Рішення

від 19.03.2020 по справі 300/2292/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2020 р. справа № 300/2292/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

при секретарі судового засідання Запоточної В.В.

за участю:

представників позивача - Кота Р.С., Тепак Л.П.,

представника відповідача - Боднара О.М.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Насвуд-Укр" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень від 27.08.2019 за №№0006831411, 0006851411, 0006841411, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Насвуд-Укр" (надалі по тексту також - позивач, ТзОВ "Насвуд-Укр", товариство, платник податків) 21.11.2019 звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - первинний відповідач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області, орган стягнення, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень від 27.08.2019 за №№0006831411, 0006851411, 0006841411 (надалі по тексту також - оскаржувані рішення).

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 26.11.2019, на підставі пункту 4 частини 4 статті 12, статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження (а.с.1-3 том 1).

Під час проведення підготовчих засідань та в ході судового розгляду представники товариства на підтвердження заявлених позовних вимог подали в суд письмові пояснення від 15.01.2020, від 23.01.2020, 07.02.2020, 11.02.2020, 02.03.2020, 06.03.2020, 13.03.2020 і 19.03.2020 (а.с.161-165 том 5; а.с.156-178, 188-189, 190-193, 212-214 том 7; а.с.59-35, 171-174, 201-213, 244-246 том 8; а.с.14-19, 34-38 том 9).

Позов і доводи товариства, викладені у письмових поясненнях, мотивовано тим, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області, неповно дослідивши усі спірні правовідносини, надаючи неналежну правову оцінку дійсним обставинам бухгалтерського і податкового обліку, сформувавши необґрунтовані та помилкові висновки, на підставі невірного застосування норм Податкового кодексу України (надалі по тексту також - ПК України) і всупереч діючим нормам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", прийнято податкові повідомлення-рішення №№0006831411, 0006851411, 0006841411 від 27.08.2019, якими донараховано (визначено) товариству податкові зобов`язання і застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 6 314 023,00 гривень.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 27.02.2019 за №0006831411, яким збільшено позивачу грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємства за основним платежем - 4 430 896,00 гривень і застосовано штрафні санкції в сумі 1 107 724,00 гривень, платник податків зазначив, що відповідач за чотирма обставинами дійшов невірних висновків.

Зокрема, контролюючий орган в першому випадку безпідставно встановив завищення товариством витрат в сумі 23 658 830,00 гривень за господарськими операціями із придбання у 31 контрагента (5 юридичних особі і 26 фізичних осіб-підприємців) лісоматеріалів як складової сировини для виготовлення власної продукції. Орган стягнення безпідставно вважає поставку вказаними контрагентами товару такою, що фактично не відбулася. Доводи про відсутність реального руху лісоматеріалів і зміну відповідних актів як у постачальників так і у позивача як отримувача товару є лише припущенням відповідача, які жодним чином не підтверджені належними доказами. Господарські операції із поставки лісоматеріалу засвідчуються належним чином складеними і оформленими первинними документами податкового і бухгалтерського обліку, зокрема до перевірки представлено договори поставки, видаткові, а в окремих випадках і податкові накладні (для операцій із постачання товару з податком на додану вартість), товарно-транспортні накладні (надалі по тексту також - ТТН), виписки із банківських рахунків і платіжні доручення про розрахунок за поставлений товар, оборотно-сальдові відомості, інші документи про внутрішніх рух (переміщення) товару на виробництві. Недоліки, на які вказує орган стягнення в частині відомостей щодо ідентифікуючих даних транспортних засобів і відомостей про перевізника, які зафіксовані в наявних у позивача ТТН, представлених постачальниками, не свідчать про нереальність господарської операції в цілому як такої. Більше того, за всіма договорами доставка товару здійснювалася і організовувалася постачальниками лісоматеріалів самостійно, при цьому, посадові особи ТзОВ "Насвуд-Укр" не мали відношення до заповнення і оформлення ТТН, останні, в свою чергу, надавалися в такому викладі, в якому їх представлено до перевірки. Не можуть спростовувати фактичність постачання лісоматеріалів твердження відповідача про відсутність у постачальників зареєстрованих вантажних транспортних засобів, відсутність реєстрації речового права на відповідні об`єкти нерухомого майна (нежитлові приміщення, склади), недостатньої кількості офіційно працевлаштованих працівників чи найманого персоналу. Неналежне дотримання чи не дотримання взагалі бухгалтерської та/або податкової дисципліни контрагентом за реальними господарськими операціями не може впливати на права і обов`язки добросовісного платника податків покупця товару, у зв`язку із чим останній не може зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат (в обліку і обчислення зобов`язань з податку на прибуток) та податкового кредиту з податку на додану вартість. В цій частині тверджень відповідача у акті перевірки не містяться жодні відомості про проведення контролюючим органом взаємозвірку із усіма контрагентами, не підтвердження останніми обставини постачання товару, наявної розбіжності у даних бухгалтерського і податкового обліку постачальників із такими ж даними відповідного обліку позивача, як отримувача товару. Позивач вказує на сформовані правові висновки Верховним Судом у постанові від 14.11.2019 у справі №П/811/594/16 (№К/9901/31973/18), за змістом якої наявні в інформаційно-аналітичних базах відомості про контрагентів платників податку носять виключно інформаційний характер і не є належним доказом у розумінні процесуального закону. Крім вказаного, ставлячи під сумнів господарські операції із придбання у 31 контрагента лісоматеріалів, відповідач вказує на відсутність за такими поставками товару товарно-транспортних накладних-ліс (надалі по тексту також - ТТН-ліс) і специфікації-накладної за формою ЛГ-25. Контролюючий орган свідомо до вказаної частини поставки товару застосував положення нормативно-правових актів, які не розповсюджуються на такий вид господарської операції. Зокрема, згідно спільного наказу Міністерства інфраструктури України та Міністерства аграрної політики і продовольства України №961/707 від 29.11.2013 "Про затвердження спеціальної форми товарно-транспортної накладної при перевезення деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс)", такий супроводжуючий документ як ТТН-ліс є обов`язковим для виключно державних лісогосподарських підприємств (його структурних підрозділів). При цьому, за перевіряємий період жодний із 31 контрагентів, мова про яких має місце в акті перевірки, не мали статус державного лісогосподарського підприємства чи його структурного підрозділу, а тому такий вид супроводжуючого документа на лісоматеріали у спірному випадку не є обов`язковим. Поряд з вказаним, за змістом Інструкції щодо заповнення Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експертних операцій, яка затверджена наказом Державного комітету лісового господарства України №528 від 07.09.2007, специфікація-накладна за формою ЛГ-25 є обов`язковою для виготовлення сертифікату про походження лісоматеріалів і саме при здійсненні операцій з експорту певного виду пиломатеріалів. За господарськими операціями, в яких у відповідача виник сумнів, із поставленого товару не виготовлялися пиломатеріали, які реалізовувалися позивачем нерезидентам за експортними операціями. Тобто, наявність ТТН-ліс і специфікацій-накладних за формою ЛГ-25 за операціями із придбання по визначених у акті перевірки 31 постачальнику, не є обов`язковою. За іншими операціями із придбання в контрагентів лісоматеріалів, із яких виготовлено певний вид пиломатеріалів, які постачалися товариством на експорт, у позивача наявні всі ТТН-ліс і специфікації-накладні за формою ЛГ-25. До таких правовідносин у контролюючого органу сумніву не виникло, так як в такому випадку наявність вказаних документів є обов`язковою, оскільки позивач не зміг би здійснити митне оформлення продукції за експортними операціями. В акті перевірки не має інших застережень в частині того, що придбання лісоматеріалів дійсно відповідало потребам позивача в сировині, а також, відповідало задекларованим обсягам готової продукції, з врахуванням залишків на складі та реалізованої продукції за відповідні періоди.

В частині другої складової порушення щодо завищення показника собівартості в сумі 234 665,00 гривень, у зв`язку із безпідставністю нарахування амортизації нерухомості на цю ж суму, так як до перевірки не представлено технічної документації на нежитлові приміщення, в яких здійснюється виробнича діяльність товариства, позивач відзначає наступне. В 2016 році товариство за 3 договорами придбано виробничі приміщення, в яких здійснено ремонтні роботи із покращення їх стану. Враховуючи первинну вартість майна і вартість робіт із ремонту та покращення приміщень в третьому кварталі 2016 року такі приміщення введенні до експлуатації. На підставі приписів Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (надалі по тексту також - П(С)БО 7 "Основні засоби") та пункту 138.3 статті 138 ПК України витрати на придбання і поліпшення виробничих необоротних активів слугували основою для амортизації в перевірямий період строку користування (експлуатації) таких основних засобів. До перевірки представлено договори, документи, які засвідчують вартість проведених робіт і акти вводу в експлуатацію. Для позивача не зрозумілим є зміст і вид "технічної документації", яка, на переконання органу стягнення, не була надана для перевірки.

На переконання позивача, в третій і четвертій частині виявлених порушень, не мало місце не оприбуткування в березні 2018 року пиломатеріалів (ясен) в кількості 29,43 м 3 на суму 386 071,34 гривень, який в подальшому використаний в господарській діяльності, зокрема списано на собівартість його реалізація, а не відображення податковому і бухгалтерському обліку товару отриманого позивачем від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудівник" на загальну суму 336 523,50 гривень (без ПДВ), усунуто шляхом внесення відповідних змін (коригування/виправлення бухгалтерської помилки), які допускаються в межах 1 095 днів.

Дійсно за вказаною подією мало місце списання на собівартість реалізація пиломатеріалів (ясен) в кількості 29,43 м 3 , однак, при цьому в І кварталі 2018 року також мало місце і не відображення у бухгалтерському обліку витрат на придбання сировини (пиловника хвойного), із якого виготовлена така продукція. Так, в січні і березні 2018 року бухгалтером допущено помилку, яка в подальшому усунута шляхом відображення додаткових проводок та методом сторно внесено виправлення до журналу-ордера №6 за відповідні місяці в частині не здійсненого відображення платником податків в порушення пункту 86.10. статті 86 ПК України суми заниження витрат по накладних №5 від 03.01.2018 і №27 від 13.03.2018 по постачанню сировини фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергобудівник". Така помилка в бухгалтерському і як наслідок податковому обліку не може свідчити про заниження показника доходу, так як в даному випадку лісоматеріал не був отриманий безкоштовно у вказаних постачальників, за такою поставкою скориговано відповідний облік із придбання, зобов`язання по яких є дійсними в межах строків позовної даності, які на час перевірки і розгляду справи не сплинули.

Орган стягнення не мав законних підстав рішенням №0006851411 від 27.08.2019 зменшувати товариству бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 572 837,00 гривень та застосовувати штрафні санкції в сумі 143 209,00 гривень.

Перша частина податкового правопорушення з даного виду зобов`язання стосується віднесення позивачем до складу податкового кредиту 414 792,00 гривень податку на додану вартість, сплачену в ціні вартості лісоматеріалів, поставленої чотирма контрагентами (одними із 31 постачальників щодо яких орган стягнення поставив під сумнів товарність операцій), зокрема Товариством з обмеженою відповідальністю "Силур-ІФ", Приватним підприємством "Інго", фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , у відношенні до яких позивач сформував свою позицію по рішенню про донарахування зобов`язань з податку на прибуток підприємств, так як такі нарахування поєднані одними господарськими правовідносинами із поставки товару. Попри власні твердження з приводу реальної товарності операцій з такими постачальниками, платник податків вказує на те, що в кожному окремому випадку за конкретним товаром продавцями представлено зареєстровану у встановленому порядку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відтак, в розумінні пункту 201.10 статті 201 ПК України позивач отримав безумовне право на податковий кредит за усіма податковими накладними на суму 414 792,00 гривень.

Безпідставними вважає платник податків другу складову поручення щодо заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за березень 2019 року в сумі 217 402,00 гривень, у зв`язку із встановленою у липні 2019 року нестачею, яка виникла за результатами проведеної інвентаризації, що мала місце в ході перевірки в ливні того ж року.

За наслідками інвентаризації дійсно встановлено нестачу половника хвойного (лісу кругляка) 621,14 м 3 на загальну суму 1 087 011,74 гривень. При цьому, в порушення Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №879 від 02.09.2014, матеріали інвентаризації та рішення про врегулювання розбіжностей відображаються у фінансовій звітності того звітного періоду, у якій закінчено інвентаризацію, а встановлена у липні 2019 року нестача мала б відображатися у липні 2019 року, а не в березні 2019 року, як це вказано в акті перевірки. Більше того, виявлена нестача лісоматеріалу не придбавалася у постачальників зі сплатою ПДВ і за вказаними операціями із придбання не формувався податковий кредит з даного виду податку. Припущення перевіряючого про те, що нестачу половника хвойного (лісу кругляка) 621,14 м 3 виявлена саме за господарськими операціями із його придбання в Приватного підприємства "Оресто", який в свою чергу є платником ПДВ, не підтверджено жодними записами в акті перевірки із посиланням на відповідні документи бухгалтерського чи податкового обліку. Позивач наполягає, що нестача виявлена саме по лісоматеріалах від фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка поставлена пізніше в часі у відношенні до такого постачання від Приватного підприємства "Оресто", так як згідно затвердженої на підприємстві облікової політики оцінка вибуття запасів проводиться за методом "фіфо", який передбачає відпуск (витрачення) матеріалів і його списання у чіткій послідовності відповідно до черговості їх надходження. Такі лісоматеріали придбавалися у коментованих трьох фізичних осіб-підприємців без сплати в ціні товару ПДВ, а відтак, за такими операціями не формувався кредит і відповідний податковий облік з даного виду податку. У зв`язку із вказаним є протиправним застосування контролюючим органом за наслідками інвентаризації положень пункту 198.5 статті 198 ПК України, оскільки у спірному випадку компенсуючі податкові зобов`язання з ПДВ не нараховуються.

Враховуючи безпідставність всіх висновків, визначених органом стягнення для рішення №0006851411 від 27.08.2019, за доводами позивача не мало місце завищення товариством сум від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 59 357,00 гривень, що зараховується до складу податкового кредиту за березень 2019 року, у зв`язку із чим контролюючим органом протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення за №0006841411 від 27.08.2019.

В сукупності вказаного усі три оскаржувані рішення №№0006831411, 0006851411, 0006841411 від 27.08.2019, на переконання позивача, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 13.12.2019 (а.с.24-41, 44-147 том 5).

Контролюючий орган в ході розгляду справи на підтвердження власних доводів і спростування аргументів платника податків подав в суд письмові пояснення від 24.12.2019, 23.01.2020 і від 07.02.2020 (а.с.44 том 5; а.с.181-187, 198-211 том 7)

У відзиві і поясненнях орган стягнення не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень вказує на наступне. Зокрема, зазначив, що прийняттю трьох оскаржуваних рішень слугувало встановлене контролюючим органом в ході проведення перевірки заниження товариством податку на прибуток в сумі 4 430 896,00 гривень, завищення суми бюджетного відшкодування, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 572 837,00 гривень, та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового кредиту за березень 2019 року в сумі 59 357,00 гривень.

В частині податкового повідомлення-рішення №0006831411 від 27.08.2019 щодо збільшення зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5 538 620,00 гривень перевіркою виявлено чотири податкові порушення.

В першому випадку встановлено безпідставне віднесення платником податків від 31 постачальника/контрагента витрат з придбання лісоматеріалів на загальну суму 23 658 830,00 гривень, а також протиправне формування за частиною таких операцій податкового кредиту з ПДВ на суму 414 792,00 гривень. Незважаючи на представлені позивачем деякі документи бухгалтерського обліку контролюючий орган стверджує, що вказані операції з постачання товару фактично не мали місця. Згідно інформаційно-аналітичної інформації Державної податкової служби України за коментованими контрагентами не зареєстровані транспортні засоби, які зазначені в ТТН на перевезення товару, за ними відсутня реєстрація речового права на нерухоме майно виробничого характеру, недостатня кількість або взагалі відсутні наймані працівники, які б могли забезпечити виконання перед позивачем відповідних зобов`язань. Подані до перевірки ТТН в більшості із них не містять конкретних ідентифікуючих даних про перевізника, транспортного засобу, за допомогою якого мало місце перевезення тощо. За вказаними операціями позивач на підтвердження походження лісоматеріалів не представив від постачальників ТТН-ліс та специфікації-накладні за формою ЛГ-25, які є єдиними документами, що засвідчують правомірність походження лісоматеріалу, який в будь-якому випадку походить виключно від державних лісозаготівельних підприємств. Все це в сукупності, за доводами перевіряючого, спростовує походження і продаж товару саме від вказаних 31 контрагента.

В частині другого порушення перевіркою встановлено віднесення товариством витрат суми амортизації в загальному розмірі 234 665,00 гривень, нарахованої на нежитлові приміщення, на які відсутня технічна документація. Так, під час перевірки представлено 3 договори купівлі-продажу частини нежитлового підвального приміщення, арочного боксу і складу готової продукції. Втім, зазначена нерухомість без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт була реконструйована товариством "господарським способом". У вказаному випадку амортизаційні нарахування платником податку здійснено без будь-якої проектно-кошторисної, технічної документації у зв`язку з чим допущено безпідставне віднесення амортизації нерухомості до витрат "собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)".

Третя і четверта частини встановленого порушення полягає в тому, що товариство в березні 2018 року не провело оприбуткування пиломатеріалу (ясен) в кількості 29,43 м 3 на суму 336 523,50 гривень, який без його оприбуткування використано в господарській діяльності - списано на собівартість реалізованої продукції. В даному випадку мало місце використання вказаного пиломатеріалу, джерело походження якого не встановлено, що, за доводами перевіряючого, свідчить про безоплатне отримання товару на суму 386 071,34 гривень.

За цей же період (І квартал 2018 року) платник податків отримав товар (лісоматеріали) на загальну суму 386 071,34 гривень без його відображення в бухгалтерському і податковому обліку зокрема 45 м 3 дошки необрізаного ясена від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (накладна №5 від 03.01.2018) і 102,7 м 3 лісу кругляка хвойного від Приватного підприємства "Енергобудівник". За вказаною поставкою розрахунки не проведені, товар не оприбутковано, при цьому такі видаткові накладні використані товариством для отримання сертифікату походження лісу при експорті пиломатеріалів.

Віднесення товариством до складу податкового кредиту суми ПДВ 414 792,00 гривень, сплаченого в ціні лісоматеріалу, поставленого фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватним підприємством "Інго" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Силур-ІФ", як одні із 31 контрагентів, по яких орган стягнення не підтвердив товарність операцій за обліком податку на прибуток підприємств, стало підставою для висновку відповідача щодо заниження товариством показників податкових зобов`язань з податку на додану вартість, як першу частину зобов`язань за податковим повідомлення-рішенням №0006851411 від 27.08.2019.

Другою частиною сформованого зобов`язання за коментованим рішенням відповідача стали результати проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей підприємства станом на 01.07.2019, згідно яких виявлено нестачу половника хвойного в кількості 621,14 м 3 на суму 1 087 011,74 гривень. У зв`язку із вказаним платником податків в порушення підпункту 14.1.36. пункту 14.1 статті 14, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 ПК України не нараховано податкове зобов`язання в сумі 217 402,00 гривень як 20% ПДВ на вартість залишків товарно-матеріальних цінностей, які під час інвентаризації не виявлено, в результаті чого занижено зобов`язання на вказану суму.

Зважаючи на податкові порушення, які стали підставою для прийняття рішення №0006851411 від 27.08.2019, а також наслідки коригування податкового обліку у зв`язку із їх застосуванням, контролюючим органом встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового кредиту за березень 2019 року в сумі 59 357,00 гривень, результатом чого стало прийняття податкового повідомлення-рішення №0006841411 від 27.08.2019.

Відтак, з даних підстав відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Виконуючи вимоги пунктів 6, 7, 8 ухвали суду від 26.11.2020 позивач і відповідач надали суду всі документи, які були предметом дослідження при здійсненні спірної перевірки.

Судом відповідно до пункту 4 статті 173 КАС ухвалою продовжено на тридцять днів строки проведення підготовчого провадження.

10.02.2020 ухвалою суду закрите підготовче провадження в адміністративній справі та розпочато розгляд справи по суті (а.с.128-129 том 8).

За клопотанням представника Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 19.02.2020 за №214/09-19-08-02 у справі ухвалою суду від 19.02.2020 (а.с.132-137, 164-166 том 8) замінено первинного відповідача Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області його правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області).

В підготовчих судових засіданнях і судовому розгляді справи по суті представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, а представники відповідача заперечили щодо задоволення таких вимог, виходячи із змісту власної правової позиції, визначеної у позовній заяві, відповіді на відзив і додаткових письмових поясненнях, наявних у матеріалах справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, додаткові письмові пояснення сторін, дослідивши і оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

При розгляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Насвуд-Укр" (ідентифікаційний код юридичної особи 40440308) 21.04.2016 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в територіальному органі Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

До основного виду економічної діяльності ТзОВ "Насвуд-Укр" за КВЕД 16.21 віднесено "виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону", в тому числі 16.10 "лісопильне та стругальне виробництво" і 46.90 "неспеціалізована оптова торгівля".

Вказана обставина підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https:///usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, на підставі направлень від 31.05.2019 за №№871, 872, 873, виданих Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, та наказу відповідача від 23.05.2019 за №791, проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ "Насвуд-Укр" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 21.04.2016 по 31.03.2019, відповідно до затвердженого переліку питань документальної перевірки.

В ході проведення такої перевірки, серед іншого, встановлено порушення товариством:

1) пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пунктів 5, 7, 21 "Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 за №290 (надалі по тексту також - П(С)БО 15 "Витрати"), пунктів 5, 6, 7, 10, 11 "Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 за №318 (надалі по тексту також - П(С)БО 16 "Витрати"), в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 4 430 896,00 гривень, у тому числі по періодах: 2016 рік - 1 019 892,00 гривень, 2017 рік - 1 626 001,00 гривень, І квартал 2018 року - 1 172 765,00 гривень, півріччя 2018 року - 1 618 959,00 гривень, три квартали 2018 року - 1 627 148,00 гривень, 2018 рік - 1 689 523,00 гривень і І квартал 2019 року 95 480,00 гривень;

2) пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого:

- завищено суми бюджетного відшкодування, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню, всього в сумі 572 837,00 гривень, в тому числі по періодах: вересень 2016 року - 10 189,00 гривень, листопад 2016 року - 41 895,00 гривень, грудень 2016 року - 30 156,00 гривень, січень 2017 року - 47 472,00 гривень, лютий 2017 року - 15 925,00 гривень, березень 2017 року - 29 167,00 гривень, квітень 2017 року - 14 625,00 гривень, січень 2018 року - 133 072,00 гривень, червень 2018 року - 49 866,00 гривень і березень 2019 року - 200 470,00 гривень,

- завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за березень 2019 року в сумі 59 357,00 гривень.

Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки за №664/09-19-14-4/40440308 від 24.07.2019 (а.с.47-91, 138-163, 169 том 1).

Не погоджуючись із встановленими порушеннями ТзОВ "Насвуд-Укр" 12.08.2019 подало заперечення на акт перевірки від 24.07.2019, долучивши наказ про облікову політику на підприємстві (а.с.57-68, 69-71 том 5).

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0006831411 від 27.08.2019, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 4 430 896,00 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 1 107 724,00 гривень (а.с.166 том 1);

- №0006851411 від 27.08.2019, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 572 837,00 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 143 209,00 гривень (а.с.167 том 1);

- №0006841411 від 27.08.2019, яким встановлено завищення сум від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 59 357,00 гривень, що зараховується до складу податкового кредиту за березень 2019 року (а.с.168 том 1).

На вказані рішення товариство подало скаргу до Державної податкової служби України, за наслідками розгляду якої прийнято рішення №8700/6/99-00-08-05-01 від 07.11.2019, яким оскаржувані рішення залишені без змін (а.с.170-175 том 1).

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.08.2019 за №№0006831411, 0006851411, 0006841411 протиправними та не обґрунтованими, Товариство з обмеженою відповідальністю "Насвуд-Укр" звернулося до суду за захистом своїх інтересів, ставлячи вимогу про їх скасування.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем в першу чергу врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи, поряд з іншим, мають право проводити документальні (планові) перевірки.

Підстави перевірки, її зміст, обсяг, строки, порядок проведення, оформлення результатів актом перевірки та вручення його платнику податків, винесення податкових повідомлення-рішень визначені положеннями абзаців 1, 2 і 5 підпункту 75.1.2, пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.2, 77.4, 77.7, 77.9 статті 77, абзаців 1, 4 пункту 86.3 статті 86, пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України.

Як зазначено судом вище, Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Насвуд-Укр", за результатами якої складено акт №664/09-19-14-4/40440308 від 24.07.2019 (надалі по тексту також - акт перевірки від 24.07.2019), де зафіксовано відповідні податкові правопорушення.

В подальшому на підставі акта перевірки від 24.07.2019, відповідачем винесено три податкові повідомлення-рішення від 27.08.2019, якими донараховано товариству податкові зобов`язання і застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 6 314 023,00 гривень.

У суду відсутні підстави перевіряти дотримання відповідачем порядку призначення, проведення і оформлення результатів перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржувані рішення, так як ТзОВ "Насвуд-Укр" не вказує на будь-які такі порушення відповідних процедур, крім правомірності змісту висновків, сформованих внаслідок неповного дослідження, відображення і фіксації усіх обставин, яким перевіряючими надано неналежну правову оцінку.

Виключно в контексті вказаного суд вважає за необхідне дослідити доводи та аргументи сторін щодо кожного податкового повідомлення-рішення окремо.

Так, податковим повідомлення-рішенням 27.08.2019 за №№0006831411 ТзОВ "Насвуд-Укр" збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємства за основним платежем - 4 430 896,00 гривень і застосовано штрафні санкції в сумі 1 107 724,00 гривень (а.с.166 том 1).

Вказане рішення сформоване за фактами:

- "безпідставного включення товариством витрат в сумі 23 658 830,00 гривень за безтоварними господарськими операціями із придбання у 31 контрагента (5 юридичних особі і 26 фізичних осіб-підприємців) лісоматеріалів, які в тому силі не підтверджені ТТН-ліс і специфікаціями-накладними ЛГ-25";

- "протиправне віднесення товариством витрат суми амортизації в загальному розмірі 234 665,00 гривень, нарахованої на нежитлові приміщення, на які відсутня технічна документація за наслідками реконструкції і ремонту таких виробничих приміщень";

- "не проведення оприбуткування товариство в березні 2018 року пиломатеріалу (ясен) в кількості 29,43 м 3 на суму 336 523,50 гривень, який в подальшому використано в господарській діяльності - списано на собівартість реалізованої продукції";

- "не відображення в бухгалтерському і податковому обліку отримання (безоплатного) товару (лісоматеріалів) на загальну суму 386 071,34 гривень, зокрема, 45 м 3 дошки (необрізаного ясена) від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (накладна №5 від 03.01.2018), і 102,7 м 3 лісу (кругляк хвойний) від Приватного підприємства "Енергобудівник".

В першій частині оскаржуваного рішення стосовно реальності операцій з поставки лісоматеріалів 31 контрагентом в період з 21.04.2016 по 31.03.2019 в частині руху активів, зміни обсягу зобов`язань та капіталу товариства, реальності настання правових та економічних наслідків, безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю платника податків, судом встановлено наступне.

Право платника податків на збільшення валових витрат та на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами.

У матеріалах справи містяться усі обов`язкові первинні документи, які підтверджують факт придбання позивачем товару та реальне вчинення господарської операції, а також документи на підтвердження подальшого використання товару у господарській діяльності (а.с.176-248 том 1; а.с.1-250 том 2; а.с.1-251 том 3; а.с.1-214 том 4).

Так, на підставі письмових доказів з`ясовано наявність господарських операцій із придбання в 31 постачальника лісоматеріалів, зокрема:

- фізична особа-підприємець ОСОБА_7 із реєстраційним номером облікової картки платника податків (надалі по тексту також - реєстраційний номер) 2701319352 (Івано-Франківська область, Рожнячівський район, с.Небилів), основний вид діяльності - лісозаготівлі (з березня 2017 року платник єдиного податку 2-ої групи, з квітня 2017 року перейшов на загальну систему оподаткування, не платник ПДВ).

Для проведення перевірки позивачем надано: договір від 02.01.2017 за №2, видаткові накладні на придбання пиломатеріалів на загальну суму 250 000,00 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019.

Господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 250 000,00 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 250 000,00 гривень. Станом на 21.04.2016 та на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_7 відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_8 (реєстраційний номер НОМЕР_1 , Івано-Франківська область, Рожнячівський район, с.Цінева), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами, лісопильне та стругальне виробництво (платник єдиного податку 2 групи, не платник ПДВ).

Для проведення перевірки товариство надано: накладні на придбання лісопродукції на загальну суму 350 000,00 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 350 000,00 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 350 000,00 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_8 відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_9 (реєстраційний номер НОМЕР_2 , Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт.Перегінське), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами, лісопильне та стругальне виробництво (за період з 01.01.2016 по 30.06.2018 платник єдиного податку 2 групи, не платник ПДВ).

Для проведення перевірки товариство надано: договір б/н від 01.06.2016, накладні на придбання пиломатеріалів на загальну суму 2 259 220,00 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 2 259 220,00 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 1 970 250,00 гривень. Станом на 21.04.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_9 відсутня, станом на 31.09.2019 кредиторська заборгованість в сумі 288 970,00 гривень;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_10 (реєстраційний номер НОМЕР_3 , Івано-Франківська область, смт.Рожнятів), основний вид діяльності - лісопильне та стругальне виробництво (платник єдиного податку 3 групи, не платник ПДВ).

Для проведення перевірки товариством надано: договір від 01.08.2016 за №8, накладні на придбання пиломатеріалів на загальну суму 1 133 564,20 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку № 9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 1 133 564,20 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 1 133 564,20 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_10 відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_11 (реєстраційний номер НОМЕР_4 , Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с.Небилів), основний вид діяльності - лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві (платник перебуває на загальній системі оподаткування, не платник ПДВ).

Для проведення перевірки товариством надано контролюючому органу: накладні на придбання пиломатеріалів на загальну суму 1 662 250,00 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 в сумі 1 662 250,00 гривень, Дт631 Кт311 в сумі 700 000,00 гривень. Станом на 21.04.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_11 відсутня, станом на 31.03.2019 кредиторська заборгованість в сумі 962 250,00 гривень;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_12 (реєстраційний номер НОМЕР_5 , Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт.Перегінське), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (платник перебував в 2017 році на загальній системі оподаткування, не платник ПДВ; за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 - на єдиному податку 2 група).

Для проведення перевірки товариством надано: накладні на придбання пиломатеріалів на загальну суму 1 370 780,00 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 1 370 780,00 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 670 000,00 гривень. Станом на 21.04.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_12 відсутня, станом на 31.03.2019 кредиторська заборгованість в сумі 700 780,00 гривень;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_13 (реєстраційний номер НОМЕР_6 , Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с.Цінева), основний вид діяльності - лісозаготівлі (платник єдиного податку 2 групи, не платник ПДВ).

Для проведення перевірки товариством надано: накладні на придбання пиломатеріалів на загальну суму 597 937,50 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019.

Такі господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 597 937,50 гривень. Станом на 21.04.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_13 відсутня, станом на 31.03.2019 кредиторська заборгованість в сумі 597 937,50 гривень;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_14 (реєстраційний номер НОМЕР_7 , Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с.Закерничне), основний вид діяльності - лісозаготівлі, інша оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами, платник перебуває на загальній системі (не платник ПДВ).

Для проведення перевірки товариством надано: договір від 01.06.2016 за №1, накладні на придбання пиломатеріалів/лісу хвойного на загальну суму 1 077 320,00 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 1 077 320,00 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 1 077 320,00 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_14 відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_15 (реєстраційний номер НОМЕР_8 , АДРЕСА_1 ), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (платник єдиного податку 2 групи, не платник ПДВ).

Для проведення перевірки товариством надано: договір від 01.07.2016 за №1, накладні на придбання пиломатеріалів на загальну суму 1 260 000,00 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку № 9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 1 260 000,00 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 1 260 000,00 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_15 відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_16 (реєстраційний номер НОМЕР_9 , АДРЕСА_1 ), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (платник єдиного податку 2 групи, не платник ПДВ).

Для проведення перевірки товариством надано: договір від 01.10.2016 за №1-06, накладні на придбання пиломатеріалів на загальну суму 250 000,00 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку № 9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено платником податків в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 250 000,00 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 250 000,00 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_17 відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_18 (реєстраційний номер НОМЕР_10 , Івано-Франківська область, Долинський район, с. Шевченкове), основний вид діяльності - вантажний автомобільний транспорт (основний), лісопильне та стругальне виробництво, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (платник єдиного податку 2 групи, не платник ПДВ).

Для проведення перевірки товариство надано органу стягнення: договір від 01.08.2016 за №9, накладні на придбання пиломатеріалів на загальну суму 263 643,69 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено платником податків в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 263 643,69 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 263 643,69 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_18 відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_19 (реєстраційний номер НОМЕР_11 , Івано-Франківська область, м.Долина), види діяльності - лісопильне та стругальне виробництво, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (платник єдиного податку 2 групи).

Для проведення перевірки товариство надано відповідачу: договір поставки №10 від 01.10.2016, накладні на придбання пиломатеріалу обрізного на загальну суму 180 000,00 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Вищенаведені операції відображено платником податків в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 180 000,00 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 180 000,00 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_19 відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_20 (реєстраційний номер НОМЕР_12 , Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с.Небилів), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (не платник ПДВ).

Для проведення перевірки товариством надано: договір поставки №б/н від 22.10.2016, накладні на придбання пиломатеріалу обрізного на загальну суму 782 931,49 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення).

Господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 782 931,49 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 782 931,49 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_20 відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_21 (реєстраційний номер НОМЕР_13 , Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Липівка), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (платник єдиного податку 2 групи, не платник ПДВ).

Органу стягнення для проведення перевірки товариством надано: договір поставки №б/н від 02.03.2017, накладні на придбання пиломатеріалу обрізного на загальну суму 613 818,00 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено платником податків в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 613 818,00 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 613 818,00 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_21 відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_22 (реєстраційний номер НОМЕР_14 , м.Івано-Франківськ), основний вид діяльності - лісопильне та стругальне виробництво (платник єдиного податку 2 групи, не платник ПДВ).

Для проведення перевірки позивач надав відповідачу: договір поставки №4 від 22.02.2017, накладні на придбання пиломатеріалу обрізного на загальну суму 124 995,50 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 124 995,50 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 124 995,50 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_22 відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_23 (реєстраційний номер НОМЕР_15 , Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт.Перегінськ), основний вид діяльності - лісозаготівлі (платник єдиного податку 3 групи, не платник ПДВ).

Перевіряючому товариством надано: накладні на придбання пиломатеріалів хвойних обрізних на загальну суму 302 062,50 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку № 9 до акта перевірки від 24.07.2019.

Господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 302 062,50 гривень. Станом на 21.04.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_23 відсутня, станом на 31.03.2019 кредиторська заборгованість становить 302 062,50 гривень;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_24 (реєстраційний номер НОМЕР_16 , Львівська область, м.Стрий), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (платник єдиного податку 2 групи, не платник ПДВ).

Для проведення перевірки платником податків надано: договір поставки лісопродукції від 10.05.2018 за №7, накладні на придбання пиловника хвойного на загальну суму 900 467,90 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 900 467,90 гривень, Дт631 Кт311 (оплата) в сумі 900 467,90 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_24 відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (реєстраційний номер НОМЕР_17 , Львівська область, Мостиський район, с.Буховичі), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (платник єдиного податку 2 групи, не платник ПДВ).

При перевірці позивачем представлено відповідачу: договір №б/н від 07.06.2018, накладні на придбання пиловнику хвойного на загальну суму 693 005,60 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 693 005,60 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 693 005,60 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_5 відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_25 (реєстраційний номер НОМЕР_18 , Львівська область, м.Стрий), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (платник єдиного податку 2 групи, не платник ПДВ).

На підтвердження товарності таких операцій товариство надано: договір б/н від 29.05.2018, накладні на придбання пиловника хвойного на загальну суму 399 996,00 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено платником податків в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 399 996,00 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 535 996,00 гривень. Станом на 21.04.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_25 відсутня, станом на 31.03.2019 - дебіторська заборгованість становить 136 000,00 гривень;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (реєстраційний номер НОМЕР_19 , Львівська область, м.Стрий), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (платник єдиного податку 2 групи, не платник ПДВ).

Для проведення перевірки товариством надано: договір від 01.10.2018 за №38, накладні на придбання пиловника хвойного/пиломатеріалу хвойного обрізного на загальну суму 811 478,68 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Платником податків вищенаведені операції відображено в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 811 478,68 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 646 034,30 гривень. Станом на 21.04.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_6 відсутня, станом на 31.03.2019 - кредиторська заборгованість становить 165 444,38 гривень;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_26 (реєстраційний номер НОМЕР_20 , м.Стрий), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (платник єдиного податку 2 групи, не платник ПДВ).

Позивачем для проведення перевірки надано органу стягнення: договір від 30.11.2018 за №52, накладні на придбання пиломатеріалу хвойного обрізного на загальну суму 19 998,78 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Такі операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 19 998,78 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 19 998,78 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_26 відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_27 (реєстраційний номер НОМЕР_21 , Івано-Франківська область, Верховинський район, с.Гринява), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (платник єдиного податку 2 групи, не платник ПДВ).

Для проведення перевірки товариством надано: договір б/н від 01.12.2016, накладні на придбання пиломатеріалів на загальну суму 1 399 117,50 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено платником податків в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 1 399 117,50 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 1 085 400 гривень. Станом на 21.04.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_27 відсутня, станом на 31.03.2019 кредиторська заборгованість становить 313 715,50 гривень;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_28 (реєстраційний номер НОМЕР_22 , Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт.Перегінське), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (не платник ПДВ).

Позивач представив для перевірки перевіряючому: договір від 01.07.2016 за №4, накладні на придбання пиломатеріалів/лісу хвойного на загальну суму 1 244 998,00 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Такі господарські операції відображено платником податків в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 1 244 998,00 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 1 244 998,00 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_28 відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_29 (реєстраційний номер НОМЕР_23 , Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт.Перегінськ), основний вид діяльності - лісопильне та стругальне виробництво (платник єдиного податку 2 групи, не платник ПДВ).

Для проведення перевірки товариство надано: договір б/н від 03.10.2016, накладні на придбання пиломатеріалів на загальну суму 567 335,27 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено позивачем в бухгалтерському обліку такими проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 567 335,27 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 567 335,27 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_29 відсутня;

- Приватне підприємство "Еліт стаді" (ідентифікаційний код юридичної особи 40081656, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт.Перегінське), не платник ПДВ, платник податку на прибуток.

Для проведення перевірки позивач представив контролюючому органу: договір б/н від 01.09.2016 і договір від 01.02.2018 за №8, накладні на придбання пиломатеріалу хвойного обрізного на загальну суму 1 689 450,00 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Дані господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 1 689 450,00 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 1 689 450,00 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ПП "Еліт Стаді" відсутня;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Вадіст" (ідентифікаційний код юридичної особи 41760472, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт.Перегінське, вул.Радова Ліва, 176), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (платник податку на прибуток, платник ПДВ з 01.03.2018).

Товариство для проведення перевірки надано відповідачу: накладні на придбання пиломатеріалів на загальну суму 448 500,00 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019.

Господарські операції відображено платником податків в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 448 500,00 гривень. Станом на 21.04.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ТОВ "Вадіст" відсутня, станом на 31.03.2019 кредиторська заборгованість становить 448 500,00 гривень;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Тим-мур" (ідентифікаційний код юридичної особи 37952155, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, вул.Степана Бандери 15), основний вид діяльності - лісопильне та стругальне виробництво (платник податку на прибуток, платник ПДВ з 01.06.2017).

Для проведення перевірки товариство надано: договір від 06.03.2017 за №3, накладні на придбання пиломатеріалів та дошки хвойної обрізної на загальну суму 381 768,28 гривень і ТТН, перелік яких наведено в додатку №9 до акта перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення.

Господарські операції відображено позивачем в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 381 768,28 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 381 768,28 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ТОВ "Тим-мур" відсутня;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_24 , АДРЕСА_2 ), основний вид діяльності - лісозаготівлі (платник ПДВ).

Для проведення перевірки позивачем надано відповідачу: договір від 01.08.2016 за №5, видаткові та податкові накладні, ТТН, що описані на сторінці 54-55 акту перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення про оплату по банку в сумі 1 373 204,96 гривень.

Вищенаведені операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 947 141,5 гривень, Дт64 Кт631 (ПДВ) в сумі 189 428,30 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 1 373 204,96 гривень. Станом на 21.04.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_2 відсутня, станом на 31.03.2019 дебіторська заборгованість становить 236 634,96 гривень;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (реєстраційний номер НОМЕР_25 , Івано-Франківська область, Тлумацький район, с.Грушка), платник єдиного податку 3 групи, платник ПДВ з 01.07.2015.

Відповідачу для проведення перевірки позивачем надано: договір б/н від 14.08.2017, видаткові та податкові накладні, ТТН (в тому числі ТТН-ліс), що описані на сторінці 57-59 акту перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення про оплату по банку в сумі 898 900,00 гривень.

Господарські операції відображено товариством в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 749 083,30 гривень, Дт64 Кт631 (ПДВ) в сумі 149 816,70 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) 898 900,00 гривень. Станом на 21.04.2016 та станом 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_3 відсутня.

- Приватне підприємство "Інго" (ідентифікаційний код юридичної особи 20548119, Івано-Франківська область, с.Крихівці, вул.Весняна, 7), види діяльності - лісопильне та стругальне виробництво (платник єдиного податку 3 групи, платник ПДВ з 01.10.2015 по 31.12.2018).

Для проведення перевірки позивач надав відповідачу: договір б/н від 01.08.2017, видаткові та податкові накладні, ТТН (в тому числі ТТН-ліс), що описані на сторінці 61-62 акту перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення про оплату по банку в сумі 362 125,00 гривень.

Операції із таким постачальником в бухгалтерському обліку відображено наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 262 604,17 гривень, Дт64 Кт631 (ПДВ) в сумі 52 520,83 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) в сумі 362 125,00 гривень.

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Силур-ІФ" (ідентифікаційний код юридичної особи 38713113, м. Івано-Франківськ), основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами, лісопильне та стругальне виробництво (платник ПДВ).

Для проведення перевірки товариство надано: договір поставки б/н від 02.01.2017, видаткові та податкові накладні, ТТН, що описані на сторінці 63-64 акту перевірки від 24.07.2019, банківські виписки та платіжні доручення про оплату по банку в сумі 798 432,68 гривень.

Вищенаведені операції відображено платником податків в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: Дт201 Кт631 (придбання) в сумі 665 360,56 гривень, Дт64 Кт631 (ПДВ) в сумі 133 072,12 гривень, Дт631 Кт311 (оплата по банку) 798 432,68 гривень. Станом на 01.01.2016 та на 31.03.2019 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ТОВ "Силур-ІФ" відсутня.

Операції з контрагентами (неплатниками податку на додану вартість) фізичними особами-підприємцями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_5 , ОСОБА_25 , ОСОБА_6 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ПП "Еліт Стаді", ТОВ "Вадіст", ТОВ "Тим-мур" відображено в податковому обліку товариства (деклараціях по податку на прибуток) наступним чином: втрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування по податку на прибуток у розмірі 250 000,00 гривень, 350 000,00 гривень, 2 259 220,00 гривень, 1 133 564,20 гривень, 1 662 250,00 гривень, 1 370 780,00 гривень, 597 937,50 гривень, 1 077 320,00 гривень, 1 260 000,00 гривень, 250 000,00 гривень, 263 643,69 гривень, 180 000,00 гривень, 782 931,49 гривень, 613 818,00 гривень, 124 995,5 гривень, 302 062,50 гривень, 900 467,90 гривень, 693 005,60 гривень, 399 996,00 гривень, 811 478,68 гривень, 19 998,78 гривень, 1 399 117,50 гривень, 1 244 998,00 гривень, 567 335,27 гривень, 1 689 450,00 гривень, 448 500,00 гривень, 381 768,28 гривень віднесено до втрат підприємства за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік і І квартал 2019 року (Дт90 Кт26, Дт26 Кт23, Дт23 Кт201).

В свою чергу, операції з контрагентом (платниками податку на додану вартість) фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП "Інго" і ТОВ "Силур-ІФ" відображено в податковому обліку ТзОВ "Насвуд-Укр" (деклараціях по податку на прибуток та по податку на додану вартість) наступним чином:

- витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, у розмірі 947 141,50 гривень, 749 083,34 гривень, 262 604,17 гривень і 665 360,56 гривень віднесено до витрат підприємства за 2016, 2017 і 2018 роки;

- податок на додану вартість в загальних сумах 189 428,30 гривень, 67 558,33 гривень, 24 733,33 гривень і 133 072,00 гривень включено до податкового кредиту відповідних звітних періодів (такому обліку передувала реєстрації усіх податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних).

ТзОВ "Насвуд-Укр" за господарськими операціями із ФОП ОСОБА_3 і ПП "Інго" не включено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 90 833,00 гривень, 35 620,00 гривень, що відображено на рахунку 644 "Податковий кредит", оскільки відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Досліджуючи доводи відповідача про нереальність досліджуваних операцій, в тому числі виходячи із того, що відносини між позивачем і 31 постачальником не були товарними, а лише оформлені документально, суд виходить із наступних мотивів.

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 за №996-ХІV (надалі по тексту також - Закон №996-ХІV) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88 (надалі по тексту також - Положення №88).

Статтею 1 Закону №996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положеннями статті 9 Закону №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина 2 статті 3 Закону №996-ХІV).

Відповідно до статті 4 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення №88, за змістом яких первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно із пунктом 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення №88).

Суд відзначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено спірні господарські операції оформлені і підтверджені договорами поставки, видатковими і податковими накладними, ТТН, платіжними дорученнями і банківськими виписками, які містять: назву документа; дату і місце його складання; назву суб`єкта господарювання, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; найменування товару; одиницю виміру господарської операції; вартість певної одиниці виміру і загальну вартість поставки; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, що відповідає вимогам до первинних документів, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Щодо посилання контролюючого органу, як на нереальність фінансового господарської операції між позивачем та 31 контрагентом, на відомості із інформаційно-аналітичної бази даних Державної податкової служби України про відсутність у постачальників умов, необхідних для проведення господарської діяльності з постачання у відповідні строки та об`єму, не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки діючі норми матеріального права не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, обладнання, устаткування, зареєстрованого речового права на нерухоме майно (виробничих потужностей) тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем/отримувачем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Незважаючи на направлення усім 31 постачальникам запитів з вимогою надання інформації по предмету спірної перевірки, контролюючий орган не представив докази проведення зустрічної звірки чи перевірки по таким господарських операціях із такими контрагентами позивача, шляхом встановлення необхідних для справи обставин та підтвердження їх належними та допустимими доказами.

Матеріали подані відповідачем свідчать, що під час перевірки контролюючий орган скерував усім коментованим постачальникам запити з вимогою надання інформації і відповідних документів на підтвердження господарських правовідносин із ТзОВ "Насвуд-Укр" (а.с.72-147 том 5).

П`ятнадцять постачальників надали відповідачу відповіді і підтвердили взаємовідносини із постачання позивачу лісоматеріалів, зокрема: фізичні особи-підприємці ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_5 , ОСОБА_25 , ОСОБА_6 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ПП "Еліт Стаді" і ТОВ "Тим-мур" (а.с.183-184 том 7).

Представник відповідача не вказав суду на будь-яку інформацію чи відомості, які містяться в листах-відповідях, що не відповідала б даних бухгалтерського і податкового обліку позивача із такими контрагентами.

Представники відповідача, звертаючи увагу на ненадання шістнадцятьма постачальниками письмових відповідей (залишення вимог/запитів без виконання), в тому числі за фактом не представлення п`ятнадцятьома контрагентами, які надали відповіді, копій первинних документів бухгалтерського обліку по взаємовідносинах з ТзОВ "Насвуд-Укр", не представили суду жодного пояснення про причини не ініціювання та не здійснення проведення відповідно до статті 78 ПК України перевірки у таких платників податків, які залишили без виконання вимоги контролюючого органу.

Не надання шістнадцятьма постачальниками письмових відповідей не свідчить, на переконання суду, про безтоварність господарських операцій, реальність яких ставиться під сумнів органом стягнення.

Також суд враховуй й те, що від п`ятнадцяти контрагентів їхні відповіді до відповідача надійшли до винесення спірних трьох оскаржуваних рішень, а окремі із них - до дати складання акту перевірки. Така обставина органом контролю не врахована ні при складанні акта перевірки, ні при винесенні податкових повідомлення-рішень.

Окрім вказаного, відповідач у акті перевірки від 24.07.2019, так само як і у відзиві на позов та поясненнях, наданих у судовому засіданні, ставлячи під сумнів товарність операції вказує на те, що представлені ТТН не можуть бути доказом транспортування лісоматеріалів, оскільки містять дефекти, наявність яких не може в повному обсязі ідентифікувати ту чи іншу операцію із перевезення.

Такі твердження за кожним із постачальником відповідач систематизував у письмовому поясненні від 23.01.2020 (а.с.185-187, 198-211 том 7). За переконанням представника відповідача окремі із ТТН не містять ідентифікуючих відомостей конкретного транспортного засобу, найменування перевізника, відсутність в базах даних Регіонального сервісного центу МВС в Івано-Франківській області відомостей щодо державних номерних знаків автомобілів і причепів, відображених в ТТН, а також відсутність інформації про реєстрацію вантажних транспортних засобів у перевізників і постачальників, які здійснювали відвантаження і перевезення за такими спірними ТТН.

Не погоджуючись із такими доводами представника відповідача, виходячи із змісту письмових пояснень позивача та представлених первинних документів, які наявні в матеріалах справи, суд виходить із наступних підстав.

По перше, за змістом пунктів 3.2, 3.3, 3.4 усіх договорів поставки, які наявні в матеріалах справи, і які, як свідчить їх зміст, є типовими, постачання лісоматеріалів здійснюється постачальниками (продавцями) і їх транспортом на склад (територію) отримувача (покупця).

Згідно пояснень представників позивача у вартість товару входила ціна самого транспортування на виробничу площадку товариства. Організацією перевезення, пошук перевізника і транспортного засобу, заповнення і оформлення ТТН під кожну партію окремо здійснював постачальник.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що він не може як отримувач товару нести відповідальність за організацію процесу переведення постачальником придбаних матеріалів, в тому числі за оформлення товарносупроводжуючих документів.

Відповідач не надав суду докази на підтвердження обставини самостійного залучення позивачем перевізника і оплати за такі послуги окремо від вартості придбаних лісоматеріалів.

По друге, відсутність в окремих випадках в базах даних Регіонального сервісного центу МВС в Івано-Франківській області інформації щодо належності постачальнику іперевізнику на праві власності транспортних засобів, які використовувалися при здійсненні перевезення лісоматеріалів, на переконання суду, сама по собі не виключає можливість залучення такого рухомого майна на умовах оренди чи іншого правочину щодо використання/користування на оплачуваній основі.

Акт перевірки від 24.07.2019 не містить відомостей про дані податкового чи бухгалтерського обліку 31 постачальника чи перевізників, які зазначені у ТТН, що б спростовували чи підтверджували обставину оплати іншим платникам податків вартості наданих послуг із перевезення та/або оренди вантажних автомобілів.

По третє, відсутність або помилковість даних в окремих товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом не свідчить про нереальність господарської операції як такої.

Згідно правової позиції, визначеної Верховним Судом у постанові від 15.05.2019 у справі №804/12339/13-а, товарно-транспорті накладні не є первинними документами, які використовуються в бухгалтерському обліку щодо обліку господарських операцій з купівлі-продажу (поставки товару). Таку функцію вони мають тільки при оподаткуванні операцій за договорами перевезення.

Фактично ТТН може бути лише доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується представленими товариством до перевірки первинними бухгалтерськими документами (видатковими і податковими накладними, договорами поставки, банківськими виписками і платіжними документами), які відповідають вимогам, передбачених частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять вичерпні і необхідні дані, втому числі щодо самого факту переміщення/постачання товару.

Такими, що не заслуговують на увагу суд вважає аргументи перевіряючого про необхідність надання податковому органу "товарно-транспортної накладної за формою ТТН-ліс", як документа який засвідчує правомірність походженні лісоматеріалів.

Так, у відповідності до пункту 3 спільного наказу Міністерства інфраструктури України та Міністерства аграрної політики і продовольства України №961/707 від 29.11.2013 "Про затвердження спеціалізованої форми товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс)", товарно-транспортна накладна при перевезенні деревини автомобільним транспортом за формою, затвердженою пунктом 1 цього наказу, є обов`язковою для державних лісогосподарських підприємств (структурні підрозділи: лісництва, склади, цехи) при обліку, первинному відпуску та перевезенні деревини автомобільним транспортом.

З вказаного слідує, що товарно-транспортні накладні-ліс (ТТН-ліс) є обов`язковими саме для державних лісогосподарських підприємств, його структурних підрозділів (лісництв, складів, цехів). При цьому, жоден з числа 31 контрагентів лісопродукції/лісоматеріалів, які описані в акті перевірки від 24.07.2019 як постачальники товару, по яких поставлено під сумнів певні операції із придбання, не належить до вказаної категорії суб`єктів господарської діяльності.

Алогічно необґрунтовано ставиться органом стягнення питання про необхідність обов`язкового надання "специфікації-накладної за формою ЛГ-25" як документа, що засвідчує походження лісопродукції.

Вимога про використання специфікації-накладної ЛГ-25 міститься у Інструкції щодо заповнення Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, яка затверджена наказом Державного комітету лісового господарства України №528 від 07.09.2007.

Однак, як слідує зі змісту вказаної Інструкції, така специфікація-накладна за формою ЛГ-25 є обов`язковою виключно для виготовлення сертифікату про походження лісоматеріалів і саме при здійсненні операцій з експорту пиломатеріалів за відповідним кодом УКТЗЕД.

Таким чином, законодавство України не містить вимог про обов`язковість заповнення та використання специфікації-накладної форма ЛГ-25 чи ТТН-ліс при поставках, в тому числі, при перевезенні автомобільним транспортом, суб`єктами господарювання лісопродукції/лісоматеріалів, крім випадків, якщо постачальниками лісопродукції виступають державні лісогосподарські підприємства, чи якщо необхідним є оформлення сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.

Відповідачем у акті перевірки не виявлено жодного порушення щодо відсутності специфікації-накладної форма ЛГ-25 чи ТТН-ліс до лісоматеріалів, у відношенні до якої товариство здійснювало операцій з експорту пиломатеріалів за відповідним кодом УКТЗЕД.

Такі специфікації-накладної форма ЛГ-25 чи ТТН-ліс були оформленні і отриманні позивачем у встановлено порядку саме для такої продукції, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с.59-65, 66-120 том 8).

При цьому, за господарськими операціями, в яких у відповідача виник сумнів, із поставленого товару виготовлялися пиломатеріали чи лісоматеріали, які реалізовувалися позивачем нерезидентам за експортними операціями за відповідним кодом УКТЗЕД, по яких чинним законодавством не вимагається оформлення специфікації-накладної форма ЛГ-25, а відповідно і ТТН-ліс, як складового документа, необхідного для отримання такої специфікації. Тобто, наявність ТТН-ліс і специфікацій-накладних за формою ЛГ-25 за операціями із визначених у акті перевірки 31 постачальниками не є обов`язковою.

За іншими операціями із придбання в контрагентів лісоматеріалів, із якої виготовлено певний вид пиломатеріалів, які постачалися товариством на експорт, у позивача наявні всі ТТН-ліс і специфікації-накладні за формою ЛГ-25. До таких правовідносин у контролюючого органу сумніву не виникло, так як в такому випадку наявність вказаних документів є обов`язковою, оскільки позивач не зміг би здійснити митне оформлення продукції за експортними операціями.

Крім вказаного вище щодо досліджуваного питання товарності і реальності спірних операцій із придбання лісоматеріалів для використання у власній виробничій діяльності, відповідачем не враховано, що на підтвердження господарських операцій в період, який підлягав перевірці, позивачем, окрім первинних документів та договорів, представлено також регістри бухгалтерського обліку, зокрема, серед іншого журнал-ордер №6 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" (а.с.216-249 том 7), згідно яких обсяг закупівлі деревини за період 2016 року по І квартал 2019 року становив 19 224,728 м 3 на загальну суму 44 202 089,05 гривень (Дт201 Кт631), вказане також підтверджується довідкою товариства від 27.01.2020 за №3 (а.с.55 том 8).

Окрім того, за вказаний період платником податків відвантажило готової продукції на експорт на суму 66 205 535,06 гривень (бухгалтерське проведення Дт36 Кт70) та на митній території України на суму 137 527,18 гривень, в тому числі ПДВ (бухгалтерське проведення Дт36 Кт70), що підтверджується митними деклараціями (а.с.188-251 том 6; а.с.1-148 том 7) та видатковими накладними, і не заперечується відповідачем в акті перевірки, а також засвідчується довідкою товариства від 27.01.2020 за №3 (а.с.55 том 8).

В акті перевірки не має інших застережень в частині того, що придбання лісоматеріалів не відповідає потребам позивача в сировині, а також, не відповідає задекларованим обсягам готової продукції, з врахуванням залишків на складі та реалізованої продукції за відповідні періоди.

В частині "протиправного віднесення товариством витрат суми амортизації в загальному розмірі 234 665,00 гривень, нарахованої на нежитлові приміщення, на які відсутня технічна документація за наслідками реконструкції і ремонту таких виробничих приміщень", при розгляді справи встановлено.

Так, відповідач, виходячи із представлених 3 договорів купівлі-продажу про придбання товариством частини нежитлового підвального приміщення, арочного боксу і складу готової продукції, а також зважаючи на фактичний стан таких приміщень, виявлений в ході перевірки, прийшов до власного висновку про те, що ремонтні роботи такої нерухомості проведені без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт, тобто реконструйовано "господарським способом". При цьому, за аргументами перевіряючого у вказаному випадку амортизаційні нарахування за 2016-2019 роки платником податку здійснено без будь-якої проектно-кошторисної, технічної документації, у зв`язку з чим допущено безпідставне віднесення амортизації нерухомості до витрат "собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг )".

Із такими висновками суд категорично не погоджується.

В матеріалах справи наявні три договори купівлі-продажу нерухомого майна від 15, 20 і 22 серпня 2016 року, два технічні паспорти на виробничі будинку (реєстраційні номера об`єктів №№23927196, 19517497) і три акти введення в експлуатацію основних засобів від 21.09.2016 із визначеними цифрових значень об`єктів 305 548,23 гривень, 15 000,00 гривень і 191 067,58 гривень, вартість яких як основних засобів підлягає амортизації (а.с.242-251 том 4; а.с.56-58, 175-188 том 8).

Амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Згідно з пункту 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000, первісна вартість основних засобів збільшується на суму втрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта, яке зумовлює збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання такого об`єкта. Таким чином, якщо ремонтні заходи зумовили підвищення якісних характеристик об`єкта основного засобу і отримання в майбутньому економічних вигід у більшому обсязі, ніж очікувалося на початку його використання, витрати, пов`язані з проведенням таких заходів, у повному обсязі відносять на збільшення первісної вартості об`єкта основних засобів.

Тобто у спірному випадку амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів (прямолінійний метод, строк корисного використання 240 місяців) в сумі за договорами купівлі-продажу, та витрата на їх ремонт, що збільшили вартість таких основних засобів протягом 2016-2018 років, та також підлягають амортизації (прямолінійний метод, строк корисного використання 240 місяців), що не враховано відповідачем.

Сам відповідач не заперечує в акті перевірки про факт понесених позивачем втрат на придбання та ремонт основних засобів, проте одночасно зазначає про безпідставність амортизації у зв`язку із ненаданням до перевірки "технічної докуменгації" (сторінка 14 акту перевірки від 24.07.2019).

Доводи відповідача стосовно безпідставності витрат на суму 234 665,00 гривень у зв`язку із нарахуванням амортизації основних засобів, є необґрунтованими.

По перше, відповідач ні в акті перевірки, ні у судовому засіданні, із посиланням на конкретну норму матеріального права чи нормативно-правового акту, не вказав яку саме "технічну документацію" необхідно мати платнику податків для того, що б набути законне право на віднесення амортизації нерухомості до витрат "собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг )", в тому числі набути право на нарахування амортизації із певної дати відповідного податкового періоду.

По друге, перевіряючий не довів через призму правової норми про те, що виконані позивачем поліпшення умов праці нежитлових підвальних приміщеннях, арочному боксі і складі готової продукції є реконструкцією чи капітальним ремонтом, будівельні роботи із виконання яких вимагають отримання відповідного дозвільного документа в органах державного архітектурно-будівельного контролю.

По третє, відповідач не заперечує вартість придбаного нерухомого майна, визначеного у трьох нотаріально посвідчених договорах купівлі-продажу нежитлових приміщень, а також вартість робіт і матеріалів, виконаних і використаних на проведення ремонтних робіт в таких приміщеннях.

Допитана в якості свідка податковий інспектор, що проводила перевірку, ОСОБА_30 , не поставила під сумнів вартість придбання і витрати на реконструкцію нежитлових приміщень, як складової бази (вартості основних засобів) із якої здійснено амортизаційні нарахування. Вказала, що, на її переконання, слід було представити відповідний дозвільний документ інспекції держархбудконтролю як доказ правомірності реконструкції і введення об`єкта в експлуатацію з певної дати. Втім, чи підпадають виконані роботи під перелік тих, на здійснення яких вимагається отримання дозвільного документа, свідок повідомити не змогла.

По четверте, наявність чи відсутність техпаспортів жодним чином не впливає на суму амортизації відповідно до приписів ПСБО та ПК України, оскільки амортизації підлягають витрати на придбання та поліпшення об`єкта основних засобів. Контролюючий орган не має жодних зауважень до понесених витрат.

Зокрема, згідно даних журналу-ордеру №6 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" щомісячно відображено розмір капітальних інвестицій в необоротні активи (Дт15 "Капітальні інвестиції" Кт631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"), що підтверджено первинними бухгалтерськими документами, претензій до змісту та форми яких у відповідача під час проведення перевірки не виникало.

У додатку №2 до акту перевірки від 24.07.2019 "Довідка про загальну інформацію щодо ТзОВ "Насвуд-Укр" та його діяльність за період з 21.04.2016 по 31.03.2019", серед іншого, відповідачем також зазначено, що у періоді, який перевіряється, позивач використовував у діяльності наступні виробничі потужності (рахунок 103 "Будинки та споруди"): склад готової продукції (м.Болехів, вул.Данила Галицького, 169), підвальне приміщення (м.Болехів, вул.Данила Галицького, 169), арочний бокс (м.Болехів, вул.Висотюка, 8), споруда для переробки тирси (м.Болехів, вул.Данила Галицького, 169) і огорожа, первісна вартість яких станом на 31.03.2019, становить 427 800,00 гривень, 1 821 600,00 гривень, 511 400,00 гривень і 242 800,00 гривень.

Порушень з приводу правильності формування первісної вартості зазначених основних засобів у відповідача не виникало, тобто самим контролюючим органом підтверджено, що позивачем понесено витрати на придбання та поліпшення вищевказаних об`єктів основних засобів, відтак сформовано їх вартість.

Пунктом 14 П(С)БО 16 "Втрати" визначено, що до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрат, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат, зокрема амортизація.

З урахуванням зазначеного, сума нарахованої амортизація (систематичний розподіл вартості) на будівлі та споруди, склала в 2016 році - 6 395,19 гривень, в 2017 році - 46 298,32 гривень і в 2018 році - 181 971,88 гривень.

Таким чином, з огляду на вказане та матеріали даної справи доводи відповідача про відсутність проектно-кошторисної/технічної документації/техпаспорту на об`єкти (основні засоби), а відтак безпідставність відображення амортизації в складі витрат, є нелогічними та необґрунтованими.

Досліджуючи висновки акта перевірки в частині "не відображення в бухгалтерському і податковому обліку в січні і березні 2018 року отримання (безоплатного) товару (лісоматеріалів) на загальну суму 336 523,50 гривень, зокрема, 45 м 3 дошки (необрізаного ясена) від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (накладна №5 від 03.01.2018), і 102,7 м 3 лісу (кругляк хвойний) від Приватного підприємства "Енергобудівник", а також "не проведення оприбуткування товариство в березні 2018 року пиломатеріалу (ясен) в кількості 29,43 м 3 на суму 386 071,34 гривень, який використано в господарській діяльності - списано на собівартість реалізованої продукції", судом з`ясовано.

Перевіряючим виявлено використання двох вказаних вище видаткових накладних для отримання сертифікату походження лісу при експорті пиломатеріалів, при цьому за вказаною поставкою розрахунки не проведені, товар не оприбутковано, що свідчить по безоплатне отримання в січні і березні 2018 року товару на суму 336 523,50 гривень і використання його у виробництві.

У зв`язку із вказаним, за доводами контролюючого органу у спірному випадку мало місце використання у березні 2018 року для виготовлення власної продукції лісо/пиломатеріалу вартістю 386 071,34 гривень, джерело походження якого під час перевірки не встановлено.

Як зазначено відповідачем (cтopінка 11 акту перевірки від 24.07.2019) для проведення перевірки ТзОВ "Насвуд-Укр" надано копії наступних видаткових накладних:

- ВН №5 від 03.01.2018, найменування товару - дошка необрізна ясен в кількості 45 м 3 по ціні 4 500,0 гривень, на загальну суму 202 500,00 гривень (без ПДВ), кому відпущено - ТзОВ "Насвуд-Укр", від кого прийнято - фізична особа-підприємець ОСОБА_31 (реєстраційний номер НОМЕР_26 , м.Хмельницький, основний вид діяльності - лісопильне та стругальне виробництво);

- ВН №27 від 16.03.2018, найменування товару - ліс круглий хвойний в кількості 102,7 м 3 по ціні 1 305,00 гривень, на загальну суму 134 023,50 гривень (без ПДВ), кому відпущено - ТзОВ "Насвуд-Укр", від кого прийнято - Приватне підприємство "Енергобудівник" (код ЄДРПОУ 13889245, Одеська область, Лиманський район, с.Красносілка, один із видів діяльності - лісопильне та стругальне виробництво).

Засвідчені копії вищезазначених документів подані позивачем до матеріалів справи (а.с.188, 189 том 8).

Відповідач не заперечує доводи позивача про те, що:

- видаткова накладна №5 від 03.01.2018 (дошка необрізна ясен в кількості 45 м 3 на суму 202 500,00 гривень) виписана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_31 на підставі ТТН-ліс ХМБ№450212 від 19.07.2017, ХМА№4328820 від 17.07.2017, ХМА№203352 від 13.09.2017, ХМА№432987 від 21.08.2017, які в свою чергу були підставою для оформлення (отримання) сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серії ІФ№275879 від 29.01.2018 (ЕМД №UA206080/2018/001014 від 31.01.2018) та серії ІФ№276153 від 07.02.2018 (ЕМД №UA206080/2018/001284 від 07.02.2018);

- видаткова накладна №27 від 16.03.2018 (ліс круглий хвойний в кількості 102,7 м 3 на суму 134 023,50 гривень) виписана Приватним підприємством "Енергобудівник" на підставі ТТН-ліс ІФБ№268633 від 12.12.2017, ІФА№630841 від 13.11.2017, ІФА№650969 від 20.10.2017, ІФА№661608 від 12.10.2017, ІФА№661608 від 12.10.2017, ІФА№661642 від 24.10.2017, ІФА641153 від 16.11.2017, ІФА№641153 від 16.11.2017, НДА№000044 від 06.06.2018, ЗКА№331762 від 13.06.2018, які в свою чергу були підставою для оформлення (отримання) сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серії ІФ№279865 від 13.06.2018 (ЕМД №UA206080/2018/006038 від 14.06.2018), та серії ІФ№280056 від 22.06.2018 (ЕМД №UA206080/2018/006436 від 23.06.2018).

Засвідчені копії вказаних ТТН-ліс, сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій (ЛГ-25) і електронних митних декларацій подані позивачем та знаходяться в матеріалах справи (а.с.210-213, 217-243 том 8).

Відповідач не заперечує обставину дійсного постачання контрагентами лісоматеріалів за вказаними двома накладними.

Перевіркою встановлено і представниками позивача у судовому засіданні підтверджено, що розрахунки за вказаний товар ні на час завершення перевірки, ні на час вирішення справи по суті, не проведено.

Проте такий факт, на переконання суду, не дає підстави відповідачу включати спірну вартість товару (336 523,50 гривень) до доходу, так як в першу чергу чинним законодавством для проведення розрахунків за товар встановлено позовну давність у 1095 днів.

По друге, представниками позивача подано в суд Бухгалтерські довідки №№10, 11 від 03.03.2020 виправлення помилки до журналу-ордера №6 за січень і березень 2018 року (а.с.215, 216 том 8). Такими довідками підтверджено виявлення розбіжності між відомостями про відвантажену продукцію та списанням матеріалів на її виготовлення.

Дана розбіжність виникла в результаті бухгалтерської помилки, так як у січні і березні 2018 року помилково не відображено у регістрах бухгалтерського обліку (журнал-ордер №6) накладних №5 від 03.01.2018 (дошка необрізна ясен в кількості 45 м 3 на суму 202 500,00 гривень, поставлено ФОП ОСОБА_31 ) та №27 від 16.03.2018 (ліс круглий хвойний в кількості 102,7 м 3 на суму 134 023,50 гривень, поставлено Приватним підприємством "Енергобудівник").

Через таку помилку неправильні дані відображено в журналі-ордері №6, Головній книзі, Звіті про фінансові результати за 2018 рік.

Згідно абзацу 2 пункту 4 П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №137 від 28.05.1999, виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

При цьому, у вказаному випадку контролюючий орган недотримуючись вимог пункту 86.10 статті 86 Податкового кодексу України не відображено заниження товариством витрат в сумах 202 500,00 гривень і 134 023,50 гривень.

У зв`язку з вказаним, платник податків поданими довідками здійснив коригування коментованих сум шляхом відображення додаткових проводок за методом "строно", зокрема, серед іншого:

- відображено витрати від здійснення операції через зменшення нерозподіленого прибутку (Дт44 Кт90) в сумі 202 500,00 гривень і зменшено нарахування податку на прибуток (Дт44 Кт641) в сумі "-" 36 450,00 гривень;

- відображено витрати від здійснення операції через зменшення нерозподіленого прибутку (Дт44 Кт90) в сумі 134 023,50 гривень і зменшено нарахування податку на прибуток (Дт44 Кт641) в сумі "-" 24 124,23 гривень.

По третє, товарно-матеріальні цінності за двома видатковими накладними №5 від 03.01.2018, №27 від 16.03.2018, про які зазначено на сторінці 9, 11 акту перевірки від 24.07.2019, не відповідають поняттю безоплатно отриманих товару в розумінні підпункту 14.1.13. пункту 14.1 статті 14 ПК України, адже відповідачем не доведено та не здобуто жодних доказів про те, що товарно-матеріальні цінності за коментованими накладними були отримані позивачем згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; та не були товарами, переданими на відповідальне зберігання і використаними.

Міністерство фінансів України в листі від 13.12.2004 за №31-04200-30-10/22823, зазначає: "...при виявленні помилки в облікових регістрах передбачено складання Бухгалтерської довідки, яка буде підставою (первинним документом) для виправного запису до відповідного регістру бухгалтерського обліку і Головної книги".

Потреба в оформленні бухгалтерської довідки виникає під час виправлення бухоблікових помилок поточного та минулих звітних періодів методом "червоного сторно" та/або шляхом відображення додаткових проводок.

Пунктом 86.10 статті 86 ПК України визначено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факт завищення податкових зобов`язань платника.

Таким чином, умова щодо документального підтвердження господарської операції в частині безоплатного отриманих позивачем активів вартістю в сумі 386 071,34 гривень (cторінка 9 акту перевірки від 24.07.2019) та в сумі 336 523,50 гривень (cторінка 11 акту перевірки від 24.07.2019) належними та допустимими доказами не підтверджена відповідачем. Відтак, доводи відповідача щодо господарських операцій, якими було б підтверджено факт безоплатно отриманих позивачем товарів, є безпідставними.

По четверте, пунктами 6 і 7 П(С)БО 16 "Втрати" визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці втрати можуть бути достовірно оцінені. Втрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Один із принципів бухгалтерського обліку є нарахування та відповідність доходів і втрат. Тобто для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Водночас доходи й витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження чи сплати грошових коштів (стаття 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Тож, аби його не порушити, витрати мають бути відображені саме в періоді, коли вони були здійснені, а не коли отриманий первинний документ. Міністерство фінансів України у своїх роз`ясненнях доводить, що "визнання витрат у бухгалтерському обліку та їх відображення у фінансовій звітності не залежать від періоду отримання первинних документів від контрагентів".

Таким чином, господарські операції з придбання товарів у контрагентів ФОП ОСОБА_31 згідно видаткової накладної №5 від 03.01.2018 на суму 202 500,00 гривень, та у ПП "Енергобудівник" згідно видаткової накладної №27 від 16.03.2018 на суму 134 023,50 грн. не підпадають під визначення безоплатно отриманих товарів.

По п`яте, відповідач не заперечив, що встановлені вище обставини є причинному зв`язку з висновком перевіряючого про те, що "товариство в березні 2018 року не провело оприбуткування пиломатеріалу (ясен) в кількості 29,43 м 3 на суму 386 071,34 гривень, який використано в господарській діяльності - списано на собівартість реалізованої продукції".

ОСОБА_32 в якості свідка у судовому засіданні податковий інспектор ОСОБА_33 Ольга Михайлівна показала, що причино для формування такого висновку стали дані "виробничого звіту" і "звіту про рух готової продукції" за березень 2018 року, за змістом яких за вказаний період використано 39,34 м 3 сировини на суму 247 128,66 гривень, а готової продукції виготовлено 68,77 м 3 , собівартість якої становила 633 200,00 гривень. Різниця між виготовленою продукцією і вартістю сировини, використаної для її виготовлення, становила 386 071,34 гривень (633 200,00-247 128,66), а обсяг лісоматеріалу 29,43 3 (68,77-39,34).

ОСОБА_30 показала, що запитувала у головного бухгалтера товариства про таку різницю, в свою чергу головний бухгалтер позивача Чепиняк Оксана Костянтинівна у судовому засіданні при допиті як свідок заперечила про таке з`ясування розбіжностей і встановленої помилки, про яку дізналася вже з акта перевірки, при тому, що під час перевірки саме платником податків добровільно представлено усі накладні, в тому числі №5 від 03.01.2018 і №27 від 16.03.2018.

При цьому, ОСОБА_30 підтвердила у свої показах, що визначаючи різницю і вартість використання необлікованої сировини (386 071,34 гривень), віднімання вартості фактично облікованого лісоматеріалу здійснювалося від собівартості готової продукції, до складу якої входить усі витрати на виробництво (використання електричної енергії, утримання виробництва, заробітна плата працівникам тощо).

Чому, визначаючи різницю і фактичну вартість використання так званого необлікованого лісоматеріалу (сировини) обсягом 29,43 3 , розрахунок здійснено від собівартості уже готової продукції без виключення таких складових як використання електричної енергії, утримання виробництва, заробітної плати працівникам тощо, свідок ОСОБА_30 пояснити не змогла.

В сукупності вказаного вище суд вважає протиправним в цілому податкове повідомлення-рішенням 27.08.2019 за №№0006831411.

В частині законності визначення підстав для прийняття рішення №0006851411 від 27.08.2019, яким зменшено товариству бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 572 837,00 гривень та застосовувати штрафні санкції в сумі 143 209,00 гривень (а.с.167 том І), суд з`ясував наступне.

Віднесення товариством до складу податкового кредиту суми ПДВ 414 792,00 гривень, сплаченого в ціні лісоматеріалу, поставленого фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватним підприємством "Інго" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Силур-ІФ", як одних із 31 контрагентів, по яких орган стягнення не підтвердив товарність операцій за обліком податку на прибуток підприємств, стало підставою для висновку відповідача щодо заниження товариством показників податкових зобов`язань з податку на додану вартість, як першу частину зобов`язань за коментованим рішенням.

Цю частину тверджень контролюючого органу суд вважає протиправно, так як усі операції із придбання лісоматеріалу, які поставлені під сумнів у акті перевірки від 24.07.2019, на переконання суду є товарними, в тому числі в частині постачання здійсненого Товариством з обмеженою відповідальністю "Силур-ІФ", Приватним підприємством "Інго", фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , у відношенні до яких вище по тексту рішення вже сформував правову позицію по рішенню відповідача про донарахування зобов`язань з податку на прибуток підприємств, так як такі нарахування поєднані одними господарськими правовідносинами із поставки товару.

Попри вказане слід відмітити й те, що в кожному окремому випадку за конкретним товаром продавцями (постачальниками) представлено зареєстровану у встановленому порядку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відтак, в розумінні пункту 201.10 статті 201 ПК України позивач отримав безумовне право на податковий кредит за усіма податковими накладними на суму 414 792,00 гривень.

Другою частина сформованого зобов`язання за коментованим рішенням відповідача №0006851411 від 27.08.2019 стали результати проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей підприємства станом на 01.07.2019, згідно яких виявлено нестачу половника хвойного (лісу кругляка) в кількості 621,14 м 3 на суму 1 087 011,74 гривень. У зв`язку із вказаним, за доводами перевіряючого, платником податків в порушення підпункту 14.1.36. пункту 14.1 статті 14, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 ПК України не нараховано податкове зобов`язання в сумі 217 402,00 гривень як 20% ПДВ на вартість залишків товарно-матеріальних цінностей, які під час інвентаризації не виявлено, в результаті чого занижено зобов`язання на вказану суму.

Досліджуючи такі аргументи відповідача суд виходить із наступних мотивів.

Абзацом десятим пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Як встановлено судом і не заперечується ні позивачем, ні відповідачем за наслідками проведеної в ході перевірки інвентаризації станом на 01.07.2019 товариством встановлено нестачу половника хвойного (лісу кругляка) 621,14 м 3 на загальну суму 1 087 011,74 гривень, при тому що за даними бухгалтерського обліку залишок за таким найменування товару становить 675,14 м 3 на суму 1 181 513,20 гривень (а.с.46-50 том 5).

Суд погоджується із доводами представників позивача про те, що у відповідності до приписів пункту 3 розділ IV Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №879 від 02.09.2014, матеріали інвентаризації та рішення про врегулювання розбіжностей відображають в фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчено інвентаризацію, а тому в разі встановлення нестачі у липні 2019 року за наслідками проведеної інвентаризації, нестача мала б відображатися у липні 2019 року, а не в березні 2019 року, як це вказано в акті перевірки.

Представники позивача у судовому засіданні стверджують, що виявлена нестача лісоматеріалу не придбавалася у постачальників зі сплатою ПДВ і за вказаними операціями із придбання лісу кругляка не формувався податковий кредит з даного виду податку. Припущення перевіряючого про те, що нестачу половника хвойного (лісу кругляка) 621,14 м 3 виявлена саме за господарськими операціями із його придбання в Приватного підприємства "Оресто", який в свою чергу є платником ПДВ, не підтверджено жодними записами в акті перевірки із посиланням на відповідні документи бухгалтерського чи податкового обліку.

Позивач стверджує, що нестача виявлена саме по лісоматеріалах від фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка поставлена пізніше в часі у відношенні до такого постачання від Приватного підприємства "Оресто", так як згідно затвердженої на підприємстві облікової політики оцінка вибуття запасів проводиться за методом "фіфо", який передбачає відпуск (витрачення) матеріалів і його списання у чіткій послідовності відповідно до черговості їх надходження. Такий лісоматеріал придбавався у коментованих трьох фізичних осіб-підприємців без сплати в ціні товару ПДВ, а відтак, за такими операціями не формувався кредит і відповідний податковий облік з даного виду податку.

ОСОБА_32 в якості свідка податковий інспектор Карковська Ольга Михайлівна у своїх показах вказала на те, що власні висновки про виявлення нестачі лісу-кругляка, поставленого саме від Приватного підприємства "Оресто" як платника ПДВ, сформувала на підставі записів у акті інвентаризації, які вчинені особисто посадовими особами товариства. Жодних доказів чи первинних документів податкового і бухгалтерського обліку на підтвердження таких висновків крім акту інвентаризації, свідок представити не змогла. Пояснила, що особисто нею не досліджувалися такі первинні документи, при цьому, яким чином інспектором встановлено, що на території, виробничих площадках, на складах тощо позивача нестача лісу-кругляка мало місце саме по поставках Приватного підприємства "Оресто", пояснень ОСОБА_30 не надала.

В свою чергу, допитана головний бухгалтер товариства ОСОБА_34 вказала, що на підприємстві не ведеться облік витрачання/списання (вибуття) матеріалів, товару і сировини за постачальниками, а записи здійснені на акті інвентаризації є виключно внутрішніми даними службової діяльності товариства, які не можуть бути основою для бухгалтерського і податкового обліку.

Досліджуючи поданий відповідачем акт інвентаризації, складений позивачем станом на 01.07.2019, встановлено, що дійсно в останньому розділі акта, серед іншого, міститься дані про нестачу товару за найменуванням "ліс-кругляк" об`ємом 621,14 м 3 на загальну суму 1 087 011,74 гривень, при цьому поблизу запис про найменування товару зазначено "оресто" (а.с.48 том 5).

Будь-яких інших ідентифікуючи відомостей в рядку акта інвентаризації, в якому зазначені дані про нестачу, які б вказували на організаційну правову форму постачальника (приватне підприємство), ідентифікаційний код юридичної особи/код ЄДРПОУ, адреса реєстрації контрагента тощо, зазначений акт інвентаризації не містить.

Представник відповідача не надав суду доказів (документів бухгалтерського і податкового обліку) на підтвердження встановлення результатів інвентаризації в частині виявлення нестачі товару, поставленого саме Приватного підприємства "Оресто".

Як встановлено судом, згідно наказу "Про облікову політику підприємства" №1 від 26.04.2016, який крім того поданий позивачем відповідачу до заперечення на акт перевірки від 24.07.2019 оцінка вибуття запасів проводиться за методом "фіфо" (зворотній бік а.с.68, а.с.69-71 том 5).

Метод "фіфо" передбачає відпуск (витрачання) матеріалів, а значить, і списання, у чіткій послідовності відповідно до черговості їх надходження.

Такий принцип використовується виключно бухгалтером при обліку запасів.

Природні втрати запасів не можуть не супроводжувати господарський процес, а отже, не можуть не зараховуватися до втрат на виробництво чи управління цим виробництвом, бо без цих витрат майже не буває доходів. Інакше кажучи, щоб не було природних втрат запасів, треба щоб не було у господарстві самих запасів, а якщо запаси є - то й властиві їм природні втрати неминучі. А тому втрати в межах норм природного убутку є, хоча й побічними, та все ж таки витратами господарської діяльності, а отже, повинні включатися до складу витрат, які зіставляються з відповідними їм доходами для визначення фінансового результату операційної діяльності.

Природним убутком продукції вважають зменшення її кількості (маси) внаслідок природної зміни біологічних або фізико-хімічних властивостей при збереженні якісних характеристик.

Втрати продукції у наслідок "природного убутку" вважаються нормальним явищем під час здійснення господарської діяльності, зважаючи на те, що природний убуток неминучий.

Найбільш відомим способом виявлення природного убутку є інвентаризація.

Метою інвентаризації є перевірка фактичної наявності запасів, порівняння їх фактичної наявності з даними відповідних рахунків бухгалтерського обліку.

Витрати унаслідок природного убутку, виявлені під час інвентаризації, фіксують як відхилення фактичної кількості (об`єму і величини виміру) від даних бухгалтерського обліку. Підставою для коригування в бухгалтерському обліку слугує бухгалтерська довідка, у спірному випаду №12 від 10.03.2020 (а.с.45 том 9).

Природний убуток товарів є саме господарською діяльністю, оскільки йдеться про товарні втрати, обумовлені природними процесами, що викликають зміну (зменшення) кількості товару. Тобто від суб`єкта господарювання у такому випадку нічого не залежить.

Контроль за витрачанням ресурсів - сфера інтересів власників підприємств й сфера відповідальності уповноважених ними осіб. Ця доктрина закріплена у статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, зазначене відповідачем порушення вимог пункту 14.1.36. пункту 14.1 статті 14, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 ПК України, в результаті чого на думку відповідача, ТзОВ "Насвуд-Укр" не нараховано податкове зобов`язання в сумі 217 402,00 гривень (1 087 011,74 х 20%) на вартість залишків товарно-матеріальних цінностей, які під час проведення інвентаризації не виявлено, не відповідає вимогам, визначеним пунктом 5 розділу II, підпунктом 2 пункту 3 розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 за №727, оскільки факти виявлених порушень викладені відповідачем на cторінці 73 акту перевірки від 24.07.2019, не чітко, не об`єктивно та не повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися па докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, в акті перевірки від 24.07.2019 на сторінці 73 акт не міститься будь-якої інформації з посиланням на первинні бухгалтерські документи, зокрема про те, що товарно-матеріальні цінності, нестача яких встановлена, придбані саме у ПП "Оресто" до відповідних первинних бухгалтерських документів та суми податку на додану вартість відображені у складі податкового кредиту, як безпідставно наполягає представник відповідача у судовому засіданні.

Так як, інвентаризація завершена в липні 2019 року, а липень 2019 року не охоплювався перевіркою, відповідачем серед іншого не досліджувалися також причини такої нестачі, оскільки нестачі товарно-матеріальних цінностей, виявлені в процесі інвентаризації, можуть бути двох видів: у межах норм природного убутку і понад ці норми. Під природним убутком розуміють зменшення кількості (маси) таких цінностей внаслідок природної зміни біологічних або фізико-хімічних властивостей при збереженні якісних характеристик. Причому обумовлені такими причинами втрати повинні вписуватися в граничні розміри - норми природного убутку.

У обліку податку на прибуток жодних різниць з даного приводу не виникає. Вони не передбачені нормами ПК України, про це також вказаного у листах Державної фіскальної служби України від 29.08.2017 за №1756/6/99-99-15-02-02-15/ІПК та від 18.04.2018 за №1702/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

На ПДВ-облік нестачі товарно-матеріальних цінностей у межах норм природного убутку також ніяк не позначаються. За підприємством зберігається право па податковий кредит за такими цінностями. В даному випадку немає негосподарського використання та інших подібних фатів, що вимагають нараховувати "компенсуючий" податок за правилами абзацу десятого пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у ході проведення перевірки не здійснено вилучення копій (оригіналів) фінансово-господарських документів, які свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов`язкових платежів) відповідно до статті 85 ПК України.

Крім вказаного, в ході розгляду справи представники позивача представили докази, на підтвердження власних доводів, які наявні в матеріалах справи про те, що товарно-матеріалі цінності, по яких виявлена нестача в сумі 1 087 011,74 гривень (лісоматеріали об`ємом 621,14 м 3 ) є цінностями, які придбані товариством у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5 , ОСОБА_24 , ОСОБА_6 пізніше в часі в порівнянні із таким придбанням в ПП "Оресто".

Як свідчить звірка взаєморозрахунків між ТзОВ "Насвуд-Укр" та ПП "Оресто" постачання лісоматеріалу мало місце в період з червня 2016 року по травень 2018 року (а.с.21-23 том 9).

При цьому, придбання товарно-матеріальних цінностей у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5 , ОСОБА_24 , ОСОБА_6 лісоматеріалів об`ємом 302,99 м 2 , 121,31 м 2 і 196,54 м 2 (половника хвойного) мало місце в червні, липні, жовтні 2018 року і березні 2019 року (а.с.36-37 том 9).

З приводу таких пояснень представників позивача та встановлених обставин у справі у судовому засіданні ні представники відповідача, ні свідок ОСОБА_30 належних обґрунтувань надати не змогли.

З урахуванням вказаного відповідач не довів у справі, що нестача товарно-матеріальних цінностей мала за операціями із їх придбання зі сплатою податку на додану вартість, у зв`язку із чим контролюючий орган не підтвердив правомірність застосування до суми виявленою інвентаризацію такої нестачі (1 087 011,74 гривень) положень абзацу десятого пункту 198.5 статті 198 ПК України.

При цьому, коригування податкового обліку з податку на додану вартість в березні 2019 року є безпідставними так як результати інвентаризації зафіксовані 01.07.2019.

Коментовані висновки суду є безумовною підставою вважати протиправним рішення контролюючого органу №0006851411 від 27.08.2019

Враховуючи безпідставність всіх висновків, визначених органом стягнення для рішення №0006851411 від 27.08.2019, а також враховуючи наслідки коригування податкового обліку у зв`язку із їх застосуванням, контролюючим органом податковим повідомлення-рішенням №0006841411 від 27.08.2019 безпідставно встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового кредиту за березень 2019 року в сумі 59 357,00 гривень (а.с.168, 169 том 1).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

Суд вжив всіх заходів по з`ясуванню обставин, які мають значення для даної справи, в тому числі витребував пояснення і докази з власної ініціативи (пункти 6, 7, 8 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 26.11.2019).

Представлені відповідачем докази у своїй сукупності не дають підстав вважати, що оскаржувані рішення за №№0006831411, 0006851411, 0006841411 від 27.08.2019 є правомірними, прийнятими обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Беручи до уваги встановлені обставини та наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Насвуд-Укр" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень від 27.08.2019 за №№0006831411, 0006851411, 0006841411, підлягає до повного задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд відзначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову майнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 19 210,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжне доручення №1607 від 18.11.2019 (а.с.4 том І).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 19 210,00 гривень.

Розглядаючи клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд виходить із наступного.

Позивач в адміністративному позові у відповідності до частини 4 статті 134 КАС України вказав про попередній (орієнтовний) розмір (розрахунок) витрат на правову допомогу в загальній сумі 25 000,00 гривень, які понесло товариство (а.с.24 том 1).

Частинами 1, 3 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Окрім зазначеного, частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представництво адвокатів Тепак Лілії Петрівни і Кота Романа Степановича в суді інтересів ТзОВ "Насвуд-Укр" засвідчується ордерами серії ІФ №067684 від 15.01.2020 і серії ІФ №077630 від 15.01.2020, а також Договорами про надання юридичних послуг та правничої допомоги від 12.08.2019 за №011МТА/ІФ-19 і від 02.01.2020 за №04/2020/1, укладених між Адвокатським об`єднанням ''МТА Партнери'', адвокатом Кіт Р.С. та ТзОВ "Насвуд-Укр" (а.с.148-149, 150-153, 154-155, 156-159 том 5).

На підтвердження витрат адвокатом Тепак Лілією Петрівною в останньому судовому засіданні 19.03.2020 в межах Договору від 12.08.2019 за №011МТА/ІФ-19 подано Замовлення №2 на надання юридичних послуг і правничої допомоги від 03.12.2019, Акт про надання правничої допомоги №06.03.2020 за №011МТА/ІФ-19 про опис робіт/наданих послуг (а.с.49, 50 том 9).

Розрахунок суми витрат на правничу допомогу без судового збору в загальному становить 25 000,00 гривень, склад і зміст якої із посиланням на вказаний Договір від 12.08.2019 за №011МТА/ІФ-19 і адміністративну справу №300/2292/19 детально описаний за кожним видом робіт.

Про фактичну оплату таких послуг Адвокатському об`єднанню ''МТА Партнери'' свідчить платіжне доручення №1627 від 03.12.2019 на суму 25 000,00 гривень (а.с.48 том 9).

Будь-яких обґрунтованих клопотань, в розумінні частин 5, 6 статі 134 КАС України, щодо не співмірності судових витрат на правничу допомогу, представник відповідачем на адресу суду не заявив.

За правилами пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат належать в тому числі витрати, які підлягають сплаті відповідною стороною.

Відтак, суд вважає, що в розгляді даної справи подано належні документи, які засвідчують склад і зміст правової допомоги, розмір витрат, які підлягають до сплати позивачем Адвокатському об`єднанню ''МТА Партнери'', дійсну приналежність підтверджуючого розрахунку до предмету оскарження у адміністративній справі №300/2292/19, що дає підстави для задоволення клопотання позивача і вирішення судом питання про відшкодування витрат на користь ТзОВ "Насвуд-Укр". При цьому, необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті правничої допомоги, наданої АО ''МТА Партнери'', в розмірі 25 0000,00 гривень.

Сторонами не подано будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, крім вище вказаних, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області за №0006831411 від 27.08.2019, яким збільшено (визначено) Товариству з обмеженою відповідальністю "Насвуд-Укр" суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 4 430 896,00 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 1 107 724,00 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області за №0006851411 від 27.08.2019, яким встановлено завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Насвуд-Укр" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 572 837,00 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 143 209,00 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області за №0006841411 від 27.08.2019, яким встановлено завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Насвуд-Укр" сум від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 59 357,00 гривень, що зараховується до складу податкового кредиту за березень 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний номер юридичної особи 43142559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Насвуд-Укр" (ідентифікаційний код юридичної особи 40440308) сплачений судовий збір в розмірі 19 210,00 гривень (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень нуль копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний номер юридичної особи 43142559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Насвуд-Укр" (ідентифікаційний код юридичної особи 40440308) сплачені судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 25 000,00 гривень (двадцять п`ять тисяч гривень нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Насвуд-Укр" (ідентифікаційний код юридичної особи 40440305), Данила Галицького, 169, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77201.

Адвокатське об`єднання ''МТА Партнери'', адвокат (представник позивача) - Тепак Лілія Петрівна (діє на підставі ордера серії ІФ №067684 від 15.01.2020 і Свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001178 від 31.05.2017).

Адвокат (представник позивача) - Кіт Роман Степанович (діє на підставі ордера серії ІФ №077630 від 15.01.2020 і Свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001105 від 25.11.2016).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142559), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.

Рішення в повному обсязі складено 30 березня 2020 року.