Рішення

від 27.03.2020 по справі 140/340/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/340/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіт Транс" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіт Транс" (надалі - ТзОВ "Легіт Транс", товариство) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (надалі - ГУ ДПС у Волинській області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 жовтня 2019 року №0000131202 форми "В3", яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 269667,00 грн, та податкового повідомлення-рішення від 16 жовтня 2019 року №000012402 форми "В3", яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 93334,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 19 вересня 2019 року №1338/03-20-04/42365034 документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Легіт Транс" з питань правомірності формування від`ємного значення з ПДВ за вересень 2018 року - липень 2019 року та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої на рахунок платника у банку, за червень - липень 2019 року. Позивач не погоджується із висновками, викладеними в акті перевірки про порушення ним вимог абзацу "б" пункту 200.4, пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) та пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, у зв`язку із чим товариству відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої на рахунок платника у банку, за березень 2019 року у сумі 99500,00 грн, за квітень 2019 року у сумі 93333,00 грн, за травень 2019 року у сумі 115000,00 грн, за червень 2019 року у сумі 269667,00 грн та за липень 2019 року у сумі 93334,00 грн. Оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку мало результатом часткове задоволення скарги: скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 жовтня 2019 року №000011402, проте ГУ ДПС України у Волинській області зобов`язано прийняти нове повідомлення-рішення за формою "В3" щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування ПДВ на суму 307833,00 грн.

Позивач вказав, що наявність від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту дає йому підстави для отримання бюджетного відшкодування, яке було заявлене у податкових деклараціях з ПДВ за березень-липень 2019 року, оскільки при цьому були виконані усі умови, які визначенні ПК України. Водночас, відповідач не наводить конкретних фактів, які призвели до порушення норм законодавства ТзОВ "Легіт Транс" та, як наслідок, завищення суми бюджетного відшкодування, адже в акті перевірки навпаки зазначається, що не встановлено завищення податкового кредиту чи заниження податкових зобов`язань, підтверджено суму ліміту у вказані періоди. Висновки акта перевірки про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за березень, квітень, травень 2019 року у сумі 307833,00 грн та про відмову у наданні бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2019 року в сумі 269667,00 грн., за липень 2019 року в сумі 93334,00 грн стосуються господарських операцій товариства із ТзОВ "Рейд Смарт". Проте віднесення цього підприємства до переліку ризикових суб`єктів господарювання згідно з критеріями ризиковості, затвердженими Державною фіскальною службою України 07 серпня 2019 року, не свідчить про безтоварний характер операцій купівлі-продажу автотранспортних засобів, які мали економічне обґрунтування, пов`язані з виробничим процесом та видом господарської діяльності платника податків, підтверджені документально (для перевірки були надані митні декларації, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, накази та акти про введення їх в експлуатацію, та докази їх використання в основній господарській діяльності - під час надання послуг з перевезення вантажів).

Позивач вважає, що можливе недотримання його контрагентом податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб.

Посилаючись на необґрунтованість висновків акта перевірки та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05 лютого 2020 року позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.96 том 2).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив (а.с.100-102 том 2). В обґрунтування такої позиції вказав, що ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Легіт Транс" з питань правомірності формування від`ємного значення з ПДВ за вересень 2018 року - липень 2019 року та декларування бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника у банку, за червень 2019 року у сумі 269667,00 грн та за липень 2019 року у сумі 288527,00 грн. Перевіркою встановлено, що ТзОВ "Легіт Транс" до бюджетного відшкодування за березень - липень 2019 року включило до податкового кредиту ПДВ у сумі 670833,32 грн за поставлені ТзОВ "Рейд Смарт" транспортні засоби на загальну суму 4025000,00 грн. В ході проведення перевірки основним постачальникам позивача та до ГУ ДПС в областях, на обліку в яких зареєстровані ці постачальники, було направлено запити на проведення зустрічних звірок та надання документального підтвердження здійснених фінансово-господарських операцій. Відповіді на направлені запити до ДПС в області від контрагентів, в тому числі від ТзОВ "Рейд Смарт", не надходили. Стосовно ТзОВ "Рейд Смарт" було сформовану узагальнену податкову інформацію щодо фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання податкових накладних і реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2018-2019 роки. Відповідно до податкової інформації ТзОВ "Рейд Смарт" відноситься до переліку ризикових суб`єктів господарювання згідно з критеріями ризиковості. Відтак, інформація свідчить про ризиковість здійснених господарських операцій між ТзОВ "Легіт Транс" та ТзОВ "Рейд Смарт", суми ПДВ за якими задекларовані до бюджетного відшкодування у періодах, які підлягали перевірці. Тому в порушення вимог абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України ТзОВ "Легіт Транс" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ та відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України платнику відмовлено в отриманні сум бюджетного відшкодування ПДВ, заявлених на рахунок платника у банку, зокрема за березень-липень 2019 року.

Відповідач вважає, що прийняті податкові повідомлення-рішення відповідають нормам чинного законодавства, а тому просив відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову та вказав на необґрунтованість доводів відповідача у відзиві на позов щодо відсутності підстав для бюджетного відшкодування ПДВ. Єдиною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень відповідач зазначив податкову інформацію про віднесення ТзОВ "Рейд Смарт" до переліку ризикових суб`єктів господарювання, однак не надав доказів, які б свідчили про фіктивність господарських операцій між ним та зазначеним підприємством, не спростував факт використання придбаних транспортних засобів у господарській діяльності. Зауважив, що ПК України не містить таких обмежень для бюджетного відшкодування ПДВ покупцю, як включення контролюючим органом постачальника до Реєстру ризикових платників (а.с.106-108 том 2).

Відповідач правом подати заперечення не скористався.

У судовому засіданні 17 березня 2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив, позов просив задовольнити повністю; представник відповідача позовні вимоги заперечив та у задоволенні позову просив відмовити з підстав, наведених у відзиві на позов.

Після оголошеної судом перерви учасники справи у судове засідання 27 березня 2020 року не прибули, при цьому від представників сторін надійшли письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.127, 129-135 том 2).

Відтак, суд з урахуванням приписів частини третьої статті 194, частини дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи проведено та завершено в порядку письмового провадження та без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши у судовому засіданні усні пояснення представників сторін (вступне слово), перевіривши їх доводи у заявах по суті справи письмовими доказами, суд встановив такі обставини.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.24 том 1) ТзОВ "Легіт Транс" зареєстроване як юридична особа 07 серпня 2018 року; відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) його основним видом діяльності є вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), а додатковими - торгівля іншими автотранспортними засобами (код КВЕД 45.19), роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.32) та ін. Згідно з витягом з реєстру платників податків на додану вартість №200414731 позивач з 01 вересня 2018 року зареєстрований платником ПДВ (а.с.49 том 1).

Як свідчать матеріали справи, з 05 по 13 вересня 2019 року посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказів ГУ ДПС у Волинській області від 30 серпня 2019 року №36, від 02 вересня 2019 року №65, від 11 вересня 2019 року №179 (а.с.55-57 том 1) та відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Легіт Транс" з питань правомірності формування від`ємного значення з ПДВ за вересень 2018 року - липень 2019 року та декларування сум бюджетного відшкодування ПДВ, заявлених на рахунок платника у банку за червень 2019 року у сумі 269667,00 грн та за липень 2019 року у сумі 288527,00 грн, за результатами якої складено акт від 19 вересня 2019 року №1338/03-20-04-02/42365034 (надалі - акт перевірки; а.с.58-91 том 1). За висновками акта перевірки ТзОВ "Легіт Транс" порушено абзац "б" пункту 200.4, пункт 200.14 статті 200 ПК України та пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 (надалі - Порядок №21), та платнику відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника у банку, зокрема за березень 2019 року в сумі 99500,00 грн; за квітень 2019 року у сумі 93333,00 грн; за травень 2019 року у сумі 115000,00 грн; за червень 2019 року у сумі 269667,00 грн та за липень 2019 року у сумі 93334,00 грн (підпункт 4.2 пункту 4 "Висновки" акта перевірки).

Такий висновок обумовлений тим, що ТзОВ "Легіт Транс" до бюджетного відшкодування за березень - липень 2019 року включило суми ПДВ за сформованим податковим кредитом від постачальника ТзОВ "Рейд Смарт" за поставлені транспортні засоби на загальну суму 4025000,00 грн, в т.ч. ПДВ 670833,32 грн, зокрема, за декларацією з ПДВ за березень 2019 року у сумі 99500,00 грн, за квітень 2019 року у сумі 93333,00 грн, за травень 2019 року у сумі 115000,00 грн, за червень 2019 року у сумі 269667,00 грн, за липень 2019 року у сумі 93333,00 грн. Відповідно до отриманої податкової інформації ТзОВ "Рейд Смарт" відноситься до переліку ризикових суб`єктів господарювання згідно з критеріями ризиковості, затвердженими ДФС України 07 серпня 2019 року. В ході проведення перевірки для підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин ТзОВ "Легіт Транс" із основними постачальниками платника на юридичні адреси та до ГУ ДПС в областях, на обліку в яких зареєстровані постачальники, було направлено запити на проведення зустрічних звірок та надання документального підтвердження здійснених фінансово-господарських операцій. Відповіді на направлені запити від контрагентів, в тому числі від ТзОВ "Рейд Смарт", не надходили.

Не погодившись із висновками акта перевірки, товариство подало заперечення від 01 жовтня 2019 року №64 (а.с.92-95 том 1).

На підставі акта перевірки та за результатами розгляду заперечень на акт перевірки від 10 жовтня 2019 року №4414/10/03-20-04-02-09 (а.с.96-97 том 1) ГУ ДПС у Волинській області 16 жовтня 2019 року прийняло податкові повідомлення-рішення: №000011402 форми "В1", яким визначено податкове зобов`язання з ПДВ у сумі 384791,25 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 76958,25 грн; №0000131202 форми "В3", яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 269667,00 грн; №000012402 форми "В3", яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 93334,00 грн (а.с.109-112 том 1).

ТзОВ "Легіт Транс" оскаржило податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПС України (а.с.99-104 том 1). Рішенням про результати розгляду скарги від 28 грудня 2019 року №15205/6/99-00-08-05-01 скаргу платника задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 16 жовтня 2019 року №000011402 із зобов`язанням ГУ ДПС у Волинській області прийняти нове податкове повідомлення-рішення форми "В3" та залишено без змін податкові повідомлення-рішення форми "В3" від 16 жовтня 2019 року №0000131202 та №000012402 (а.с.105-107 том 1). Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, станом на день розгляду справи нове податкове повідомлення-рішення не прийнято у зв`язку з недоліками технічного забезпечення.

Незгода із податковими повідомлення-рішення від 16 жовтня 2019 року №0000131202 та №000012402 стала підставою для звернення ТзОВ "Легіт Транс" до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд виходить з того, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначений статтею 200 ПК України.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За правилами, визначеними пунктами 200.2, 200.4 названої статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на бюджетне відшкодування мають усі платники ПДВ у разі наявності від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та при дотриманні сукупності таких умов: сума податкового кредиту сплачена постачальникам; сума відшкодування не перевищує ліміт реєстрації податкових накладних; платник податків не має податкового боргу.

Водночас, акт перевірки не містить посилань на те, що ці умови ТзОВ "Легіт Транс" не було дотримано. Натомість в акті перевірки вказано, що за результатами опрацювання податкового періоду вересень 2018 року - липень 2019 року не встановлено розбіжностей у податковій звітності платника, а саме завищення податкового кредиту чи заниження податкових зобов`язань в розрізі контрагентів (пункт 3.14.4 акта перевірки); аналізом результатів опрацювання податкових декларацій за звітний (податковий) період, не встановлено розбіжностей в показниках податкового зобов`язання та податкового кредиту (рядки 9 та 17 декларацій). В пунктах 3.16.1 - 3.16.11 акта перевірки зазначено про відсутність відхилень між даними платника та даними перевірки в розрізі інших показників податкових декларацій за період, що перевірявся; станом на дату подання податкової декларації за червень та липень 2019 року за даними системи електронного адміністрування сума ліміту є більшою від заявленої суми бюджетного відшкодування; податковий борг відсутній (пункт 3.19 акта перевірки).

Згідно з пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Акт перевірки не містить пояснень, в чому саме полягає порушення з боку позивача пунктів 4, 5 розділу V Порядку №21. Зазначеними нормами визначено порядок заповнення розділу II "Податковий кредит" та розділу III "Розрахунки за звітний період" податкової декларації.

Відповідно до підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку №21 розділ ІІІ декларації "Розрахунки за звітний період" заповнюється з урахуванням такого правила: платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4). Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Позивач, дотримуючись Порядку №21, подав податкові декларації з ПДВ за звітні періоди березень-липень 2019 року із визначеними додатками.

Матеріали справи містять прийняті контролюючим органом податкові декларації з ПДВ (з додатками) за звітні періоди березень - липень 2019 року. Суд не вбачає необхідності аналізувати усі податкові декларації, які були предметом позапланової перевірки, позаяк спірні податкові повідомлення-рішення стосуються відмови у бюджетному відшкодуванні за деклараціями з ПДВ за червень та липень 2019 року.

У декларації від 22 липня 2019 року №9158821772 за червень 2019 року рядок 20.2.1 містить значення 269667,00 грн; а в декларації від 20 серпня 2019 року №9187533305 за липень 2019 року - 288527,00 грн; в обох випадках ПДВ сплачено у вересні 2019 року (а.с.158-165, 190-196 том 1). При цьому перевіркою не встановлено відхилень при формуванні показників рядків 19 декларації (від`ємне значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду), рядка 21 (від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду). Відповідач відмовив у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) за червень 2019 року повністю у сумі 269667,00 грн, а за липень 2019 року 93333,34 грн (було заявлено 288527,00 грн).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Як зазначено у пункті 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Обидва податкові повідомлення-рішення, які оскаржує позивач, містять посилання на пункт 200.14 статті 200 ПК України, однак ні в акті перевірки, ні безпосередньо у спірних рішеннях не зазначено фактичні підстави для застосування контролюючим органом зазначених положень ПК України.

Основні вимоги до форми та змісту акта (довідки) документальної перевірки визначаються Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за №1300/27745; далі - Порядок №727). Так відповідно до пунктів 3, 5 розділу ІІ Порядку №727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів. Як визначено підпунктом 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення) …; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Акт перевірки не містить фактів конкретних порушень податкового законодавства з боку позивача. При розгляді заперечень на акт перевірки ГУ ДПС у Волинській області (а.с.96-97 том 1) зазначило, що стосовно ТзОВ "Рейд Смарт" працівниками ДПС в області була сформована узагальнена податкова інформація щодо фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за 2018-2019 роки, яка свідчить про ризиковість здійснених господарських операцій між ТзОВ "Легіт Транс" та ТзОВ "Рейд Смарт", який перебуває в реєстрі ризикових платників податків; також вказано, що ТзОВ "Легіт Транс" не було надано будь-яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі постачальників товарів/послуг, що свідчить про безпідставність формування сум ПДВ, які задекларовані до бюджетного відшкодування платником за господарськими операціями з контрагентом ТзОВ "Рейд Смарт".

Водночас, такі висновки контролюючого органу не ґрунтуються на нормах чинного законодавства з огляду на те, що під час перевірки ТзОВ "Легіт Транс" надало документальне підтвердження господарських операцій з придбання ним у ТзОВ "Рейд Смарт" транспортних засобів; в акті перевірки відсутні зауваження щодо змісту та оформлення первинних документів, їх повноти з урахуванням особливостей господарських операцій.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі статтею 1, частиною першою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судом з пояснень представників сторін у судовому засіданні та додаткових письмових пояснень відповідача встановлено, що позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні за декларацією за червень 2019 року у сумі 269667,00 грн (податкове повідомлення-рішення від 16 жовтня 2019 року №0000131202) у зв`язку із включенням до бюджетного відшкодування (рядок 20.2.1 декларації з ПДВ та додатку №3 до декларації за червень 2019 року) суми ПДВ по контрагенту ТзОВ "Рейд Смарт" за придбані у вересні 2018 року транспортні засоби, такі як: сідельний тягач марки VOLVO FH 13.500 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) вартістю 668000,00 грн (в тому числі ПДВ 111333,33 грн) згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 06 вересня 2018 року №090031/2461; сідельний тягач марки VOLVO FH 13.500 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) вартістю 612000,00 грн (у тому числі ПДВ 102000,00 грн) згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 25 вересня 2018 року №090104/1398; напівпричіп - тентована платформа марки FLIEGL SDS 350 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) вартістю 338000,00 грн (у тому числі ПДВ 56333,33 грн) згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 06 вересня 2018 року №090030/5449.

Відмова в бюджетному відшкодуванні за декларацією за липень 2019 року у сумі 93334,00 грн (податкове повідомлення-рішення від 16 жовтня 2019 року №0000130402) пов`язана із включенням до бюджетного відшкодування (рядок 20.2.1 декларації з ПДВ та додатку №3 до декларації за липень 2019 року) ПДВ у сумі 93333,33 грн по контрагенту ТзОВ "Рейд Смарт" за придбаний у квітні 2019 року транспортний засіб - легковий автомобіль марки VOLKSVAGEN PASSAT (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) вартістю 560000,00 грн (у тому числі 93333,33 грн згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 12 квітня 2019 року №040063/1757.

Матеріали справи містять первинні документи, які були складені у межах фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ "Рейд Смарт" на підтвердження сум податкового кредиту за податковими деклараціями з ПДВ за березень-липень 2019 року (а.с.113-206 том 1). З урахуванням наведених вище обставин, встановлених у судовому засіданні, суд не вбачає доцільності аналізу та оцінки наявних у справі первинних документів за господарськими операціями з придбання позивачем у ТзОВ "Рейд Смарт" інших транспортних засобів, ніж ті, про які вказано вище, оскільки суми ПДВ за іншими транспортними засобами спірними податковими повідомленнями-рішеннями не охоплені.

За наявними у справі документами встановлено, що попередньо імпортований на підставі вантажно-митної декларації (ВМД) №UA204010/2018/210848 від 26 червня 2018 року позивач придбав у ТзОВ "Рейд Смарт" згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 06 вересня 2018 року №090030/5449 напівпричіп FLIEGL SDS 350 вартістю 338000,00 грн, в т.ч. ПДВ 56333,33 грн. На підтвердження цих обставин суду надано видаткову накладну від 06 вересня 2018 року №090030/5449, податкову накладну від 06 вересня 2018 року №843, акт приймання-передачі від 06 вересня 2018 року, платіжне доручення від 16 листопада 2018 року №83, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 07 вересня 2018 року (державний номер напівпричіпа НОМЕР_7 ). На підставі акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 06 вересня 2018 року напівпричіп введений в експлуатацію позивачем (а.с.166-173 том 1).

Також позивач придбав у ТзОВ "Рейд Смарт" сідельний тягач VOLVO FH 13.500 вартістю 612000,00 грн, в т.ч. ПДВ 102000,00 грн згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 25 вересня 2018 року №090104/1398, що був ввезений в Україну на підставі ВМД №UA204010/2018/2198848 від 18 вересня 2018 року. Позивач надав такі підтверджуючі документи, що свідчать про господарську операцію: видаткову накладну №090104/1398 від 25 вересня 2018 року, податкову накладну від 25 вересня 2018 року №892, акт приймання-передачі від 25 вересня 2018 року, платіжне доручення від 16 листопада 2018 року №84. Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 підтверджується державна реєстрація тягача (державний номер НОМЕР_9 ), який був введений в експлуатацію на підставі акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 25 вересня 2018 року (а.с.174-181 том 1).

Інші первинні документи (а.с.182-189 том 1): договір купівлі-продажу транспортного засобу від 06 вересня 2018 року №090031/2461, видаткова накладна від 06 вересня 2018 року №090031/2461, податкова накладна від 06 вересня 2018 року№857, акт приймання-передачі від 06 вересня 2018 року, платіжне доручення від 16 листопада 2018 року №81, - підтверджують факт придбання позивачем у ТзОВ "Рейд Смарт" сідельного тягача VOLVO FH 13.500 вартістю 668000,00 грн, в т.ч. ПДВ 111333,33 грн, митне оформлення якого здійснено за ВМД №UA204010/2018/214137 від 26 липня 2018 року. Тягач введений в експлуатацію на підставі акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 06 вересня 2018 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 видане 07 вересня 2018 року (державний номер тягача НОМЕР_11 ).

Договір купівлі-продажу транспортного засобу від 12 квітня 2019 року №040063/1757, видаткова накладна від 12 квітня 2019 року №040063/1757, податкова накладна від 12 квітня 2019 року №128, акт приймання-передачі від 12 квітня 2019 року, платіжні доручення від 03 липня 2019 року № 471 та від 19 липня 2019 року №508 засвідчують факт придбання ТзОВ "Легіт Транс" у ТзОВ "Рейд Смарт" легкового автомобіля VOLKSVAGEN PASSAT вартістю 560000,00 грн, в т.ч. ПДВ 93333,33 грн, походження якого пояснюється ВМД №UA205020/2019/010228 від 11 квітня 2019 року. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 від 16 квітня 2019 року вказує на реєстрацію транспортного засобу за ТзОВ "Легіт Транс" (державний номер автомобіля НОМЕР_13 ), який був введений в експлуатацію на підставі акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 12 квітня 2019 року.

Наведені вище первинні документи описані в акті перевірки (а.с.78-90 том 1).

Згідно з розрахунком коригування 22 квітня 2019 року №17 до податкової накладної від 06 вересня 2018 року №843 сформовано податковий кредит у сумі 56333,33 грн, згідно з розрахунком коригування від 22 квітня 2019 року №18 до податкової накладної від 06 вересня 2018 року №857 - податковий кредит у сумі 111333,33 грн, а згідно з розрахунком коригування від 22 квітня 2019 року №19 до податкової накладної від 25 вересня 2018 року №892 - податковий кредит у сумі 102000,00 грн. Податкова накладна від 12 квітня 2019 року №128 стала підставою для формування податкового кредиту у сумі 93333,33.

Аналіз первинних документів вказує на те, що взаємини із ТзОВ "Рейд Смарт" позивач мав у вересні 2018 року - квітні 2019 року. До переліку ризикових платників ТзОВ "Рейд Смарт", як вказано в акті перевірки, включений відповідно до затверджених ДФС України 07 серпня 2019 року критеріїв ризиковості (а.с.80 зворот, том 1). Безпосередніх доказів цього факту відповідач суду не надав. Разом з тим, перебування платника у переліку ризикових суб`єктів господарювання має значення виключно для прийняття рішення органами ДПС щодо зупинення чи відмови в реєстрації податкових накладних продавцю (постачальнику). Зокрема, відповідно до пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (був чинний до 01 лютого 2020 року), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У випадку із позивачем усі податкові накладні, за якими ним сформовано податковий кредит, виписані та зареєстровані ТзОВ "Рейд Смарт" в ЄРПН, про що зазначається в акті перевірки.

Відповідно до абзацу другого пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з правилами, встановленими пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Отже, для позивача зареєстровані в ЄРПН податкові накладні є підставою для податкового кредиту у разі фактичного здійснення операцій з постачання транспортних засобів, стосовно яких вони були складені.

Як уже зазначалося судом і це відображено в акті перевірки, позивач надавав документи для підтвердження факту здійснення господарських операцій, формування податкового кредиту з ПДВ, обставин щодо руху активів у процесі здійснення господарських операцій, а також використання придбаних транспортних засобів у межах господарської діяльності позивача.

Доказами перебування у його власності придбаних у ТзОВ "Рейд Смарт" автомобілів є копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, актів про введення їх в експлуатацію. Такі транспортні засоби використовуються у межах господарської діяльності товариства під час надання послуг з перевезення вантажів (тобто, у межах статутної діяльності позивача), про що свідчать реєстри, оборотно-сальдові відомості, копії товарно-транспортних накладних/CMR, рахунків на оплату, товарно-транспортних накладних про надані позивачем послуги з перевезення вантажів придбаними у ТзОВ "Рейд Смарт" транспортними засобами (а.с.207-213, 247-250 том 1; а.с.1-89 том 2). З вересня 2018 року та понині на підприємстві працює від 10 до 35 водіїв, що підтверджується копіями штатних розписів та повідомлень в ДПС про прийняття на роботу (а.с.214-246 том 1). Таким чином, зазначені докази підтверджують економічну обґрунтованість та ділову мету господарських операцій з придбання транспортних засобів у ТзОВ "Рейд Смарт".

Суперечливими є доводи відповідача і з тих підстав, що в пунктах 3.14.1, 3.14.3, 3.14.4 акта перевірки вказано, що за її результатами не встановлено наявність правових відносин ТзОВ "Легіт Транс" з платниками, установчі документи, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними; перевіркою не виявлено серед постачальників товариства суб`єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов`язання; за результатами опрацювання податкового періоду вересень 2018 - липень 2019 року не встановлено розбіжностей у податковій звітності платника, а саме завищення податкового кредиту чи заниження податкових зобов`язань в розрізі контрагентів.

Не знаходить логічного пояснення та підтвердження конкретними доказами твердження відповідача про те, що ТзОВ "Легіт Транс" не було надано будь-яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі постачальників товарів/послуг та висновок про безпідставність формування сум ПДВ, які задекларовані до бюджетного відшкодування платником податків за господарськими операціями з контрагентом ТзОВ "Рейд Смарт".

Відповідач не надав суду доказів фіктивності та протиправної діяльності ТзОВ "Рейд Смарт". За загальнодоступною офіційною інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.90-92 том 2), ТзОВ "Рейд Смарт" зареєстроване як юридична особа (з 08 лютого 2017 року); основний вид його діяльності - торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (код КВЕД 45.11). Як на момент укладення договорів, так і на час виконання договірних зобов`язань, це підприємство не перебувало у процесі припинення. Згідно з даними Реєстру платників ПДВ, який адмініструється ДФС України (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv) ТзОВ "Рейд Смарт" зареєстроване платником ПДВ 01 квітня 2017 року (а.с.93 том 2).

У судовому засіданні представник відповідача пояснював, що на адресу Оперативного управління ГУ ДФС у Волинській області надійшов лист ДФС України від 14 серпня 2019 року №26385/7/99-99-21-08-01-17, в якому зазначена інформація про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000000972 від 26 квітня 2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами третьою статті 212, частинами першою статті 358, частиною другою статті 364 та частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України; одним із фігурантів вказаного кримінального провадження є ТзОВ "Рейд Смарт", кримінальне провадження триває.

Разом з тим, відповідач не надав доказів причетності до можливої узгодженої протиправної діяльності позивача та його контрагента ТзОВ "Рейд Смарт" за наведеними вище господарськими операціями, стосовно яких позивач має належно оформлені первинні документи та використовує придбані транспортні засоби у межах господарської дальності.

Суд погоджується із позивачем, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 19 червня 2018 року у справі №808/2447/17, від 31 липня 2018 року у справі №820/3119/17 та ін.

Таким чином, можливе недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни може мати правові наслідки саме для такого контрагента, позаяк порушення платником вимог податкового законодавства має наслідком застосування заходів відповідальності до такого платника в силу положень частини другої статті 61 Конституції України, якими встановлено індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Разом з тим, відповідач не надав доказів і стосовно порушень ТзОВ "Рейд Смарт" податкового законодавства.

З урахуванням положень статей 198, 201 ПК України позивач має право на включення сум ПДВ, сплачених на користь свого контрагента ТзОВ "Рейд Смарт" у складі вартості придбаних автомобілів, до складу податкового кредиту, оскільки ці витрати мають економічне обґрунтування, пов`язані з видом господарської діяльності позивача, мають належне документальне та фактичне підтвердження, що в свою чергу не спростовано контролюючим органом під час проведення перевірки.

Зважаючи на те, що в ході проведення документальної перевірки контролюючим органом не було виявлено порушень при формуванні ТзОВ "Легіт Транс" показників податкового кредиту та від`ємного значення між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту і останнє має документальне підтвердження господарських операцій з придбання товару у постачальника ТзОВ "Рейд Смарт", то висновки відповідача є необґрунтованими припущеннями.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності спірних рішень.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного спору, підлягають оцінці на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, за змістом якої законність, обґрунтованість, пропорційність, обмеження дискреції, добросовісність є тими законодавчими інструментами, які мають забезпечити захист особи від державного свавілля.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень, згідно з якою національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма Радіо Телевіжн ЛТД проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria №38780/02).

На думку суду, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх висновків, викладених в акті перевірки, та наявність законодавчих підстав для відмови позивачу у бюджетному відшкодуванні ПДВ у сумі 269667,00 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 16 жовтня 2019 року №0000131202 та у сумі 93334,00 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 16 жовтня 2019 року №000012402. Висновки відповідача ґрунтуються на довільному трактування норм податкового законодавства, не підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а відтак не є об`єктивними, а тому не можуть покладатися в основу його рішень.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявність фактичних підстав для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, які з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 245 КАС України належить визнати протиправними та скасувати. Отже, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов, то з урахуванням вимог частини першої статті 139 КАС України на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5445,02 грн, підтверджені платіжним дорученням від 30 січня 2020 року №1150 (а.с.23 том 1), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України від 01 лютого 2020 року (а.с.95 том 2).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіт Транс" (45650, Волинська область, Луцький район, село Ратнів, вулиця Миру, 21 А, ідентифікаційний код юридичної особи 42365034) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 16 жовтня 2019 року №0000131202 та №000012402.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіт Транс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 5445,02 грн (п`ять тисяч чотириста сорок п`ять грн 02 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк