Постанова

від 06.10.2020 по справі 640/1/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Федотова І.В.,

суддів: Сорочка Є.О. та Єгорової Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІТ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛВІТ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22 серпня 2019 року № 000111010402 та № 000111110402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛВІТ" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, посилаючись на неправомірне зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами - ТОВ "ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП", ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП" та ТОВ "ІСТВУД ГРУП".

У відзиві відповідача на апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІТ" зазначено про правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень та висновків суду першої інстанції, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта. Крім того, вказано, що первинні документи, надані до перевірки не містять усіх необхідних реквізитів необхідних для надання їм юридичної сили та підписані особами, які заперечують такі факти.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ОЛВІТ" (код ЄДРПОУ 21573852) щодо дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "ОЛВІТ" при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП" (код ЄДРПОУ 40787692) за лютий 2016 року, ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП" (код ЄДРПОУ 40806552) за грудень 2016 року, ТОВ "ІСТВУД ГРУП" (код ЄДРПОУ 39857923) за червень 2016 року показників декларації з податку на додану вартість з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства за 2016, 2017 роки, результати якої оформлено актом від 30 липня 2019 року № 491/26-15-14-02-02/21573852 (далі - Акт перевірки), яким зафіксовано порушення ТОВ "ОЛВІТ":

- підпунктів 14.1.13, 147.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 5 та 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, в результаті чого встановлено заниження ТОВ "ОЛВІТ" податку на прибуток на суму 66766,00 грн., у тому числі: за 2016 рік - 62446,00 грн., за 2017 рік - 4320,00 грн.;

- статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 8170,00 грн., у тому числі: за 2016 рік - 4170,00 грн., за лютий 2017 року - 4000,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 22 серпня 2019 року:

- № 00011111402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 83458,00 грн. (66766, 00 грн. - за податковими зобов`язаннями, 16692, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- № 00011101402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 10213, 00 грн. (8170, 00 грн. - за податковими зобов`язаннями, 2043, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що матеріали справи не містять належних документів, підтверджуючих виконання ТОВ "ІСТВУД ГРУП", ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП" та ТОВ "ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП" робіт, визначених договором, що є підставою для висновку, що позивач, використовуючи лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення від постачальників сформував податковий кредит внаслідок операцій, які фактично не здійснювалися.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Між тим, як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відтак, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 цього Закону передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, протягом 2016 - 2017 років між ТОВ "ОЛВІТ" здійснювалась господарська діяльність, на підтвердження чого, позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи:

1) з контрагентом ТОВ "ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП": рахунок - фактура №СФ-0000015 від 15 лютого 2017 року; видаткова накладна №РН-0000008 від 15 лютого 2017 року;

2) з контрагентом ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП": рахунок - фактура №СФ-0000004 від 29 грудня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000002 від 30 грудня 2016 року;

3) з контрагентом ТОВ "ІСТВУД ГРУП": договір поставки №19 від 23 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000022 від 23 лютого 2016 року; видаткова накладна №РН-0000022 від 23 лютого 2016 року; договір поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000023 від 29 лютого 2016 року; видаткова накладна №РН-0000023 від 29 лютого 2016 року; специфікація №1, яка є додатком 1 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000030 від 14 березня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000030 від 14 березня 2016 року; специфікація №2, яка є додатком 2 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000037 від 22 березня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000034 від 22 березня 2016 року; специфікація №3, яка є додатком 3 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000044 від 07 квітня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000023 від 07 квітня 2016 року; специфікація №4, яка є додатком 4 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000051 від 21 квітня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000028 від 21 квітня 2016 року; специфікація №5, яка є додатком 5 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000055 від 27 квітня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000030 від 27 квітня 2016 року; специфікація №6, яка є додатком 6 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000068 від 04 травня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000038 від 04 травня 2016 року; специфікація №7, яка є додатком 7 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000075 від 11 травня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000041 від 11 травня 2016 року; специфікація №8, яка є додатком 8 до договору поставки №22 від 29 лютого 2016 року; рахунок - фактура №СФ-0000090 від 06 червня 2016 року; видаткова накладна №РН-0000049 від 06 червня 2016 року.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2018 року у справі №804/5599/15 (адміністративне провадження №К/9901/42187/18) правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця (замовника) належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Отже, аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Водночас, надані позивачем договори, рахунки-фактури та видаткові накладні підписані директором ТОВ "ІСТВУД ГРУП" ОСОБА_1 , яка у період з 25 червня 2015 року по 17 жовтня 2016 року перебувала на посаді директора ТОВ "ІСТВУД ГРУП".

Колегія суддів звертає увагу на те, що 05 червня 2019 року Печерським районним судом міста Києва ухвалено вирок у справі №757/9222/19-к, яким затверджено угоду від 20 лютого 2019 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури м. Києва Буковчаником С.В. та підозрюваним ОСОБА_2 про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27 частини другої статті 205 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000,00 грн.

Вказаним вироком встановлено, зокрема, що мета незаконної діяльності ОСОБА_2 полягла в отриманні незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємництвом, тобто організації створення суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) для прикриття незаконної діяльності та здійснення незаконної діяльності, а саме переведення безготівкових коштів у готівкові під виглядом легальних фінансово - господарських операцій з купівлі - продажу товарів та послуг. Протиправна діяльність створених та придбаних підприємств полягала в отриманні від суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки на поточні рахунки підконтрольних підприємств ТОВ "УКРБУД ОБ`ЄКТ" (код ЄДРПОУ 40139145), ТОВ "КРОК АКТИВ" (код ЄДРПОУ 40207204), ТОВ "ІСТВУД ГРУП" (код ЄДРПОУ 39857923), ТОВ "ОРІОН МОТОРС" (код ЄДРПОУ 40412553), ТОВ "ЮВЕЛІН" (код ЄДРПОУ 40616187) грошових коштів нібито за надання послуг або купівлі товарів, що безпідставно утворювало у контрагентів податковий кредит з податку на додану вартість та одночасно приводило до накопичення податкових зобов`язань по сплаті такого податку на підконтрольних підприємствах.

На прохання невстановленої слідством особи ОСОБА_1 , на початку серпня 2015 року, перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за грошову винагороду, як засновник Товариства, придбала юридичну особу - ТОВ "ІСТВУД ГРУП", підписавши перед цим наступні документи: Протокол №02/15 Загальних зборів учасників ТОВ "ІСТВУД ГРУП" від 04.08.2015 року. Статут ТОВ "ІСТВУД ГРУП" затверджений Загальними зборами учасників ТОВ "ІСТВУД ГРУП" Протокол № 02/15 від 04.08.2015 року. Відповідно до протоколу загальних зборів засновників ТОВ "ІСТВУД ГРУП" ОСОБА_1 , також була призначена на посаду директора підприємства.

Крім того, ОСОБА_1 з метою отримання обіцяної їй грошової винагороди, на початку серпня 2015 року, перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 , передала невстановленій слідством особі усі підписані нею документи ТОВ "ІСТВУД ГРУП".

Після підписання ОСОБА_1 вищевказаних документів по придбанні та перереєстрації ТОВ "ІСТВУД ГРУП", 07.08.2015 року, в денний час доби, невстановлена досудовим слідством особа, на виконання вказівки ОСОБА_2 , подала зазначені документи до державного реєстратора. Після перереєстрації ТОВ "ІСТВУД ГРУП" на ім`я ОСОБА_1 , остання виступивши засновником та директором Товариства, самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, не укладала будь-яких угод з суб`єктами господарювання - резидентами України, жодних цінних паперів не придбавала (купувала), не зберігала та не відчужувала (продавала), жодних товарно-матеріальних цінностей або робіт (послуг) не придбавала (купувала), не зберігала та не відчужувала (продавала), нікого на це не уповноважувала, договорів купівлі-продажу цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей або робіт (послуг) не укладала та нікого на це не уповноважувала.

З наданого відповідачем протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 06 січня 2017 року в рамках кримінального провадження № 32016100060000117 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, вбачається, що ОСОБА_1 пояснила, що здійснила реєстрацію підприємства від свого імені за грошову винагороду, без мети особистого здійснення фінансово - господарської діяльності. Зазначила, що їй не відомі контрагенти покупці та постачальники, ні договорів, ні угод з іншими підприємствами не укладала та не підписувала, також не створювала та не надавала ніяких декларацій, актів виконаних робіт (послуг), накладних, товаро - транспортних накладних та інших документів.

Суд апеляційної інстанції враховує, що первинні документи від імені ТОВ "ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП" підписано директором ОСОБА_3 , який перебував на цій посаді у період з 30 грудня 2016 року по 12 червня 2017 року, а згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 у справі №757/57958/17-к, СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016100060000117 від 27 вересня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, в ході якого встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , використовуючи реквізити підконтрольних їм підприємств, в тому числі: ТОВ "ДРОНТ" (код 40639920), ТОВ "НЬЮ БІЛД ПРОДЖЕКТ" (код 39417553), ТОВ "МЕДІЕЙШН КОМПАНІ" (код 40979114), ТОВ "ДЕЙМОС ПЛЮС" (40993254), ТОВ "НЕПТУН ТРЕЙД" (40993783), ТОВ "САТУРН ГЛОБАЛ" (40993715), ТОВ "СУМАТРА ТРАНС" (40671345), ТОВ "РОКФЕЛ" (40740146), ТОВ "ГРАТО" (40818751), ТОВ "АТЛАНТІС ТРЕНД" (40976286), ТОВ "БАД ТРАНС БРОК" (40536639), ТОВ "НЕСТОН" (40822286), ТОВ "ГЕЛІОС ІНТЕЛ" (41072878), ТОВ "ПІФОН ЛТД" (41074990), ТОВ "МІНОС ЦЕНТР" (41074833), ТОВ "ГАРТМАН" (40520854), ТОВ "ДЬЮРИНГ МОНТАЖ" (40914002), ТОВ "ЛЕНД СТОК" (40274658), ТОВ "КАРАМОЛ" (40852661), ТОВ "ПРОМ-КОМЕРЦ" (41013498), ТОВ "ДАРКОС" (40320976), ТОВ "БАЙЛЗ ГРУ" (40538793), ТОВ "БІЛДІНГ БРАУЗ" (40259776), ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП" (40806552), ТОВ "ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП" (40787692), та інші підприємства причетні до вищевказаної незаконної діяльності підприємства, здійснюють незаконну діяльність яка полягає у здійсненні протиправної діяльності, яка направлена на ухилення від сплати податків при реалізації імпортованих ТМЦ за готівку та надання послуг з незаконного формування податкового кредиту з ПДВ транзитно-конвертаційним групам, які в свою чергу формують податковий кредит підприємствам реального сектору економіки, за рахунок проведення безтоварних операцій та взаєморозрахунків із спеціально створеними, придбаними для цього підконтрольними підприємствами.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що первинні документи від імені ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП" підписано директором ОСОБА_7 , який перебував на цій посаді у період з 07 грудня 2016 року по 15 грудня 2016 року.

З ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2019 року у справі №201/8102/19 (провадження № 1-кс/201/4406/2019) встановлено, що СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №32018040040000039 від 20 червня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205, частиною першою статті 212, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, у ході якого встановлено, що в м. Дніпро організованою злочинною групою здійснювалось фіктивне підприємництво таких суб`єктів господарювання: ТОВ "Інвіктус Проект" (код 41508120), ТОВ "Лаварта Груп" (код 41614911), ТОВ "Інталіон Плюс" (код 41657756), ТОВ "Фенікс Безпека" (код 41894990), ТОВ "АБТ Логістик" (код 41985155), ТОВ "ТК Талісман" (код 42169213), ТОВ "Еліт-Дніпро" (код 42287428), ТОВ "Юні-Трейд-Компані" (код 42297745), ТОВ "Клонсвін" (код 42540830), ТОВ "Вантаж Транс Груп" (код 42606063), ТОВ "Делівері Транс" (код 42606084), ТОВ "Київ Логістик" (код 41723907), ТОВ "Монополістик" (код 40917351), ТОВ "Кростем" (код 42296558), ТОВ "Феліс Компані" (код 41570639), ТОВ "Агро Інвест" (код 41891806), ТОВ "Алсі Груп" (код 41787274), ТОВ "Альянс Груп" (код 41401322), ТОВ "Броклі Плюс" (код 41674902), ТОВ "Дельта Агро" (код 40891213), ТОВ "Трейдс Інженіринг" (код 41570670), ТОВ "Сіона Сервіс" (код 41828315), ТОВ "Альтернатива 2016" (код 40269098), ТОВ "Укр Альфа Інвест" (код 41356689), ТОВ ТД "Норма" (код 40891098), ТОВ "Біо Хліб" (код 41565482), ТОВ "Сан Сид" (код 41839798), ТОВ "Люм Груп" (код 40920668), ТОВ "Астерас ЛТД" (код 41533712), ТОВ "Велсі" (код 42654892), ТОВ "Електромет УА" (код 40269082), ТОВ "Аурель" (код 42457486), ТОВ "Мінокс Б`юті Фарм" (код 42138946), ТОВ "Камерфуд Айрон" (код 42355707), ТОВ "Лінкас Стандарт" (код 42202522), ТОВ "Бізком Плюс" (код 42676984), ТОВ "Ватербрік" (код 42169810), ТОВ "Скрол Буд" (код 42175803), ТОВ "Голт Сервіс" (код 41727409), ТОВ "Фастута" (код 41655502), ТОВ "Брамс Торг" (код 41507347), ТОВ "Танкреді" (код 41616374), ТОВ "Калтер Інвест" (код 42211689), ТОВ "Кін-Торг" (код 42218443), ТОВ "Джанкіро" (код 41423021), ТОВ "Таурс" (код 42201911), ТОВ "Білдінг-Індастріс" (код 42063618), ТОВ "Строй-Компані ЛТД" (код 41634000), ТОВ "Будгруп-СК" (код 41635114), ТОВ "Білдпроект Груп" (код 42684948), ТОВ "Євро-Бонус-Групп" (код 41725092), ТОВ "Талер Бізнесгруп" (код 40787692), ТОВ "Прімавера Груп" (код 40806552), ТОВ "Дистрибуційний центр будівництва" (код 40046260), ТОВ "Брікмап", (код 42098200), ТОВ "Айронкем" (код 42099466), ТОВ "Денора" (код 42206270), ТОВ "Агродніпросервіс" (код 41487677), ПП "Нововід" (код 33612600), ТОВ "Альтрад Груп" (код 42539370), ТОВ "Фірма "Укравтопром" (код 42618241), ТОВ "Енкатек Днепр" (код 38945374), по конвертації коштів, документальному прикриттю безтоварних операцій, завищенню податкового кредиту та валових витрат для підприємств реального сектору економіки, у тому числі: ТОВ "Любимівка" (код 30718177), ТОВ "Реал-Строй" (код 37271751), ПП "Атланта-Агро" (код 32150080), ТОВ "ТК "Фенікс" (код 41988308), ТОВ "Агропростір Дніпро" (код 40869502), ТОВ "Оріон-Буд-Днепр" (код 40905325), ФГ "Анна" (код 31785328), ТОВ "Спеціалізована Огнеупорна Компанія" (код39583785), ТОВ "Еліт Буд ЛТД" (код 39716555)".

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи протокол допиту свідка ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12017100090001958 від 23 березня 2017 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364-1 Кримінального кодексу України, в якому, зокрема вказано, що ОСОБА_7 здійснив реєстрацію підприємства від свого імені за грошову винагороду, без мети особистого здійснення фінансово - господарської діяльності. Зазначив, що йому не відомі контрагенти покупці та постачальники, договорів і угод з іншими підприємствами не укладав та не підписував, також не створював та не надавав ніяких декларацій, актів виконаних робіт (послуг), накладних, товарно-транспортних накладних та інших документів.

В контексті викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що наведені дані у сукупності викликають сумнів у реальності здійснення господарських операцій між ТОВ "ОЛВІТ" та його контрагентами ТОВ "ІСТВУД ГРУП", ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП" та ТОВ "ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 листопада 2018 року у справі №826/14440/17 (адміністративне провадження №К/9901/57326/18) зазначив, що надані позивачем під час розгляду справи документи бухгалтерського обліку не спростовують тверджень контролюючого органу про те, що вищевказані контрагенти Товариства здійснюють фіктивну діяльність, а самі документи бухгалтерського обліку підписані особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2018 року у справі №804/5599/15 (адміністративне провадження №К/9901/42187/18) правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця (замовника) належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Отже, недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє надані позивачем первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Доведеність податкового правопорушення полягає у комплексному дослідженні усіх складових господарських операцій (постанова Верховного Суду у справі від 16.01.2018 №826/1398/14).

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: - неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; - здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; - відсутність первинних документів обліку (постанова Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі №826/11531/14, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.08.2018 у справі №2а-7067/11/1370).

Враховуючи викладене, безпідставними є твердження апелянта щодо реальності спірних господарських операцій з ТОВ "ІСТВУД ГРУП", ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП" та ТОВ "ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП", позаяк під час апеляційного розгляду справи останнім не спростовано вищенаведені висновки суду першої інстанції, та не надано відповідних доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України.

Колегія суддів вказує, що відповідачем спростовано достовірність відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за правочинами з ТОВ "ІСТВУД ГРУП", ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП" та ТОВ "ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП".

Формальна ж наявність договорів, податкових та видаткових накладних не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з тим, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв згідно приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІТ".

Апеляційний суд визнає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційних скаргах доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІТ" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: