Рішення
від 30.03.2020 по справі 640/1/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року м. Київ № 640/1/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ОЛВІТ доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22 серпня 2019 року №000111010402 та №000111110402 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛВІТ (далі по тексту - позивач, ТОВ ОЛВІТ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22 серпня 2019 року №000111010402 та №000111110402.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, зокрема, щодо зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами - ТОВ ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП , ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП та ТОВ ІСТВУД ГРУП . Також позивач посилається на те, що в акті перевірки відповідачем не наведено будь - яких обґрунтованих доказів на підтвердження порушень вимог податкового законодавства зі сторони ТОВ ОЛВІТ .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

18 лютого 2020 року представником ГУ ДФС у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірних рішень не вбачається, оскільки, на думку податкового органу, операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру. Крім того, первинні документи, що надані до перевірки не містять усіх необхідних реквізитів необхідних для надання їм юридичної сили.

05 березня 2020 року позивачем надана відповідь на відзив, у якій він зазначив, що відповідач не навів будь - яких переконливих доводів та не надав належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснення між позивачем та його контрагентами господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків та виключають право на формування показників податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

ГУ ДФС у м. Києві відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 15 липня 2019 року №10068, на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ОЛВІТ (код ЄДРПОУ 21573852) щодо дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ ОЛВІТ при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП (код ЄДРПОУ 40787692) за лютий 2016 року, ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП (код ЄДРПОУ 40806552) за грудень 2016 року, ТОВ ІСТВУД ГРУП (код ЄДРПОУ 39857923) за червень 2016 року показників декларації з податку на додану вартість з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства за 2016, 2017 роки.

За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ОЛВІТ ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 30 липня 2019 року №491/26-15-14-02-02/21573852 (далі - Акт перевірки), за висновками якого, перевіркою встановлено порушення ТОВ ОЛВІТ :

1) підпунктів 14.1.13, 147.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 5 та 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, в результаті чого встановлено заниження ТОВ ОЛВІТ податку на прибуток на суму 66 766, 000 грн, у тому числі: за 2016 рік - 62 446, 00 грн, за 2017 рік - 4 320, 00 грн;

2) статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 8 170, 00 грн, у тому числі: за 2016 рік - 4 170, 00 грн, за лютий 2017 року - 4 000, 00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 22 серпня 2019 року:

- №00011111402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 83 458, 00 грн, з яких 66 766, 00 грн - за податковими зобов`язаннями, 16 692, 00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №00011101402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 10 213, 00 грн, з яких 8 170, 00 грн - за податковими зобов`язаннями, 2 043, 00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Незгода позивача з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями відповідача обумовила його звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Між тим, як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 цього Закону передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Між тим, відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій

Матеріалами справи встановлено, що протягом 2016 - 2017 років між ТОВ ОЛВІТ здійснювалась господарська діяльність, на підтвердження чого, позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи:

1) з контрагентом ТОВ ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП : рахунок - фактура №СФ-0000015 від 15 лютого 2017 року; видаткова накладна №РН-0000008 від 15 лютого 2017 року;

2) з контрагентом ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП : рахунок - фактура №СФ-0000004 від 29 грудня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000002 від 30 грудня 2016 року;

3) з контрагентом ТОВ ІСТВУД ГРУП : договір поставки №19 від 23 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000022 від 23 лютого 2016 року; видаткова накладна №РН-0000022 від 23 лютого 2016 року; договір поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000023 від 29 лютого 2016 року; видаткова накладна №РН-0000023 від 29 лютого 2016 року; специфікація №1, яка є додатком 1 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000030 від 14 березня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000030 від 14 березня 2016 року; специфікація №2, яка є додатком 2 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000037 від 22 березня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000034 від 22 березня 2016 року; специфікація №3, яка є додатком 3 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000044 від 07 квітня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000023 від 07 квітня 2016 року; специфікація №4, яка є додатком 4 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000051 від 21 квітня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000028 від 21 квітня 2016 року; специфікація №5, яка є додатком 5 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000055 від 27 квітня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000030 від 27 квітня 2016 року; специфікація №6, яка є додатком 6 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000068 від 04 травня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000038 від 04 травня 2016 року; специфікація №7, яка є додатком 7 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000075 від 11 травня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000041 від 11 травня 2016 року; специфікація №8, яка є додатком 8 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000090 від 06 червня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000049 від 06 червня 2016 року.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2018 року у справі №804/5599/15 (адміністративне провадження №К/9901/42187/18) правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця (замовника) належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Надаючи оцінку первинним документам, що містяться у матеріалах справи суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що надані позивачем договори, рахунки - фактури та видаткові накладні підписані директором ТОВ ІСТВУД ГРУП Собко Анною Василівною.

Разом з тим, з Акта перевірки встановлено, що ОСОБА_1 у період з 25 червня 2015 року по 17 жовтня 2016 року перебувала на посаді директора ТОВ ІСТВУД ГРУП .

05 червня 2019 року Печерським районним судом міста Києва ухвалено вирок у справі №757/9222/19-к, яким затверджено угоду від 20 лютого 2019 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури м. Києва Буковчаником С.В. та підозрюваним ОСОБА_2 про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27 частини другої статті 205 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000,00 грн.

Зі змісту вказаного вироку встановлено наступне: На початку 2015 року, точну дату та час слідством не встановлено, ОСОБА_2 став учасником злочинної діяльності, виконуючи функції організатора злочину, який здійснювався невстановленими слідством особами.

Мета незаконної діяльності ОСОБА_2 полягла в отриманні незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємництвом, тобто організації створення суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) для прикриття незаконної діяльності та здійснення незаконної діяльності, а саме переведення безготівкових коштів у готівкові під виглядом легальних фінансово - господарських операцій з купівлі - продажу товарів та послуг. Протиправна діяльність створених та придбаних підприємств полягала в отриманні від суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки на поточні рахунки підконтрольних підприємств ТОВ УКРБУД ОБ`ЄКТ (код ЄДРПОУ 40139145), ТОВ КРОК АКТИВ (код ЄДРПОУ 40207204), ТОВ ІСТВУД ГРУП (код ЄДРПОУ 39857923), ТОВ ОРІОН МОТОРС (код ЄДРПОУ 40412553), ТОВ ЮВЕЛІН (код ЄДРПОУ 40616187) грошових коштів нібито за надання послуг або купівлі товарів, що безпідставно утворювало у контрагентів податковий кредит з податку на додану вартість та одночасно приводило до накопичення податкових зобов`язань по сплаті такого податку на підконтрольних підприємствах.

ОСОБА_2 , розробив план злочинної діяльності направлений на незаконне отримання доходів, організував придбання, перереєстрацію та незаконну діяльність підприємств ТОВ УКРБУД ОБ`ЄКТ , ТОВ КРОК АКТИВ , ТОВ ІСТВУД ГРУП , ТОВ ОРІОН МОТОРС , ТОВ ЮВЕЛІН .

Реалізуючи свій злочинний план, в період часу 2015-2016 рр., ОСОБА_2 , використовуючи офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , з метою незаконного отримання доходу, організував та забезпечив придбання, перереєстрацію та діяльність підприємств ТОВ УКРБУД ОБ`ЄКТ , ТОВ КРОК АКТИВ , ТОВ ІСТВУД ГРУП , ТОВ ОРІОН МОТОРС , ТОВ ЮВЕЛІН , по наданню послуг з конвертації грошових коштів та мінімізації бази оподаткування шляхом документального оформлення безтоварних фінансово-господарських операцій.

Так, на виконання вказівок ОСОБА_2 , невстановленими слідством особами, в період 2015-2016 рр., шляхом схиляння до придбання та перереєстрації в органах державної влади на своє ім`я малозабезпечених осіб, було придбано ряд суб`єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб ТОВ УКРБУД ОБ`ЄКТ , ТОВ КРОК АКТИВ , ТОВ ІСТВУД ГРУП , ТОВ ОРІОН МОТОРС , ТОВ ЮВЕЛІН , які використовували при прикритті незаконної діяльності по наданню послуг з конвертації грошових коштів в готівку та мінімізації бази оподаткування підприємств реального сектору економіки шляхом документального оформлення безтоварних фінансово-господарських операцій.

ОСОБА_2 , використовуючи офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , для вчинення злочину, реалізуючи умови злочинного плану, з метою здійснення діяльності по наданню незаконних фінансових послуг по переведенню грошових коштів з безготівкової форми у готівкову, а також з метою надання вказаній діяльності видимості законної господарської діяльності, на початку серпня 2015 року, надав вказівку невстановленій слідством особі підготувати, оформити належним чином та подати до державного реєстратора Печерської районної у м. Києві державної адміністрації за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15, документи по придбанні та перереєстрації суб`єкту підприємницької діяльності - юридичної особи, організаційно правової форми ТОВ ІСТВУД ГРУП , засновником та директором якого повинна була стати ОСОБА_1 ..

На прохання невстановленої слідством особи ОСОБА_1 , на початку серпня 2015 року, перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_1, за грошову винагороду, як засновник Товариства, придбала юридичну особу - ТОВ ІСТВУД ГРУП , підписавши перед цим наступні документи: Протокол №02/15 Загальних зборів учасників ТОВ ІСТВУД ГРУП від 04.08.2015 року. Статут ТОВ ІСТВУД ГРУП затверджений Загальними зборами учасників ТОВ ІСТВУД ГРУП Протокол № 02/15 від 04.08.2015 року. Відповідно до протоколу загальних зборів засновників ТОВ ІСТВУД ГРУП ОСОБА_1 , також була призначена на посаду директора підприємства.

Крім того, ОСОБА_1 з метою отримання обіцяної їй грошової винагороди, на початку серпня 2015 року, перебуваючи біля будинку за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, передала невстановленій слідством особі усі підписані нею документи ТОВ ІСТВУД ГРУП .

Після підписання ОСОБА_1 вищевказаних документів по придбанні та перереєстрації ТОВ ІСТВУД ГРУП , 07.08.2015 року, в денний час доби, невстановлена досудовим слідством особа, на виконання вказівки ОСОБА_2 , подала зазначені документи до державного реєстратора Печерської районної у м. Києві державної адміністрації за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича -Павленка, 15, на підставі яких 07.08.2015 року проведена державна перереєстрація зазначеного підприємства на ім`я ОСОБА_1

Після перереєстрації ТОВ ІСТВУД ГРУП на ім`я ОСОБА_1 , остання виступивши засновником та директором Товариства, самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, не укладала будь-яких угод з суб`єктами господарювання - резидентами України, жодних цінних паперів не придбавала (купувала), не зберігала та не відчужувала (продавала), жодних товарно-матеріальних цінностей або робіт (послуг) не придбавала (купувала), не зберігала та не відчужувала (продавала), нікого на це не уповноважувала, договорів купівлі-продажу цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей або робіт (послуг) не укладала та нікого на це не уповноважувала, актів прийняття передачі цінних паперів та виконання зобов`язань до договорів купівлі продажу цінних паперів не укладала, не користувалась печаткою підприємства, не використовувала банківських рахунків підприємства, не здійснювала перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємства, не призначала та не звільняла з посад працівників, що дало змогу невстановленим слідством особам здійснювати незаконну діяльність, в тому числі: укладати угоди з суб`єктами господарювання - резидентами України, які в свою чергу не мали на меті настання реальних наслідків, користуватися печаткою підприємства, використовувати банківські рахунки підприємства, здійснювати перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємства, формувати валові витрати підприємствам реального сектору економіки, та здійснювати інші дії з метою прикриття незаконної діяльності направленої на ухилення від сплати податків та вчинення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном .

Також, з наданого відповідачем протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 06 січня 2017 року, складеного старшим слідчим СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС в м. Києві старшим лейтенантом податкової міліції Лебердюком Д.В. в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100060000117 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, вбачається, що ОСОБА_1 пояснила, що здійснила реєстрацію підприємства від свого імені за грошову винагороду, без мети особистого здійснення фінансово - господарської діяльності. Зазначила, що їй не відомі контрагенти покупці та постачальники, ні договорів, ні угод з іншими підприємствами не укладала та не підписувала, також не створювала та не надавала ніяких декларацій, актів виконаних робіт (послуг), накладних, товаро - транспортних накладних та інших документів.

Поряд із зазначеним, з матеріалів справи вбачається, що первинні документи від імені ТОВ ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП підписано директором ОСОБА_5 , який перебував на цій посаді у період з 30 грудня 2016 року по 12 червня 2017 року.

Також, згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 у справі №757/57958/17-к: Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016100060000117 від 27 вересня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , використовуючи реквізити підконтрольних їм підприємств, в тому числі: ТОВ ДРОНТ (код 40639920), ТОВ НЬЮ БІЛД ПРОДЖЕКТ (код 39417553), ТОВ МЕДІЕЙШН КОМПАНІ (код 40979114), ТОВ ДЕЙМОС ПЛЮС (40993254), ТОВ НЕПТУН ТРЕЙД (40993783), ТОВ САТУРН ГЛОБАЛ (40993715), ТОВ СУМАТРА ТРАНС (40671345), ТОВ РОКФЕЛ (40740146), ТОВ ГРАТО (40818751), ТОВ АТЛАНТІС ТРЕНД (40976286), ТОВ БАД ТРАНС БРОК (40536639), ТОВ НЕСТОН (40822286), ТОВ ГЕЛІОС ІНТЕЛ (41072878), ТОВ ПІФОН ЛТД (41074990), ТОВ МІНОС ЦЕНТР (41074833), ТОВ ГАРТМАН (40520854), ТОВ ДЬЮРИНГ МОНТАЖ (40914002), ТОВ ЛЕНД СТОК (40274658), ТОВ КАРАМОЛ (40852661), ТОВ ПРОМ-КОМЕРЦ (41013498), ТОВ ДАРКОС (40320976), ТОВ БАЙЛЗ ГРУ (40538793), ТОВ БІЛДІНГ БРАУЗ (40259776), ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП (40806552), ТОВ ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП (40787692), та інші підприємства причетні до вищевказаної незаконної діяльності підприємства, здійснюють незаконну діяльність яка полягає у здійсненні протиправної діяльності, яка направлена на ухилення від сплати податків при реалізації імпортованих ТМЦ за готівку та надання послуг з незаконного формування податкового кредиту з ПДВ транзитно-конвертаційним групам, які в свою чергу формують податковий кредит підприємствам реального сектору економіки, за рахунок проведення безтоварних операцій та взаєморозрахунків із спеціально створеними, придбаними для цього підконтрольними підприємствами.

Так, з метою мінімізації податкових зобов`язань та обготівкування грошових коштів службові особи реально діючих суб`єктів господарювання достовірно усвідомлюючи та бажаючи настання незаконних наслідків відображають придбання товарів (робіт, послуг) у вищевказаних суб`єктів господарювання, шляхом відображення у податковому та бухгалтерському обліках витрати на придбання товарів, та перерахування безготівкових коштів через банківські рахунки, що призводить до штучного заниження податкових зобов`язань. В свою чергу вищевказані суб`єкти господарювання документально відображають реалізацію товарів (робіт, послуг) у адресу реальнодіючих підприємств, шляхом реєстрації податкових накладних, які підтверджують проведення операцій.

Таким чином, учасники вищевказаної незаконної схеми за допомогою підконтрольних суб`єктів господарювання здійснюють протиправну діяльність, направлену на надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань підприємствам реального сектору економіки, а саме: надання неправомірної вигоди підприємствам щодо незаконного формування податкового кредиту з ПДВ, завищення валових витрат, обготівкування грошових коштів шляхом документального оформлення фінансово-господарських операцій з реалізації товарів (робіт, послуг). .

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що первинні документи від імені ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП підписано директором ОСОБА_9 , який перебував на цій посаді у період з 07 грудня 2016 року по 15 грудня 2016 року.

З ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2019 року у справі №201/8102/19 (провадження № 1-кс/201/4406/2019) встановлено, що СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №32018040040000039 від 20 червня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205, частиною першою статті 212, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

Також, у наведеній ухвалі зазначено: У ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню при проведенні ряду гласних і негласних слідчих (розшукових) дій, встановлено, що в м. Дніпро організованою злочинною групою здійснювалось фіктивне підприємництво таких суб`єктів господарювання: ТОВ Інвіктус Проект (код 41508120), ТОВ Лаварта Груп (код 41614911), ТОВ Інталіон Плюс (код 41657756), ТОВ Фенікс Безпека (код 41894990), ТОВ АБТ Логістик (код 41985155), ТОВ ТК Талісман (код 42169213), ТОВ Еліт-Дніпро (код 42287428), ТОВ Юні-Трейд-Компані (код 42297745), ТОВ Клонсвін (код 42540830), ТОВ Вантаж Транс Груп (код 42606063), ТОВ Делівері Транс (код 42606084), ТОВ Київ Логістик (код 41723907), ТОВ Монополістик (код 40917351), ТОВ Кростем (код 42296558), ТОВ Феліс Компані (код 41570639), ТОВ Агро Інвест (код 41891806), ТОВ Алсі Груп (код 41787274), ТОВ Альянс Груп (код 41401322), ТОВ Броклі Плюс (код 41674902), ТОВ Дельта Агро (код 40891213), ТОВ Трейдс Інженіринг (код 41570670), ТОВ Сіона Сервіс (код 41828315), ТОВ Альтернатива 2016 (код 40269098), ТОВ Укр Альфа Інвест (код 41356689), ТОВ ТД Норма (код 40891098), ТОВ Біо Хліб (код 41565482), ТОВ Сан Сид (код 41839798), ТОВ Люм Груп (код 40920668), ТОВ Астерас ЛТД (код 41533712), ТОВ Велсі (код 42654892), ТОВ Електромет УА (код 40269082), ТОВ Аурель (код 42457486), ТОВ Мінокс Б`юті Фарм (код 42138946), ТОВ Камерфуд Айрон (код 42355707), ТОВ Лінкас Стандарт (код 42202522), ТОВ Бізком Плюс (код 42676984), ТОВ Ватербрік (код 42169810), ТОВ Скрол Буд (код 42175803), ТОВ Голт Сервіс (код 41727409), ТОВ Фастута (код 41655502), ТОВ Брамс Торг (код 41507347), ТОВ Танкреді (код 41616374), ТОВ Калтер Інвест (код 42211689), ТОВ Кін-Торг (код 42218443), ТОВ Джанкіро (код 41423021), ТОВ Таурс (код 42201911), ТОВ Білдінг-Індастріс (код 42063618), ТОВ Строй-Компані ЛТД (код 41634000), ТОВ Будгруп-СК (код 41635114), ТОВ Білдпроект Груп (код 42684948), ТОВ Євро-Бонус-Групп (код 41725092), ТОВ Талер Бізнесгруп (код 40787692), ТОВ Прімавера Груп (код 40806552), ТОВ Дистрибуційний центр будівництва (код 40046260), ТОВ Брікмап , (код 42098200), ТОВ Айронкем (код 42099466), ТОВ Денора (код 42206270), ТОВ Агродніпросервіс (код 41487677), ПП Нововід (код 33612600), ТОВ Альтрад Груп (код 42539370), ТОВ Фірма Укравтопром (код 42618241), ТОВ Енкатек Днепр (код 38945374), по конвертації коштів, документальному прикриттю безтоварних операцій, завищенню податкового кредиту та валових витрат для підприємств реального сектору економіки, у тому числі: ТОВ Любимівка (код 30718177), ТОВ Реал-Строй (код 37271751), ПП Атланта-Агро (код 32150080), ТОВ ТК Фенікс (код 41988308), ТОВ Агропростір Дніпро (код 40869502), ТОВ Оріон-Буд-Днепр (код 40905325), ФГ Анна (код 31785328), ТОВ Спеціалізована Огнеупорна Компанія (код39583785), ТОВ Еліт Буд ЛТД (код 39716555). .

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи протокол допиту свідка ОСОБА_9 , проведеного старшим оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у м. Києві майором податкової міліції Олініцьким В.В. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100090001958 від 23 березня 2017 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364-1 Кримінального кодексу України.

Під час допиту ОСОБА_9 повідомив, що здійснив реєстрацію підприємства від свого імені за грошову винагороду, без мети особистого здійснення фінансово - господарської діяльності. Зазначив, що йому не відомі контрагенти покупці та постачальники, договорів і угод з іншими підприємствами не укладав та не підписував, також не створював та не надавав ніяких декларацій, актів виконаних робіт (послуг), накладних, товаро - транспортних накладних та інших документів.

Аналізуючи викладене вище, суд зазначає, що наведені дані у сукупності викликають сумнів у реальності здійснення господарських операцій між ТОВ ОЛВІТ та його контрагентами ТОВ ІСТВУД ГРУП , ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП та ТОВ ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП .

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 листопада 2018 року у справі №826/14440/17 (адміністративне провадження №К/9901/57326/18) зазначив, що надані позивачем під час розгляду справи документи бухгалтерського обліку не спростовують тверджень контролюючого органу про те, що вищевказані контрагенти Товариства здійснюють фіктивну діяльність, а самі документи бухгалтерського обліку підписані особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності ТОВ Маркет Торг , ТОВ Альфацентавр Альянс та ТОВ Оптовик Про , зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

З огляду на викладене, суд зазначає, що у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, аналізуючи складені між позивачем та контрагентом первинні документи, що долучені до матеріалів справи, а також враховуючи викладені у постанові Верховного Суду висновки, ці документи не відповідають положенням законодавства та не містять обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пунктом 2.4 Положення, а тому вказані документи не мають юридичної сили та не підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача.

Таким чином, матеріали справи не містять належних документів, підтверджуючих виконання ТОВ ІСТВУД ГРУП , ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП та ТОВ ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП робіт, визначених договором, що є підставою для висновку, що позивач, використовуючи лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення від постачальників сформував податковий кредит внаслідок операцій, які фактично не здійснювалися.

Аналізуючи вище викладене, суд дійшов висновку про доведення відповідачем правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, у зв`язку із чим позовні вимоги ТОВ ОЛВІТ є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, фінансова відповідальність платника податку можлива лише за умови доведення контролюючим органом факту порушення таким платником законодавства з питань оподаткування, що і здійснено відповідачем.

Відтак, застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання є правомірним.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень діяв згідно приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛВІТ відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛВІТ (код ЄДРПОУ 14307297, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12)

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)

Дата ухвалення рішення30.03.2020
Оприлюднено31.03.2020
Номер документу88492959
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/1/20

Постанова від 06.10.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 10.06.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 10.06.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Рішення від 30.03.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

Ухвала від 17.02.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

Ухвала від 22.01.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

Ухвала від 08.01.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні