Рішення

від 30.03.2020 по справі 640/5764/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року м. Київ №640/5764/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Тібр" доГоловного управління Держпраці у Київській області про скасування постанови про накладення штрафу , В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "ТІБР" (09822, Київська область, Тетіївський район, с. Теліжинці, вул. Набережна, буд. 40, код ЄДРПОУ 39812374) з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10, код ЄДРПОУ 39794214) про визнання протиправною та скасування постанови №КВ 249/56/НД/СПТД/ФС-144 від 05.03.2019, винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнко Владиславом Степановичем, про накладення штрафу на ТОВ "Рибне господарство "ТІБР" у розмірі 417 300,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки посадовими особами відповідача при складанні акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 11.02.2019 року № КВ № 249/56/НД було порушено вимоги Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 , а саме акт складений під час дії тимчасового припинення виконання вимоги.

Також, позивачем зазначено, що товариство не вчиняло правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз.7 ч.2 ст. 265 КЗУпП, оскільки з наказу №609 від 01.02.2019 року та направлення №249 від 04.02.2019 рок вбачається, що перевірка проводилась не з питань виявлення порушень щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, а з питань додержання законодавства про працю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.05.2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Головним управління Держпраці у Київській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що уповноваженими особами відповідача проведено інспекційне відвідування за додержанням вимог законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин, за результатами чого встановлено, що у позивача мають місце випадки неналежного оформлення трудових відносин. Враховуючи викладене управління діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Відповідач вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

В поданій до суду відповіді на відзив, позивач не погодився з доводами відповідача та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

08 лютого 2019 року на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 249 від 04.02.2019 року, оформленого на підставі наказу від 01.02.2019 року №609, інспектором праці ГУ Держпраці у Київській області винесено вимогу про надання документів, якою зобов`язано позивача у строк до 14 год. 00 хв. 11 лютого 2019 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, згідно з переліком, наведеним у вимозі.

Не погодившись з вищезазначеною вимогою, позивач звернувся до начальника Головного управління Держпраці у Київській області з скаргою про скасування вимоги про надання документів №249 від 08.02.2019 року.

Проте, відповідно до Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №КВ249/56/АВ/НД від 11.02.2019 року, інспектором ГУ Держпраці у Київській області Іщенко Є.С. здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ "Рибне господарство "ТІБР" (09822, Київська область, Тетіївський район, с. Теліжинці, вул. Набережна, буд. 40, код ЄДРПОУ 39812374 з питань додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин.

Однак інспекційне відвідування не було проведено у зв`язку з ненадання для ознайомлення/завірених об`єктом відвідування копій (необхідне підкреслити) книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування та ненадання інформаці, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

05 березня 2019 року заступником начальника ГУ Держпраці у Київській області Андрієнко В.С, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування, винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ249/56/НД/СПТД/ФС-144, згідно з якою накладено на позивача штраф в сумі 417300 грн.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало ненадання необхідних документів для здійснення інспекційного відвідування згідно Вимоги в порушення вимог абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Незгода з постановою про накладення штрафу, обумовила звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю врегульовано, зокрема, Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі ратифіковану Законом №1985-ІV від 08.09.2004 р.

Відповідно до статті 12 вказаної Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їх повноваження, зокрема мають право здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм (ст. 16 Конвенції).

Частиною 1 статті 259 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗПП України) передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію цієї правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №295 затверджено, зокрема, Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877-V).

Трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини, регламентуються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 пункту 6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Головне управління Держпраці у Київській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затверджене наказом Держпраці від 03.08.2018 №84 у новій редакції.

На виконання вказаних положень Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, у тому числі, Держпраці та її територіальних органів (п. 2 Порядку №295).

Приписами п. 11 Порядку №295 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання (п. 12 Порядку №295).

У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою (п. 16 Порядку №295).

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням (п. 17 Порядку №295).

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється (п. 18 Порядку №295).

У силу ч. 1 ст. 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України); недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз. 6 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України); вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України).

Як свідчить зміст акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 11.02.2019 року №КВ249/56/НД, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, перешкоди у діяльності інспектора праці при спробі проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Рибне господарство ТІБР полягали у наступному: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/ відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів, згідно з вимогою про надання документів від 08.02.2019 №249. Слід одразу зазначити, що вказаний акт не містить посилання на фактичний не допуск перевіряючих до інспекційного відвідування.

Крім того, суд звертає увагу, що приписами пп. 2 п. 11 Порядку №295 передбачена альтернатива реалізації інспектором праці належних йому прав, а саме: (1) або шляхом ознайомлення з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та/або (2) отримання завірених об`єктом відвідування їх копії або витяги.

З огляду на викладене, слід зазначити, що застосування до товариства штрафних санкцій без реалізації з боку перевіряючих усіх можливих заходів, у даному разі безпосереднє ознайомлення з необхідними документами та оригіналами за місцезнаходженням позивача, а лише вимога надання товариством копій останніх, не є свідченням належного виконання покладених на відповідача в особі інспектора праці обов`язків в частині здійснення заходу контролю, тобто вказане не відповідає принципу пропорційності, що полягає у необхідності дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на яких спрямоване таке рішення.

Разом з цим, зі змісту матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу від 01.02.2019 року №609 про проведення інспекційного відвідування та направлення від 04.02.2019 року №249 на здійснення інспекційного відвідування предметом здійснення позапланового заходу стосовно позивача є додержання законодавства про працю.

За таких обставин, за вчинення позивачем вказаних дій, а саме за створення перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення інспекційного відвідування з питання додержання законодавства про працю в частині належного оформлення працівників), відповідальність передбачена абз.6 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, а саме штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Таким чином, відповідач за недопуск до проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю протиправно притягнув позивача до відповідальності за абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, яка встановлює відповідальність за недопущення до проведення перевірки з питань виявлення порушень зазначених в абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України та передбачає штраф у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Так, у силу ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.03.2019 року № КВ 249/56/НД/СПТД/ФС-144, винесена без достатньої правової підстави та без врахування фактичних обставин справи, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн., на підставі положень ст. 139 КАС судові витрати з судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 77, 139, 243-245, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "ТІБР" (09822, Київська область, Тетіївський район, с. Теліжинці, вул. Набережна, буд. 40, код ЄДРПОУ 39812374) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову №КВ 249/56/НД/СПТД/ФС-144 від 05.03.2019, винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнко Владиславом Степановичем, про накладення штрафу на ТОВ "Рибне господарство "ТІБР" у розмірі 417 300,00 грн.

Присудити здійснені товариством з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "ТІБР" (09822, Київська область, Тетіївський район, с. Теліжинці, вул. Набережна, буд. 40, код ЄДРПОУ 39812374) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа