Постанова

від 25.08.2020 по справі 1140/2854/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 1140/2854/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретар судового засідання Лащенко Р.В.

за участі представника позивача Потапенка С.В.

представника відповідача Момот О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 р. (суддя Черниш О.А.) в справі № 1140/2854/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Трансзерноекспорт до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Трансзерноекспорт (далі - ТОВ ТД Трансзерноекспорт ) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2018 р. № 00000541402 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 888 578 грн., в тому числі за основним платежем - 710 862 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 177 716 грн., № 00000551402 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 822 758 грн., в тому числі за основним платежем - 658 206 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 164 552 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 р. позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.08.2018 р. № 00000541402 та № 00000551402.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентом позивача ТОВ Вега Сервайс з ТОВ Форссельт у липні, серпні 2017 р., відповідно, неможливість встановити походження товару (кукурудзи, макухи соняшникової), реалізованою ТОВ Вега Сервайс на адресу позивача у липні та серпні 2017 р. Тобто, перевіркою встановлено відображення позивачем у податковій звітності операцій, які фактично не відбулись, а відображені тільки в документах, неправомірно оформлених ТОВ Вега Сервайс , що не дає право платнику податків на формування складу податкового кредиту. Апелянт вважає, що нереальність придбання позивачем товарів та неправомірність документального оформлення відносин, що фактично не здійснювались, засвідчує факт безоплатного отримання товару позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Кіровоградській області у липні 2018 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТД Трансзерноекспорт з питань правильності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Вега Сервайс (код ЄДРПОУ 41380381) за липень, серпень 2017 року, що відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень, серпень 2017 року, податкових зобов`язань при подальшому продажу товарно-матеріальних цінностей, придбаних у вищезазначеного контрагента-постачальника, та з питань правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів взаємовідносин з ТОВ Вега Сервайс в декларації з податку на прибуток за 2017 рік, про що складено акт №123/11-28-14-02/41202673 від 27.07.2018 року, яким встановлено такі порушення:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 710 862 грн. за 2017 рік;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 658 206 грн., у т.ч.: за липень 2017 року у сумі 80 772 грн., за серпень 2017 року у сумі 577 434 грн.

На підставі цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №00000541402 від 10.08.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 888 578 грн., з яких: 710 862 грн. - податкове зобов`язання, 177 716 грн. - штрафна санкція;

- форми "Р" №00000551402 від 10.08.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 822 758 грн., з яких: 658 206 грн. - податкове зобов`язання, 164 552 грн. - штрафна санкція.

Судом першої інстанції проаналізовано господарські відносини позивача з ТОВ Вега Сервайс за липень та серпень 2017 р., які контролюючий орган вважав нереальними, досліджено первинні документи, на підставі яких позивачем сформовано фінансовий результат до оподаткування по податку на прибуток та податковий кредит з податку на додану вартість, досліджено питання реальності цих господарських операцій, зокрема, шляхом допиту свідків, а також питання використання придбаного товару в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Судом першої інстанції зроблено висновок, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ТОВ Вега Сервайс мали місце та фактично здійснені, товари придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому суд першої інстанції у спростування доводів контролюючого органу зазначив, що придбані товари не підпадають під визначення безоплатно наданих товарів, що наведене у пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України; доходи та витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені відповідними первинними документами; суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак відповідно до п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України дають позивачу право для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та є достатньою підставою для його декларування у податкових деклараціях; первинні документи, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , у ході розгляду справи достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

Суд визнає приведені висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДФС проведена документальна позапланова перевірка ТОВ Торговий дім Трансзерноекспорт з питань правильності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Вега Сервайс за липень, серпень 2017 р., що відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень, серпень 2017 р., податкових зобов`язань при подальшому продажу товарно-матеріальних цінностей, придбаних у вищезазначеного контрагента-постачальника, та з питань правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів взаємовідносин з ТОВ Вега Сервайс в декларації з податку на прибуток за 2017 рік, за результатами якої складено акт № 123/11-28-14-02/41202673 від 27.07.2018 р., за висновками якого встановлено порушення ТОВ ТД Трансзерноекспорт пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 710 862 грн. за 2017 рік; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 658 206 грн., в тому числі за липень 2017 р. в сумі 80 772 грн., за серпень 2017 р. в сумі 577 434 грн.

На підставі приведеного акту перевірки ГУ ДФС 10.08.2018 р. прийнято податкові повідомлення-рішення: № 00000541402 про збільшення ТОВ ТД Трансзерноекспорт суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 888 578 грн., в тому числі за основним платежем - 710 862 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 177 716 грн., № 00000551402 про збільшення ТОВ ТД Трансзерноекспорт суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 822 758 грн., в тому числі за основним платежем - 658 206 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 164 552 грн.

Підставою збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, податку на додану вартість є висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ Вега Сервайс у липні та серпні 2017 р. з придбання кукурудзи, макухи соняшникової.

Судом встановлено, що ТОВ ТД Трансзерноекспорт укладено з ТОВ Вега Сервайс (м. Дніпро) договір поставки №20/07-2017 від 20.07.2017 р., за умовами якого ТОВ Вега Сервайс як постачальником постачались ТОВ ТД Трансзерноекспорт як покупцю товар; найменування товару, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці відповідно до умов цього договору, визначається сторонами у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов цього договору ТОВ Вега Сервайс у липні та серпні 2017 року поставило ТОВ ТД Трансзерноекспорт сільськогосподарську продукцію - кукурудзу у кількості 785, 52 т та макуху соняшникову у кількості 187, 16 т на загальну суму 3 949 235 грн., в тому числі податок на додану вартість - 658 206 грн.

Фактичне виконання умов договору та придбання позивачем зазначеного товару підтверджено видатковими накладними та податковими накладними.

Перевезення товарів від постачальника здійснювалося залученими позивачем автомобільними перевізниками, про що складено товарно-транспортні накладні, а також акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), які містяться в матеріалах справи.

Судом першої інстанції обґрунтовано звернуто увагу, що договір поставки та первинні документи, видані на виконання цього договору, з боку ТОВ Вега Сервайс підписано ОСОБА_5., яка за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань займала посаду директора цього товариства у період з 24.07.2017 р. по 06.11.2017 р.

Між позивачем та ТОВ Вега Сервайс у серпні - жовтні 2017 року проведено повний розрахунок за цими господарськими операціями на загальну суму 3 949 235 грн., що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, складеними ТОВ Вега Сервайс , у розмірі 80 772 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року, в сумі 577 434 грн. - за серпень 2017 року.

Придбана у ТОВ Вега Сервайс сільськогосподарська продукція реалізована позивачем на адресу ТОВ Константа-Комбікорм на підставі відповідних договорів поставки.

Реалізацію позивачем придбаного у ТОВ Вега Сервайс товару у липні та серпні 2017 р. на адресу ТОВ Константа-Комбікорм підтверджено цим підприємством на запит суду першої інстанції.

Також перевізниками фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ Тандем Транс Сервіс , ТОВ Оліо-К , ТОВ ВД Транс підтверджено здійснення перевезення у липні та серпні 2017 року на замовлення ТОВ ТД Трансзерноекспорт товарів, вантажовідправником яких виступало ТОВ Вега Сервайс , та надано суду першої інстанції відповідні товарно-транспортні накладні.

Реальність господарських операцій з придбання позивачем у контрагента сільськогосподарської продукції на вимогу суду першої інстанції підтверджено постачальником ТОВ Вега Сервайс , яким надано відповідні первинні документи.

На виконання ухвали суду першої інстанції від 13.03.2019 р. про судове доручення Дніпропетровським окружним адміністративним судом допитано свідка ОСОБА_5 , директора ТОВ Вега Сервайс , якою підтверджено фактичну поставку сільськогосподарської продукції на адресу ТОВ ТД Трансзерноекспорт у липні та серпні 2017 р.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 р. № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248 (далі - Положення).

Відповідно до пунктів 5-7 цього Положення витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно з пунктом 9 Положення не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Зважаючи на те, що первинні документи, на підставі яких ТОВ Вега Сервайс позивачу поставлявся товар, оформлені із дотриманням вимог приведених вище нормативно-правових актів, такі первинні документи є первинними документами, які підтверджують факт та обсяг придбання товару, тобто фактичне здійснення господарських операцій з придбання позивачем товару у цього контрагента.

Враховуючи зазначене, а також підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання сільськогосподарської продукції з боку ТОВ Вега Сервайс , підтвердження здійснення перевезення товару, а також реалізації цього товару на адресу ТОВ Константа-Комбікорм , суд доходить до висновку, що формування позивачем витрат звітного періоду за спірними господарськими операціями підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Правомірність визначення складу витрат та доходів у звітних періодах вказує на правомірність визначення позивачем показників звіту про фінансові результати в контексті спірних господарських операцій, відповідно, висновок контролюючого органу про заниження фінансового результату є необґрунтованим, що свідчить про протиправність збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток податковим повідомлення-рішенням № 00000541402 в розмірі 710 862 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 177 716 грн.

Правомірність формування витрат та доходів обумовлює правомірність формування позивачем показників звітності з податку на додану вартість за тими самими господарським операціям.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу в зазначеній редакції податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Видача позивачу постачальником належним чином оформлених податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, не є спірним питанням.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв`язку з придбанням товарів, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у липні та серпні 2017 р. підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, позивачем товари придбавались задля подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , суд визнає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність порушень з боку позивача при формуванні складу податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно, є протиправним податкове повідомлення-рішення № 00000551402 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 658 206 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 164 552 грн.

Доводи апелянта стосовно безтоварності господарських операцій ґрунтуються на не підтвердженні придбання саме контрагентом позивача ТОВ Вега Сервайс товару у ТОВ Форссельт у липні, серпні 2017 р., тобто сумнівними є операції саме контрагента позивача з його контрагентами.

З цього приводу суд вказує, що невиконання контрагентом та його постачальниками своїх податкових зобов`язань тягне відповідальність та негативні наслідки саме для таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування вказаних показників та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

При цьому суд зазначає, що контролюючий орган з цього питання посилається на податкову інформацію, отриману за результатами аналізу баз даних контролюючого органу, проте така інформація на є належним доказом податкового правопорушення добросовісного платника податків.

Так, статтею 83 Податкового кодексу України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, в якому міститься і податкова інформація (підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ).

Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк.

Судом встановлено, що у ході перевірки позивача контролюючим органом зустрічна звірка з ТОВ Вега Сервайс з питань підтвердження отриманих від ТОВ ТД Трансзерноекспорт відомостей щодо господарських відносин між ними не проводилася, а відповідачем використана податкова інформація щодо цього контрагента, наявна в базах даних інформаційних систем ДФС, на підставі якої й зроблено висновки про відсутність у нього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, основних фондів.

Оскільки зустрічна звірка з безпосереднім постачальником позивача ТОВ Вега Сервайс не проводились, тому така інформація не може бути підставою для висновків щодо проведення безтоварних операцій. Такі висновки є лише припущенням контролюючого органу.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків, застосувавши правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, від 15.05.2018 року у справі №810/4391/16.

Стосовно посилання апелянта на доведеність факту безоплатного отримання товару позивачем суд зазначає наступне.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Враховуючи доведеність оплатного придбання товару позивачем у ТОВ Вега Сервайс , цей товар у будь-якому разі на може вважатися безоплатно наданим у розумінні приведеної правової норми.

Також суд звертає увагу на те, що результати спірних господарських операцій призвели до змін в активах підприємства та його зобов`язаннях і реально спричинили зміни майнового стану платника податків в частині отримання позивачем прибутку.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 р. в справі № 1140/2854/18 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 р. в справі № 1140/2854/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Трансзерноекспорт до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 25.08.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.08.2020 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко