Рішення

від 27.03.2020 по справі 540/201/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/201/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Дніпротранс" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 13.01.2020 №0000050522 та №0000023307.

Позовні вимоги обґрунтовані ти, що 17.01.2020, представником позивача отримано податкові повідомлення - рішення винесені ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 13.01.2020 за №0000050522, яким ПП Дніпротранс визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 255 481,25 грн. та №0000023307, яким ПП Дніпротранс визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 510,00 грн. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та винесеними в порушення діючого законодавства України, а висновки, викладені в Акті документальної планової перевірки від 20.12.2019 №54/21-22-05-01/32391983 такими, що не відповідають дійсності. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 28.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі. Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 12.02.2020 о 09:30 год.

12.02.2020, ухвалою суду клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, судове засідання призначено на 10.03.2020 о 13:15 год.

18.02.2020, представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у поданому відзиві та зазначає наступне. Відповідно до Наказу №342 від 07.11.2019 року та направлень від 26.11.2019 №221, 222, 223, у період з 27.11.2019 по 13.12.2019 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим га м. Севастополі було проведено документальну планову виїзду перевірку Приватного підприємства Дніпротранс за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС. В ході проведення перевірки були виявлені наступні порушення: пп.44.1, пп.44.2, пп.44.3 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.02.2000 №85/4306, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153, в результаті чого ПП Дніпротранс занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 204385,00 гривень; пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556,- не відображено відомості про повернення безпроцентної позики директору з ознакою доходу 153 у Податкових розрахунках за формою 1 -ДФ. Щодо першого порушення представник відповідача зазначив, що в ході перевірки зроблено висновок, що ПП Дніпротранс використовувало лише документальне оформлення господарських операцій з придбання дизельного пального в кількості 80000 кг від контрагентів-постачальників ТОВ ТОРГОПТ-НИКА та ТОВ УКРСТРОЙАГРОПРОЕКТ без фактичного їх здійснення. Зазначене свідчить про нереальність задокументованих господарських операцій з придбання ПП Дніпротранс від ТОВ ТОРГОПТ-НИКА та ТОВ УКРСТРОЙАГРОПРОЕКТ за період: січень- лютий 2016 року дизельного пального в кількості 80000 кг на суму 1135472 грн. Тобто, надані для перевірки документи по взаємовідносинам ПП Дніпротранс з ТОВ ТОРГОПT-НИКА та ТОВ УКРСТРОЙАГРОПРОЕКТ не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності. Щодо правомірності застосування штрафної санкції в розмірі 510,00 грн., представник відповідача зазначив наступне. Так, при виплаті доходу на користь фізичної особи у вигляді поворотної фінансової допомоги за ознакою доходу 153 в податковому розрахунку за формою 1-ДФ відображається сума нарахованого доходу у графі 3а та сума виплаченого доходу - у графі 3. Перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено: у податковому розрахунку (форма 1-ДФ) не відображено відомості про повернення безпроцентної позики директору за номером облікової картки платника податку з ознакою доходу 153. Отже, позивачем на порушення пп.»б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, не відображено відомості про повернення безпроцентної позики директору ПП Дніпротранс за номером облікової картки платника податку з ознакою доходу 153, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 у Податкових розрахунках. На підставі проведеної перевірки був складений акт від 20.12.2019 року №54/21-22-05-01/32391983, в якому були зафіксовані вищезазначені порушення, що в подальшому слугувало підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 13.01.2020 №0000050522, №0000023307. Вважає, доводи викладені в позовній заяві необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

25.02.2020, представником позивача подано до суду відповідь на відзив на адміністративний позов, зазначивши, що доводи викладені в позовній заяві, відповідачем у відзиві не спростовано. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

10.03.2020, у судовому засіданні ухвалено відкласти розгляд справи на 18.03.2020 о 10:30 год., у зв`язку з витребуванням додаткових доказів.

18.03.2020, подальший розгляд справи №540/201/20 ухвалено здійснити у порядку письмового провадження в межах строків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу №342 від 07.11.2019 року та направлень від 26.11.2019 №221, 222, 223, у період з 27.11.2019 по 13.12.2019 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим га м. Севастополі було проведено документальну планову виїзду перевірку Приватного підприємства Дніпротранс за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Перевіркою встановлено наступні порушення Приватного підприємства Дніпротранс , а саме:

- пп.44.1, пп.44.2, пп.44.3 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.2.2000 №85/4306, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153, в результаті чого ПП Дніпротранс занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 204385,00 гривень;

- пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556,- не відображено відомості про повернення безпроцентної позики директору з ознакою доходу 153 у Податкових розрахунках за формою 1 -ДФ.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 20.12.2019 року №54/21-22-05-01/32391983.

На підставі висновків акту, контролюючим органом, прийнято податкові повідомлення - рішення від 13.01.2020, а саме:

-№ 0000050522, яким ПП Дніпротранс визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 255481,25 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 204385,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 51096,25 грн.;

- № 0000023307, яким ПП Дніпротранс визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 510,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 0,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 510,00 грн.

Не погоджуючись із вищенаведеними оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

З 01.01.2015, Податковим кодексом України (надалі - ПКУ) передбачено визначення фінансового результату до оподаткування у бік збільшення або зменшення відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п.11 П(С)БУ 16, до складу витрат відноситься собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), яка складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Згідно з п.12 П(С)БУ 16, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції (робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід підприємства за звітний період.

Джерелом відомостей для заповнення Звіту про фінансові результати є дані регістрів бухгалтерського обліку, що містять інформацію про доходи, витрати, прибуток, збитки та сукупний дохід.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що формування витрат обумовлено фактичним придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності, а обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Відповідно до п. 2 ст. З Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно зі статтею 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків га зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що ПП Дніпротранс зареєстроване як суб`єкт господарювання рішенням Виконавчого комітету Херсонської місткої Ради від 19.02.2003 р. за № 9790.

Основним видом діяльності підприємства є перевезення вантажів морським та річковим транспортом. Перевезення здійснюються самохідними теплоходами (т/х Медногорск та т/х Лімба ), які є власністю ПП Дніпротранс , що підтверджується копіями Свідоцтв про право власності на судно.

Для здійснення своєї господарської діяльності, а саме виконання перевезень водним транспортом, позивачем укладено договори на постачання паливно-мастильних матеріалів.

Суд не погоджується з висновками представника відповідача про документування ПП Дніпротранс господарських операцій з придбання дизельного пального від контрагентів ТОВ Торгопт-Ника та ТОВ Укрстройагропроект без фактичного їх здійснення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2015, між ПП Дніпротранс та ТОВ Торгопт-Ника було укладено Договір № 19-10/2015 на поставку нафтопродуктів на судна, які є власністю Позивача.

На виконання вищевказаного договору, 25.01.2016, ТОВ Торгопт-Ника виконало для ПП Дніпротранс поставку дизельного палива в кількості 30000,35 кг (або 36320,033 л) на т/х Медногорск в порту Ізмаїл (з 25.01.2016 по 11.02.2016 судно перебувало в порту Ізмаїл).

По даній господарській операції Постачальником (ТОВ Торгопт-Ника ) Покупцю (ПП Дніпротранс ) надані наступні документи: рахунок на оплату № СФ-0000010 від 25.01.2016 р.; видаткова накладна № РН-0000014 від 25.01.2016 р.; податкова накладна № 18 від 25.01.2016 р зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог законодавства; копія сертифікату відповідності від 10.11.2015 р.; копія сертифікату якості від 10.11.2015 р.; товарно- транспортна накладна № 25/01 від 25.01.2016 р.

01.03.2016, платіжним дорученням № 67 ПП Дніпротранс перерахувало ТОВ Торгопт-Ника , за поставку пального кошти в розмірі 527366,88 грн. (в т.ч. ПДВ 87894,48 грн.).

Також, 05.02.2016, між ПП Дніпротранс та ТОВ Укрстройагропроект було укладено Договір № ДГ-0000020 купівлі-продажу нафтопродуктів.

На виконання вищевказаного договору, 19.02.2016, ТОВ Укрстройагропроект виконало для ПП Дніпротранс поставку дизельного палива в кількості 20000,00 кг (або 23894,00 л) на т/х Медногорск в порту Ізмаїл (19.02.2016 судно зайшло в порт Ізмаїл для бункеровки паливом та цього ж дня вийшло з порту).

По даній господарській операції Продавцем (ТОВ Укрстройагропроект ) Покупцю (ПП Дніпротранс ) надані наступні документи: рахунок на оплату №СФ-0000097 від 18.02.2016 р.; видаткова накладна № РН-0000095 від 19.02.2016 р.; податкова накладна № 35 від 19.02.2016 р., зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог законодавства; копія сертифікату відповідності від 14.10.2015 р.; копія паспорту якості від 08.10.2015 р.; товарно- транспортна накладна № 0000000003 від 19.02.2016 р.

07.04.2016, платіжним дорученням № 111 ПП Дніпротранс перерахувало ТОВ Укрстройагропроект , за поставку пального, кошти в розмірі 334080,00 гри. (в т.ч. ПДВ 55680,00 грн.).

Крім того, на виконання цього ж договору, 24.02.2016, ТОВ Укрстройагропроект виконало для ПП Дніпротранс поставку дизельного палива в кількості 30000,00 кг на т/х Лімба в порту Херсон (з 24.02.2016 по 09.03.2016 судно перебувало в порту Херсон).

По даній господарській операції Продавцем (ТОВ Укрстройагропроект ) Покупцю (ПП Дніпротранс ) надані наступні документи: рахунок на оплату № СФ-0000098 від 23.02.2016 р.; видаткова накладна № РН-0000096 від 24.02.2016 р.; податкова накладна № 41 від 24.02.2016 р., зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог законодавства; копія сертифікату відповідності від 14.10.2015 р.; копія паспорту якості від 08.10.2015 р.; товарно- транспортна накладна № 0000000004 від 24.02.2016 р.

28.04.2016, платіжним дорученням № 153 ПП Дніпротранс перерахувало ТОВ Укрстройагропроект за поставку пального кошти в розмірі 501120,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83520.00 грн.).

Щодо висновку контролюючого органу про неможливість бункеровки суден паливом (25.01.2016 р., 19.02.2016 р. та 24.02.2016 р.), суд зазначає наступне.

З 28.12.2015 р. Т/х Медногорск (а не як вказано в Акті перевірки 18.01.2016 р.) по 25.01.2016р. виконав рейс за маршрутом Запорізький річковий порт з дозавантаженням в Херсонському річковому порту - порти Русе та Лом. Після вивантаження вантажу т/х Медногорск попрямував до порту Ізмаїл для відстою в зв`язку з погіршенням погодних умов і неможливості безпечного переходу морем.

25.01.2016 р. т/х Медногорск прибув до порту Ізмаїл. З 25.01.2016 р. до 11.02.2016 р. судно перебувало в порту Ізмаїл на приватній причальній стоянці 86-й км р. Дунай . 11.02.2016 р. т/х Медногорск було оформлено вихід судна з порту Ізмаїл.

З 15.02.2016 р. по 28.02.2016 р. т/х Медногорск виконував рейс за маршрутом Херсонський річковий порт - порт Лом. По шляху проходження до місця призначення, 19.02.2016 р. судно здійснило вхід до порту Ізмаїл (на приватну причальну стоянку 86-й км р. Дунай для виконання бункеровки паливом) та вихід з нього.

На момент виходу судна з Херсонського річкового порту (15.02.2016 р.) в постачальника позивача, тому було прийнято рішення забункерувати судно в порту Ізмаїл, так як це останній зручний для бункерування суден український порт за маршрутом Херсон - Лом.

Як доказ перебування т/х Лімба з 24.02.2016 р. по 09.03.2016 р. в порту Херсон, капітану судна Службою капітана морського порту Херсон було видано Довідку № 209, в якій зазначена дата оформлення приходу судна в порт та дата оформлення виходу його з порту.

Таким чином, на підтвердження фактичного виконання господарських операцій між ПП Дніпротранс та ТОВ Торгопт-Ника , ТОВ Укрстройагропроект , позивачем подано до суду копії договорів та належним чином оформлені первинні документи, які були складені в процесі виконання цих договорів (рахунки, видаткові накладні, податкові накладні, сертифікати якості, платіжні доручення, виписки банку, ТТН), які у достатній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники.

Проведені ПП Дніпротранс з ТОВ Торгопт-Ника та ТОВ Укрстройагропроект господарські операції мали реальну господарську мету щодо забезпечення діяльності підприємства та отримання прибутку. Дизельне паливо було використане в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується і обставинами, і документами, які стали предметом перевірки.

Також, контрагенти позивача - ТОВ Торгопт-Ника та ТОВ Укрстройагропроект станом на момент здійснення відповідних господарських операцій (та станом на час розгляду справи) мали/мають статус юридичної особи і були/є зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з визначенням видів діяльності, які відповідали предмету договорів та мали/мають відповідний статус платників податку на додану вартість, що підтверджується наданими суду копіями запитів.

Також суд зазначає, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах та даних державних реєстрів, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів контрагентів Позивача та на результатах їх документальних перевірок, а тому не є належним доказом в розумінні норм процесуального законодавства.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно належного виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагентів. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, відповідно до принципу розумної обачності - це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність/відсутність реєстрації платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Таким чином, фактичне здійснення господарських операцій з поставки пального, використання його у господарській діяльності та здійснення розрахунків між сторонами підтверджується бухгалтерськими, податковими та іншими первинними документами.

Досліджені судом вищезазначені документи, спростовують висновок контролюючого органу про недостовірність первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинам між ПП Дніпротранс та його контрагентами, а також відповідачем не доведено відсутність господарських операцій та їх наслідків.

Висновок відповідача щодо оприбуткування Позивачем на баланс товарів (дизельного палива), отриманих по операціям "невідомого походження", прямо суперечить приписам пп. 14.1.13 та 14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Так, підтверджувальним документами щодо походження товару можуть бути будь-які документи, які встановлюють (закріплюють) право власності на товар та/або особливості його обігу (угоди, договори, видаткові накладні, товарні квитанції, товарні чеки, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, свідоцтва про право власності, гарантійні талони та інше), з яких повною мірою випливає зміст здійсненої господарської операції.

В межах даних господарських операцій підтверджуючими документами щодо походження товару, є податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення та банківські виписки про перерахування грошових коштів, тобто всі первинні документи, що були надані для перевірки.

Щодо позиції відповідача про наявність таких ознак нереальності господарських операцій, як не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, окремі недоліки товарно-транспортних накладних, неподанням контрагентами Позивача податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум отриманого з них податку (форма 1-ДФ) тощо, суд зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить умовою для включення до складу витрат суми коштів, сплачених за товар, по якому наявні певні недоліки у транспортних документах, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Отже, за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, певні недоліки товарно-транспортної накладної не можуть бути єдиною підставою для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Аналогічну позицію займає Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка висловлена у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 821/995/17, адміністративне провадження №К/9901/54216/18, відповідно до якої Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ймовірні порушення податкового законодавства контрагентами позивача, непідтверження операцій контрагентів за ланцюгом постачання, не є підставами для визнання операцій нереальними. Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг. Наявність дефектів, допущених при оформленні товарно-транспортної накладної, не може свідчити про нереальність господарської операції з придбання товару в цілому за умови підтвердження такої операції іншими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку... .

А податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах та даних державних реєстрів щодо права власності на майно та майнові права, взагалі не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів контрагентів Позивача та на результатах їх документальних перевірок, а тому не є належним доказом в розумінні норм процесуального законодавства.

Щодо висновків контролюючого органу про те, що товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам Закону України від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ Про автомобільний транспорт та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , неістотні недоліки у документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки, не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, тощо.

Слід зазначити, що податковим законодавством не визначено товарно- транспортну накладну як обов`язковий безумовний доказ реальності здійснення господарської операції. В свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання, а також наявністю інших юридичних фактів, що зумовлені, власне, результатами досягнення ділової мети у процесі здійснення законної підприємницької діяльності.

Навіть відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на це, певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №821/589/17.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про помилковість тверджень відповідача щодо нереального характеру правовідносин позивача із контрагентами ТОВ Торгопт-Ника та ТОВ Укрстройагропроект , підставою для яких стали лише припущення контролюючого органу та недоведені обставини.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про протиправність прийняття контролюючим органом податкового повідомлення рішення від 13.01.2020 за № 0000050522, яким ПП Дніпротранс визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 255481,25 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 204385,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 51096,25 грн., та як наслідок, вимога щодо скасування даного податкового повідомлення - рішення підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.01.2020 за № 0000023307, яким ПП Дніпротранс визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 510,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 0,00 гри. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 510,00 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається акту перевірки (пп. 3.6.2.1. п. 3.6.2. розділу 3.6 (cтop. 22) контролюючим органом зазначено: Перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено: у податковому розрахунку (форма 1-ДФ) не відображено відомості про повернення безпроцентної позики директору за номером облікової картки платника податку з ознакою доходу 153 , що є порушенням пп."б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.201 5 за № 111/26556.

Відповідно до пп. "а", "б" ті. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

- своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

- подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що поворотна фінансова допомога це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Як вбачається з матеріалів справи, за перевіряємий період (з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. включно) ПП Дніпротранс надало директору (він же й засновник) безпроцентну поворотну фінансову допомогу в загальному розмірі 1010000,00 грн., а саме: в 4 кварталі 2016 р. - 710000,00 грн.; в 1 кварталі 2017 р. - 100000,00 грн.;в 2 кварталі 2017 р. - 170000,00 грн.; в 3 кварталі 2017 р. - 30000,00 грн.

Надання позики було відображено позивачем в Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (надалі - Форма № 1-ДФ) за відповідні періоди.

Починаючи з 4 кварталу 2017 року і до 4 кварталу 2018 року включно, директору позика не надавалася, а навпаки, він повертав ПП Дніпротранс отримані від позивача позикові кошти.

Щодо тверджень відповідача про необхідність відображення суми безпроцентної позики, яка поверталась директором Позивачу в Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма № 1-ДФ), суд зазначає наступне.

В Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (надалі - Форма № 1-ДФ) з ознакою доходу 153 відображається сума поворотної фінансової допомоги, яка надається або повертається податковим агентом (в даному випадку - ПП Дніпротранс ) платнику податку з доходів фізичних осіб (в даному випадку - директор), але ніяк не навпаки.

Якщо платник податку з доходів фізичних осіб (в даному випадку - директор) надає чи/або повертає податковому агенту (в даному випадку - ПП Дніпротранс ) суму поворотної фінансової допомоги - це не повинно відображатися в Формі № 1-ДФ.

Крім того, п. 119.2 ст. 119 ПК України передбачено, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Отже, підставою для відповідальності платника податку за вказаними нормами ПК України є неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками вказаного податкового розрахунку, при умові, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення відповідача від 13.01.2020 року № 0000023307, яким Приватному підприємству Дніпротранс визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 510,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 0.00 гри. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 510.00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 13.01.2020 за № 0000050522, № 0000023307.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, сплачений ПП Дніпротранс судовий збір у сумі 3839,87 грн. підлягає стягненню на користь позивача з ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, просп. Ушакова, 75, м. Херсон, 73026) від 13.01.2020 за № 0000050522, яким ПП Дніпротранс (73025, м. Херсон, вул. Шолом Алейхема, 14 код ЄДРПОУ 32391983) визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 255481,25 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 204385,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 51096,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, просп. Ушакова, 75, м. Херсон, 73026) від 13.01.2020 за № 0000023307, яким ПП Дніпротранс (73025, м. Херсон, вул. Шолом Алейхема, 14 код ЄДРПОУ 32391983) визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 510,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 0,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 510,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, просп. Ушакова, 75, м. Херсон, 73026) на користь Приватного підприємства Дніпротранс (73025, м. Херсон, вул. Шолом Алейхема, 14, код ЄДРПОУ 32391983), сплачений судовий збір у сумі 3839,87 грн. (Три тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень 87 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 111030100