Рішення

від 30.03.2020 по справі 160/1371/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року Справа № 160/1371/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-Дніпро" до Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.10.2019 року:

форми р № 000366520;

форми р № 000368520.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області безпідставно дійшло висновку по не спрямованість правочину, укладеного позивачем з ТОВ Ліарго Сервіс Груп на настання реальних правових наслідків. Позивач зазначає, що його контрагент - ТОВ Ліарго Сервіс Груп , викоринав для позивача підрядні роботи, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними. Позивач зазначає, що порушення ТОВ Ліарго Сервіс Груп податкової дисципліни не є підставою для відмови у праві на податковий кредит. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Посилання податкового органу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 є необґрунтованим, оскільки господарські взаємовідносини позивача з ТОВ Ліарго Сервіс Груп мали місце до появи ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18; факт реальності господарських операцій підтверджується копіями первинних документів, які містяться у матеріалах справи; позивач не знав та не міг знати про недобросовісність ТОВ Ліарго Сервіс Груп .

Позивач як добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку своїх контрагентів.

Ухвалою суду від 06.02.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому вказав на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки правочин укладений позивачем з ТОВ Ліарго Сервіс Груп є таким, що не спрямований на настання реальних правових наслідків, оскільки:

- ТОВ Ліарго Сервіс Груп не має трудових ресурсів;

- аналізом ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ Ліарго Сервіс Груп робіт/послуг, що були відображені в реалізації на позивача у листопаді та грудні 2016 року;

- у ТОВ Ліарго Сервіс Груп відсутні власні (орендовані) основні засоби, офісні та складські приміщення, транспортні засоби;

- ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 засновника та директора ТОВ Ліарго Сервіс Груп визнано винним у здійсненні фіктивного підприємства;

- первинні документи складені ТОВ Ліарго Сервіс Груп носять формальний характер.

Ухвалою суду від 16.03.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні 16.03.2020 року підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні 16.03.2020 року заперечував проти позову, з підстав які вказані у відзиві на позовну заяву.

Сторони у судове засідання 30.03.2020 року не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; позивач подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження; відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи через карантин.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи враховуючи строки її розгляду, передбачені КАС України; суд також враховує те, що відповідач надав суду відзив на позовну заяву, а також приймав участь у попередніх судових засіданнях в т.ч. і під час судового розгляду справи по суті.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З 27.08.2019 року по 02.09.2019 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 60/04-36-05-20/39302131 від 09.09.2019 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено, зокрема, висновок про заниження позивачем податку на прибуток на суму 32580 грн., заниження ПДВ на загальну суму 36200 грн.

Висновок відповідача у акті перевірки обґрунтований тим, що правочин укладений позивачем з контрагентом ТОВ Ліарго Сервіс Груп є таким, що не спрямований на настання реальних правових наслідків, оскільки:

- ТОВ Ліарго Сервіс Груп не має трудових ресурсів;

- аналізом ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ Ліарго Сервіс Груп робіт/послуг, що були відображені в реалізації на позивача у листопаді та грудні 2016 року;

- у ТОВ Ліарго Сервіс Груп відсутні власні (орендовані) основні засоби, офісні та складські приміщення, транспортні засоби;

- ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 засновника та директора ТОВ Ліарго Сервіс Груп визнано винним у здійсненні фіктивного підприємства;

- первинні документи складені ТОВ Ліарго Сервіс Груп носять формальний характер.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення - рішення форми р від 15.10.2019 року № 000366520, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 32 580 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 8 145 грн.; форми р від 15.10.2019 року № 000000368520, яким визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 36 200 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 9050 грн.

Суд погоджується з висновком відповідача зробленим у Акті № 60/04-36-05-20/39302131 від 09.09.2019 року щодо не спрямованості договору, який укладено позивачем з ТОВ Ліарго Сервіс Груп , на настання правових наслідків, з наступних причин.

Процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість та формування витрат повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення правосуб`єктності учасників господарської операції.

3. встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку вимог щодо документального підтвердження понесених витрат.

5. встановлення факту понесення позивачем вказаних витрат.

Суд зазначає, що не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ТОВ Ліарго Сервіс Груп не спрямований на реальне настання правових наслідків через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ Ліарго Сервіс Груп правочини визнані податковим органом нереальними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних та неспростовних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ Ліарго Сервіс Груп своїх договірних зобов`язань, мало наслідком неможливість виконання поставки товарів для позивача ТОВ Укрконсул .

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинене ТОВ Ліарго Сервіс Груп (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678).

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ Ліарго Сервіс Груп укладено договір на виконання субпідрядних робіт № 101116-1 від 10.11.2016 року, у відповідності до умов якого ТОВ Ліарго Сервіс Груп зобов`язувалось виконати для позивача роботи , а позивач зобов`язався їх оплатити.

У матеріалах справи містяться акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07.12.2016 року, від 08.12.2016 року, від 02.12.2016 року, від 14.12.2016 року, від 28.12.2016 року, копії яких знаходиться у матеріалах справи, та які підписані сторонами.

ТОВ Ліарго Сервіс Груп видало позивачу податкові накладні, які зареєстровані у ЄРНП, що відображено у акті перевірки та копії яких містяться у матеріалах справи.

Судом на підставі інформації з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ Ліарго Сервіс Груп було зареєстрованою юридичною особою.

У акті перевірки зазначено про те, що ТОВ Ліарго Сервіс Груп станом на день здійснення господарських операцій з позивачем було платником ПДВ та вправі було видавати податкові накладні.

У матеріалах справи міститься копія ліцензії ДАБІ від 18.04.2016 року, яка видана ТОВ Ліарго Сервіс Груп , терміном дії до 18.04.2019 року на виконання діяльності з будівництва об`єктів 4 та 5 категорії складності.

Згідно інформації із сайту ДАБІ, вказана вище ліцензія анульована 18.01.2017 року, що підтверджується роздруківкою із сайті ДАБІ.

Однак у матеріалах справи міститься копія ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18, у відповідності до якої засновника та директора ТОВ Ліарго Сервіс Груп ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України закрито на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КК України

В ухвалі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 вказано, що засновник та директор ТОВ Ліарго Сервіс Груп ОСОБА_1 вчинив діяння, поставлене в провину останньому, діяння дійсно мало місце, діяння містить склад злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України. Із матеріалів кримінального провадження видно, що протиправні дії ОСОБА_1 мали місце у квітні 2016 року.

Також в ухвалі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 вказано, що невстановленою у ході досудового розслідування особою від імені ТОВ Ліарго Сервіс Груп та номінального директора ОСОБА_1 складались первинні бухгалтерські документи (договори купівлі-продажу, податкові накладні, рахунки фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), які оформлювались з порушенням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, та не містили особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто виписані невстановленою особою документи не можуть бути належними доказами реальності вчинення цих господарських договорів. Проте, на підставі таких документів невстановленою особою проводились оформлення продажу та придбання продукції, надавання послуг, виконання робіт контрагентам - покупцям, які за такими право чинами та господарськими операціями отримали податкову вигоду у вигляді зменшення об`єкта оподаткування з ПДВ, податку на прибуток, а саме врахували такі витрати при визначенні об`єкта оподаткування з податкових зобов`язань платників податків за період з 29.04.2016 року по 13.04.2017 року на суму 112695420 грн., в т.ч. і ПДВ 18782570 грн., зокрема, податкову вигоду отримано і ТОВ Мегабуд-Дніпро (код ЄДРПОУ 39302131).

Таким чином судом встановлено, що в ухвалі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 присутній аналіз господарських операцій позивача з ТОВ Ліарго Сервіс Груп та наявний висновок про те, у період 29.04.2016 року по 13.04.2017 року незаконно сформовані витрати та податковий кредит по взаємовідносинах позивача з ТОВ Ліарго Сервіс Груп .

Згідно частин 6 та 7 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов`язковими для суду, який розглядає справу, є вирок (ухвала) суду в кримінальній справі.

Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов`язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов`язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок (ухвалу) або прийнято постанову.

Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку (ухвалі) в кримінальній справі щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку (ухвалі) в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов`язковою для адміністративного суду.

Оскільки в ухвалі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 прямо вказано про те, що у період 29.04.2016 року по 13.04.2017 року незаконно сформовані витрати та податковий кредит по взаємовідносинах позивача з ТОВ Ліарго Сервіс Груп , а також те, що вчинене засновником та директором ТОВ Ліарго Сервіс Груп ОСОБА_1 діяння, поставлене в провину останньому, дійсно мало місце, то вказана вище ухвала суду є обов`язковою для адміністративного суду стосовно особи, правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Судом відхиляються посилання позивача на те, що сам факт наявності вироків (ухвал) не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарськох операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках (ухвалах), які набрали законної сили, оскільки в ухвалі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 прямо вказано про те, що у період 29.04.2016 року по 13.04.2017 року незаконно сформовані витрати та податковий кредит по взаємовідносинах позивача з ТОВ Ліарго Сервіс Груп , тобто суд в ухвалі по кримінальній справі вже перевірив правильність формування податкового кредиту та витрат, а тому в цій частині він є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК, а саме: у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

Суд звертає увагу на те, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Універсальний принцип розгляду податкових спорів полягає у наступному: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

За вказаних обставин відповідач правомірно визначив грошові зобов`язання в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення відповідача є правомірними.

Отже, позовні вимоги є не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України судові витрати покладаються на по позивача, оскільки суд відмовив у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мегабуд-Дніпро (код ЄДРПОУ 39302131, 49000, м.Кам`янське, вул. Романківська, 69-Б) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.

Рішення не набрало законної сили станом на 30.03.2020 року

Помічник судді Лісна А.М.