Постанова

від 26.10.2020 по справі 140/340/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/340/20 пров. № А/857/5820/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.

суддя Макарик В.Я.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю:

представник позивача Тимофеєва І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року (головуючий суддя Каленюк Ж.В., м.Луцьк, спрощене провадження) у справі № 140/340/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Легіт Транс до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіт Транс" (надалі - ТзОВ "Легіт Транс", товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (надалі - ГУ ДПС у Волинській області, контролюючий орган, відповідач, апелянт) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 жовтня 2019 року №0000131202 форми "В3", яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 269667,00 грн, та податкового повідомлення-рішення від 16 жовтня 2019 року №000012402 форми "В3", яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 93334,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 19 вересня 2019 року №1338/03-20-04/42365034 документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Легіт Транс" з питань правомірності формування від`ємного значення з ПДВ за вересень 2018 року - липень 2019 року та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої на рахунок платника у банку, за червень - липень 2019 року. Позивач не погоджувався із висновками, викладеними в акті перевірки про порушення ним вимог абзацу "б" пункту 200.4, пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) та пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, у зв`язку із чим товариству відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої на рахунок платника у банку, за березень 2019 року у сумі 99500,00 грн, за квітень 2019 року у сумі 93333,00 грн, за травень 2019 року у сумі 115000,00 грн, за червень 2019 року у сумі 269667,00 грн, та за липень 2019 року у сумі 93334,00 грн. Оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку мало результатом часткове задоволення скарги: скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 жовтня 2019 року №000011402, проте ГУ ДПС України у Волинській області зобов`язано прийняти нове повідомлення-рішення за формою "В3" щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування ПДВ на суму 307833,00 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року позов задоволено:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 16 жовтня 2019 року №0000131202 та №000012402;

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіт Транс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 5445,02 грн (п`ять тисяч чотириста сорок п`ять грн 02 коп.).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач покликається на те, що ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Легіт Транс" з питань правомірності формування від`ємного значення з ПДВ за вересень 2018 року - липень 2019 року та декларування бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника у банку, за червень 2019 року у сумі 269667,00 грн та за липень 2019 року у сумі 288527,00 грн. Перевіркою встановлено, що ТзОВ "Легіт Транс" до бюджетного відшкодування за березень - липень 2019 року включило до податкового кредиту ПДВ у сумі 670833,32 грн за поставлені ТзОВ "Рейд Смарт" транспортні засоби на загальну суму 4025000,00 грн. В ході проведення перевірки основним постачальником позивача є ТзОВ "Рейд Смарт". Стосовно ТзОВ "Рейд Смарт" було сформовану узагальнену податкову інформацію щодо фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання податкових накладних і реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2018-2019 роки. Відповідно до податкової інформації ТзОВ "Рейд Смарт" відноситься до переліку ризикових суб`єктів господарювання згідно з критеріями ризиковості. Відтак, інформація свідчить про ризиковість здійснених господарських операцій між ТзОВ "Легіт Транс" та ТзОВ "Рейд Смарт", суми ПДВ за якими задекларовані до бюджетного відшкодування у періодах, які підлягали перевірці. Тому в порушення вимог абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України ТзОВ "Легіт Транс" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ та відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України платнику відмовлено в отриманні сум бюджетного відшкодування ПДВ, заявлених на рахунок платника у банку, зокрема за березень-липень 2019 року.

У відповідь на апеляційну скаргу позивач подав відзив, в якому з мотивів доводів, тотожних доводам з позовної заяви, заперечив проти поданої апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог скарги заперечив, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Представник апелянта в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідач подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке зареєстроване в суді 23 жовтня 2020 року. Питання щодо відеоконференції вирішено ухвалою суду та разом з тим слід зазначити, що таке подане з порушенням строків визначених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поряд з цим, у клопотанні відповідач просить суд, у разі не можливості задоволення клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, відкласти розгляд справи до завершення періоду введення карантину на території України.

Вирішуючи зазначене клопотання апеляційний суд зазначає, що податковий орган не надавав суду додаткових письмових доказів чи пояснень, які б слугували підставою для відкладення розгляду справи. Свою правову позицію відповідач виклав в апеляційній скарзі. Тому, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній доказами, а тому у клопотанні про відкладення розгляду справу слід відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи ТзОВ "Легіт Транс" зареєстроване як юридична особа 07 серпня 2018 року, та відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) має основним видом діяльності вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), а додатковими - торгівля іншими автотранспортними засобами (код КВЕД 45.19), роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.32) та ін. Згідно з витягом з реєстру платників податків на додану вартість №200414731 позивач з 01 вересня 2018 року зареєстрований платником ПДВ.

З 05 по 13 вересня 2019 року посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області, на підставі наказів ГУ ДПС у Волинській області від 30 серпня 2019 року №36, від 02 вересня 2019 року №65, від 11 вересня 2019 року №179 та відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Легіт Транс" з питань правомірності формування від`ємного значення з ПДВ за вересень 2018 року - липень 2019 року та декларування сум бюджетного відшкодування ПДВ, заявлених на рахунок платника у банку за червень 2019 року у сумі 269667,00 грн та за липень 2019 року у сумі 288527,00 грн, за результатами якої складено акт від 19 вересня 2019 року №1338/03-20-04-02/42365034.

За висновками акта перевірки ТзОВ "Легіт Транс" порушено абзац "б" пункту 200.4, пункт 200.14 статті 200 ПК України та пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 (надалі - Порядок №21), та платнику відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника у банку, зокрема за березень 2019 року в сумі 99500,00 грн; за квітень 2019 року у сумі 93333,00 грн; за травень 2019 року у сумі 115000,00 грн; за червень 2019 року у сумі 269667,00 грн. та за липень 2019 року у сумі 93334,00 грн. (підпункт 4.2 пункту 4 "Висновки" акта перевірки).

Висновок контролюючого органу обумовлений тим, що ТзОВ "Легіт Транс" до бюджетного відшкодування за березень - липень 2019 року включило суми ПДВ за сформованим податковим кредитом від постачальника ТзОВ "Рейд Смарт" за поставлені транспортні засоби на загальну суму 4025000,00 грн, в т.ч. ПДВ 670833,32 грн, зокрема, за декларацією з ПДВ за березень 2019 року у сумі 99500,00 грн, за квітень 2019 року у сумі 93333,00 грн, за травень 2019 року у сумі 115000,00 грн, за червень 2019 року у сумі 269667,00 грн, за липень 2019 року у сумі 93333,00 грн. Відповідно до отриманої податкової інформації ТзОВ "Рейд Смарт" відноситься до переліку ризикових суб`єктів господарювання згідно з критеріями ризиковості, затвердженими ДФС України 07 серпня 2019 року.

В ході проведення перевірки, для підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин ТзОВ "Легіт Транс" із основними постачальниками платника на юридичні адреси та до ГУ ДПС в областях, на обліку в яких зареєстровані постачальники, було направлено запити на проведення зустрічних звірок та надання документального підтвердження здійснених фінансово-господарських операцій. Відповіді на направлені запити від контрагентів, в тому числі від ТзОВ "Рейд Смарт", не надходили.

Не погодившись із висновками акта перевірки, товариство подало заперечення від 01 жовтня 2019 року №64.

На підставі акта перевірки, та за результатами розгляду заперечень на акт перевірки від 10 жовтня 2019 року №4414/10/03-20-04-02-09, ГУ ДПС у Волинській області 16 жовтня 2019 року прийняло податкові повідомлення-рішення: №000011402 форми "В1", яким визначено податкове зобов`язання з ПДВ у сумі 384791,25 грн., та застосовано штрафні санкції у сумі 76958,25 грн; №0000131202 форми "В3", яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 269667,00 грн; №000012402 форми "В3", яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 93334,00 грн.

ТзОВ "Легіт Транс" оскаржило податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПС України. Рішенням про результати розгляду скарги від 28 грудня 2019 року №15205/6/99-00-08-05-01 скаргу платника задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 16 жовтня 2019 року №000011402 із зобов`язанням ГУ ДПС у Волинській області прийняти нове податкове повідомлення-рішення форми "В3" та залишено без змін податкові повідомлення-рішення форми "В3" від 16 жовтня 2019 року №0000131202 та №000012402. На день розгляду справи нове податкове повідомлення-рішення не прийнято у зв`язку з недоліками технічного забезпечення.

Незгода із податковими повідомленням-рішенням від 16 жовтня 2019 року №0000131202 та №000012402 стала підставою для звернення ТзОВ "Легіт Транс" до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступні міркування. При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначений статтею 200 ПК України.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За правилами, визначеними пунктами 200.2, 200.4 названої статті, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на бюджетне відшкодування мають усі платники ПДВ у разі наявності від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та при дотриманні сукупності таких умов: сума податкового кредиту сплачена постачальникам; сума відшкодування не перевищує ліміт реєстрації податкових накладних; платник податків не має податкового боргу.

Згідно з пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Позивач, дотримуючись Порядку №21, подав податкові декларації з ПДВ за звітні періоди березень-липень 2019 року із визначеними додатками.

Матеріали справи містять прийняті контролюючим органом податкові декларації з ПДВ (з додатками) за звітні періоди березень - липень 2019 року.

У декларації від 22 липня 2019 року №9158821772 за червень 2019 року рядок 20.2.1 містить значення 269667,00 грн; а в декларації від 20 серпня 2019 року №9187533305 за липень 2019 року - 288527,00 грн; в обох випадках ПДВ сплачено у вересні 2019 року. При цьому перевіркою не встановлено відхилень при формуванні показників рядків 19 декларації (від`ємне значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду), рядка 21 (від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду). Відповідач відмовив у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) за червень 2019 року повністю у сумі 269667,00 грн, а за липень 2019 року 93333,34 грн (було заявлено 288527,00 грн).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Як зазначено у пункті 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Обидва податкові повідомлення-рішення, які оскаржує позивач, містять посилання на пункт 200.14 статті 200 ПК України, однак ні в акті перевірки, ні безпосередньо у спірних рішеннях не зазначено фактичні підстави для застосування контролюючим органом зазначених положень ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні за декларацією за червень 2019 року у сумі 269667,00 грн (податкове повідомлення-рішення від 16 жовтня 2019 року №0000131202) у зв`язку із включенням до бюджетного відшкодування (рядок 20.2.1 декларації з ПДВ та додатку №3 до декларації за червень 2019 року) суми ПДВ по контрагенту ТзОВ "Рейд Смарт" за придбані у вересні 2018 року транспортні засоби, такі як: сідельний тягач марки VOLVO FH 13.500 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) вартістю 668000,00 грн (в тому числі ПДВ 111333,33 грн) згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 06 вересня 2018 року №090031/2461; сідельний тягач марки VOLVO FH 13.500 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) вартістю 612000,00 грн (у тому числі ПДВ 102000,00 грн) згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 25 вересня 2018 року №090104/1398; напівпричіп - тентована платформа марки FLIEGL SDS 350 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) вартістю 338000,00 грн (у тому числі ПДВ 56333,33 грн) згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 06 вересня 2018 року №090030/5449.

Відмова в бюджетному відшкодуванні за декларацією за липень 2019 року у сумі 93334,00 грн (податкове повідомлення-рішення від 16 жовтня 2019 року №0000130402) пов`язана із включенням до бюджетного відшкодування (рядок 20.2.1 декларації з ПДВ та додатку №3 до декларації за липень 2019 року) ПДВ у сумі 93333,33 грн по контрагенту ТзОВ "Рейд Смарт" за придбаний у квітні 2019 року транспортний засіб - легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) вартістю 560000,00 грн (у тому числі 93333,33 грн згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 12 квітня 2019 року №040063/1757.

Матеріали справи містять первинні документи, які були складені у межах фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ "Рейд Смарт" на підтвердження сум податкового кредиту за податковими деклараціями з ПДВ за березень-липень 2019 року. З урахуванням наведених вище обставин, встановлених у судовому засіданні, суд не вбачає доцільності аналізу та оцінки наявних у справі первинних документів за господарськими операціями з придбання позивачем у ТзОВ "Рейд Смарт" інших транспортних засобів, ніж ті, про які вказано вище, оскільки суми ПДВ за іншими транспортними засобами спірними податковими повідомленнями-рішеннями не охоплені.

За наявними у справі документами встановлено, що попередньо імпортований на підставі вантажно-митної декларації (ВМД) №UA204010/2018/210848 від 26 червня 2018 року позивач придбав у ТзОВ "Рейд Смарт", згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 06 вересня 2018 року №090030/5449, напівпричіп FLIEGL SDS 350 вартістю 338000,00 грн, в т.ч. ПДВ 56333,33 грн. На підтвердження цих обставин суду надано видаткову накладну від 06 вересня 2018 року №090030/5449, податкову накладну від 06 вересня 2018 року №843, акт приймання-передачі від 06 вересня 2018 року, платіжне доручення від 16 листопада 2018 року №83, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 07 вересня 2018 року (державний номер напівпричіпа НОМЕР_6 ). На підставі акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 06 вересня 2018 року напівпричіп введений в експлуатацію позивачем.

Також позивач придбав у ТзОВ "Рейд Смарт" сідельний тягач VOLVO FH 13.500 вартістю 612000,00 грн, в т.ч. ПДВ 102000,00 грн згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 25 вересня 2018 року №090104/1398, що був ввезений в Україну на підставі ВМД №UA204010/2018/2198848 від 18 вересня 2018 року. Позивач надав підтверджуючі документи, що свідчать про господарську операцію: видаткову накладну №090104/1398 від 25 вересня 2018 року, податкову накладну від 25 вересня 2018 року №892, акт приймання-передачі від 25 вересня 2018 року, платіжне доручення від 16 листопада 2018 року №84. Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 підтверджує державна реєстрація тягача (державний номер НОМЕР_8 ), який був введений в експлуатацію на підставі акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 25 вересня 2018 року.

Інші первинні документи (а.с.182-189 том 1): договір купівлі-продажу транспортного засобу від 06 вересня 2018 року №090031/2461, видаткова накладна від 06 вересня 2018 року №090031/2461, податкова накладна від 06 вересня 2018 року№857, акт приймання-передачі від 06 вересня 2018 року, платіжне доручення від 16 листопада 2018 року №81, - підтверджують факт придбання позивачем у ТзОВ "Рейд Смарт" сідельного тягача VOLVO FH 13.500 вартістю 668000,00 грн, в т.ч. ПДВ 111333,33 грн, митне оформлення якого здійснено за ВМД №UA204010/2018/214137 від 26 липня 2018 року. Тягач введений в експлуатацію на підставі акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 06 вересня 2018 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 видане 07 вересня 2018 року (державний номер тягача НОМЕР_10 ).

Договір купівлі-продажу транспортного засобу від 12 квітня 2019 року №040063/1757, видаткова накладна від 12 квітня 2019 року №040063/1757, податкова накладна від 12 квітня 2019 року №128, акт приймання-передачі від 12 квітня 2019 року, платіжні доручення від 03 липня 2019 року № 471 та від 19 липня 2019 року №508 засвідчують факт придбання ТзОВ "Легіт Транс" у ТзОВ "Рейд Смарт" легкового автомобіля VOLKSVAGEN PASSAT вартістю 560000,00 грн, в т.ч. ПДВ 93333,33 грн, походження якого пояснюється ВМД №UA205020/2019/010228 від 11 квітня 2019 року. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 16 квітня 2019 року вказує на реєстрацію транспортного засобу за ТзОВ "Легіт Транс" (державний номер автомобіля НОМЕР_12 ), який був введений в експлуатацію на підставі акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 12 квітня 2019 року.

Наведені вище первинні документи описані в акті перевірки.

Згідно з розрахунком коригування 22 квітня 2019 року №17 до податкової накладної від 06 вересня 2018 року №843 сформовано податковий кредит у сумі 56333,33 грн, згідно з розрахунком коригування від 22 квітня 2019 року №18 до податкової накладної від 06 вересня 2018 року №857 - податковий кредит у сумі 111333,33 грн, а згідно з розрахунком коригування від 22 квітня 2019 року №19 до податкової накладної від 25 вересня 2018 року №892 - податковий кредит у сумі 102000,00 грн. Податкова накладна від 12 квітня 2019 року №128 стала підставою для формування податкового кредиту у сумі 93333,33.

Аналіз первинних документів вказує на те, що взаємини із ТзОВ "Рейд Смарт" позивач мав у вересні 2018 року - квітні 2019 року. До переліку ризикових платників ТзОВ "Рейд Смарт", як вказано в акті перевірки, включений відповідно до затверджених ДФС України 07 серпня 2019 року критеріїв ризиковості (а.с.80 зворот, том 1). Безпосередніх доказів цього факту відповідач суду не надав. Разом з тим, перебування платника у переліку ризикових суб`єктів господарювання має значення виключно для прийняття рішення органами ДПС щодо зупинення чи відмови в реєстрації податкових накладних продавцю (постачальнику). Зокрема, відповідно до пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (був чинний до 01 лютого 2020 року), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У випадку із позивачем усі податкові накладні, за якими ним сформовано податковий кредит, виписані та зареєстровані ТзОВ "Рейд Смарт" в ЄРПН, про що зазначається в акті перевірки.

Відповідно до абзацу другого пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з правилами, встановленими пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Отже, для позивача зареєстровані в ЄРПН податкові накладні є підставою для податкового кредиту у разі фактичного здійснення операцій з постачання транспортних засобів, стосовно яких вони були складені.

Як уже зазначалося судом і це відображено в акті перевірки, позивач надавав документи для підтвердження факту здійснення господарських операцій, формування податкового кредиту з ПДВ, обставин щодо руху активів у процесі здійснення господарських операцій, а також використання придбаних транспортних засобів у межах господарської діяльності позивача.

Доказами перебування у його власності придбаних у ТзОВ "Рейд Смарт" автомобілів є копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, актів про введення їх в експлуатацію. Такі транспортні засоби використовуються у межах господарської діяльності товариства під час надання послуг з перевезення вантажів (тобто, у межах статутної діяльності позивача), про що свідчать реєстри, оборотно-сальдові відомості, копії товарно-транспортних накладних/CMR, рахунків на оплату, товарно-транспортних накладних про надані позивачем послуги з перевезення вантажів придбаними у ТзОВ "Рейд Смарт" транспортними засобами. З вересня 2018 року та понині на підприємстві працює від 10 до 35 водіїв, що підтверджується копіями штатних розписів та повідомлень в ДПС про прийняття на роботу. Таким чином, зазначені докази підтверджують економічну обґрунтованість та ділову мету господарських операцій з придбання транспортних засобів у ТзОВ "Рейд Смарт".

Суперечливими є доводи відповідача і з тих підстав, що в пунктах 3.14.1, 3.14.3, 3.14.4 акта перевірки вказано, що за її результатами не встановлено наявність правових відносин ТзОВ "Легіт Транс" з платниками, установчі документи, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними; перевіркою не виявлено серед постачальників товариства суб`єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов`язання; за результатами опрацювання податкового періоду вересень 2018 - липень 2019 року не встановлено розбіжностей у податковій звітності платника, а саме завищення податкового кредиту чи заниження податкових зобов`язань в розрізі контрагентів.

Як наголошує в апеляційній скарзі відповідач, підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні позивачу стала інформація, яка була отримана Оперативним управлінням ГУ ДФС у Волинській області зі змісту листа ДФС України від 14 серпня 2019 року №26385/7/99-99-21-08-01-17, в якому зазначались відомості про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000000972 від 26 квітня 2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами третьою статті 212, частинами першою статті 358, частиною другою статті 364 та частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України; одним із фігурантів вказаного кримінального провадження є ТзОВ "Рейд Смарт", кримінальне провадження триває.

Разом з тим, відповідач/апелянт не надав суду доказів фіктивності та протиправної діяльності ТзОВ "Рейд Смарт". За загальнодоступною офіційною інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТзОВ "Рейд Смарт" зареєстроване як юридична особа (з 08 лютого 2017 року); основний вид його діяльності - торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (код КВЕД 45.11). Як на момент укладення договорів, так і на час виконання договірних зобов`язань, це підприємство не перебувало у процесі припинення. Згідно з даними Реєстру платників ПДВ, який адмініструється ДФС України (ТзОВ "Рейд Смарт" зареєстроване платником ПДВ 01 квітня 2017 року. Доказів причетності до можливої узгодженої протиправної діяльності позивача та його контрагента ТзОВ "Рейд Смарт" за наведеними вище господарськими операціями, стосовно яких позивач має належно оформлені первинні документи та використовує придбані транспортні засоби у межах господарської дальності відповідач не надав.

Водночас, апеляційний суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 19 червня 2018 року у справі №808/2447/17, від 31 липня 2018 року у справі №820/3119/17 та ін.

Тому, можливе недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни може мати правові наслідки саме для такого контрагента, позаяк порушення платником вимог податкового законодавства має наслідком застосування заходів відповідальності до такого платника в силу положень частини другої статті 61 Конституції України, якими встановлено індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Разом з тим, відповідач не надав доказів і стосовно порушень ТзОВ "Рейд Смарт" податкового законодавства.

З урахуванням положень статей 198, 201 ПК України позивач має право на включення сум ПДВ, сплачених на користь свого контрагента ТзОВ "Рейд Смарт" у складі вартості придбаних автомобілів, до складу податкового кредиту, оскільки ці витрати мають економічне обґрунтування, пов`язані з видом господарської діяльності позивача, мають належне документальне та фактичне підтвердження, що в свою чергу не спростовано контролюючим органом під час проведення перевірки.

Зважаючи на те, що в ході проведення документальної перевірки контролюючим органом не було виявлено порушень при формуванні ТзОВ "Легіт Транс" показників податкового кредиту та від`ємного значення між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту і останнє має документальне підтвердження господарських операцій з придбання товару у постачальника ТзОВ "Рейд Смарт", то висновки відповідача є необґрунтованими припущеннями, а відтак прийняте ним рішення є необгрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв оскаржене рішення з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 229, 246, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі № 140/340/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко В. Я. Макарик Повне судове рішення складено 02 листопада 2020 року.