існує, і, відповідно, неможливо нікого притягнути до відповідальності за самовільне зайняття того, чого не існує.

Частиною 1 статті 9 КУпАП встановлено: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальними правилами ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в її вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За визначенням, наведеним у статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в її вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, справа про адміністративне правопорушення розглянута у відсутність позивача, чим позбавлено його права на захист. Суду не надані докази щодо виклику Золотарьова М.І. на засідання з розгляду протоколів, складених відносно нього, що є істотним порушенням порядку розгляду питання притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Положеннями ч. 1 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надані суду достатні та переконливі докази на обґрунтування наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови.

Не міститься таких доказів і у матеріалах справи, а тому суд приходить до переконання про відсутність в діях позивача складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Отже, вимогу закону, а саме: ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідач не виконав.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

З урахуванням зазначених вище обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 19.02.2020 № 3/0007По/05/01/-20 про накладення стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення та вважає за необхідне закрити провадження в адміністративній справі за відсутністю складу правопорушення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає про таке.

Згідно зі ст. 132 КАС України судовий збір віднесено до складу судових витрат.

Вимоги позивача за своєю сутністю стосуються оскарження постанови правозастосовного органу у справі про адміністративне правопорушення. У постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі № 21-1410а16 висловлена правова позиція, згідно з якою у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287 , 288 КУпАП , ст. ст. 2 , 3 , 4 Закону України Про судовий збір позивач звільняється від сплати судового збору.

Згідно із ч. 5 ст. 139 КАС України , якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, судові витрати у справі слід компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 13, 14, 19, 20, 139, 159, 160, 168, 241, 243, 246, 250, 286, 293, 297 КАС України , суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобурлуцькому, Вовчанському, Печенізькому, Чугуївському районах Управління з контролю використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Слюсаря Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 19 лютого 2020 року № 3/007По/05/01/-20 про накладення стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 53 та ст. 53-1 КУпАП, - закрити.

Судові витрати у справі компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -

Повний текст рішення виготовлений 30.03.2020.