Рішення

від 31.03.2020 по справі 420/429/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року м. Одеса Справа № 420/429/20

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Донський дворик до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дії та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Донський дворик (далі - ОСББ Донський дворик ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Одеській області) про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства позивачем оформлені актом перевірки від 05.12.2019 року №681-ДК/723/АП/09/01-19; визнання протиправним та скасування припису відповідача від 26.12.2019 року №681-ДК/0255Пр/03/01/-19.

Позивач обґрунтовує позов тим, що контролюючим органом порушено норми законодавства щодо підстав та порядку проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства 05.12.2019 року №681-ДК/723/АП/09/01-19 та акт обстеження земельної ділянки 29.11.2019 року №681-ДК/1082/АО/10/01-19, так як річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на 2019 рік, затверджений наказом Держгеокадастру від 20.11.2018 року, не містить ОСББ Донський дворик . Позивач наголошує, що ГУ Держгеокадастру в Одеській області повинно було дотримуватися вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , в порушення норм якого відповідачем не надсилалося повідомлення про проведення планового заходу контролю, не ознайомлено позивача з підставами проведення позапланового заходу та не вручено копію посвідчення (направлення) на перевірку. Крім того, акти та припис складені за формами, визначеними Наказами Держгеокадастру, які втратили чинність. Та зважаючи на те, що перевірку проведено з порушенням законодавства, то і припис від 26.12.2019 року №681-ДК/0255Пр/03/01/-19, прийнятий за результатами перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню. За таких обставин, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник ГУ Держгеокадастру в Одеській області надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що в даному випадку об`єктом перевірки є земельна ділянка, а не господарська діяльність підприємства, а тому відповідач діяв в межах та на підставі повноважень, наданих Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель , крім того, зазначив, що особливості і обмеження перевірок визначені в Законі України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не відносяться до перевірок земель Держгеокадастром та його територіальними органами. Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на 2019 рік відносно суб`єктів господарювання затверджений наказом №223 від 30.11.2018 року на підставі ст.5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , проте перелік об`єктів (земельних ділянок), щодо яких проводиться перевірка затверджується щоквартально у відповідності зі ст.9, 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель . Саме на виконання останнього закону на підставі наказу №681-ДК від 25.10.2019 року відповідачем проводилася перевірка дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:23:022:0016. Державним інспектором встановлено, що дана земельна ділянка належить позивачу та використовується не за цільовим призначенням, а тому відносно керівника ОСББ Донський дворик складно протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, а також на виконання покладених повноважень, державним інспектором видано припис №681-ДК/0255Пр/03/01/-19 від 26.12.2019 року, відповідно до бланку, затвердженого наказом Держгеокадастру №142 від 24.09.2018 року Про бланки Держгеокадастру у відповідності до Інструкції з діловодства у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженої наказом Держгеокадастру №123 від 03.08.2007 року. Відповідач також наголосив на тому, що посадові особи в межах своїх повноважень мають право, зокрема, складати акти перевірок, та оскаржуваний акт перевірки є документом в межах проведення перевірки вимог дотримання земельного законодавства, та не містить в собі ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Ухвалою суду від 27.01.2020 року позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконання наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області №681-ДК від 25.10.2019 року Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності , прийнятого відповідно до вимог Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , зокрема, на виконання п.1.5. Плану роботи Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Одеській області на IV квартал 2019 року, затвердженого наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області №382 від 10.10.2019 року (а.с.47-59), проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:23:022:0016, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дмитрія Донського, буд. 14, у термін з 25.10.2019 року до 24.12.2019 року (а.с.60-61).

29.11.2019 року державним інспектором проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:23:022:0016, загальна площа 0,0870 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дмитрія Донського, буд . 14 , та складено Акт обстеження земельної ділянки №681-ДК/1082/АО/10/01/-19 (а.с.9-11, 62-64). За результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що право приватної власності на неї належить ОСББ Донський дворик та що, на земельній ділянці розташовано чотириповерховий багатоквартирний будинок, дитячий майданчик. Ділянка огороджена парканом, який облаштований воротами та хвірткою. Також вказаним актом встановлено, що земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови; вид користування - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

За результатами перевірки державним інспектором складено акт перевірки №681-ДК/723/АП/09/01/-19 від 05.12.2019 року, яким встановлено нецільове використання позивачем земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:23:022:0016, загальна площа 0,0870 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дмитрія Донського, буд . 14 , оскільки на земельній ділянці розташовано чотириповерховий багатоквартирний будинок, проте відповідно до зареєстрованих містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки, намірами забудови є будівництво блокованих житлових будинків, зі знесенням існуючих на ділянці будівель (а.с.5-8, 65-68).

Водночас актом встановлено, що згідно з генеральним планом м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року №6489-VI дана земельна ділянка розташована на території одноквартирної (садибної та блокованої) житлової забудови та відповідно до Плану зонування території м. Одеси , затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 року №1316-VII, зазначена земельна ділянка розташована в межах зони садибної забудови Ж-1 з переважним видом використання - розміщення житлових будинків садибного типу, блокованих житлових будинків на дві сім`ї.

Копії вказаних актів 10.12.2019 року отримав керівник ОСББ Донський дворик ОСОБА_1., що вбачається з відміток на самих актах.

За вказаним фактом у відношенні керівника ОСББ Донський дворик ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №681-ДК/0339П/07/01/-19 від 10.12.2019 року та 18.12.2019 року за результатами розгляду справи винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №681-ДК/0314По/08/01/-19 за ст.53 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

26.12.2019 року державним інспектором ГУ Держгеокадастру в Одеській області винесено припис №681-ДК/0255Пр/03/01/-19 щодо усунення порушень земельного законодавства (а.с.14-15, 78-79).

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.187 ЗК України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно зі ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015р., Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до підп.25-1 п.4 вказаного Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення).

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333 (далі - Положення №333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за № 1391/29521.

Відповідно до п.1 Положення №333, ГУ Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19.06.2003 №963-IV (далі - Закон №963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Тобто, Закон №963-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який врегульовує, зокрема, покладену на Держгеокадастр функцію контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно до ст.4 Закону №963-IV об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно зі ст.5 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно із ст.6 Закону №963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Згідно зі ст.9 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України (ст.10 Закону №963-IV).

Відповідно до зазначених норм, контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів; законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

Позивач обґрунтовує протиправність дій відповідача з проведення перевірки оскільки Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року №312, а також Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб`єктами господарювання вимог земельного законодавства, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 року №132 втратили чинність, а тому в даному випадку відповідач повинен був дотримуватися положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 2 Закон №877-V (чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно - правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Тобто вказаним законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. До вказаного переліку не входять відносини, що виникають під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу №681-ДК від 25.10.2019 року Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:23:022:0016, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дмитрія Донського, буд. 14, тобто уповноваженою особою відповідача здійснена перевірка не суб`єкта господарювання - ОСББ Донський дворик , а об`єкта - земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:23:022:0016.

Відтак, об`єктом державного контролю є земельна ділянка, а тому застосуванню підлягають норми саме Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

З огляду на вищевикладене, та те, що норми Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання, суд вважає посилання позивача на необхідність застосування приписів вказаного вище Закону такими, що не відповідають фактичним обставинам та є безпідставним.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.01.2019 року по справі №823/1154/18, у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року по справі №806/1723/18, у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 року по справі №818/1512/17, у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 року по справі №724/1843/18.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 10.07.2018 року у справі №818/1511/18 та зазначає, що при наявності абсолютно протилежних правових позицій Верховного Суду, сформульованих у постановах, необхідно застосувати саме останню правову позицію.

Таким чином, суд доходить до висновку, що адміністративний позов у частині визнання протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства позивачем, оформлені актом перевірки від 05.12.2019 року №681-ДК/723/АП/09/01-19 не підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає, що твердження позивача про те, що акти обстеження земельних ділянок складені за формою, визначеною актом, який втратив чинність не відповідає дійсності, оскільки бланк акту обстеження земельної ділянки та бланк акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, на час проведення перевірки, затверджені Наказом Держгеокадастру від 27.12.2016 №353 "Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів територіальними органами Держгеокадастру". Бланк припису та аналогічні бланки актів також затверджені Наказом Держгеокадастру від 24.09.2018 року №142 "Про бланки Держгеокадастру", який був чинний на момент перевірки.

Форма акта, встановлена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №538 від 06.11.2018 року Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, та інших форм розпорядчих документів , яка на думку позивача повинна була використовуватися перевіряючими, на переконання суду підлягає застосуванню у випадку здійснення перевірки саме суб`єкта господарювання щодо додержання ним вимог законодавства у сфері використання та охорони земель відповідно до вимог Закону №963-IV та Закону №877-V, а не щодо об`єкта - земельної ділянки.

Суд додатково зазначає, що за своєю правовою природою акт перевірки є лише носієм доказової інформації про виявлені суб`єктом владних повноважень порушення вимог законодавства та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення. Висновки акту перевірки не змінюють стану суб`єктивних прав особи, не породжують у неї додаткового обов`язку та не можуть безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі.

Щодо вимоги визнати протиправним та скасувати припис ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 26.12.2019 року №681-ДК/0255Пр/03/01/-19, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки, встановлено порушення позивачем вимог ст.20 ЗК України, щодо нецільового використання земельної ділянки, зважаючи на те, що земельна ділянка розташована в межах зони садибної житлової забудови з видом цільового використання - розміщення житлових будинків садибного типу, блокованих житлових будинків на дві сім`ї (код 02.01 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548), а фактично використовується - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548).

Разом з тим, відповідачем не враховано, що відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки №230, затверджених 27.06.2012 року начальником Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради Базак М.К., гранично допустима висота будівель на вказаній земельній ділянці з вказаним цільовим призначенням - два чотирьохповерхових блокованих житлових будинки з підвалами під сходами (а.с.84-86). Вказані містобудівні умови і обмежень забудови земельної ділянки є чинними, зокрема зворотного матеріали справи не містять.

Тобто поверховість будинку після закінчення будівництва відповідає містобудівним умовам.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до ст.26 Закону №3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно з ч.1 ст.29 Закону №3038-VI, основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження крім іншого містять: назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; інформацію про замовника; відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (ч.5 ст.29 Закону №3038-VI).

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника (абз.1 ч.8 ст.29 Закону №3038-VI).

Відповідно до ст.10 Закону №963-IV, до повноважень державного інспектора віднесено, зокрема, надання обов`язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).

Відтак, припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а відтак, мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.

Разом з тим, спірний припис містить висновки про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства, однак, не містить визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання для усунення виявлених порушень.

З огляду на правову природу припису, такий породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, а відтак, наділений рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому "законність" припису передбачає його обґрунтованість.

У даній справі зміст спірного припису, який є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для позивача, полягає в тому, щоб усунути порушення земельного законодавства у 30 денний термін з дня отримання припису , встановлені уповноваженою особою. Додатково про обов`язковий характер даного припису свідчить застереження в ньому про те, що його невиконання є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначивши у приписі про необхідність усунути порушення вимог земельного законодавства відповідач не вказав, які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення встановлених перевіркою порушення вимог законодавства.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року по справі №806/1723/18.

Крім того, бланк припису, затверджений Наказом Держгеокадастру від 24.09.2018 року №142 "Про бланки Держгеокадастру" (чинний на момент здійснення перевірки), передбачає необхідність інспектором вказувати заходи, які необхідно здіи?снити для припинення порушення земельного законодавства, усунення и?ого наслідків, строк і?х виконання по кожному із заходів.

З аналізу змісту припису ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 26.12.2019 року №681-ДК/0255Пр/03/01/-19 як акта індивідуальної дії видно, що такий припис винесений з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим, а отже підлягає скасуванню.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем до суду надано квитанцію №ПН4826 від 20.01.2020 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4204,00 грн.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСББ Донський дворик , суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2102,00 грн. з ГУ Держгеокадастру в Одеській області.

Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Донський дворик до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.12.2019 року №681-ДК/0255Пр/03/01/-19.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 39765871) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Донський дворик (65049, м. Одеса, вул. Д.Донського, буд.14, код ЄДРПОУ 39282126) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. сплачені за квитанцією №ПН4826 від 20.01.2020 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 та з урахуванням п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іванов Е.А.

.