Постанова

від 26.03.2020 по справі 480/4434/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 р.Справа № 480/4434/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Колективного підприємства торгівлі "Корал-1" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, м. Суми, повний текст складено 20.12.19 року по справі № 480/4434/19

за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області

до Колективного підприємства торгівлі "Корал-1"

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (далі по тексту - УДСУНС у Сумській області, Управління, позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Колективного підприємства торгівлі "Корал-1" (далі по тексту - КПТ Корал-1 , відповідач), в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог від 19.11.2019, прийнятих судом, просить суд :

- застосувати захід реагування до Колективного підприємства торгівлі Корал-1 , яке зареєстроване за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Кутузова, 2, код ЄДРПОУ 14025140, у вигляді часткового зупинення його роботи, а саме: повного зупинення експлуатації готельного комплексу Прем`єр Колективного підприємства торгівлі Корал-1 за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Шевченка, 12 до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної безпеки, виявлених під час перевірки, а саме пунктів 1-7 Акту № 194 від 15.11.2019 (п. 3-6, 8, 17, 21 Акту № 174, від 17.10.2019).

- покласти обов`язок щодо забезпечення виконання рішення суду на позивача;

- встановити спосіб виконання судового рішення шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення.

Позовні вимоги мотивував тим, що перевіркою будівель та приміщень відповідача були виявлені численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері пожежної та техногенної безпеки, що у свою чергу, є підставою для застосування санкцій за порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 по справі № 480/4434/19 позовні вимоги Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області до Колективного підприємства торгівлі "Корал-1" про застосування заходів реагування - задоволено.

Застосовано захід реагування до Колективного підприємства торгівлі Корал-1 (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Кутузова, 2, код ЄДРПОУ 14025140) у вигляді часткового зупинення його роботи, а саме: повного зупинення експлуатації готельного комплексу Прем`єр Колективного підприємства торгівлі Корал-1 (Сумська область, м. Шостка, вул. Шевченка, 12) до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної безпеки, виявлених під час перевірки, а саме пунктів 1-7 Акту № 194 від 15.11.2019 (п. 3-6, 8, 17, 21 Акту № 174, від 17.10.2019).

Встановлено спосіб виконання судового рішення шляхом - опечатування, опломбування, знеструмлення.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 по справі № 480/4434/19 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що Колективним підприємством торгівлі Клорал-1 усунуто майже всі порушення, зафіксовані актом перевірки № 174 від 17.10.2019. За заявою, поданою відповідачем, 15.11.2019 Шосткинським міськрайонним відділом УДСУНС у Сумській області було проведено позапланову перевірку, якою зафіксовано, що відповідачем усунені майже всі недоліки за попереднім актом № 174, окрім 7 пунктів. Вважає, що порушення, які залишились неусунутими, самі по собі безпосередньо не створюють загрози для життя та здоров`я людей, а тому у суду були відсутні підстави для застосування крайнього заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі. На думку відповідача, позивачем не надано доказів існування такої загрози, та не обґрунтовано, чим саме порушення вказаних пунктів акту спричиняє загрозу життю та здоров`ю людей. Вказує, що обов`язковою умовою для застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі є наявність саме загрози життю та здоров`ю людей, а не загрози виникнення пожежі. Оскільки ризик пожежі має вірогідний характер і не виникає безпосередньо внаслідок виявлених порушень, позивач вправі на підставі ст.ст.68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходів реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень, що не було здійснено УДСУНС у Сумській області. Пояснив, що відповідач не спростовує фактів порушень, проте, не вважає їх такими, що створюють явну та очевидну небезпеку для життя та здоров`я людей. З огляду на викладене, вважає, що в даному випадку обраний позивачем захід реагування не співмірний з характером допущеного порушення та ступенем його небезпеки і не пропорційний до мети його застосування.

Позивач в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що порушення, які залишились неусунутими на об`єкті відповідача (пункти 3-6, 8, 17, 21 акту перевірки № 174 від 17.10.2019) існують з 2016 року, а деякі з них - з 2015 року, що зафіксовано актами попередніх перевірок та відомо відповідачу. Вказав, що щодо відповідача 15.02.2019 та 19.07.2019 видавались приписи про усунення виявлених порушень, проте, їх вимоги не виконано. Отже, позивачем надавався відповідачу необхідний час і можливість для усунення порушень, однак, оскільки порушення не усунуті протягом кількох років, враховуючи те, що накладення штрафної санкції за ст.175 КУпАП не призвело до виконання вимог пожежної безпеки, інших дієвих способів впливу на порушника у позивача не було, позивач був змушений звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатацію готельного комплексу. Зазначив, що в позові та уточненнях до позовних вимог позивачем чітко вказано, до яких саме негативних наслідків можуть призвести виявлені порушення. Вказує, що відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про безпідставність задоволених судом позовних вимог, та не надано жодних доказів на підтвердження здійснення спроб усунути порушення. Враховуючи викладене, вважає застосований судом захід реагування співмірним наявним порушенням. Разом з тим, вказує, що п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України передбачено лише повне усунення виявлених порушень та не передбачено врахування принципу співмірності обраного заходу. Оскільки статтею 3 Конституцією України визначено, що людина, її життя та здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, суд повинен застосувати заходи реагування навіть у випадку виявлення хоча б одного порушення, яке несе загрозу життю та здоров`ю людей. З огляду на викладене, з посиланням на ст.ст.3, 27 Конституції України, ст.3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п.п.1, 3, 4, ч.1 ст.7, п.12 ч.ст.67 Кодексу цивільного захисту України, вважає, що судом першої інстанції цілком обґрунтовано задоволено позов про застосування заходів реагування до повного усунення виявлених порушень.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, через канцелярію суду засобами електронного зв`язку надіслали клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області було видано наказ "Про проведення перевірок" № 28 від 28.08.2019 та оформлено посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 210 від 16.10.2019.

В період з 16.10.2019 по 17.10.2019 посадовими особами Управління було здійснено позапланову перевірку Колективного підприємства торгівлі Корал-1 , яке зареєстроване за адресою: Сумська область, місто Шостка, вул. Кутузова, 2, код ЄДРПОУ 14025140.

За результатами перевірки було складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної безпеки від 17.10.2019 № 174, яким зафіксовано 21 порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки при перевірці будівель, приміщень та територій Колективного підприємства торгівлі Корал-1 за адресою: Сумська область, місто Шостка, вул. Шевченка, 12 (а.с.21-34).

13.11.2019 до Шосткинського міськрайонного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області надійшла заява від відповідача за № 84 від 12.11.2019, в якій відповідач просив провести перевірку виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки згідно з актом № 174 від 17.10.2019 (а.с.50).

В період з 14.11.2019 по 15.11.2019 посадовими особами УДСУНС в Сумській області було проведено позапланову перевірку Колективного підприємства торгівлі Корал-1 , яке зареєстроване за адресою: Сумська область, місто Шостка, вул. Кутузова, 2, код ЄДРПОУ 14025140.

За результатами проведення перевірки позивачем було складено Акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної безпеки від 15.11.2019 № 194, в якому вказано, що з 21 порушення, зафіксованих актом перевірки від 17.10.2019 № 174, сім порушень і на даний час залишаються не усунутими відповідачем (а.с.53-66).

Так, пунктами 1-7 розділу Акту № 194 від 15.11.2019 (п. 3-6, 8, 17, 21 Акту № 174, від 17.10.2019) встановлені порушення:

- пункту 2.5, глави 2, розділу III Правил Пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі - ППБУ) (дерев`яні елементи горищних покриттів (крови, лати) будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності);

- пункту 2.3, глави 2, розділу III ППБУ (знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів (люків у протипожежній перешкоді, що відокремлює горище будівлі від інших приміщень);

- пункту 2.3, глави 2, розділу III ППБУ (знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів (дверей) у протипожежній перешкоді, що відокремлює приміщення топкової № 1 та № 2 від інших приміщень будівлі;

- пункту 1.24, глави 1, розділу IV ППБУ (не заповнено отвір протипожежними дверима в протипожежній перешкоді, яка відокремлює приміщення електрощитової);

- пункту 4, розділу I, пункт 11, розділу II, пункт 8.12 ППБУ та ДБН В.1.1-7:2016 ПБОБ (відсутня огорожа за периметром покрівлі будівлі);

- пункту 4, розділу І, пункт 11, розділу II, Додаток Д ППБУ, ДБН В.2.2-9:2018 "Громадські будинки та споруди" (вихід з лазні сухого жару (сауни) влаштовано безпосередньо через приміщення, призначеного для евакуації людей з будинку);

- пункту 4, розділу І, пункт 11, розділу II, пункт 7.3.24 ППБУ, ДБН В.1.1-7:2016 (сходові клітки будинку не забезпечені евакуаційними виходами безпосередньо назовні).

Під час перевірки був присутній директор КПТ Корал-1 А.І. Слизовський, яким отримано примірник акту перевірки від 15.11.2019 № 194 під підпис, та підписано акт без зауважень та заперечень.

Наявність порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та повторне підтвердження цього факту актом, складеним за результатами проведеної перевірки органом державного нагляду, стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідачем не спростовано доводів позивача про наявність порушень вимог щодо пожежної безпеки, які можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі по тексту - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Як встановлено частиною 1 статті 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 1 статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.12.2015 року № 1052 (подалі - Положення № 1052) визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За визначенням пп. 2 п. 3 Положення № 1052, основним завданням ДСНС України є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту урегульовано Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - Кодекс цивільного захисту України).

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 11, 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. (ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, серед іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожеже-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 за №1417 затверджені Правила пожежної безпеки України (далі по тексту - ППБУ), які встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (п.1 Розділу І). Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п.2 Розділу І). Центральні органи виконавчої влади з урахуванням специфічних умов та особливостей щодо забезпечення пожежної безпеки об`єктів, віднесених до їх сфери управління, за необхідності видають галузеві правила пожежної безпеки, які не повинні суперечити цим Правилам та знижувати їх вимоги (п.3 Розділу 1).

Відповідно до пункт 4 розділу I ППБУ пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Як вбачається з матеріалів справи, як під час проведення позапланової перевірки, проведеної з 16.10.2019 по 17.10.2019, так і під час позапланової перевірки, що проводилась з 14.11.2019 по 15.11.2019, фахівцями УДСУНС у Сумській області було встановлено порушення :

- пункту 2.5, глави 2, розділу III Правил Пожежної безпеки в Україні (дерев`яні елементи горищних покриттів (крови, лати) будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності);

- пункту 2.3, глави 2, розділу III ППБУ (знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів (люків у протипожежній перешкоді, що відокремлює горище будівлі від інших приміщень);

- пункту 2.3, глави 2, розділу III ППБУ (знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів (дверей) у протипожежній перешкоді, що відокремлює приміщення топкової № 1 та № 2 від інших приміщень будівлі;

- пункту 1.24, глави 1, розділу IV ППБУ (не заповнено отвір протипожежними дверима в протипожежній перешкоді, яка відокремлює приміщення електрощитової);

- пункту 4, розділу I, пункт 11, розділу II, пункт 8.12 ППБУ та ДБН В.1.1-7:2016 ПБОБ (відсутня огорожа за периметром покрівлі будівлі);

- пункту 4, розділу І, пункт 11, розділу II, Додаток Д ППБУ, ДБН В.2.2-9:2018 "Громадські будинки та споруди" (вихід з лазні сухого жару (сауни) влаштовано безпосередньо через приміщення, призначеного для евакуації людей з будинку);

- пункту 4, розділу І, пункт 11, розділу II, пункт 7.3.24 ППБУ, ДБН В.1.1-7:2016 (сходові клітки будинку не забезпечені евакуаційними виходами безпосередньо на зовні).

Як зазначено позивачем в уточненнях до позовних вимог, поданих 19.11.2019 та прийнятих судом першої інстанції, невиконання робіт з вогнезахисту (порушення п.2.5 глави 2 підрозділу ІІІ ППБУ) істотно підвищує пожежну небезпеку внаслідок наявності значної кількості сухої деревини в покрівлі об`єкту (стропила, балки, обрешітка), яка дуже добре підтримує горіння та поширює вогонь.

Зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів (блоків) у протипожежних перешкодах, що відокремлюють горище будівлі та приміщення топкових № 1 та № 2 від інших приміщень будівлі (порушення п.п.2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ), а також незаповнення отвору протипожежними дверима в протипожежній перешкоді, яка відокремлює приміщення електрощитової (порушення п.1.24 глави 1 розділу ІV) призводить до того, що у випадку виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, задимлення тощо) не буде забезпечено обмеження поширення пожежі або її небезпечних факторів на горищі, між топковими та прилеглими до них приміщеннями, між електрощитовою та прилеглими приміщеннями.

Відсутність огорожі за периметром покрівлі будівлі (порушення п.4 розділу 1, пункту 11 розділу ІІ, пункту 8.12) створить небезпеку для роботи пожежно-рятувальних підрозділів на покрівлі будинку при проведенні аварійно-рятувальних робіт та гасіння пожежі.

Влаштування виходу з лазні сухого жару (сауни), яка є приміщенням з високою пожежною небезпекою завдяки великій кількості горючих матеріалів, високій температурі та потужному електрообладнанню, безпосередньо через приміщення, призначене для евакуації людей з будинку (порушення п.4 розділу І, пункту 11 розділу ІІ ППБУ, додатку Д до ДБН В.2.2.9:2018 Громадські будівлі та споруди призведе до того, що при виникненні пожежі шляхи евакуації будуть швидко заповнені димом, що зашкодить своєчасній, безпечній евакуації людей та може призвести до паніки, отруєння продуктів горіння.

Незабезпечення сходових кліток евакуаційними виходами безпосередньо назовні (порушення п.4 розділу І, пункту 11 розділу ППБУ, п.7.4.24 ДБН В.1.1.7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ) у випадку виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, задимлення тощо) створить значні перешкоди для безпечної, безперешкодної та своєчасної евакуації людей з будинку, може призвести до швидкого заповнення шляхів евакуації продуктами горіння.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що позивач, звертаючись до суду, чітко вказав, у чому саме полягає загроза для життя та здоров`я людей, які знаходяться у будівлі належного відповідачеві готельного комплексу Прем`єр , та до яких наслідків може призвести подальше існування тих порушень, які зафіксовані актом перевірки.

Частиною 3 статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Однак, власником будівель не було вжито заходів для забезпечення пожежної безпеки у приміщенні готелю Прем`єр за адресою : м. Шостка, вул. Шевченка, 12, що є підставою для зупинення експлуатації вказаної будівлі.

Доказів усунення вищенаведених порушень відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що порушення, виявлені під час перевірки готельного комплексу Прем`єр , належного КПТ Корал-1 , у своїй сукупності становлять загрозу життю людей, які перебувають у цих приміщеннях, оскільки у разі виникнення пожежі призведуть до швидкого розповсюдження продуктів горіння, створять перешкоди евакуації людей, що в свою чергу вимагає вжиття заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Доводи відповідача про те, що виявлені перевіркою порушення не створюють явної та очевидної небезпеки для життя та здоров`я людей, тому не є підставою для зупинення експлуатації будівлі готельного комплексу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в силу п.1 ч.1 ст.70 КЦЗ України недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, є беззаперечною підставою для звернення позивача до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об`єкта.

Твердження відповідача про неспівмірність обраного позивачем та застосованого судом заходу реагування з характером допущеного порушення та ступенем його небезпеки, непропорційність цього заходу до мети його застосування, колегія суддів вважає неприйнятними, з наступних підстав.

За визначенням першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В силу ст.3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Згідно з п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.7 КЦЗ України цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

За визначенням п.п.25, 32, 33 ст.1 КЦЗ України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Враховуючи викладене, пожежа є небезпечною подією, а загроза виникнення пожежі, проти якої не заперечує відповідач, у разі перебування людей на об`єкті, і є тим чинником, що призводить до загрози їх життю та здоров`ю.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

З огляду на наведене, посилання відповідача на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об`єкту - є необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Колегія суддів зазначає, що такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Крім того, застосування до відповідача заходу реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

При цьому, колегія суддів зауважує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення КПТ Корал-1 виявлених порушень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2019 по справі № 810/2400/18, від 16.05.2019 по справі № 812/1296/18, від 07.08.2019 по справі № 810/1820/18.

Також, щодо критеріїв пропорційності застосування заходів реагування, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зверненню УДСУНС в Сумській області до суду з цим позовом про зупинення експлуатації об`єкта, передувало винесення позивачем декількох приписів, які не були виконані відповідачем.

Так, матеріалами справи підтверджено, що фахівцями УДСУНС в Сумській області було проведено перевірки готельного комплексу Прем`єр , розташованого за адресою : м. Шостка, вул. Шевченка, 12, а саме в період з 10.09.2015 по 14.09.2015 проведено планову перевірку, результати якої оформлені актом № 233 від 14.09.2015, в період з 07.11.2016 по 25.11.2016 проведено планову перевірку, результати якої оформлено актом від 25.11.2016 № 319, та з 11.02.2019 по 15.02.2019 проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт від 15.02.2019 № 21.

З наявних в матеріалах справи копій вказаних актів перевірок вбачається, що порушення п.2.5 р. ІІІ ППБУ (дерев`яні конструкції горища не піддані вогнезахисному обробленню) та п.2.3 р. ІІІ ППБУ (не відокремлено приміщення горища від інших приміщень протипожежним люком ІІ типу) були встановлені як плановими перевірками, проведеними у 2016 та 2016 роках (а.с.167, 183), так і позаплановою перевіркою, проведеною з 11.02.2019 по 15.02.2019.

Порушення пункту 2.3, глави 2, розділу III ППБУ (знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів (дверей) у протипожежній перешкоді, що відокремлює приміщення топкової № 1 та № 2 від інших приміщень будівлі) та п. 4 р. І, п. 11 р. II ППБУ, ДБН В.2.2-9:2018 "Громадські будинки та споруди" (вихід з лазні сухого жару (сауни) влаштовано через приміщення, призначене для евакуації людей з будинку, а не безпосередньо назовні) зафіксовано як актом планової перевірки від 25.11.2016 № 319, так і актом позапланової перевірки від 15.02.2019 № 21.

За результатами вказаних перевірок було винесено приписи від 14.09.2015, від 25.11.2016 та від 22.02.2019 відповідно, якими було зобов`язано КПТ Корал-1 усунути вказані вище порушення у діяльності готельного комплексу Прем`єр .

Однак, це не призвело до усунення виявлених порушень, наявність яких було зафіксовано і актами позапланових перевірок, проведених з 16.10.2019 по 17.10.2019 та з 14.11.2019 по 15.11.2019.

Таким чином, окремі з тих порушень, виявлення яких слугувало фактичною підставою для звернення УДСУНС в Сумській області до суду з даним позовом, існували з 2015 року, їх наявність була встановлена актами 5 перевірок - двох планових та трьох позапланових, однак, ці порушення не були усунуті відповідачем, існували протягом чотирьох років та продовжують мати місце наразі.

З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що за фактом виявлення вказаних вище порушень, які відповідач вважає незначними, позивач мав повноваження самостійно вжити заходів реагування у вигляді винесення приписів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки, не вдаючись до крайнього заходу - звернення до суду з вимогами про зупинення експлуатації будівлі. Як зазначалось вище, такі повноваження були реалізовані позивачем, однак, винесені УДСУНС в Сумській області приписи про усунення порушень законодавства у сфері пожежної безпеки відповідачем не виконані.

Отже, беручи до уваги викладене, а також те, що КПТ Корал-1 не усунуто виявлені порушення, не надано до суду першої та апеляційної інстанції доказів наміру усунення виявлених перевіркою порушень пожежної безпеки та приведення будівлі у безпечний стан, колегія суддів вважає, що заходи, про вжиття яких просить позивач - повне зупинення експлуатації будівлі готельного комплексу Прем`єр - не є неспівмірними з тяжкістю виявлених порушень та непропорційними меті їх застосування.

Обставин, які б могли свідчити про безпідставність вимог або спростування доводів позивача, відповідач не повідомив, як і не спростував доводи позивача, що пункти 1-7 Акту № 194 від 15.11.2019 створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Колективного підприємства торгівлі "Корал-1" залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року по справі № 480/4434/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді (підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 30.03.2020 року