Ухвала

від 30.03.2020 по справі 917/1146/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"30" березня 2020 р. Справа № 917/1146/19

Суддя-доповідач Здоровко Л.М.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс "Антошка", м. Київ, (вх. №923 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.11.2019, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Мацко О.С., час проголошення рішення - 12:21год, дата складання повного тексту рішення - 05.12.2019, у справі №917/1146/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс "Антошка", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум", м. Кременчук, Полтавська обл,

про стягнення 500 000, 00грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум", м. Кременчук, Полтавська обл,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс "Антошка", м. Київ,

про стягнення 1 634 349, 44грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс "Антошка" звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум" про стягнення 500 000, 00грн безпідставно отриманих коштів.

Позивач зазначає, що ним на виконання договору купівлі-продажу товару від 18.06.2015 було сплачено на користь відповідача грошові кошти в розмірі 500 000, 00грн. Враховуючи, що договір купівлі-продажу укладався сторонами з наміром приховати правочин щодо найму, та є неукладеним, вважає, що підстава для перерахування позивачем грошових коштів була відсутня, а ТОВ "Максимум" безпідставно набуло зазначені грошові кошти.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Максимум" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс "Антошка", в якій просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 805 000, 00грн заборгованості за укладеним 18.06.2015 договором купівлі-продажу, 80 500, 00грн пені, а також 606 993, 00грн збитків внаслідок пошкодження частини товару.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.11.2019 первісний позов залишено без розгляду; зустрічний позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс "Антошка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум" 805 000, 00грн основного боргу, 80 500, 00грн штрафу, 13 282, 50грн судового збору. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 26.11.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс "Антошка" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення зустрічного позову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум" відмовити.

Одночасно апелянт звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду, посилаючись на те, що представник позивача за первісним позовом не був присутній під час ухвалення оскаржуваного рішення, повний текст рішення не був отриманий апелянтом, а про повний текст рішення апелянт дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшла висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач за первісним позовом оскаржує судове рішення в частині стягнення 805 000, 00грн основного боргу, 80 500, 00грн штрафу, тобто, загальний розмір оспорюваної суми складає 885 500, 00грн.

Відтак, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 19 923, 75грн (885 500, 00 * 1, 5% * 150%).

Згідно матеріалів апеляційної скарги, апелянтом до апеляційної скарги докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 7 500, 00грн, тобто у меншому, ніж встановлено законом .

Отже, дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач доходить висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом розмірі і порядку.

Відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, відповідно, апеляційну скаргу слід залишити без руху.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено 26.11.2019, повний текст рішення складено 05.12.2019.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відтак, строк подання апеляційної скарги на рішення суду сплив 26.12.2019 (з урахуванням вихідного дня).

Поряд з цим, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Згідно матеріалів справи, копія повного тексту рішення була направлена судом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс "Антошка": м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 73-Е, яка зазначена і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, поштовий конверт, який надсилався Товариству з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс "Антошка" з рішенням місцевого господарського суду від 26.11.2019, повернувся до суду із зазначенням причини невручення 16.12.2019 "адресат відсутній".

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на надсилання судом першої інстанцції повного тексту оскаржуваного за належною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс "Антошка" , тобто повідомленою суду стороною і яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який не вручено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність адресата, то вважається, що апелянту 16.12.2019 вручено оскаржуване судове рішення.

Отже, в силу положень частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апелянт має право на поновлення строку, якщо б апеляційна скарга була подана протягом 20 днів, починаючи з 16.12.2019, тобто, у строк до 06.01.2020.

Однак, апелянт звернувся з апеляційною скаргою лише 16.03.2020, посилаючись на те, що представник апелянта не був присутній у судовому засіданні 26.11.2019, повний текст рішення не був отриманий апелянтом, а про повний текст рішення апелянт дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Поряд з цим, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Поважними визнаються такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Однак, доводи апелянта, що він не отримував повного тексту судового рішення не є об`єктивно непереборними і такими, що не залежать від волевиявлення апелянта причинами, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій, оскільки неотримання поштової кореспонденції, яка надходить на адресу апелянта, є виключно його суб`єктивною поведінкою.

Те, що представник не був присутній у судовому засіданні і не повідомив керівництво апелянта про те, що 26.11.2019 відбулось останнє судове засідання, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

За таких обставин, суддя-доповідач доходить висновку, що наведені апелянтом підстави пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.11.2019 не є поважними, оскільки апелянт не надав суду доказів, які дійсні істотні перешкоди чи труднощі для вчинення процесуальних дій обумовили пропуск апелянтом строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.11.2019 протягом більше 2 місяців.

Враховуючи вищевикладене, суддя-доповідач дійшла висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме, апелянт має надати суду:

- докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законодавством порядку і розмірі;

- обґрунтоване клопотання з викладеними доводами і обставинами щодо наявності об`єктивно непереборних, таких, що не залежали від волевиявлення апелянта та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, причин, що обумовили пропуск апелянтом строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.11.2019.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс "Антошка" на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.11.2019 у справі №917/1146/19 залишити без руху.

2. Апелянту усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; докази усунення недоліків мають надійти до Східного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; якщо заяву про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги в зазначений строк не буде подано або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвалу надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс "Антошка" (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 73-Е; 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 28-А).

Суддя - доповідач Л.М. Здоровко