Рішення

від 30.03.2020 по справі 420/649/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/649/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та неприйнятті рішення (наказу) за результатами розгляду клопотання та зобов`язання розглянути клопотання у виді наказу, яким надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області,-

І. Суть спору:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому просив:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в порушення строків встановлених ст.118 ч.7 ЗК України та не прийняття рішення (наказу) за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 30.07.2019 року.

2. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.07.2019 року із урахуванням висновків суду викладених в судовому рішенні та прийняти рішення з урахуванням вимог ст.118 ч.7 ЗК України та пункту 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333, у виді наказу, яким надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

3. Судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу по даній справі стягнути з відповідача на користь позивача.

ІІ. Аргументи сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

30.07.2019 р. позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу.

Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області було надано лист про надання відповіді від 29.08.2019 року № П-9398/0-5200/0/37-19, яким відмовлено від надання такої земельної ділянки.

Позивач вважає, що в даному листі не містилося категоричної відмови від надання земельної ділянки, а лише роз`яснювальна інформація загального характеру не підтримана жодними нормами чинного законодавства України.

У листі було вказано, що за результатами розгляду графічного матеріалу долученого до клопотання, а також згідно з наявною іноформацією у Головному управлінні встановлено, що дана земельна ділянка розташована на землях колективної власності. Таким чином було вказано, що Головне управління Держгеокадастру не розпоряджається даною земельною ділянкою.

30.07.2019 року представник позивача подав до Головного Управління Держгеокадастру у Одеській області запит про доступ до публічної інформації стосовно даної земельної ділянки. У відповідь на даний запит надійшов лист про надання інформації № ПІ-385/0-355/0/63-19 від 06.08.2019 року. В листі повідомлялось, що за інформацією Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, згідно з наявними у Відділі Книгами записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі станом на 31.12.2012 право власності (користування) на земельну ділянку, яка розташована за адресою: Одеська область. Овідіодольський район, Йосипівська сільська рада (за межами населеного пункту)за будь-якою фізичною чи юридичною особою не зареєстровано.

З рішеннями відповідача, наданого у листі № П-9398/0-5200/0/37-19, позивач не погоджується, оскільки воно не ґрунтується на вимогах закону. На законодавчому рівні закріплено підстави такої відмови вони є вичерпними і додаткового тлумачення не потребують. Окрім того, інформація надана в листі про надання інформації № П1-385/0-355/0/63-19 від 06.08.2019 року повністю спростовує інформацію та підстави відмови надані у листі про надання відповіді від 29.08.2019 року № П-9398/0-5200/0/37-19.

Позивач зазначає, що на кадастрові карті даній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер - 5123781600:01:001:0486.

31.10.2019 р. позивач звернувся до відповідача з окремим клопотанням про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2,0 га за к/н: - 5123781600:01:001:0486, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

Відповідач надав наказ від 03.12.2019 року № 15-9163/13-19-СГ, яким відмовлено від надання бажаної земельної ділянки. В даному наказі містилося зазначення кадастрового номеру земельної ділянки, в наданні якої відмовлено та вказано, що дозвіл вже надано іншій особі (без зазначення цієї особи).

06.11.2019 р. представник позивача подав до Відділу в Овідіопольському районі Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області запит про доступ до публічної інформації стосовно даної земельної ділянки.

Розглянувши запит про доступ до публічної інформації від 06.11.2019 щодо надання інформації про земельну ділянку за кадастровим номером: 5123781600:01:001:0486, Міськарайонне управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську ГУ Держгеокадастру в Одеській області надало лист про надання інформації №41/386-19 від 12.11.2019 року, в якому повідомило наступне. Дана земельна ділянка включену до переліку ділянок, право оренди на які передбачені для продажу на земельних торгах (аукціоні) у 2019 році. На підставі технічної документації із .землеустрою із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) державним кадастровим реєстратором Відділу в Овідіопольського району Міськрайонного управління проведена реєстрація земельної ділянки площею 11.3011 га. яка розташована на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області з цільовим призначенням: для ведення товарино сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5123781600:01:001:0486.

18.11.2019 р. представник позивача подав до Відділу в Овідіопольському районі Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області запит про доступ до публічної інформації стосовно даної земельної ділянки за к/н: 5123781600:01:001:0486., де просив: надати копію технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Овідіопольського району Одеської області, що стало підставою для реєстрації земельної ділянки за кадастровим номерам - 5123781600:01:001:0486 в кадастровій карті України; надати інформацію коли саме (дату) державним реєстратором Відділу в Овідіопольського району Одеської області було проведено реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером - 5123781600:01:001:0486 в кадастровій карті України; повідомити який реєстратор (ФІБ) проводив Державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером - 5123781600:01:001:0486.

У відповідь на даний запит надійшов лист про надання інформації №52/386-19 від 25.11.2019 року, в якому повідомлялось, що у зв`язку з тим, що вищезазначена документація із землеустрою до Місцевого Фонду документації із землеустрою, ведення якого здійснюється Відділом в Овідіопольського району Міськрайонного управління, на зберігання належним чином не надходила неможливо надати запитувану інформацію в Міськрайонному управлінні відсутнівідомості про оренду даної земельної ділянки.

Таким чином, на думку позивача оскільки клопотання було подано 30.07.2019 р., тому відповідач не мав права вносити дану земельну ділянку до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, чим в свою чергу відповідач здійснив грубе порушення земельного законодавства.

03 . 02.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд , прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

02 .0 3.2020 р. від представника відповідача надійшов відзив, в якому він у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що за результатами розгляду клопотання, Головним управлінням надана відповідь позивачу листом за вих. № П-9398/0-5200/0/37-19 від 29.08.2019 р., в якій зазначено, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач розташована на землях колективної власності.

Враховуючи викладене, Головне управління відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В подальшому позивач повторно звернувся на адресу Головного управління з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність, яка має кадастровий номер - 5123781600:01:001:0486, яка розташована на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту).

За результатами розгляду клопотання Головне управління, надало наказ позивачу від 03.12.2019р. про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, в якому зазначено, що на земельний масив в якому розташована бажана до відведення позивачем земельна ділянка, вже надано дозвіл іншій особі.

Крім того, Головне управління прийняло наказ Про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності від 07.02.2020 р. №15-1951/13-20- СГ, яким затвердило технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Овідіопольського району Одеської області загальною площею 37,9198 га, що складається в тому числі із земельної ділянки: кадастровий номер земельної ділянки: 5123781600:01:001:0486.

Враховуючи те, що Головним управлінням на земельний масив, в якому розташована бажана до відведення позивачем земельна ділянка, вже надано дозвіл іншій особі, позивачу надано обґрунтовану відмову від 03.12.2019 р. №15-9163/13-19-СГ у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Справу суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення частково, свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

ІІІ. Обставини, встановлені судом.

Так, суд встановив, що 30.07.2019 р. позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу.

Відповідач листом від 29.08.2019 року № П-9398/0-5200/0/37-19, відмовив позивачеві у наданні дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

У листі також зазначено, що за результатами розгляду графічного матеріалу долученого до клопотання, а також згідно з наявною інформацією у Головному управлінні встановлено, що дана земельна ділянка розташована на землях колективної власності. Таким чином, було вказано, що відповідач не розпоряджається даною земельною ділянкою.

30.07.2019 року представник позивача подав відповідачу запит про доступ до публічної інформації, стосовно зазначеної земельної ділянки.

У відповідь на даний запит надійшов лист про надання інформації № ПІ-385/0-355/0/63-19 від 06.08.2019 року. В листі повідомлялось, що за інформацією Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, згідно з наявних у Відділі Книгами записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі станом на 31.12.2012 право власності (користування) на земельну ділянку, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіодольський район, Йосипівська сільська рада (за межами населеного пункту)за будь-якою фізичною чи юридичною особою не зареєстровано.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку земельній ділянці, площею 11.2011 га , розташованій в Одеській області, Овідіопольському районі, Йосипівської сільської ради (за межами населеного пункту), цільове призначення 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва було присвоєно кадастровий номер - 5123781600:01:001:0486 (а.с.15).

31.10.2019 р. позивач звернувся до відповідача з окремим клопотанням про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2,0 га за к/н: - 5123781600:01:001:0486, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

Відповідач видав наказ від 03.12.2019 року № 15-9163/13-19-СГ, яким відмовив позивачеві у наданні бажаної земельної ділянки. В даному наказі міститься зазначення кадастрового номеру земельної ділянки 5123781600:01:001:0486, в наданні якої відмовлено та вказано, що дозвіл вже надано іншій особі.

Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача суд виходить з наступного.

IV Джерела права та висновки суду.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею врегульовано Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25.10.2001 року (далі - ЗК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства, садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, індивідуального дачного будівництва, індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або місцевої ради та необхідний перелік документів.

Згідно з частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Отже, відповідача наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Частиною 7 ст.118 ЗК України встановлено, що за результатами розгляду клопотання громадянам надається дозвіл на розроблення проекту землеустрою або відмова в його наданні. Підставою відмови є невідповідність місця розташування місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29 вересня 2016 року (далі - Положення № 333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за № 1391/29521.

Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Отже, за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. Тобто рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, відповідаючи на клопотання позивача від 30.07.2019р., листом "Про надання відповіді", а не приймаючи відповідного наказу - діяло не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Оскільки лист відповідача з відмовою у задоволенні вимог позивача не є рішенням організаційно- розпорядчого характеру по суті заяви.

Отже суд робить висновок, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в порушення строків встановлених ст.118 ч.7 ЗК України та не прийняття рішення (наказу) за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 30.07.2019 року належить до задоволення.

Разом з тим заявляючи позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.07.2019 року із урахуванням висновків суду викладених в судовому рішенні та прийняти рішення з урахуванням вимог ст.118 ч.7 ЗК України та пункту 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333, у виді наказу, яким надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, суд вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту.

28.01.2020р. позивач повторно звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За результатами розгляду даного клопотання відповідач видав наказ від 03.12.2019р. №15-9163/13-19, яким позивачеві відмовив у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір 2, 00 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства . Підставами прийняття такого рішення є те, що відповідач вже надав дозвіл іншій особі на земельний масив, в якому розташована бажана до відведення земельна ділянка (а.с.29).

На даний час цей наказ є чинним, в судовому порядку протиправним не визнавався та не скасовувався.

Таким чином, суд робить висновок, що зазначені позовні вимоги не належать до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відповідно до статті 1 якого адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Згідно з статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із системного аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Поняття "витрати на правову допомогу" у даному контексті - це витрати, пов`язані з розглядом справи, тобто кількість годин, проведених у судових засіданнях та інші витрати, пов`язані з розглядом справи в суді.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що компенсація судових витрат здійснюється саме за участь особи, яка надавала правову допомогу, та є фахівцем у галузі права, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій, поза судовим засіданням, та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

В свою чергу, документами, які підтверджують витрати на правничу допомогу є: договір про надання правової допомоги, в якому повинно бути обов`язково зазначено, в якій справі здійснюється представництво прав та інтересів, розмір гонорару, та порядок його оплати. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Довіреність (ордер). Документ, що свідчить про оплату послуг (платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер). Факт здійснення оплати підтверджує призначення платежу, щоб можливо було визначити, що дані витрати відносяться саме до конкретного договору та справи, а не до будь-якої іншої.

При цьому, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зокрема, як встановлено судом, Ковальчук Олег Миколайович має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.06.2012р. №2228.

Відповідно до наявного у матеріалах справи опису юридичних послуг, наданих адвокатом Ковальчуком Олегом Миколайовичем клієнту ОСОБА_1 від 28.01.2020р., на виконання п.3 Договору про надання правової допомоги №1/23 від 26.07.2019р., між адвокатом та особою, яка звернулась за правовою допомогою, погоджено наступний розрахунок вартості послуг адвоката: зустріч та усна консультація з клієнтом - 500грн. одна година; складання та підготовка клопотання, запиту до ГУ Держгеокадастру в Одеській області - 800грн. одна година; написання позовної заяви про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зобов`язання вчинити певні дії - 4500грн. одна година; написання одного клопотання/заяви до суду та інших процесуальних документів - 800грн. одна година; участь адвоката у судових засіданнях в Одеському окружному адміністративному суді - 1500грн. одна година; написання відповіді на відзив - 1500грн. одна година.

Згідно з Актом прийому-передачі юридичних послуг від 11.03.2020р., на виконання п.3 Договорів про надання правової допомоги від 26.07.2019р. №/23, між адвокатом та особою, яка звернулась за правовою допомогою, погоджено наступний розрахунок вартості послуг адвоката: зустріч та усна консультація з клієнтом - 500грн.; складання та підготовка клопотання, запиту до ГУ Держгеокадастру в Одеській області - 2400грн.; написання позовної заяви про визнання протиправною відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зобов`язання вчинити певні дії - 4500грн.; написання одного клопотання/заяви до суду та інших процесуальних документів - 1600 грн.; написання відповіді на відзив - 1500 грн. Загальна вартість 10500грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, враховуючи обґрунтованість пропорційності розміру витрат до предмету спору, значення справи для сторін, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 77, 90, 255, 264 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в порушення строків встановлених ст.118 ч.7 ЗК України та не прийняття рішення (наказу) за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 30.07.2019 року.

3. У решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок),80 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000(п`ять тисяч),00 грн.

6. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

7. Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області адреса: вул. Канатна,83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 39765871.

Суддя: О.Я. Бойко

.