Ухвала

від 27.03.2020 по справі 923/109/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

27 березня 2020 року м.Херсон Справа № 923/109/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Кудак М.І., розглянувши справу за позовом: Заступника прокурора Херсонської області (73000, м.Херсон, вул. Михайлівська,33) в інтересах держави в особі: Першопокровської сільської ради Нижньосірогозького району (74712, Херсонська область, с.Першопокровка, Нижньосірогозького району, вул.Миру 1, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 26432748

до Відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОШТА-МАРКЕТ" (03056, м. Київ, вул.Виборзька, 38/19, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 38639454)

про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення ділянки

без участі представників сторін

в с т а н о в и в:

Заступник прокурора Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Першопокровської сільської ради Нижньосірогозького району до відповідача ТОВ "ПОШТА-МАРКЕТ", в якому просить суд прийняти рішення, яким:

- Розірвати договір оренди земельної ділянки, розташованої на території с. Першопокровка Нижньосірогозького району площею 14га (кадастровий номер 6523884000:01:001:0032) , укладений 26.06.2018 Першопокровською сільською радою Нижньосірогозького району (код ЄДРПОУ 26432748, Херсонська область, с.Першопокровка, Нижньосірогозького району, вул. Миру, 1) з ТОВ ПОШТА-МАРКЕТ (код ЄДРПОУ 38639454, м. Київ, вул. Виборзька, 38/19) зареєстрований 16.07.2018.

- Зобов`язати ТОВ ПОШТА-МАРКЕТ (код ЄДРПОУ 38639454, м. Київ, вул. Виборзька, 38/19) повернути Першопокровській сільській раді Нижньосірогозького району (код ЄДРПОУ 26432748, Херсонська область, с. Першопокровка, Нижньосірогозького району, вул.Миру, 1) земельну ділянку площею 14га (кадастровий номер 6523884000:01:001:0032) та вартістю 4 841 174,64 (чотири мільйони вісімсот сорок одна тисяча сто сімдесят чотири) гривень 64 коп., яка розташована на території с.Першопокровка, Нижньосірогозького району.

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача умов укладеного сторонами договору оренди землі від 26.06.2018р., несплати орендної плати протягом 2018 - 2019р.р., позивач вказує, що земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується, будівельні роботи по розміщенню енергогенеруючих споруд не проводяться. Внаслідок несплати орендної плати бюджетом Першопокровської сільської ради недоотримано коштів у розмірі понад 171 тис. грн..

Ухвалою від 03.02.2020р. суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження, призначив розгляд справи у підготовчому провадженні на 14.02.2020, викликав представників прокурора, позивача та відповідача.

14.02.2020 прокурор подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, повідомивши, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно площа земельної ділянки з кадастровим номером 6523884000:01:001:0032 складає 14,6 га. Ураховуючи викладене, керуючись ст. 42 ГПК України, прокурор уточнює зміст позовних вимог та просить:

1. Розірвати договір оренди земельної ділянки, розташованої на території с. Першопокровка Нижньосірогозького району площею 14,6 га (кадастровий номер 6523884000:01:001:0032), укладений 26.06.2018 Першопокровською сільською радою Нижньосірогозького району (код ЄДРПОУ 26432748, Херсонська область, с.Першопокровка, Нижньосірогозького району, вул. Миру, 1) з ТОВ ПОШТА-МАРКЕТ (код ЄДРПОУ 38639454, м. Київ, вул. Виборзька, 38/19) зареєстрований 16.07.2018.

2. Зобов`язати ТОВ ПОШТА-МАРКЕТ (код ЄДРПОУ 38639454, м.Київ, вул.Виборзька, 38/19) повернути Першопокровській сільській раді Нижньосірогозького району (код ЄДРПОУ 26432748, Херсонська область, с. Першопокровка, Нижньосірогозького району, вул. Миру,1) земельну ділянку площею 14,6 га (кадастровий номер 6523884000:01:001:0032) та вартістю 4 841 174,64 (чотири мільйони вісімсот сорок одна тисяча сто сімдесят чотири) гривень 64 коп., яка розташована на території с.Першопокровка Нижньосірогозького району.

В судове засідання 14.02.2020р. прибув представник прокурора та позивача, представник відповідача не прибув у судове засідання. У суду відсутні відомості про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Ухвалою від 14.02.2020 розгляд справи відкладено у підготовчому провадженні до 12.03.2020. Суд в ухвалі зазначає, що заяву про уточнення позовних вимог подано без додатків, зокрема, без доказів направлення даної заяви позивачу та відповідачу, у зв`язку з чим запропоновано прокурору надати докази направлення даної заяви учасникам справи.

В судове засідання 12.03.2020 з`явились представник прокурора та представник позивача. Представник відповідача не прибув. Ухвалою від 12.03.2020р. розгляд справи відкладено на 27.03.2020р. Оголошення про виклик відповідача та/або його засновника (керівника) розміщено на сайті судової влади.

Станом на 27.03.2020 відзив від відповідача на адресу суду не надходив.

Господарським судом доводиться до відома учасників провадження, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019р. справу № 912/2385/18 разом із касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019р. передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) прийнято до розгляду справу №912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019р.; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників.

Оскільки як у справі № 923/109/20, так і у справі № 912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду по справі №912/2385/18.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків суд про наявність підстав для зупинення провадження по справі № 923/109/20, виходячи з наступного.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018р. у справі №924/1256/17.

В даному випадку із позовом у справі №923/109/20 звернувся заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі позивача Першопокровської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської обласної в порядку ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст.4, 53,162 Господарського процесуального кодексу України, а також в порядку статей 13,15,24-25,32,34 Закону України Про оренду землі .

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави прокурор посилається на те, що використання відповідачем земельної ділянки без сплати орендної плати протягом 2018 - 2019років, не використання її за цільовим призначенням, внаслідок чого бюджет Першопокровської сільської ради недоотримує коштів у розмірі понад 171 тис. грн., що в свою чергу завдає шкоди державним інтересам, внаслідок чого звернення прокурора в інтересах держави в особі Першопокровської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської обласної до господарського суду з даним позовом відповідає функції представництва прокуратурою інтересів держави та направлено на їх захист.

Спір у справі № 923/109/20 пов`язаний з реалізацією прокурором повноважень відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, щодо представництва інтересів держави в особі позивача - Першопокровської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської обласної, яка не здійснює захист інтересів держави.

Як зазначалось, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019р.; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників.

Вказана ухвала мотивована тим, що за висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами ст.ст.19, 131-1 Конституції України, ст.ст. 53, 174 Господарського процесуального кодексу України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру", рішеннями Конституційного Суду України від 01.04.2008р. №4-рп/2008, від 20.12.2017р. №2-р/2017, від 05.06.2019р. №4-р(II)/2019, від 20.06.2019р. №6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду).

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018р. у справі №924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи №587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

На думку колегії суддів касаційного господарського суду, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру"), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань.

З огляду на наведене, Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором; відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеційська Комісія) у Доповіді "Верховенство права", схваленій на 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25 - 26 березня 2011 року, також зазначала, що однією зі складових принципу верховенства права є юридична визначеність, яка є істотно важливою для питання довіри до судової системи та верховенства права. У цій доповіді також вказано, що юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними (пункти 44, 46).

За таких обставин, суд зазначає, що під час розгляду цієї справи підлягають з`ясуванню питання щодо наявності підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, тобто ті питання, що передав для вирішення Верховний Суд у справі №912/2385/18, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Статтею 36 цього закону також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з п.1 ч.2 ст.45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

В силу норм ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З метою дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами, суд дійшов висновку про наявність підстав відповідно до п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України для зупинення провадження у справі №923/109/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18.

Оскільки як у справі № 923/109/20, так і у справі №912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, з метою дотримання єдності судової практики, а також враховуючи, що висновок, наданий Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18, може вплинути на оцінку правомірності звернення прокурора з позовом у цій справі, господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення за власною ініціативою провадження у справі №923/109/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Керуючись ст.ст. 119, п.7 ч.1 ст.228, ст.234, 235 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Зупинити провадження у справі № 923/109/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18.

2. Запропонувати учасникам справи при наявності подати до суду остаточне рішенння Великої Палаи Верховного Суду у справі № 912/2385/18 для поновлення провадження у справі.

Ухвала суду набрала законної сили з 27.03.2020р. і може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені ст.256 ГПК України.

Суддя Т.Г. Пінтеліна