Рішення

від 12.03.2020 по справі 915/2313/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року Справа № 915/2313/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Ткаченка О.В.,

за участю секретаря Сулейманової С.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Гудов Р.Л.;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4-В, код ЄДРПОУ 30048570),

до відповідача : Селянського (фермерського) господарства "Овен" (56455, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Володимирівка, код ЄДРПОУ 30646244),

про : стягнення заборгованості у загальному розмірі 64039,22 грн, у тому числі сума неоплаченого товару - 45756,10 грн, сума 48% річних - 2716,78 грн, сума пені - 1839,07 грн, сума штрафу - 13726,82 грн та 0,45 грн інфляційних втрат, -

Суддя Ткаченко О.В.

В С Т А Н О В И В:

СУТЬ СПОРУ: 22.11.2019 ТОВ "Агрозахист Донбас" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 20.11.2019, за змістом якої просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 64039,22 грн, у тому числі сума неоплаченого товару - 45756,10 грн, сума 48% річних - 2716,78 грн, сума пені - 1839,07 грн, сума штрафу - 13726,82 грн та 0,45 грн інфляційних втрат. Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару згідно з умовами договору поставки №150319-1429 від 15.03.2019 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений та прийнятий товар.

Ухвалою суду від 27.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на "15" січня 2020 року об 11 год. 00 хв., запропоновано відповідачу, в 10-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвала суду від 27.11.2019 була направлена на адресу учасників справи та отримана позивачем 06.12.2019, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення.

Направлена на адресу реєстрації відповідача ухвала була повернута до суду з поштовою відміткою "за місцем обслуговування".

Ухвалою суду від 15.01.2020 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 13 лютого 2020 року о 10:30, запропоновано відповідачу в 10-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвала суду від 15.01.2020 була направлена на адресу сторін та отримана учасниками справи, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення. (а.с. 50, 51).

Ухвалою суду від 13.02.2020 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні 12 березня 2020 року о 12:00.

Ухвала суду від 13.02.2020 була направлена на адресу відповідача, протее повернулась до суду з поштовою відміткою за місцем обслуговування .

У судовому засіданні 12.03.2020 представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з наведених у позові підстав.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, правом на надання відзиву не скористався.

При цьому суд зауважує, що враховуючи наявність доказів отримання відповідачем ухвали суду від 15.01.2020, відповідач обізнаний про знаходження в провадженні господарського суду даної справи.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 25.02.2020 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 12.03.2020 у відповідності до вимог ст.ст. 233, 240 ГПК України судом було підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд встановив.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас (Постачальник) та Селянським (фермерським) господарством Овен (Покупець) було

укладено договір поставки № 150319-1429 від 15.03.2019, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

За передбаченими пунктом 2.1. договору умовами за даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються Додатками та/або накладними, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно пункту 3.1. договору порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору.

У відповідності до умов Додатку № 1 від 08.04.2019 р. до договору поставки № 150319-1429 від 15.03.2019 сторони дійшли згоди про поставку товару на загальну суму 81818,86 грн. в термін 12.04.2019 року. (п. 1, п. 2 Додатку № 1)

Згідно п. 3 Додатку № 1 від 08.04.2019 до договору поставки № 150319-1429 від 15.03.2019 закріплений обов`язок покупця сплатити постачальнику 100% вартості товару до 12.04.2019 року.

Як свідчить видаткова накладна № 2082 від 12.04.2019 р. та довіреність № 1 від 08.04.2019, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 81818,86 грн.

Позивач підтверджує повну сплату відповідачем за отриманий згідно видаткової накладної № 2082 від 12.04.2019 товар у загальному розмірі 81818,86 грн.

У відповідності до умов Додатку № 2 від 08.04.2019 р. до договору поставки № 150319-1429 від 15.03.2019 сторони дійшли згоди про поставку товару на загальну суму 81818,35 грн. в термін 30.04.2019 року. (п. 1, п. 2 Додатку № 2)

Згідно п. 3 Додатку № 2 від 08.04.2019 до договору поставки № 150319-1429 від 15.03.2019 закріплений обов`язок покупця сплатити постачальнику 100% вартості товару до 12.04.2019 року.

Як свідчить видаткова накладна № 3659 від 13.05.2019, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 74026,13 грн.

Позивач підтверджує повну сплату відповідачем за отриманий згідно видаткової накладної № 3659 від 13.05.2019 товар у загальному розмірі 74026,13 грн.

У відповідності до умов Додатку № 3 від 21.05.2019 до договору поставки № 150319-1429 від 15.03.2019 сторони дійшли згоди про поставку товару на загальну суму 40362,24 грн. в термін 31.05.2019 року. (п. 1, п. 2 Додатку № 3)

Згідно п. 3 Додатку № 3 від 21.05.2019 до договору поставки № 150319-1429 від 15.03.2019 закріплений обов`язок покупця сплатити постачальнику 100% вартості товару до 15.10.2019 року.

Як свідчить видаткова накладна № 4507 від 30.05.2019, довіреність довіреність № 2 від 30.05.2019 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 40362,24 грн.

Проте відповідач свої зобов`язання за договором в частині оплати за отриманий згідно Додатку № 3 від 21.05.2019 до договору поставки № 150319-1429 від 15.03.2019 та видаткової накладної № 4507 від 30.05.2019 належним чином не виконав, грошові кошти в сумі 40362,24 грн. не сплатив.

У відповідності до умов Додатку № 4 від 21.05.2019 до договору поставки № 150319-1429 від 15.03.2019 сторони дійшли згоди про поставку товару на загальну суму 26372,16 грн. в термін 31.05.2019 року. (п. 1, п. 2 Додатку № 4)

Згідно п. 3 Додатку № 4 від 21.05.2019 до договору поставки № 150319-1429 від 15.03.2019 закріплений обов`язок покупця сплатити постачальнику 100% вартості товару до 31.05.2019 року.

Як свідчить видаткова накладна № 4508 від 30.05.2019, довіреність довіреність № 2 від 30.05.2019 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 26372,16 грн.

Проте відповідач свої зобов`язання за договором в частині оплати за отриманий згідно Додатку № 4 від 21.05.2019 до договору поставки № 150319-1429 від 15.03.2019 та видаткової накладної № 4508 від 30.05.2019 належним чином не виконав, оплату здійснив частково, у зв`язку з чим за даною поставкою за ним рахується заборгованість в сумі 5393,86 грн.

У відповідності до наявних у позові відомостей та наданих у справу матеріалів загальна сума поставки товару за договором № 150319-1429 від 15.03.2019 склала 222579,39 грн. Враховуючи проведені відповідачем оплати на суми 81818,86 грн та 81818,35 грн, а також повернення товару на суму 13186,08 грн, розмір заборгованості відповідача склав 45756,10 грн.

Встановивши обставини справи, дослідивши докази, господарський суд зазначає наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст.655 Цивільного Кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст.691 Цивільного Кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач будь - яких доказів того, що він належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо оплати за поставлений товар, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові основної заборгованості у розмірі 45756,10 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми неоплаченого товару в розмірі 45756,10 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 7.7. договору поставки № 150319-1429 від 15.03.2019 сторони погодили, що у разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 даного Договору Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості 48% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

З огляду на наведені умови позивачем визначено 48% річних у загальній сумі 2716,78 грн:

- на суму боргу 40362,24 грн за період з 16.10.2019 по 13.11.2019 у розмірі 1539,29 грн.

- на суму боргу 5393,86 грн. за період з 01.06.2019 по 13.11.2019 у розмірі 1177,49 грн.

Крім того на підставі ст. 625 Цивільного Кодексу України на суму заборгованості 5393,86 грн. позивачем за період з червня 2019 року по жовтень 2019 року заявлено до стягнення 0,45 грн. втрат від інфляційних процесів.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 ГК визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За умовами п.п. 7.1.1. договору поставки № 150319-1429 від 15.03.2019 передбачено, зокрема, обов`язок покупця у разі несвоєчасної оплати продукції сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

На підставі п.п. 7.1.1. договору поставки № 150319-1429 від 15.03.2019 у відповідності до поданого розрахунку позивачем нараховано пеню у загальному розмірі 1839,07 грн, у тому числі:

- на суму боргу 40362,24 грн за період з 16.10.2019 по 13.11.2019 у розмірі 1014,03 грн.

- на суму боргу 5393,86 грн за період з 01.06.2019 по 13.11.2019 у розмірі 825,04 грн.

Відповідно до п.7.8 договору поставки № 150319-1429 від 15.03.2019 в разі прострочення покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 5 днів, покупець сплачує додатково штраф у розмірі 30% від суми несвоєчасно сплаченого товару.

На підставі зазначених умов договору, враховуючи, що період прострочення виконання зобов`язань у сумі 40362,24 грн. та 5393,86 грн триває більше ніж 5 днів, позивачем визначено відповідачу до сплати штраф у загальній сумі 13726,82 грн.

Обґрунтовані розрахунки додані позивачем до матеріалів справи (а.с.7-12).

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідач не скористався своїм правом спростувати наведені обставини справи та не надав суду належні та допустимі докази виконання взятих на себе зобов`язань за договором поставки №150319-1429 від 15.03.2019р.

За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1921,0грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 86, 123, 129, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Овен" (56455, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Володимирівка, код ЄДРПОУ 30646244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас , (юридична адреса: 08162, Київська обл., Києво - Святошинський р-н, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 4-В, ЄДРПОУ 30048570, свідоцтво ПДВ 100319952 , ІПН 300485705168) заборгованість в загальній сумі 64039,22 грн, у тому числі: сума неоплаченого товару 45756,10 грн, суму 48% річних - 2716,78 грн, суму пені - 1839,07 грн, суму штрафу - 13726,82 грн, суму втрат від інфляції - 0,45 грн та 1921,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

У зв`язку з введенням карантинних обмежень та з підстав перебування головуючого у період з 17.03.2020 по 27.03.2020 у відпустці повний текст рішення складено та підписано: 30 березня 2020 року.

Суддя О.В. Ткаченко