Постанова

від 08.10.2020 по справі 160/876/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/876/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року (суддя суду 1 інстанції Кадникова Г.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю К-ЛОГІСТІК до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю К-ЛОГІСТІК звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому просило

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2) щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2019 року з додатками до нього, поданого ТОВ К-ЛОГІСТІК 10.01.2020;

- визнати уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2019 року з додатками до нього, таким, що поданий ТОВ К-ЛОГІСТІК у день його фактичного отримання ДПС України, а саме: 10.01.2020;

- визнати протиправними дій ДПС України щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2019 року з додатками до нього, поданого ТОВ К-ЛОГІСТІК 14.01.2020;

- визнати уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2019 року з додатками до нього, таким, що поданий ТОВ К-ЛОГІСТІК у день його фактичного отримання ДПС України, а саме: 14.01.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач-1) від 19.12.2019 № 4866 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ К-ЛОГІСТІК .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що анулювання свідоцтва платника ПДВ здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а отже відмова у прийнятті уточнюючих розрахунків є вмотивованою та такою, що ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ТОВ "К-ЛОГІСТІК" зареєстровано 20.12.2016 та є платником ПДВ, індивідуальний податковий номер 410397308111, що підтверджується витягом з реєстру платників ПДВ.

19.12.2019 ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняло рішення № 4866 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "К-ЛОГІСТІК" на підставі підпункту г пункту 184.1.статті 184 ПК України. Обґрунтоване таке анулювання тим, що підприємство протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з ПДВ із показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту за період із листопада 2018 року по жовтень 2019 року.

Разом з тим, як підтверджено матеріалами справи, податковим органом не враховано наявність у підприємства податкового кредиту з ПДВ в сумі 2,00 грн. на підставі податкової накладної № 108824 від 08.02.2019, зареєстрованої 26.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В лютому 2019 року ТОВ "К-ЛОГІСТІК" придбало у ТОВ "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ КЛЮЧІВ "УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 36865753) послуги з обробки даних та формування кваліфікованого сертифікату відкритого ключа вартістю 12,00 грн, в т.ч. ПДВ 2,00 грн. На підтвердження зазначеної операції позивачем надано акт надання послуг № МСВ-41039736 від 08.02.2019 Оплата проведена 08.02.2019, що підтверджується банківською випискою. За результатом цієї господарської операції постачальником складено та зареєстровано вказану податкову накладну, що підтверджується витягом з ЄРПН від 09.01.2020 № 43530.

Позивачем помилково не відображено в декларації з ПДВ за лютий 2019 року вказану суму податкового кредиту з ПДВ.

З метою виправлення вказаної помилки, в січні 2020 року позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2019 року з додатками до нього із уточненням показників податкового кредиту за операціями з придбання з ПДВ активів з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які оподатковуються за основною ставкою ПДВ. Однак, електронною квитанцією № 1 від 10.10.2020 позивача повідомлено, що документ не прийнято, оскільки виявлені помилки: Документ не може бути прийнятий - порушено вимоги п. 48.4. ст.48 Податкового кодексу України, а саме: ІПН 410397308111 не був платником ПДВ на дату подання звіту (10.01.2020). Дата анулювання реєстрації платника ПДВ: 19.12.2019 .

Не погодившись з діями контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Дослідивши обставини по справ, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимога адміністративного позову, з огляду на наступне.

За визначенням, наведеним у пункті 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пунктів 48.1- 48.2 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Порядок подання податкової звітності до контролюючого органу визначається статтею 49 Податкового кодексу України (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання;

49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною;

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 статті 48 Податкового кодексу України передбачено, що в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Підпунктом 48.5.1 пункту 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Відповідно до п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Зміст наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що одержавши від платника податків податкову звітність, контролюючий орган зобов`язаний перевірити наявність у ній реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, та прийняти одне з двох рішень: або прийняти податкову звітність, або відмовити у її прийнятті, одночасно повідомивши платника податків про причини відмови.

Таким чином умовою, з якою чинне податкове законодавство пов`язує можливість прийняття або неприйняття податкової звітності, є наявність або відсутність у ній обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Перелік підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у прийнятті податкової декларації/уточнюючого розрахунку носить виключний характер та розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що стаття 49 Податкового кодексу України не містить норму про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість, з підстав порушення правил пункту 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України.

Отже, недодержання платником податків приписів пункту 49.4. статті 49 Податкового Кодексу України щодо подання податкової звітності з податку на додану вартість в електронній формі та надання такої звітності у паперовій формі, само по собі, не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, при умові наявності у поданих документах реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Поданий позивачем уточнюючий розрахунок за лютий 2019 року містить всі необхідні реквізити (в т.ч. дані про індивідуальний податковий номер 410397308111) та позначки визначені податковим законодавством, підставою для його неприйняття слугувала лише відсутність реєстрації ТОВ К-ЛОГІСТІК як платника ПДВ станом на час його подання, а саме 10.01.2020.

З огляду на не, що матеріалами справи підтверджується, та сторонами не заперечується факт отримання позивачем зареєстрованої податкової накладної за придбання ТМЦ у лютому 2019 року, а строк давності, визначений статтею 102 ПК України, не сплив, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо наявності у позивача права подати уточнюючий розрахунок. Допущені помилки при заповненні і подачі податкових декларацій не може бути підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

З метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації. Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "К-ЛОГІСТІК" № 4866 від 19.12.2019 прийнято ГУ ДПС на підставі довідки Лівобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області про результати аналізу надання податкової звітності по ТОВ "К- ЛОГІСТІК" від 06.12.2019 № 1472404-36-52-30/41039736.

З огляду на викладене та враховуючи складення вказаної довідки 06.12.2019, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника від 19.12.2019, останнім податковим послідовним місяцем, який повинен враховуватись при обчисленні дванадцятимісячного строку, за який подані декларації, в даному випадку слід вважати листопад 2019 року, граничний строк для подання звітності за який згідно підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України закінчувався 20.12.2019. Наведене свідчить про передчасність прийняття спірного рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено та досліджено обставини по справі, надано їм належну юридичну оцінку, та правильно застосовано норми матеріального з дотриманням процесуального права.

В межах доводів апеляційної скарги підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 р. у справі № 160/876/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров