Постанова

від 18.03.2020 по справі 905/675/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/675/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. (головуючий), судді - Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Півень А.Л.;

за участю представника

позивача - Стадник Т.Р. (адвокат);

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Лізинг"

на рішення Господарського суду Донецької області

(суддя Аксьонова К.І.)

від 26.09.2019

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Терещенко О.І., судді - Сіверін В.І., Пелипенко Н.М.)

від 26.11.2019

у справі за позовом ОСОБА_1 ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Лізинг",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроламповий завод Альфа",

2. ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом №2 загальних зборів учасників Товариства обмеженою відповідальністю "АС Лізинг" від 10.04.2018, відновлення становища позивача шляхом визначення складу учасників Товариства обмеженою відповідальністю "АС Лізинг" у стані, що існував до внесення змін спірним рішенням загальних зборів, та скасування подальших реєстраційних дій (записів) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про визнання дійсним складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Лізинг",

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

1.1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Лізинг" (надалі - ТОВ "АС Лізинг"), в якому згідно з заявою про уточнення позовних вимог від 25.04.2019 просив:

- визнати недійсним рішення загальних зборів, оформлене протоколом №2 загальних зборів учасників ТОВ "АС Лізинг" від 10.04.2018;

- відновити становище, що існувало до порушення ТОВ "АС Лізинг" прав ОСОБА_1 , шляхом визначення наступного складу учасників ТОВ "АС Лізинг": ОСОБА_1 - частка у розмірі 50% статутного капіталу та ТОВ "Електроламповий завод Альфа" - частка у розмірі 50% статутного капіталу та скасування наступних реєстраційних дій (записів) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 11.04.2018 12701050013002686; ОСОБА_7; Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області; зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників;

- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 17.12.2018 12701050014002686; ОСОБА_6; Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області; зміна складу або інформації про засновників;

- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 19.12.2018 12701050015002686; ОСОБА_6; Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області; інші зміни;

- внести зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 19.12.2018 12701070016002686; ОСОБА_6; Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області; зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані такими обставинами:

1.2.1. 10.04.2018 відбулись загальні збори учасників ТОВ "АС Лізинг", на яких були прийняті рішення, що оформлені протоколом №2, у якому зазначено, що участь у зборах беруть всі учасники товариства, а саме: ОСОБА_1 - 50% статутного капіталу, ОСОБА_3 - представник учасника ТОВ "Електроламповий завод Альфа", 25% статутного капіталу; ОСОБА_4 - представник учасника ТОВ "Електроламповий завод Альфа", 25% статутного капіталу.

1.2.2. 10.04.2018 загальними зборами були прийняті рішення, що оформлені протоколом № 2, який підписаний головою загальних зборів учасників товариства ОСОБА_3 та секретарем загальних зборів ОСОБА_4 :

1. Обрано головою загальних зборів учасників ТОВ "АС Лізинг" ОСОБА_3 , а секретарем - ОСОБА_4

2. Виключено ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "АС Лізинг". Мотиви виключення: порушення обов`язків учасників товариства; повторна неявка на загальні збори; перешкода своїми діями досягненню цілей товариства та систематичне і безпідставне блокування прийняття рішень. Прийнято рішення здійснити ОСОБА_1 належні йому виплати відповідно до вимог та в терміни, встановлені статтями 54, 64 Закону України "Про господарські товариства".

3. Вирішено здійснити перерозподіл часток учасників ТОВ "АС Лізинг", зокрема, частку виключеного учасника ОСОБА_1 залишено в розпорядженні ТОВ "АС Лізинг" (нерозподілена частка статутного капіталу, що залишається в розпорядженні ТОВ "АС Лізинг", становить 50% статутного капіталу).

4. Вирішено затвердити статут ТОВ "АС Лізинг" в новій редакції. Директору ТОВ "АС Лізинг" ОСОБА_5 уповноважити визначених нею осіб на вчинення дій з державної реєстрації змін до статуту.

5. Вирішено уповноважити голову загальних зборів ОСОБА_3 та секретаря ОСОБА_4. підписати протокол загальних зборів учасників ТОВ "АС Лізинг".

1.3. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ці збори проведені за його відсутності, без його повідомлення про їх проведення, а у протоколі зборів зазначена недостовірна інформація щодо його присутності на зборах.

1.4. Відповідач проти позову заперечував, стверджуючи, що ОСОБА_1 був правомірно виключений зі складу учасників, оскільки систематично не виконував свої обов`язки учасника товариства, не додержувався установчих документів, своїми діями перешкоджав досягненню цілей діяльності товариства, про проведення загальних зборів учасників повідомлявся у встановлений законом та статутом спосіб.

1.5. Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ТОВ "Електроламповий завод Альфа", проти позову заперечувала, вважаючи виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства правомірним, факт відсутності позивача на загальних зборах не заперечує. ТОВ "Електроламповий завод Альфа" також зазначив, що належна йому частка у статутному капіталі ТОВ "АС Лізинг" у розмірі 50% була відчужена ОСОБА_2 15.12.2018. З цього часу не претендує на корпоративні права та частку в статутному капіталі ТОВ "АС Лізинг", вимоги ОСОБА_1 щодо поновлення цих прав вважає безпідставними.

1.6. Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_2 , проти позову також заперечувала, зазначивши, що з 15.12.2018 є єдиним учасником ТОВ "АС Лізинг" з часткою в статутному капіталі 100% на підставі договорів купівлі-продажу від 15.12.2018, укладених з ТОВ "АС Лізинг" та ТОВ "Електроламповий завод Альфа". При цьому, зауважила, що ТОВ "Електроламповий завод Альфа" не вбачає необхідності бути учасником ТОВ "АС Лізинг", тому вимоги ОСОБА_1 відновити становище, що існувало до порушення ТОВ "АС Лізинг" прав ОСОБА_1 , шляхом визначення наступного складу учасників ТОВ "АС Лізинг": ОСОБА_1 - частка у розмірі 50% статутного капіталу та ТОВ "Електроламповий завод Альфа" - частка у розмірі 50% статутного капіталу суперечать статті 19 Конституції України.

1.7. Окрім того, ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_1 з позовом, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, і просила визнати дійсним наступний склад учасників ТОВ "АС Лізинг", а саме: ОСОБА_2 , яка володіє часткою у розмірі 100% статутного капіталу товариства і є його єдиним учасником.

1.8. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 , послалася на те, що вона є його єдиним учасником, правомірно набувши право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "АС Лізинг" у розмірі 100%, на підставі договорів купівлі-продажу від 15.12.2018, укладених з ТОВ "АС Лізинг" (частка у статутному капіталі у розмірі 50%) та ТОВ "Електроламповий завод Альфа" (частка у статутному капіталі у розмірі 50%).

1.9. ОСОБА_1 проти позову третьої особи заперечував, посилаючись на порушення процедури відчуження частки в статутному капіталі ТОВ "АС Лізинг", визначеної у пунктах 4.7.2, 4.7.3 статуту, та нікчемність (недійсність) договорів купівлі-продажу від 15.12.2018, на підставі яких ОСОБА_2 набула право власності частки у статутному капіталі. Окрім того, ОСОБА_1 зазначив, що вимога про визнання дійсним складу часників, не є належним способом захисту прав та інтересів.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.09.2019, яке було залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "АС Лізинг", оформлене протоколом № 2 від 10.04.2018.

Скасовано реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; 11.04.2018 12701050013002686; ОСОБА_7; Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області; зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників.

У решті первісних позовних вимог та в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

2.2. Місцевий господарський суд, з висновками якого подився і суд апеляційної інстанції, керуючись статтею 60 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній на час проведення вказаних загальних зборів учасників), визнав неповноважними загальні збори учасників ТОВ "АС Лізинг" від 10.04.2018 і відповідно недійсними прийняті на них рішення, оскільки встановив, що ОСОБА_1 (частка у розмірі 50% статутного капіталу) у цих зборах не брав участь і не був повідомлений про скликання загальних зборів учасників товариства, що є порушенням статті 61 Закону України "Про господарські товариства" та пункту 24.5 статуту товариства, затвердженого протоколом №2 загальних зборів від 06.02.2008 (в редакції на час прийняття рішення загальних зборів), згідно з яким про проведення зборів учасники товариства повідомляються письмово не пізніше 30 днів до скликання зборів з зазначенням місця та часу проведення зборів та питань, внесених до розгляду.

2.3. Також суд вказав, що рішення загальних зборів учасників товариства від 10.04.2018 не містить конкретних фактів невиконання або неналежного виконання позивачем обов`язків учасника товариства, як підстави для виключення позивача зі складу учасників товариства, а саме лише зазначення в рішенні про відсутність позивача на загальних зборах не свідчить про невиконання або неналежне виконання ним обов`язків учасника товариства, оскільки участь в управлінні справами товариства, зокрема шляхом участі у загальних зборах, є правом, а не обов`язком учасника товариства.

2.4. Позовні вимоги в частині скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 11.04.2018 року за № 12701050013002686 щодо зміни місцезнаходження, зміни складу або інформації про засновників, суд, врахувавши правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 року у справі № 916/782/17, задовольнив як похідні вимоги від спору про недійсність оспорюваного рішення загальних зборів.

2.5. У задоволенні позову щодо скасування реєстраційних дій (записів) №№ 12701050014002686, 12701050015002686, 12701070016002686 було відмовлено, оскільки ці записи були внесені державним реєстратором на підставі рішення учасника ТОВ "АС Лізинг" №1 від 15.12.2018, яке, як і договори на придбання ОСОБА_2 часток у статутному капіталі ТОВ "АС Лізинг" не є предметом спору у цій справі, а відповідно такі вимоги не є похідними від основного спору.

2.6. У задоволенні позову в частині відновлення становища, що існувало до порушення ТОВ "АС Лізинг" прав ОСОБА_1 , шляхом визначення наступного складу учасників ТОВ "АС Лізинг": ОСОБА_1 - частка у розмірі 50% статутного капіталу та ТОВ "Електроламповий завод Альфа" - частка у розмірі 50% статутного капіталу суд відмовив з тих підстав, що позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки носієм корпоративних прав та єдиним учасником ТОВ "АС Лізинг", що володіє 100% статутного капіталу товариства, є ОСОБА_2 , яка має відповідати за позовом.

2.7. Щодо позову третьої особи з самостійними вимогам ОСОБА_2 про визнання дійсним складу учасників ТОВ "АС Лізинг", то суд відмовив у його задоволенні, оскільки дійшов висновку, що цей позов не спрямований на захист майнових або немайнових прав заявника , а спрямований на встановлення факту поточного складу учасників ТОВ "АС Лізинг", який відповідає відомостям, зазначеним в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому не є ефективним.

2.8. Суд встановив, що позивач звернувся з позовом 10.04.2019, тобто в межах річного строку позовної давності, встановленого у пункті 8 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, тому відхилив заяву відповідача про застосування наслідків строку позовної давності.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, які подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.

3.1. 11.12.2019 ТОВ "АС Лізинг" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі № 905/675/19. У касаційній скарзі заявник просить скасувати повністю судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги, скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального права (частини 5 статті 61, частини 1 статті 64 Закону України "Про господарські товариства", статей 15, 16, пункту 8 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України) та порушення норм процесуального права (статей 78, 87 частини 2 статті 162, пунктів 2, 4, 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України) судами попередніх інстанцій.

3.3. Відзивів на касаційну скаргу від учасників справи не надходило.

3.4. 27.02.2020 позивач подав клопотання про закриття касаційного провадження, відповідно до якого просив закрити провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX) з тих підстав, що Верховний Суд у своїй постанові вже виклав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.5. Суд касаційної інстанції відхилив клопотання, оскільки касаційна скарга була подана до 11.12.2019, а згідно з пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом (08.02.2020) розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

4.1. Згідно з частинами 1 та 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 08.02.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

4.2. Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

4.3. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , а також вирішуючи питання щодо ефективності обраного ОСОБА_2 способу захисту, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 22.10.2019 року у справі № 923/876/16 (пункти 59-61), вичерпний перелік способів захисту учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини 5 статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. При цьому позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У цій же постанові зазначено, що учасник може мати законний інтерес у відновленні такого складу учасників, що існувало до порушення його прав, оскільки участь у товаристві з обмеженою відповідальністю передбачає співпрацю у вищому органі з невеликою, як правило, кількістю учасників, а тому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу.

4.4. Отже, висновки судів щодо неефективності обраного ОСОБА_2 способу захисту, а також висновки щодо недійсності рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю без вирішення питання про визначення розмірів часток учасників товариства не відповідають вимогам підпункту "д" пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та суперечать висновкам Верховного Суду щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах.

4.5. Щодо необхідності залучення до участі учасників товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі, як відповідачів у справі, то Верховний Суд зазначає наступне.

4.6. Відповідно до частини 1 статті 48 Господарського процесуального кодексу України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

4.7. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову учасника товариства, який вибув, про відновлення становища, яке існувало до порушення, суд першої інстанції правильно виходив з того, що саме позивач визначає відповідача у справі, і суд не вправі зі своєї ініціативи залучати співвідповідача або замінювати неналежного відповідача належним.

4.8. Водночас, Верховний Суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що приписи Господарського процесуального кодексу України не встановлюють обов`язку суду ставити на обговорення сторін питання належності особи, до якої заявлено позов.

4.9. Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 13, пункту 4 частини 1 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій. У підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

4.10. Отже, суд, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зобов`язаний роз`яснити позивачу право подати клопотання про залучення до участі у ній співвідповідача і наслідки невчинення відповідних дій. І лише в такому разі суд має ухвалити рішення про відмову в позові з підстав його подання до неналежного відповідача.

4.11. Окрім того, суд першої інстанції, хоча і правильно зазначив, що на час звернення позивача до суду носієм корпоративних прав та єдиним учасником ТОВ "АС Лізинг", що володіє 100% статутного капіталу товариства, є ОСОБА_2 , яка має відповідати за позовом, одночасно помилково задовольнив позов у частині скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; 11.04.2018 12701050013002686; ОСОБА_7; Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області; зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників, як похідної вимоги від вимоги про недійсність спірного рішення загальних зборів, не звернувши уваги на те, що такі реєстраційні дії стосується зміни складу або інформації про засновників.

4.12. Таким чином, у цій частині господарським судом прийнято рішення про права та інтереси ОСОБА_2 , яка не була залучені до участі у справі у належному процесуальному статусі - співвідповідача, що є безумовною підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень (пункт 8 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

4.13. Крім того, суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку з посиланням на постанову Великої Палата Верховного Суду від 18.09.2018 року у справі № 916/782/17, що скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі є належним способом захисту у цій справі, як похідні вимоги щодо спору, що виник з корпоративних відносин (визнання недійсним рішення загальних зборів), помилково не врахували, що висновок у справі № 916/782/17 був зроблений Великою Палатою Верховного Суду під час перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених із застосуванням норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Натомість у справі, що розглядається, підлягають застосуванню відповідні норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у чинній редакції.

4.14. Отже, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 року у справі № 916/782/17, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків, оскільки правові висновки, викладені у зазначеній постанові, застосовано неправильно та без урахування того, що обставини справи № 916/782/17 та справи, що розглядається, є різними.

4.15. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої апеляційної інстанцій слід скасувати, а справу - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.16. З огляду на направлення справи на новий розгляд з наведених підстав інші аргументи касаційної скарги, які не здатні вплинути на висновки касаційного суду, зокрема, відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, не оцінюються.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

5.1. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.2. Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 8 частини 1, пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

5.3. При новому розгляді справи суду необхідно повно та всебічно дослідити і надати правову оцінку усім зібраним у справі доказам у сукупності, визначити належний склад учасників справи та вирішити спір з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, висловлених у постанові від 22.10.2019 року у справі № 923/876/16.

6. Щодо судових витрат.

6.1. Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 315 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинні бути зазначені: новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

6.2. Відповідно до частин 4 та 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

6.3. Отже, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України питання про розподіл судових витрат суд розглядає лише, якщо вирішено спір по суті і ухвалено остаточне рішення у справі. У зв`язку із скасуванням судових рішень і передачею справи на новий розгляд, розподіл судових витрат у справі, в тому числі понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 310, 315 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Лізинг" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі № 905/675/19 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кролевець

Л. Стратієнко