Рішення

від 27.03.2020 по справі 1140/2854/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 1140/2854/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами

загального позовного провадження адміністративну справу

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Трансзерноекспорт" (25031, м. Кропивницький, вул. Декабристів, 6, кімн. 8, код ЄДРПОУ 41202673)

представник: Потапенко С.В.

відповідач: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

представники: Момот О.М., Распутіна Х.О.

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Трансзерноекспорт" (надалі - ТОВ "ТД Трансзерноекспорт") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00000551402, №00000541402 від 10.08.2018 року.

Позов ТОВ "ТД Трансзерноекспорт" мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення - рішення винесені ГУ ДФС у Кіровоградській області за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом №123/11-28-14-02/41202673 від 27.07.2018 року, якою встановлено заниження податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість через визнання безтоварними (нереальними) господарських операцій з контрагентом - постачальником ТОВ "Вега Сервайс" за липень - серпень 2017 року. Позивач заперечує ці висновки відповідача, стверджуючи, що вони не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з вказаним контрагентом щодо придбання товарів, які підтверджені належними первинними документами. Доводячи реальність господарських операцій, поставлених під сумнів відповідачем, просить суд визнати спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

Ухвалою судді від 26.10.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі за цим позовом та призначено підготовче засідання.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТД Трансзерноекспорт" щодо його взаємовідносин з ТОВ "Вега Сервайс", на підставі аналізу баз даних ДФС встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання ТОВ "Форссельт" - ТОВ "Вега Сервайс" - ТОВ "ТД Трансзерноекспорт", зважаючи на відсутність руху активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарських операцій, відсутність законного (легального) джерела походження придбаного товару, відображеного як реалізованого, що свідчить про порушення податкового законодавства та залучення суб`єктів до схеми формування штучного податкового кредиту для покупців, неналежність ТОВ "Форссельт" та ТОВ "Вега Сервайс" до суб`єктів сфери матеріального виробництва і економічної діяльності з виробництва відповідного товару, відсутність в останніх необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності (трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів). Ці обставини стали підставою для висновків про безтоварний характер задокументованих операцій із поставки на адресу позивача товару та зумовили донарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Доводячи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог, стверджуючи, що надані ним первинні документи підтверджують існування господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Вега Сервайс" та доводять наявність господарської та ділової мети в діях позивача, фактичність здійснення ним господарських операцій, подальший рух товарів та позитивну зміну активів підприємства.

Ухвалою від 17.01.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Ухвалою від 13.03.2019 року суд на підставі пункту 6 частини 2 статті 236 КАС України зупинив провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 03.12.2019 року суд поновив провадження у цій справі та на підставі частини 3 статті 194 КАС України вирішив здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Трансзерноекспорт" з 09.03.2017 року зареєстровано як юридична особа, є платником ПДВ. Основним видом його економічної діяльності є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. (а.с. 47, т. 1)

Посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області у липні 2018 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТД Трансзерноекспорт" з питань правильності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Вега Сервайс" (код ЄДРПОУ 41380381) за липень, серпень 2017 року, що відображені в податкових деклараціях з ПДВ за липень, серпень 2017 року, податкових зобов`язань при подальшому продажу товарно-матеріальних цінностей, придбаних у вищезазначеного контрагента-постачальника, та з питань правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів взаємовідносин з ТОВ "Вега Сервайс" в декларації з податку на прибуток за 2017 рік, про що складено акт №123/11-28-14-02/41202673 від 27.07.2018 року. (а.с. 23 - 45, т. 1)

Висновками акту перевірки встановлено такі порушення:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 710 862 грн. за 2017 рік;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 658 206 грн., у т.ч.: за липень 2017 року у сумі 80 772 грн., за серпень 2017 року у сумі 577 434 грн.

На підставі цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №00000541402 від 10.08.2018 року, яким за порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 888 578 грн., з яких: 710 862 грн. - податкове зобов`язання, 177 716 грн. - штрафна санкція (а.с. 21, т. 1)

- форми "Р" №00000551402 від 10.08.2018 року, яким за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 822 758 грн., з яких: 658 206 грн. - податкове зобов`язання, 164 552 грн. - штрафна санкція (а.с. 22, т. 1).

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що його предметом є висновки контролюючого органу про неправомірність відображення позивачем у податковому обліку взаємовідносин з ТОВ "Вега Сервайс" за період з липня по серпень 2017 року. Виявлені порушення податкового законодавств кваліфіковані контролюючим органом за пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України і, за висновками відповідача, полягали в тому, що позивач занизив об`єкт оподаткування податком на прибуток за рахунок не включення доходу від вартості товарів по взаємовідносинах з цим контрагентом та сформував податковий кредит на підставі документів, виписаних цим контрагентом, який не мав можливості фактично здійснювати господарську діяльність.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як передбачено пунктами 44.1, 44.2 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їхнього реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника з метою штучного створення умов для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку.

Таким чином, з метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, специфіку предмету поставки, обсяги і зміст поставки, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

У ході судового розгляду справи представник позивача доводив те, що дані податкового обліку ТОВ "ТД Трансзерноекспорт", у яких відображені його взаємовідносини з ТОВ "Вега Сервайс", що не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами.

Натомість, представник відповідача, посилаючись на висновки акту перевірки, наполягав на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та вказаним контрагентом.

Як видно з матеріалів справи, взаємовідносини позивача з ТОВ "Вега Сервайс" (м. Дніпро) ґрунтувалися на договорі поставки №20/07-2017 від 20.07.2017 року, за умовами якого ТОВ "Вега Сервайс" (постачальник) зобов`язується передати у власність, а ТОВ "ТД Трансзерноекспорт" (покупець) прийняти та оплатити товар. Найменування товару, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці відповідно до умов цього договору, визначається сторонами у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору. (а.с. 83 - 85, т.1)

На виконання умов цього договору ТОВ "Вега Сервайс" у липні та серпні 2017 року поставило ТОВ "ТД Трансзерноекспорт" сільськогосподарську продукцію - кукурудзу у кількості 785, 52 т та макуху соняшникову у кількості 187, 16 т на загальну суму 3 949 235 грн., у т.ч. ПДВ 658 206 грн.

Передача товару оформлена видатковими накладними (а.с. 99, 110, 117, 123, 129, 141, 147, 153, 174, 180, 196, 211, т.1) зі складанням податкових накладних (а.с. 119 - 129, т. 3).

Договір поставки та первинні документи про його виконання з боку ТОВ "Вега Сервайс" підписала Агапова А.С., яка за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань займала посаду директора цього товариства у період з 24.07.2017 року по 06.11.2017 року. (а.с. 74 - 85, т.2)

Між позивачем та ТОВ "Вега Сервайс" у серпні - жовтні 2017 року проведено повний розрахунок на суму 3 949 235 грн. (а.с. 91 - 96зв., т.1)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Вега Сервайс", у розмірі 80 772 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року, 577 434 грн. - за серпень 2017 року (а.с. 47 - 60, т.2)

Придбана у ТОВ "Вега Сервайс" сільськогосподарська продукція була реалізована позивачем до ТОВ "Константа-Комбікорм", з яким ним укладено договори поставки (а.с. 86 - 89, т.1).

Перевезення товарів від постачальника здійснювалося залученими позивачем автомобільними перевізниками, про що складено товарно-транспортні накладні, а також акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг). (а.с. 100 - 103, 111 - 112, 118-118зв., 124 -124зв., 130 - 132зв., 142 - 142зв., 148 - 148зв., 154 - 159, 175 -175зв., 181 - 184, 197 - 200, 212 - 215зв., т.1, а.с. 3 - 46, т.2)

Згідно з поясненнями представника позивача сільськогосподарська продукція, придбана у ТОВ "Вега Сервайс", завантажувалася на вантажні автомобілі та зерновози, надані перевізниками, на складі, розташованому у м. Черкаси по вул. Героїв Холодного Яру, 68, а розвантажувався на складі, розташованому за адресою: вул. Польова, 3, с. Піски Житомирського району Житомирської області, де ТОВ "Константа-Комбікорм" здійснювалося приймання товару за кількістю та якістю. З метою складалися дві

На запит суду ТОВ "Константа-Комбікорм" підтвердило придбання у ТОВ "ТД Трансзерноекспорт" сільськогосподарської продукції та прийняття її на свій склад у липні та серпні 2017 року. (а.с. 202 - 250, т. 3, а.с. 1 - 154, т. 4)

Крім того на запит суду перевізники ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ "Тандем Транс Сервіс", ФОП ОСОБА_4 , ТОВ "Оліо-К", ТОВ "ВД Транс" підтвердили перевезення у липні та серпні 2017 року на замовлення ТОВ "ТД Трансзерноекспорт" товарів, вантажовідправником яких виступало ТОВ "Вега Сервайс", про що надали суду відповідні товарно-транспортні накладні. (а.с. 156 - 175, 183 - 250, т.2, а.с. 1 - 23, т.3)

Також на виконання ухвали суду ТОВ "Вега Сервайс" підтвердило господарські взаємовідносини з позивачем щодо поставки йому товарів та направило до суду відповідні первинні документи. (а.с. 33 - 129, т. 3)

З метою перевірки реальності господарських операцій з поставки товарів, поставлених під сумнів відповідачем, суд ухвалою від 13.03.2019 року доручив Дніпропетровському окружному адміністративному суду допитати в якості свідка колишнього директора ТОВ "Вега Сервайс" ОСОБА_5 .

На виконання цієї ухвали Дніпропетровський окружний адміністративний суд допитав у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що з моменту створення ТОВ "Вега Сервайс" і до осені 2017 року вона була директором цього товариства. Свідок ОСОБА_5 підтвердила господарські взаємовідносини ТОВ "Вега Сервайс" з ТОВ "ТД Трансзерноекспорт" щодо поставки сільськогосподарської продукції, що мали місце упродовж липня-серпня 2017 року. Пояснила, що реалізована ТОВ "ТД Трансзерноекспорт" сільськогосподарська продукція була раніше придбана ТОВ "Вега Сервайс" у ТОВ "Форссельт" (м. Запоріжжя). Щодо обставин поставки товару пояснила, що його навантаження здійснювалося на орендованому складі, розташованому у м. Черкаси, на вантажні автомобілі покупця ТОВ "ТД Трансзерноекспорт". Первинні документи про поставку товарів вона підписувала особисто, а господарські операції відобразила у податковій звітності ТОВ "Вега Сервайс". (а.с. 190 - 200, т. 4)

Суд, дослідивши обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, дійшов до висновку, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ТОВ "Вега Сервайс" мали місце та фактично здійснені. Товари придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Придбані товари не підпадають під визначення безоплатно наданих товарів, що наведене у пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України. Доходи та витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені відповідними первинними документами. Суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак відповідно до п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.210 ПК України дають позивачу право для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та є достатньою підставою для його декларування у податкових деклараціях. Первинні документи, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". У ході розгляду справи достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

Статтею 83 ПК України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, в якому міститься і податкова інформація (підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України).

Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк.

Як вбачається з акту №123/11-28-14-02/41202673 від 27.07.2018 року, у ході перевірки позивача зустрічна звірка з ТОВ "Вега Сервайс" з питань підтвердження отриманих від ТОВ "ТД Трансзерноекспорт" відомостей щодо господарських відносин між ними, контролюючим органом не проводилася. Натомість відповідач використав податкову інформацію щодо цього контрагента, наявну в базах даних інформаційних систем ДФС, на підставі якої зробив висновки про відсутність у нього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, основних фондів.

Суд вважає, що оскільки зустрічна звірка з безпосереднім постачальником позивача - ТОВ "Вега Сервайс" - фактично не проводились, тому така інформація не може бути підставою для висновків щодо проведення безтоварних операцій. Такі висновки є лише припущенням контролюючого органу.

Тому суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків. Схожу правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, від 15.05.2018 року у справі №810/4391/16.

Посилання відповідача щодо непідтвердження руху товару по ланцюгу постачання з третіми особами базуються на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних. Однак правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його постачальниками. Такий висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі №818/1504/17, від 17.12.2018 року у справі №810/1753/17.

Висновки про завищення позивачем податкового кредиту за спірними операціями, обґрунтовані посиланням на безтоварність взаємовідносин, які укладалися за ланцюгом між контрагентом позивача - ТОВ "Вега Сервайс" та його попереднім постачальником ТОВ "Форссельт", також не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд також звертає увагу, що чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Будь-яке неналежне виконання платниками податків податкових обов`язків (подавати податкову звітність, сплачувати податки) не може бути підставою для відповідальності іншого платника податків. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо правомірного формування податкового кредиту чи податкових зобов`язань з ПДВ щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит і не може свідчити про наявність у нього умислу уникнути від сплати податків у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно формування податкового кредиту та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Суд зауважує, що платник податків (покупець товару/послуг) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності і в подальшому нести відповідальність за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні підтверджуватися належними доказами. Між тим, таких доказів відповідачем суду не надано, а судом не здобуто.

У ході судового розгляду справи відповідачем не надано достатніх достовірних доказів, які б доводили нереальність виконання операцій з поставки позивачу товарів його контрагентом ТОВ "Вега Сервайс", невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків.

Оскільки відповідачем не доведено суду фактів порушення ТОВ "ТД Трансзерноекспорт" норм податкового законодавства при декларуванні показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань у деклараціях з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Вега Сервайс", тому збільшення грошових зобов`язань на підставі п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України є неправомірним.

Згідно з пунктом 57.4 статті 57 ПК України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

Відтак, позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №00000541402, №00000551402 від 10.08.2018 року слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 25670,04 грн. (а.с. 3, т.1), які слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Трансзерноекспорт" (25031, м. Кропивницький, вул. Декабристів, 6, кімн. 8, код ЄДРПОУ 41202673) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області форми "Р" №00000541402 від 10.08.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області форми "Р" №00000551402 від 10.08.2018 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Трансзерноекспорт" витрати на сплату судового збору у розмірі 25670,04 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш