Постанова

від 16.07.2020 по справі 420/429/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/429/20

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

31.03.2020 року;

Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Танасогло Т.М.

За участю: секретаря - Іщенка В.О.

представника апелянта - Карапиш К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року по справі за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донський дворик" до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донський дворик" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, оформлені актом перевірки від 05.12.2019 року №681-ДК/723/АП/09/01-19; визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.12.2019 року №681-ДК/0255Пр/03/01/-19.

В обґрунтування позову зазначено, що перевірка з питань дотримання земельного законодавства, використання та охороною земель проведена з порушення правил Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", у тому числі контролюючим органом не було включено позивача у затверджений річний план перевірок, позивача не було повідомлено у визначений термін про проведення перевірки, а також позивачу не було доведено у встановленому порядку підстави перевірки, копію відповідного посвідчення (направлення) на перевірку не вручено, матеріали результатів перевірки та обстеження земельної ділянки не були складені згідно чинних нормативно-правових актів. Зазначені обставини у сукупності свідчать про те, що дії відповідача суперечать вимогам чинного законодавства, а складений на підставі неправомірних дій контролюючого органу припис про усунення виявлених порушень має бути скасований.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував припис Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.12.2019 року №681-ДК/0255Пр/03/01/-19. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 року №963-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює, зокрема, покладену на Держгеокадастр функцію контролю за використанням та охороною земель і з огляду на його положення з урахуванням приписів Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів, на вчинення яких уповноважено державних інспекторів, а контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів.

З огляду на те, що на спірні правовідносини не поширюються правила Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", матеріали перевірки складено відповідно до Наказу Держгеокадастру "Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів територіальними органами Держгеокадастру" від 27.12.2016 року №353, наказу Держгеокадастру від 24.09.2018 року №142 "Про бланки Держгеокадастру" і акт перевірки є лише носієм доказової інформації про виявлені суб`єктом владних повноважень порушення вимог законодавства, його висновки не змінюють стану суб`єктивних прав особи, не породжують для неї додаткового обов`язку та не можуть безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову щодо протиправності дій відповідача під час проведення перевірки та відсутність обставин для задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з цим, оскільки тип об`єкту відповідає містобудівній документації щодо його розміщення, спірний припис не містить визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання для усунення виявлених порушень, тобто не у відповідності до Наказу Держгеокадастру "Про бланки Держгеокадастру" від 24.09.2018 року №142, і є неконкретизованим, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення суб`єкта владних повноважень не може відповідати критерію обґрунтованості і правомірності, що є безумовною підставою для його скасування.

В апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тим обставинам, що нецільове використання позивачем земельної ділянки підтверджується Генеральним планом м. Одеси, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року №6498-VI, Планом зонування території м. Одеси (зонінгу), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 року №1315-VI. Таким чином, земельна ділянка за кодом 02.01 "розміщення житлових будинків садибного типу, блокованих житлових будинків на дві родини" фактично використовується за кодом 02.03 "для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку", що безумовно свідчить про порушення позивачем приписів ст. 20 Земельного кодексу України. Разом з цим, апелянт вказує, що судом першої інстанції допущено правову помилку, застосувавши до спірних правовідносин положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та зроблено неправильний висновок про те, що чинні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки можуть впливати на дотримання цільового використання земельної ділянки. Водночас, правила ст. 20 Земельного кодексу України передбачають конкретні варіанти дій під час усунення порушень вимог земельного законодавства, а тому посилання у приписі на вказану норму закону дає позивачу достатні та конкретизовані способи їх усунення. Зазначені обставини у сукупності свідчать про законність рішення відповідача, а тому у суду першої інстанції не виникло правових підстав для задоволення адміністративного позову.

У відзиві на апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донський дворик" посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у м. Одесі Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Одеській області проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:23:022:0016, загальною площею 0,0870 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Одеса, вул. Дмитрія Донського, буд. 14, та належить на праві приватної власності Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Донський дворик".

За результатом обстеження складено акт №681-ДК/1082/АО/10/01/-19.

Під час обстеження встановлено, що на земельній ділянці розташовано чотириповерховий багатоквартирний будинок, дитячий майданчик. Ділянка огороджена парканом, який облаштований воротами та хвірткою. Земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови; вид користування - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Також, 05.12.2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у м. Одесі Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Одеській області, на виконання Плану роботи Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Одеській області на IV квартал 2019 року, затвердженого наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області №382 від 10.10.2019 року, та наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області "Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності" від 25.10.2019 року №681-ДК, проведено перевірку за дотриманням вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:23:022:0016, загальна площа 0,0870 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дмитрія Донського, буд. 14, за результатом якої складено акт №681-ДК/723/АП/09/01/-19.

Під час перевірки встановлено, що право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 5110136900:23:022:0016, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дмитрія Донського, 14, площею 0,0870 га, зареєстровано за Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донський дворик".

Вказані дані відповідають відомостям Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно яких наведена земельна ділянка відноситься до категорії: землі житлової та громадської забудови; вид використання: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Разом з цим, під час перевірки враховано, що згідно з Генерального плану м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року №6489-VI, земельна ділянка з кадастровим номером: 5110136900:23:022:0016 за адресою: АДРЕСА_2 Одеса АДРЕСА_3 , площею 0,0870 га, розташована на території одноквартирної (садибної та блокованої) житлової забудови.

Відповідно до Плану зонування території м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 року №1316-VII, зазначена земельна ділянка розташована в межах зони садибної забудови Ж-1 з переважним видом використання - розміщення житлових будинків садибного типу, блокованих житлових будинків на дві сім`ї.

Також, під час перевірки враховано дані попереднього обстеження земельної ділянки.

З урахуванням встановлених обставин державний інспектор дійшов висновку про нецільове використання Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Донський дворик" земельної ділянки площею 0,0870 га, яка розташована за адресою: вул. Дмитрія Донського, 14, кадастровий номер 5110136900:23:022:0016, та порушення ст. 20 Земельного кодексу України.

За вказаних обставин державний інспектор вбачав в діях керівника ОСББ "Донський дворик" ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, та порушення п. "г" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, про що оформлено протокол від 10.12.2019 року №681-ДК/0339П/07/01/-19 та 18.12.2019 року винесено постанову №681-ДК/0314По/08/01/-19 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 425 грн.

Разом з цим, розглянувши матеріали перевірки державним інспектором 26.12.2019 року внесено позивачу припис від 26.12.2019 року №681-ДК/0255Пр/03/01/-19 із вимогою усунути у 30-денний термін порушення земельного законодавства.

Не погоджуючись, зокрема, із рішенням відповідача, посилаючись на його необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно із ст. 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Вказані положення земельного законодавства кореспондуються із приписами Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 №963-IV, який визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 19.06.2003 №963-IV об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно із ст. 5 Закону України від 19.06.2003 №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Статтею 6 Закону України від 19.06.2003 №963-IV передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

За правилами ст. 9 Закону України від 19.06.2003 №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України (ст.10 Закону України від 19.06.2003 року №963-IV).

Таким чином, контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів; законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено вказаних посадових осіб, що у повній мірі відповідає завданням Держгеокадастру та його територіальним органам, наведеним у Положенні про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15.

Разом з цим, відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 3 вказаної статті Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться, зокрема, щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою.

За правилами п. "г" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Водночас, під час вирішення спору по суті, судом першої інстанції надано вірну правову оцінку обставинам справи та правильно враховано, за правилами ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, згідно матеріалів перевірки під час встановлення наявності в діях позивача порушень наведених правил земельного законодавства органом контролю враховано серед іншого відомості Генерального плану м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року №6489-VI, та Плану зонування території м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 року №1316-VII.

За даними вказаної містобудівної документації належна на праві приватної власності земельна ділянка розташована на території одноквартирної (садибної та блокованої) житлової забудови, в межах зони садибної забудови Ж-1 з переважним видом використання - розміщення житлових будинків садибного типу, блокованих житлових будинків на дві сім`ї.

При цьому, під час видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки №230, затверджених 27.06.2012 року Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, враховано цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); функціональне призначення земельної ділянки: територія індивідуальної житлової та садибної забудови; гранично допустиму висоту будівель: два чотирьохповерхових блокованих житлових будинків з підвалами під сходами.

Вказані містобудівні умови та обмеження розроблені з урахуванням наступної містобудівної документації: проект нового Генерального плану м. Одеси, техніко-економічні показники та принципові планувальні рішення, якого прийняті за основу рішенням міськвиконкому Одеської міської ради від 30.11.2007 року №1400, рішення Одеської міської ради "Про внесення змін в генеральний план м. Одеси в частині збереження територій індивідуального житлового і дачного фондів" від 16.05.1996 року №83-ХХІ.

Колегія суддів враховує, що відповідно до п. 1, 3, 4, 6, 7 ч. 1 ст. 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року №3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: прогнозування розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

За правилами ч.ч. 2, 8, 9 вказаної статті Закону генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.

Наведені положення Закону кореспондуються із приписами Державних будівельних норм 1-3-97, затверджених наказом Державного комітету Будівництва, архітектури та житлової політики України від 25.09.1997 року №164 (який діяв на момент забудови земельної ділянки).

Разом з цим, забудова земельної ділянки завершена у 2013 році, про що оформлено декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 14.02.2013 року №ОД1142130450294.

Наведені обставини показали, що під час перевірки правильності використання позивачем земельної ділянки державним інспектором застосовано містобудівну документацію, прийняту після оформлення намірів забудови земельної ділянки та звершення відповідних будівельних робіт.

Перевірку дотримання вимог земельного законодавства на момент ініціювання будівництва та відповідно використання у цих цілях земельної ділянки відповідачем не здійснено.

На думку колегії суддів, вказані обставини безумовно свідчать про недоведеність висновків відповідача про порушення позивачем вимог земельного законодавства, а відтак - про необґрунтованість його висновків щодо необхідності їх усунення, вимоги чого викладено в оскарженому приписів.

У тому числі, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оспорюваний припис не містить конкретних заходів, які необхідно здіи?снити для припинення порушення земельного законодавства, усунення и?ого наслідків.

З огляду на те, що не виконання законних вимог контролюючого органу є наслідком юридичної відповідальності особи, якої вони стосуються, і про ці застереження містяться у самому приписі, колегія суддів зазначає про необхідність дотримання суб`єктом владних повноважень щодо конкретизації своїх вимог.

Враховуючи викладене, оскільки висновки відповідача про нецільове використання позивачем земельної ділянки ґрунтуються на даних містобудівної документації, яка затверджена після забудови відповідної земельної ділянки, аналіз відповідних даних документації, яка була чинною на момент будівельних робіт, контролюючим органом не проведено, а вимоги відповідача у приписі не є такими, що направлені на дійсне усунення можливих порушень земельного законодавства, колегія суддів у повній мірі погоджується із висновком суду першої інстанції про невідповідність рішення суб`єкта владних повноважень критерію обґрунтованості і правомірності, що є безумовною підставою для його скасування.

Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані і відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 17.07.2020 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Т.М. Танасогло