Рішення

від 16.04.2020 по справі 640/5764/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

16 квітня 2020 року м. Київ №640/5764/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про стягнення судових витрат в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Тібр" доГоловного управління Держпраці у Київській області про скасування постанови про накладення штрафу , В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "ТІБР" (09822, Київська область, Тетіївський район, с. Теліжинці, вул. Набережна, буд. 40, код ЄДРПОУ 39812374) з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10, код ЄДРПОУ 39794214) про визнання протиправною та скасування постанови №КВ 249/56/НД/СПТД/ФС-144 від 05.03.2019, винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнко Владиславом Степановичем, про накладення штрафу на ТОВ "Рибне господарство "ТІБР" у розмірі 417 300,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2020 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "ТІБР" (09822, Київська область, Тетіївський район, с. Теліжинці, вул. Набережна, буд. 40, код ЄДРПОУ 39812374) задоволено повністю. Суд визнав протиправною та скасував постанову №КВ 249/56/НД/СПТД/ФС-144 від 05.03.2019, винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнко Владиславом Степановичем, про накладення штрафу на ТОВ "Рибне господарство "ТІБР" у розмірі 417 300,00 грн. та присудив здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "ТІБР" (09822, Київська область, Тетіївський район, с. Теліжинці, вул. Набережна, буд. 40, код ЄДРПОУ 39812374) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10).

10 квітня 2020 року від представника позивача надійшла заява про стягнення судових витрат, які складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 36 000, 00 грн. та судового збору в розмірі 4 338, 50 грн.

Ознайомившись з вказаною заявою, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на те, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2020 по справі №640/5764/19 прийнято у спрощеному (письмовому) провадженні, розгляд питання щодо ухвалення додаткового судового рішення здійснюється в тому самому порядку, що й прийняття судового рішення.

Отже, розглянувши заяву та надані документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

В силу ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі 814/698/16.

Так, матеріали справи містять наступні документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді представником позивача, а саме: копію Договору про надання правової допомоги від 17.01.2019 №1/19, копію додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги №1/19, копію акта здачі-прийняття наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 17.01.2019 №1/19, копії видаткових касових ордерів від 10.02.2020, від 30.01.2020, від 14.02.2020, від 06.02.2020, які містять підпис одержувача коштів.

Згідно змісту акта виконаних робіт розмір гонорару становить: 12 годин (5.5+2+4+0.5) = 36 000, 00 грн.

Разом з цим, вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності справи №640/5764/19, суд враховує наступне.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, на думку суду, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що надані послуги щодо підготовки процесуальних документів є завищеними, оскільки неспівмірні зі складністю справи, обсягом наданих адвокатами послуг позивачу та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Зазначене узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду викладеною щодо подібного питання у постанові від 26 вересня 2018 року по справі № 753/15683/15.

Суд, проаналізувавши надані представником позивача документи, враховуючи предмет позову, час, витрачений адвокатом для надання послуг та обсяг таких, вважає, що сума 36 000,00 грн. не є співмірною, водночас, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг згідно Договору про надання правової допомоги від 17.01.2019 №1/19 та рівень складності справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу в розмірі 15 000, 00 грн., що на думку суду є справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат.

Такий висновок, на переконання суду, повністю відповідає згаданим вище принципам обґрунтованості, співмірності та пропорційності, які повинні бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Також, суд враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14 листопада 2019 року по справі № 826/15063/18, згідно яких: …суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

…При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також, критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг .

Відповідно до статті 17 Закону Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить йому суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, предмет позову та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 36 000,00 грн. є надмірною.

Проте, з урахуванням принципу справедливості, складності справи, обсяг опрацьованого матеріалу, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області, що буде справедливою та співмірною сумою таких витрат.

Що стосується відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 4 338, 50 грн., суд зазначає, що під час ухвалення рішення по справі, судом лише частково було вирішено питання щодо стягнення витрат судового збору, а саме згідно з квитанцією від 03.04.2019 №0.0.1315403242.1 в сумі 1 921, 00 грн., разом з тим, на усунення недоліків позовної заяви позивачем також було доплачено судовий збір в сумі 4 338, 50 грн. відповідно до квитанції від 18.04.2019 №0.0.1329873129.1.

Як зазначено судом вище, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріали справи свідчать, що на виконання вимог ухвали суду від 09.04.2019 позивачем було доплачено судовий збір в розмірі 4 338, 50 грн. згідно з квитанцією від 18.04.2019 №0.0.1329873129.1.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача за рахунок відповідача судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 4 338, 50 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Тібр" (09822, Київська область, Тетіївський район, с. Теліжинці, вул. Набережна, буд. 40, код ЄДРПОУ 39812374) про стягнення судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Тібр" (09822, Київська область, Тетіївський район, с. Теліжинці, вул. Набережна, буд. 40, код ЄДРПОУ 39812374) витрати на професійну правову допомогу у розмірі у розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10, код ЄДРПОУ 39794214).

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Тібр" (09822, Київська область, Тетіївський район, с. Теліжинці, вул. Набережна, буд. 40, код ЄДРПОУ 39812374) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 338, 50 грн. (чотири тисячі триста тридцять вісім гривень п`ятдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10, код ЄДРПОУ 39794214).

4. В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа