Рішення

від 30.03.2020 по справі 826/10023/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року м. Київ № 826/10023/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Державної інспекції енергетичного нагляду до третя особа Державної архітектурно-будівельної інспекції в особі департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Мале підприємство Проекти. Вишукування. Комерція провизнання протиправним та скасування припису від 07.05.2018, та зобов`язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго в особі відокремленого підрозділу Державна інспекція енергетичного нагляду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, в якому просив суд: скасувати постанову від 21.05.2018 №45/1015-05/1-4512 про накладення штрафу в сумі 651940,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, постанову від 21.05.2018 №45/1015-05/1-4512 про накладення штрафу в сумі 63432,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис від 07.05.2018 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зобов`язати відповідача закрити провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності по відношенню до позивача.

Ухвалою суду від 02.07.2017 до відкриття провадження у справі судом відмовлено в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою суду від 03.07.2018 №826/10023/18 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження

Ухвалою суду від 23.10.2018 до участі у справі за клопотанням позивача залучено без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Мале підприємство Проекти. Вишукування. Комерція .

Ухвалою суду від 28.05.2019 позовну заяву в частині позовних вимог про скасування постанов про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності залишено без розгляду.

Відтак, предметом спору є лише правомірність прийняття відповідачем припису від 07.05.2018 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та зобов`язати відповідача закрити провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності по відношенню до позивача.

В обґрунтування вищевказаних позовних вимог позивач вказує на те, що при проведенні стосовного нього позапланової перевірки посадовими особами відповідача порушено установлену законодавством процедуру проведення такого заходу, що полягає в наступному:

- в направленні для проведення позапланового заходу від 23.04.2018 №358 зазначено Державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго та його адресу, тоді як фактично перевірявся об`єкт на його відокремленому підрозділі Державна інспекція енергетичного нагляду , однак, ні згаданий відокремлений підрозділ, ні його адресу в направленні не вказано;

- в направленні для проведення позапланового заходу від 23.04.2018 №358 відсутня інформація про здійснення попереднього контрольного заходу що позивача, який відбувся 11.04.2018;

- в направленні для проведення позапланового заходу від 23.04.2018 №358 вказано строк його дії з 25.04.2018 до __

---

2018 року, що дає підстави стверджувати про дійсність цього направлення лише упродовж одного дня, тому проведення перевірки 24.05.2018 по 07.05.2018 відбулося поза межами строку дії направлення;

- акт перевірки не містить дати його складення, лише із супровідного листа від 07.05.2018 №1015-05/1-4042, яким позивачу надіслано примірник акта, вбачається дата його складення - 07.05.2018, тобто, акт складено через 12 днів після втрати чинності направлення на перевірку і закінчення перевірки, яка тривала один день 25.04.2018;

- в останній день перевірки уповноваженій особі позивача не надано для ознайомлення та підписання акт перевірки, що позбавило позивача права надати будь-які зауваження та пояснення щодо обставин перевірки.

- відмітка в акті перевірки та приписі, складених за результатами перевірки, про те, що керівник (уповноважена особа) позивача відмовилась від їх підписання, не відповідає дійсності, оскільки згадані документи складені не в присутності уповноваженої особи позивача та для підпису їй не надавались.

З огляду на вказані вище порушення при проведенні стосовно позивача позапланової перевірки, усі документи, прийняті за її наслідками посадовими особами відповідача, за висновком позивача, є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити в її задоволенні з огляду на необґрунтованість, стверджуючи, що позапланова перевірка позивача проведена посадовими особами відповідача в межах повноважень та згідно з установленою законодавством процедурою, а його доводи про порушення процедури перевірки не відповідають дійсності та не спростовують фактів виявлених перевіркою порушень, що зумовлює необхідність усунення відповідно до оскаржуваного припису.

В клопотанні від 24.09.2018 відповідач просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Мале підприємство Проекти. Вишукування. Комерція пояснень стосовно суті позовних вимог не надала, про судовий розгляд справи повідомлялась неодноразово, однак на адресу суду повернулись рекомендовані поштові повідомлення про вручення повісток з відміткою через не запит .

Беручи до уваги неприбуття в судове засідання 09.07.2019 представників сторін, суд відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 23.04.2018 №62-П Про проведення позапланової перевірки відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553:

- вирішено провести перевірку з реконструкції квартири в„–62 по вул. Рєпіна, 2 у м. Ізмаїл під офіс за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Рєпіна, 2, кв.62 . Власник квартири - Державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго , місцезнаходження юридичної особи: вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, код ЄДРПОУ 00100227. Предмет перевірки - виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог припису від 11.04.2018;

- Інспекційному відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області забезпечити проведення позапланової перевірки та оформлення в установленому порядку направлення для проведення позапланової перевірки.

За результатами указаної позапланової перевірки посадовими особами відповідача складено, зокрема:

- акт від 07.05.2018 №358, в якому зафіксовано виявлені перевіркою порушення у сфері містобудівної діяльності;

- протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.05.2018;

- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.05.2018.

Зі місту указаного припису вбачається, що під час в`їзду на об`єкт встановлено, що суб`єктом містобудування, який є замовником будівництва (власником квартири) - Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго будівельні роботи з реконструкції кв.62 по вул. Рєпіна, 2 у м. Ізмаїл виконувалися самочинно (після закінчення терміну дії дозволу №453) та наведені недостовірні дані у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками СС1 р/н ОД 141180320590 від 01.02.2018, що є порушенням пункту 1 статті 376 Цивільного кодексу України та пункту 1 статті 34, пункту 10 статті 39, пункту 2 статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

З метою усунення виявлених порушень згаданим приписом від відповідача вимагалося зупинити експлуатацію об`єкта, привести проектну документацію у відповідність до чинного законодавства, отримати дозвіл на виконання будівельних робіт; надати до Департаменту акт готовності об`єкта до експлуатації. Про виконання припису необхідно повідомити Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до 07.07.2018.

Не погоджуючись із таким приписом та уважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про архітектурну діяльність визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Згідно з частиною першою статті 3 цього Закону законодавство про архітектурну діяльність складається з Конституції України, законів України Про основи містобудування , Про регулювання містобудівної діяльності , Про порушення у сфері містобудівної діяльності , цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 1 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Частиною третьою статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Згідно з пунктом 7 згаданого Положення Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Як встановлено судом, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області є територіальним органом Держархбудінспекції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).

Згідно з пунктом 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з пунктами 5 та 7 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За змістом пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, поміж іншого, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Як вбачається з наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 23.04.2018 №62-П Про проведення позапланової перевірки та направлення для проведення позапланового заходу від 23.04.2018 №358 підставою для позапланового заходу щодо позивача слугувала необхідність перевірки виконання позивачем як суб`єктом містобудівної діяльності вимог припису від 11.04.2018, винесеного за результатами його попереднього перевірки, що позивачем у ході судового розгляду справи не заперечувалося.

Відтак, позапланову перевірку позивача відповідачем призначено на підставі та відповідно до закону.

Суд критично сприймає доводи позивача про те, що позапланову перевірку посадовими особами відповідача проведено поза межами визначеного в направленні строку, яким є лише один день - 25.04.2018. Такі доводи спростовуються змістом гаданого направлення, згідно з яким строк його дії з 25.04.2018 по 07.05.2018.

Строк перевірки з 25.04.2018 по 07.05.2018 також зазначено й в акті перевірки.

Та обставина, що копія згаданого направлення, надана позивачем до суду, не містить кінцевої дати строку його дії не змінює цього строку, оскільки в копії направлення, наданій до суду відповідачем строк дії направлення вказано з 25.04.2018 до 07.05.2018.

Крім того, на вимогу суду відповідачем надано оригінал вищевказаного направлення від 23.04.2018 №358, шляхом огляду якого в судовому засіданні судом також встановлено строк його дії з 25.04.2018 по 07.05.2018.

Отже, проведення позапланового заходу стосовно позивача з 25.04.2018 по 07.05.2018 відбулось в межах строку, визначеного в направленні для його проведення.

Змістом указаного направлення також спростовується твердження позивача про відсутність в ньому інформації про здійснення попереднього контрольного заходу що позивача, який відбувся 11.04.2018, оскільки, як встановлено судом вище, в направленні міститься інформація про проведення перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог припису від 11.04.2018, тобто припису, який винесено за результатами його попередньої перевірки.

Не заслуговують на увагу доводи позивача про протиправність вищевказаної позапланової перевірки у зв`язку з тим, що в направленні для проведення позапланового заходу від 23.04.2018 №358 зазначено Державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго та його адресу, тоді як фактично перевірявся об`єкт на його відокремленому підрозділі Державна інспекція енергетичного нагляду , який, однак, та його адреса в направленні не вказані. Суд уважає, що відповідач обґрунтовано зазначив про перевірку Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго , а не відокремлений підрозділ цього підприємства, оскільки саме Державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго безпосередньо є суб`єктом містобудівної діяльності, замовником об`єкта реконструкція квартири в„–62 по вул. Рєпіна, 2 у м. Ізмаїл під офіс за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Рєпіна, 2, кв.62 та власником згаданої квартири.

Згідно з підпунктами 1-3 пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 16 Порядку №553 також визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Ураховуючи викладене, посадовими особами відповідача, які проводили позапланову перевірку позивача, в межах повноважень складено акт від 07.05.2018 №358 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, в якому зафіксовано виявлені перевіркою порушення, щодо суті яких позивач заперечень не висловив.

Суд не погоджується з позивачем стосовно відсутності в згаданому акті дати його складення, оскільки ураховуючи, що перевірка позивача тривала з 25.04.2018 по 07.05.2018, про що зазначено в розділі ІІ акту, акт перевірки складено відповідно в останній день перевірки.

Наведеним також спростовується твердження позивача про складення акта перевірки поза межами перевірки та про відсутність в ньому дати його складення.

Згідно з розділом ІІІ акту позапланова перевірка позивача проводилася посадовими особами відповідача в присутності уповноваженої особи позивача - заступника Головного державного інспектора України з енергетичного нагляду у Південному регіону Вітенка Олега Миколайовича, який діяв на підставі довіреності від 28.12.2017 НМХ 297390, що повноваження та присутність якого під час перевірки позивачем не заперечуються, а також начальника відділу - старшого державного інспектора з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії Південно-Західного відділення інспекції Держенергонагляду в Одеській області відокремленого підрозділу Держенергонагляд у Південному регіоні Ружицького Леоніда Васильовича, що також позивачем не заперечувалося.

За змістом пункту 18 Порядку №553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

В акті перевірки міститься інформація про відмову уповноваженої особи позивача підписати акт перевірки.

Абзацом третім пункту 21 Порядку №553 визначено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням

Як встановлено судом, листом від 07.05.2018 №1015-05/1-4042 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області направив на адресу позивача акт перевірки від 07.05.2018 №358, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.05.2018 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.05.2018, що позивачем не заперечувалося.

З огляду на суперечливість доводів сторін щодо відмови уповноваженої особи позивача від підпису акта перевірки та отримання його примірника акта суд позбавлений можливості встановити цю обставину. Водночас суд уважає за необхідне зазначити, що ненадання уповноваженій особі позивача в останній день перевірки примірника акта перевірки не позбавило його права ознайомитись зі змістом акта та надати стосовно нього свої зауваження та пояснення. Крім того, ненадання примірника акта перевірки в останній день перевірки уповноваженій особі, за висновком суду, не свідчить про протиправність її проведення перевірки та неправильність оформлення її наслідків.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно з пунктом 19 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Зважаючи на вказані законодавчі приписи та правомірність проведення позапланової перевірки позивача, в ході якої встановлено порушення ним законодавства на об`єкті, що перевірявся, суд дійшов висновку, що відповідач в межах повноважень і обґрунтовано склав припис про усунення позивачем цих порушень.

Правову оцінку висновку відповідача щодо суті виявлених у ході позапланової перевірки позивача порушень містобудівного законодавства суд не здійснює, оскільки діє виключно в межах підстав заявлених позовних вимог. Так, у позовній заяві доводи позивача про невідповідність висновків відповідача про порушення позивачем містобудівного законодавства, зазначених в акті перевірки та в оскаржуваному приписі відсутні.

Доводи позивача про те, що зазначена в приписі інформація про відмову уповноваженої особи позивача отримати примірник припису не відповідає дійсності, суд не бере до уваги, оскільки наведене не є доказом протиправності складення цього припису.

За наведених обставин оскаржуваний припис від 07.05.2018 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил є правомірним, тому підстави для визнання його протиправним і скасування у суду відсутні. Відтак, вимога позивача про скасування цього припису задоволенню судом не підлягає.

Водночас є необґрунтованою та не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання відповідача закрити провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності по відношенню до позивача.

Як встановлено судом, за фактом виявлених позаплановою перевіркою порушень посадовими особами відповідача стосовно позивача складено протоколи від 07.05.2018 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, щодо суті яких (порушень) позивач не заперечує.

Складення таких протоколів відповідає вимогам пункту 17 Порядку №553.

Відповідно до пункту 20 Порядку №553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За наслідками розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності особу може бути притягнуто до відповідальності, зокрема, шляхом прийняття уповноваженим органом державного архітектурно-будівельного контролю постанови про накладення штрафу.

Відповідно до пункту 22 Порядку №553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Судом встановлено, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області порушено провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі вищевказаних протоколів від 07.05.2018, жодних обставин, які б свідчили про протиправність таких дій посадових осіб відповідача судом не встановлено.

Крім того, за результатами розгляду згаданих справ стосовно позивача винесено постанови від 21.05.2018 №45/1015-05/1-4512 про накладення на нього штрафу в сумі 63432,00 грн. та №46/1015-05/1-4512 про накладення штрафу в сумі 651940,00 грн., перевірка судом правомірності прийняття яких посадовими особами відповідача виходить за межі даної справи.

За наведених обставин позовні вимоги в цілому є необґрунтованими та задоволенню судом не підлягають.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог підстави для вирішення відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відшкодування позивачу судових витрат, понесених у зв`язку зі зверненням до суду з даним позовом, відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 139, 241-246, 255, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго в особі відокремленого підрозділу Державна інспекція енергетичного нагляду України відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Суддя А.С. Мазур