Рішення

від 25.03.2020 по справі 160/876/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року Справа № 160/876/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю К-ЛОГІСТІК до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, про визнання протиправними дій та рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю К-ЛОГІСТІК (далі - ТОВ К-ЛОГІСТІК , позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2) щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2019 року з додатками до нього, поданого ТОВ К-ЛОГІСТІК 10.01.2020 року;

- визнання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2019 року з додатками до нього, таким, що поданий ТОВ К-ЛОГІСТІК у день його фактичного отримання ДПС України, а саме: 10.01.2020 року;

- визнання протиправними дій ДПС України щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2019 року з додатками до нього, поданого ТОВ К-ЛОГІСТІК 14.01.2020 року;

- визнання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2019 року з додатками до нього, таким, що поданий ТОВ К-ЛОГІСТІК у день його фактичного отримання ДПС України, а саме: 14.01.2020 року;

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач-1) від 19.12.2019 року № 4866 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ К-ЛОГІСТІК .

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що ТОВ "К-ЛОГІСТІК" зареєстровано в ЄДР з 20.12.2016 року, що підтверджується випискою та є платником ПДВ, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з реєстру платників ПДВ.

Однак, ГУ ДПС у Дніпропетровській області 19.12.2019 року прийняло рішення №4866 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "К-ЛОГІСТІК" на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України. Обґрунтоване таке анулювання тим, що підприємство протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з ПДВ із показниками, які свідчать про відсутність постачания/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту за період із листопада 2018 року по жовтень 2019 року.

Не погодившись із зазначеними діями та рішеннями відповідачів, позивач звернувся з відповідним позовом до суду за захистом своїх прав свобод та інтересів.

Ухвалою від 27.01.2020 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Відповідачам запропоновано у разі невизнання адміністративного позову протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання (вручення) копії цієї ухвали, надати відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).

04.03.2020 р. відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на правомірність прийняття оскаржуваних рішень. Зазначає, що за даними інформаційних баз ДПС України, а саме: даних ІС "Податковий блок", ТОВ К-ЛОГІСТІК протягом 12 послідовних податкових періодів: з листопада 2018 року по жовтень 2019 подавало до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ, які свідчили про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з мотою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено Довідкою Лівобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області про подання/неподання ТОВ К-ЛОГІСТІК декларацій з податку на додану вартість від 06.12.2019 р. № 14724.

Відповідач-1 вказує, що оскільки реєстрація платника ПДВ ТОВ К-ЛОГІСТІК анульована 19.12.2019, то податкову звітність з ПДВ у т.ч. уточнюючі розрахунки, останній до контролюючого органу подати не міг.

05.03.2020 р. відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на правомірність своїх дій та прийнятих рішень. Зазначає, що вимоги про визнання протиправними дій ДПС України щодо відмови в прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за лютий у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий та листопад 2019 року є передчасними, оскільки, підставою для неприйняття уточнюючих розрахунків ТОВ К-ЛОГІСТІК є рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Одночасно, відповідач-2 зазначив, що позивач не має підстав стверджувати, що, у разі скасування рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.12.2019 року № 4866 про анулювання платника податку на додану вартість ТОВ К-ЛОГІСТІК , уточнюючі розрахунки за лютий та листопад 2019 року контролюючим органом не будуть прийняті.

Враховуючи наведене, відповідач-2 просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

13.03.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, яка за своїм змістом підтверджує обгрунтування позову.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами документи, об`єктивно оцінивши наявні докази, при розгляді справи суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "К-ЛОГІСТІК" зареєстровано 20.12.2016 року та є платником ПДВ, індивідуальний податковий номер 410397308111, що підтверджується витягом з реєстру платників ПДВ.

19.12.2019 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняло рішення № 4866 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "К-ЛОГІСТІК" на підставі підпункту г пункту 184.1.статті 184 ПК України. Обґрунтоване таке анулювання тим, що підприємство протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з ПДВ із показниками, які свідчать про відсутність постачания/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту за період із листопада 2018 року по жовтень 2019 року.

Податковим органом не враховано наявність у підприємства податкового кредиту з ПДВ в сумі 2,00 грн. на підставі податкової накладної № 108824 від 08.02.2019р., зареєстрованої 26.02.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В лютому 2019 року ТОВ "К-ЛОГІСТІК" придбало у ТОВ "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ КЛЮЧІВ "УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 36865753) послуги з обробки даних та формування кваліфікованого сертифікату відкритого ключа вартістю 12,00 грн, в т.ч. ПДВ 2,00 грн. На підтвердження зазначеної операції позивачем надано акт надання послуг № МСВ-41039736 від 08.02.2019р.

Оплата проведена 08.02.2019р., що підтверджується банківською випискою.

За результатом цієї господарської операції постачальником складено та зареєстровано вказану податкову накладну, що підтверджується витягом з ЄРПН від 09.01.2020р № 43530.

Проте, позивачем помилково не відображено в декларації з ПДВ за лютий 2019р. вказану суму податкового кредиту з ПДВ.

З метою виправлення вказаної помилки, в січні 2020 р. позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2019 року з додатками до нього із уточненням показників податкового кредиту за операціями з придбання з ПДВ активів з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які оподатковуються за основною ставкою ПДВ. Однак, електронною квитанцією № 1 від 10.10.2020 року позивача повідомлено, що документ не прийнято, оскільки виявлені помилки: Документ не може бути прийнятий - порушено вимоги п. 48.4. ст.48 Податкового кодексу України, а саме: ІПН 410397308111 не був платником ПДВ на дату подання звіту (10.01.2020). Дата анулювання реєстрації платника ПДВ: 19.12.2019р. .

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно із пп. 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/ або сплаченого податку.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (пункти 48.1, 48.2 статті 48 ПК України).

Як визначено п.48.3 ст.48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або і ні пі відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків: підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно п.48.4 ст.48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває па обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як встановлено п. 49.10 ст.49 ПК України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо), забороняється.

Відповідно до п. 49.11 статті 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Отже, єдиною підставою для неприйняття декларації (в тому числі уточнювальної) є її невідповідність вимогам ст.48 ПК України, в разі неприйняття податкової декларації контролюючий орган зобов`язаний надати платнику письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (пп.49.9.1 п.49.9 ст.49 ПКУ);

- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею сі рок (пп.49.9.2 п.49.9 ст.49 ПКУ).

Зміст наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що одержавши від платника податків податкову звітність, контролюючий орган зобов`язаний перевірити наявність у ній реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, та прийняти одне з двох рішень: або прийняти податкову звітність, або відмовити у її прийнятті, одночасно повідомивши платника податків про причини відмови.

За результатом подання позивачем засобами електронного зв`язку в електронній формі уточнюючого розрахунку з ПДВ за період лютий 2019 року відповідачами не було прийнято у відношенні позивача письмового рішення (повідомлення) про неприйняття його розрахунку, натомість позивачу надіслано лише квитанцію про неприйняття документу, що не відповідає приписам статей 48-49 ПК України.

Вказані правові висновки викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.02.2017 року у справі № 804/6903/15 (Реєстраційний № рішення 64624775).

При цьому, п. 50.1 ст. 50 ПК України визначено, право платника податків вносити зміни до податкової звітності у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею).

Поданий позивачем уточнюючий розрахунок за лютий 2019 року містить всі необхідні реквізити (в т.ч. дані про індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) та позначки визначені податковим законодавством, підставою для його неприйняття слугувала лише відсутність реєстрації ТОВ К-ЛОГІСТІК як платника ПДВ станом на час його подання, а саме 10.01.2020 року.

Відмова в прийнятті цього уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітній (податковий) період лютий 2019 року є такими, що спрямована на порушення прав та охоронюваних інтересів позивача, оскільки ст. 48 ПК України, якою встановлено вичерпний перелік підстав, за яких податкова декларація не вважається податковою звітністю, не передбачено такої підстави як анулювання реєстрації платника податку.

Крім того, в даному випадку позивачем подано уточнюючий розрахунок з ПДВ. який стосувався минулого податкового періоду, а саме лютий 2019 року, в якому позивач мав статус платника ПДВ. йому було присвоєно індивідуальний податковий номер 410397308111, та податкова звітність за який була прийнята відповідачами, що підтверджується доданою копією декларації за лютий 2019р. та квитанції про її прийняття.

При цьому, ст.49 ПК України не містить норму про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість в разі анулювання реєстрації платником ПДВ.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування викладених норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 810/1570/16.

Таким чином, ДПС України протиправно не прийнято вказаний уточнюючий розрахунок з посиланням на встановлення порушення вимог п. 48.4 ст.48 ПК України через відсутність реєстрації ТОВ К-ЛОПСТІК як платника ПДВ станом на час його подання, а саме 10.01.2020 року.

Щодо посилань відповідача-2 в квитанції № 1 на анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, як на підставу для відмови у прийнятті податкової звітності, необхідно врахувати, що пунктами 184.5-184.6 статті 184 ПК України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Зі змісту викладених положень чинного законодавства слідує, що ст. 184 ПК України встановлені підстави та порядок анулювання реєстрації платника податків платником ПДВ та пов`язані з цим правові наслідки у вигляді неможливості формування податкового кредиту за рахунок сплаченого у складі ціни товарів і послуг ПДВ.

Згідно з п.49.13 ст.49 ПК України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України.

Враховуючи правовий висновок Вищого адміністративного суду України, викладений в інформаційному листі від 15.06.2012 року № 1503/12/13-12 та з метою забезпечення повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, необхідно визнати уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2019 року таким, що поданий позивачем у день його фактичного отримання Державною податковою службою України, а саме. 10.01.2020 р.

Вказані вище обставини в сукупності дають підстави для висновку, що декларування відсутності податкових зобов`язань та/або податкового кредиту за лютий 2019 року ТОВ "К- ЛОГІСТІК" здійснювало помилково, оскільки факт наявності у підприємства в лютому 2019р. зареєстрованого податкового кредиту з ПДВ за результатом вчинення оподатковуваної господарської операції, підтверджено офіційними даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, пунктом 50.1 статті 50 ПК України визначено, право платника податків вносити зміни до податкової звітності у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею).

З огляду на те, що достовірно підтверджено факт отримання позивачем зареєстрованої податкової накладної за придбання ТМЦ у лютому 2019р., а строк давності, визначений статтею 102 ПК України, не сплив, що вказує на право позивача подати уточнюючий розрахунок допущення платником помилки при заповненні і подачі податкових декларацій не може бути підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

З метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "К- ЛОГІСТІК" № 4866 від 19.12.2019р. прийнято відповідачем-1 на підставі довідки Лівобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області про результати аналізу надання податкової звітності по ТОВ "К- ЛОГІСТІК" від 06.12.2019 № 1472404-36-52-30/41039736.

З огляду на викладене та враховуючи складення вказаної довідки 06.12.2019 року, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника від 19.12.2019р., останнім податковим послідовним місяцем, який повинен враховуватись при обчисленні дванадцятимісячного строку, за який подані декларації, в даному випадку слід вважати листопад 2019 року, граничний строк для подання звітності за який згідно підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України закінчувався 20.12.2019 року.

Вказані правові висновки викладено у постанові Верховного суду від 30.05.2019 року у справі № 826/11485/15.

Порушуючи вказані вимоги, відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення враховував декларації з ПДВ з листопада 2018 року по жовтень 2019 року, та прийняв оскаржуване рішення до закінчення строку звітування за останній податковий послідовний місяць.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Отже, позивачем підтверджено, що відповідач-2 протиправно не прийняв уточнюючий розрахунок з посиланням на встановлення порушення вимог п. 48.4 ст.48 ПК України через відсутність реєстрації ТОВ К-ЛОГІСТІК як платника ПДВ станом на час його подання, а саме: 14.01.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства України, що призвели до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст.77 КАС України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку, що доводи позивача, якими обґрунтовані позовні вимоги, підтверджуються матеріалами справи.

Тому, винесені відповідачами рішення є протиправними та не відповідають вимогам ч.2 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Таким чином, суд, вважає за необхідне задовольнити позовну заяву в повному обсязі та визнати протиправними дії, щодо відмови в прийнятті уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий та листопад 2019 року з додатками до них, поданих товариством з обмеженою відповідальністю К-ЛОГІСТІК та визнати уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий, листопад 2019 року з додатками до них, такими, що подані товариством з обмеженою відповідальністю К-ЛОГІСТІК у день їх фактичного отримання Державною податковою службою України.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про наступне.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 10' 510грн. 00коп., згідно платіжного доручення №44 від 15.01.2020 р., підлягає стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.134, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю К-ЛОГІСТІК до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та рішення, а також про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови в прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2019 року з додатками до нього, поданого товариством з обмеженою відповідальністю К-ЛОГІСТІК 10.01.2020 року.

Визнати уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2019 року з додатками до нього, таким, що поданий товариством з обмеженою відповідальністю К-ЛОГІСТІК у день його фактичного отримання Державною податковою службою України, а саме - 10.01.2020 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови в прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2019 року з додатками до нього, поданого товариством з обмеженою відповідальністю К-ЛОГІСТІК 14.01.2020 року.

Визнати уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2019 року з додатками до нього, таким, що поданий товариством з обмеженою відповідальністю К-ЛОГІСТІК у день його фактичного отримання Державною податковою службою України, а саме - 14.01.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.12.2019 року № 4866 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю К-ЛОГІСТІК .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «К-ЛОГІСТІК» (49023, м. Дніпро, вул. Ясельна, буд. 1, код ЄДРПОУ 41039736) судовий збір у розмірі 5255грн.00коп. (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять грн. 00коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «К-ЛОГІСТІК» (49023, м. Дніпро, вул. Ясельна, буд. 1, код ЄДРПОУ 41039736), код ЄДРПОУ 42456880) судовий збір у розмірі 5255грн.00коп. (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять грн. 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова