Рішення

від 15.10.2019 по справі 280/3145/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року 12 год. 05 хв.Справа № 280/3145/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

представника позивача - Семенова М.В.

представника відповідача - Ігнатченко М.В.

свідка ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІК

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІК (далі - позивач, ТОВ ЛІК ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Запорізькій області), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими особами №1359/563/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 18.04.2019.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що висновок відповідача щодо порушення позивачем частин першої та третьої статті 24 Кодексу законів про працю України не відповідає дійсності, зроблений за результатами власного суб`єктивного правового тлумачення норм Цивільного кодексу та Кодексу законів про працю України. Зазначає, що з 2017 року підприємство укладало з фізичною особою ОСОБА_1 цивільно-правові угоди на виконання послуг з генерального прибирання торгових, офісних та приміщень загального користування, послуг на миття фасадних вікон, послуг на прибирання морозильних ларів та іншого устаткування, послуг на прибирання (підмітання) торгової території, послуг на прибирання вітрин, стелажів, полиць. За результатами надання відповідних послуг між сторонами підписувався відповідний акт прийому-здачі робіт, що були надані відповідачу при проведенні перевірки. При цьому відповідачем необґрунтовано зроблено висновок щодо відсутності в укладених договорах ознак цивільно-прапвого договору, що не відповідає вимогам цивільного законодавства. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву від 24.07.2019 вх. № 30607 посилається на те, що інспекційним відвідуванням ТОВ ЛІК встановлено фактичний допуск одного працівника ОСОБА_1 без належного оформлення трудової діяльності. Надані цивільно-правові договори на виконання робіт містять одноманітні характеристики робіт, укладені щомісячно, відтак у даному випадку предметом договору є виконання саме трудових функнціональних обов`язків. Тому, вважає, що накладення штрафу за порушенням вимог Кодексу законів про працю є правомірним та обґрунтованим. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 03 липня 2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/3145/19, підготовче судове засідання призначено на 29 липня 2019 року.

Ухвалою суду від 10.07.2019 задоволено заяву позивача про забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІК до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанов, шляхом зупинення стягнення за постановою Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.04.2019 за №ЗП1359/563/АВ/П/ПТ/ТД-ФС до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/3145/19.

29 липня 2019 року протокольною ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено на 21 серпня 2019 року.

21 серпня 2019 року протокольною ухвалою суду у підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.09.2019. Ухвалою суду від 21.08.2019 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

18.09.2019 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.10.2019 та задоволено клопотання позивача про виклик свідка ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи по суті 15.10.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених в адміністративному позові. Просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні 15.10.2019 свідок ОСОБА_1 надала усні пояснення.

15.10.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

На підставі інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.08.2018 про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за ивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року, Наказом Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 20.03.2019 №555 наказано забезпечити організацію проведення інспекційного відвідування, зокрема, ТОВ ЛІК .

У період з 26.03.2019 по 27.03.2019 інспектором праці Буднік О.А. (службове посвідчення №563), на підставі направлення від 20.03.2019 №387, відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, у присутності головного бухгалтера Дзюби О.М. проведено інспекційне відвідування ТОВ ЛІК за адресою м. Запоріжжя, майдан Профспілок, 3, за результатами якого складено Акт від 27.03.2019 №ЗП1359/563/АВ.

18.04.2019 заступник начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області, розглянувши справу про накладення штрафу на підставі Акту інспекційного відвідування від 27.03.2019 №ЗП1359/563/АВ щодо порушень ТОВ ЛІК , прийняв Постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ЗП1359/563/АВ/П\ПТ/ТД-ФС, відповідно до якої на ТОВ ЛІК накладено штраф у розмірі 125190 грн.

Не погодившись з вказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 Положення № 96 Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраця, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Державна служба України з питань праці (Держпраця) відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. (п. п. 6 п. 6 Положення № 96).

Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Головного управління Держпраці в Запорізькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (чинний на момент проведення інспекційного відвідування, далі - Порядок № 295).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, в т. ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст. 3 Закону № 877-V).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (п. п. 3 п. 5 Порядку № 295).

Відповідно до пп.6 п.5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться за інформацією: Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України Про відпустки ); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Як встановлено під час судового розгляду справи підставою для проведення інспекційного відвідування позивача стало повідомлення від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.08.2018 за вих.. №16120/04 про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно - правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Згідно п. п. 8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п. 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Судом встановлено, що згідно направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 20.03.2019 №387 відповідачем відповідно до наказу від 20.03.2019 №555 для інспекційного відвідування з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб ТОВ ЛІК Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області направлено посадових осіб для здійснення заходу державного нагляду за додержанням порядку укладення трудового договору, строків виплати заробітної плати, дотримання законодавства про працю в частині нарахування та виплати заробітної плати на рівні не меншому від розміру мінімальної заробітної плати, праця неповнолітніх.

За результатами інспекційного відвідування інспектором Буднік О.А. було складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЗП1359/563/АВ від 27.03.2019, відповідно до якого було встановлено порушення частин першої та третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (далі Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 даного порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка (пункти 7 та 8 Порядку №509).

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2019 заступник начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області, розглянувши справу про накладення штрафу на підставі Акту інспекційного відвідування від 27.03.2019 №ЗП1359/563/АВ щодо порушень ТОВ ЛІК , прийняв Постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ЗП1359/563/АВ/П\ПТ/ТД-ФС, відповідно до якої на ТОВ ЛІК накладено штраф у розмірі 125190 грн.

Відтак суд вважає, що відповідачем у даному випадку не порушено порядку розгляду справи про порушення позивачем законодавства про працю.

Щодо суті виявленого порушення під час інспекційного відвідування суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частиною 3 статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма такого повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу .

Статтею 265 КЗпП України передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом наведеної норми відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах юридичної особи.

При цьому, повинен бути встановлений факт використання юридичною особою найманої праці.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови та Акту інспекційного відвідування від 27.03.2019 відповідачем встановлено порушення вимог частин першої та третьої статті 24 КЗпП України, а саме: на протязі 2017 року - березня 2019 року одна особа допущена до роботи без укладання трудового договору, а саме ОСОБА_1 , яка виконувала наступні роботи: генеральне прибирання офісних приміщень (витирання пилу, підмітання, миття підлоги, стін, стель, дверних блоків, меблів і килимових покриттів) на території Торгівельного комплексу ЛІК , генеральне прибирання приміщень загального користування (коридорів, сходів, стін, санвузлів, вбиралень та інших місць загального користування) на території комплексу, здійснення миття фасадних вікон, прибирання вітрин, стелажів, полиць, які знаходяться на території Торігвельного комплексу ЛІК , здійснення прибирання (підмітання, миття) торгової території комплексу, прибирання морозильних ларів та іншого устаткування, яке знаходиться на території комплексу. Всі роботи ОСОБА_1 здійснювала за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином, зазначеному працівнику визначено робоче місце та забезпечено його необхідними для роботи засобами, що передбачено статтею 29 Кодексу законів про працю України. Зазначені види робіт свідчать про процес праці, який передачає підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку та графіку змінності, встановленому на підприємстві, що передбачено статтею 21 Кодексу законів про працю України та притаманне саме трудовим відносинам. Ця професія передбачена Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327 (зіз змінами): прибиральник службових приміщень , Прибиральник службових приміщень - код 9132.1. Заробітна плата нарахована за фактично відпрацьований час (помісячно), що підтверджено актами прийому-передачі робіт за січень 2017 року по березень 2019 року та відповідає вимогам статті 95 Кодексу законів про працю України та статті 3 Закону України Про оплату праці і притаманне саме трудовим відносинам. Відповідно до наданих цивільно-праових договрів, всі роботи несуть постійний (систематичний) характер.

У судовому засіданні досліджено наступні угоди та акти виконаних робіт:

від 01.01.2017, від 01.02.2017, від 01.03.2017, від 01.04.2017, від 01.05.2017, від 01.06.2017, від 01.07.2017, від 01.08.2017, від 01.09.2017, від 01.10.2017, від 01.11.2017, від. 01.12.2017, від 01.01.2018, від 01.02.2018, від 01.03.2018, від 01.04.2018, від 01.05.2018, від 01.06.2018, від 01.07.2018, від 01.08.2018, від 01.09.2018, від 01.10.2018, від 01.11.2018, від 01.12.2018, від 01.01.2019, від 01.02.2019, від 01.03.2019 №ГПХ-Н/001, що укладені між ТОВ ЛІК в особі директора ОСОБА_3 (замовник) та фізичною особою ОСОБА_1 (виконавець).

Предметом договорів є:

надання послуг з генерального прибрання офісних приміщень (витрання пилу, підмітання, миття підлоги, стін, стель, деревяних блоків, меблів і килимових покриттів), які знаходяться на території Торговельного комплексу ЛІК (договори від 01.01.2017, від 01.07.2017, від 01.06.2018);

надання послуг з генерального прибирання приміщень загального користування (коридорів, сходів, стін, санвузлів, вбиралень, та інших місць загального користування), які знаходяться на території Торговельного комплексу ЛІК ( договори від 01.02.2017, від 01.08.2017, від 01.01.2018, від 01.07.2018);

надання послуг зі здійснення миття фасадних вікон Торговельного комплексу ЛІК (договір від 01.03.2017, від 01.09.2017, від 01.04.2018, від 01.11.2018, від 01.02.2019);

надання послуг з прибирання морозильних ларів та іншого устаткування, яке знаходиться на території Торговельного комплексу ЛІК (оговори від 01.04.2017, від 01.10.2017, від 01.02.2018, від 01.09.2018, від 01.03.2019);

надання послуг з прибирання (підмітання, миття) торговельного комплексу ЛІК (договори від 01.05.2017, від 01.11.2017, від 01.05.2018, від 01.10.2018, від 01.12.2018);

надання послуг з прибирання вітрин, стелажів полиць, які знаходяться на території Торговельного комплексу ЛІК (договори від 01.06.2017, від 01.12.2017, від 01.03.2018, від 01.08.2018 , від 01.01.2019).

Крім того, представником позивача під час судового розгляду справи надано договори оренди та суборенди приміщень торговельного комплексу ЛІК . В обгрунтування наданих документів, представник позивача пояснив, що послуги з прибирання були надані ОСОБА_1 в приміщеннях, в яких безпосередньо здійснювалась господарська діяльність ТОВ ЛІК та суборендаторами.

Проаналізовані цивільно-правові угоди, що укладені між позивачем та ОСОБА_1 не містять ознак трудових договорів, зокрема: обов`язку виконавця бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу тощо.

У судовому засіданні, ОСОБА_1 , допитана у якості свідка, пояснила, що раніше працювала у товаристві на постійній основі згідно трудового договору. Однак, у зв`язку з сімейними обставинами (хвороба матері, яка потребує постійного догляду) вона не змогла виконувати трудові функції, а надає лише послуги по цивільно-праовим угодам із визначеного предмету у строки, що вона обирає сама. Графіку трудового розпорядку вона не підпорядковується.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем на виконання вищезазначених цивільно-правових договорів надано Акти прийому-здачі наданих послуг до цивільно-правових договорів та видаткові касові ордери щодо сплати вартості наданих послуг.

На підтвердження утримання єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивачем надано щомісячні звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) та суми нарахованого єдиного внеску на загальноообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Слід зазначити, що Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 по справі №822/723/17 зазначено про те, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Вказана позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 по справі №127/21595/16-ц, від 13.06.2019 № 815/954/18.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства стосовно трудових договорів та цивільно-правових угод, дослідивши первинні бухгалтерські документи і договори про надання послуг, суд дійшов переконання, що ОСОБА_1 виступала саме виконавцем цивільно-правових відносин, оскільки щомісяця виконувала різну роботу (послуги), час надання яких обирала сама самостійною. Розмір винагороди за кожним договором залежав від обсягу роботи, який мала виконати ОСОБА_1 та не мав стабільного розміру.

Більш того, за змістом укладених цивільно-правових договорів Товариство цікавило саме результат наданих ОСОБА_1 послуг: вимиті вікна, почищені ларі, вітрини, полиці, прибране приміщення тощо, а не сам процес прибирання. Тому і винагорода за угодами залежала не від кількості затраченого часу на прибирання, а від результату.

Враховуючи наведене, суд вважає неправомірним висновок відповідача, що за цивільно-правовими договорами, які укладені між фізичною особою ОСОБА_1 та уповноваженою особою позивача, мають місце трудові відносини та в порушення ст. 24 КЗпП України, зазначена особа фактично допущена до роботи без укладання трудового договору.

Відтак, суд вважає що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.04.2019 №ЗП1359/563\АВ/П/ПТ/ТД-ФС є незаконною, а позовні вимоги - підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, уадміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні досуду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн., що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Оригінал платіжного доручення №2810 від 07.06.2019 знаходиться в матеріалах адміністративної справи.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІК (69035, м. Запоріжжя, м. Профспілок, 3) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул.. Південне шосе, 25) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повістю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного управління Держпраці у Запорізькій області №ЗП1359/563/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 18.04.2019 про накладення штрафу у сумі 125 190 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІК судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Державрпаці у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення в повному обсязі складено та підписано 25 жовтня 2019 року.

Суддя Л.Я. Максименко