Рішення

від 31.03.2020 по справі 826/7796/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 березня 2020 року справа №826/7796/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомДержавної екологічної інспекції у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Кулінарна" протимчасову заборону діяльності В С Т А Н О В И В:

Державна екологічна інспекція у місті Києві (далі по тексту - позивач), звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика кулінарна" (далі по тексту - відповідач), в якому просить тимчасово заборонити відповідачу діяльність з експлуатації стаціонарних джерел викидів без дозвільного документу дозволу на викиди забруднюючих речовин, до виконання вимог розпорядчих документів Державної екологічної інспекції у місті Києві №08/34п від 23 березня 2018 року та припису №05/258п від 22 грудня 2017 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач здійснює свою господарську діяльність з порушенням вимог природоохоронного законодавства та з ігноруванням виконання розпорядчих документів органі державного нагляду (контролю) без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тобто з порушенням вимог статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Позивач вважає, що подальша діяльність підприємства із виявленими порушеннями створює загрозу життю та здоров`ю людей, навколишньому природному середовищу, тому роботу підприємства потрібно тимчасово заборонити (зупинити) до виконання вимог припису державної екологічної інспекції №08/34п від 23 березня 2018 року та припису №05/258 від 22 грудня 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №826/7796/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав до суду заперечення проти позову, в якому зазначив про відсутність підстав для зупинення роботи підприємства, оскільки вимоги позивача, викладені у приписах усунуті підприємством в повній мірі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

У період з 18 грудня 2017 року по 22 грудня 2017 року на підставі направлення від 14 грудня 2017 року №479 посадовими особами позивача проведено позапланову перевірку державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання - відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено акт №05/449а від 22 грудня 2017 року.

За результатами перевірки винесено припис №05/258 від 22 грудня 2017 року про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства до 23 лютого 2018 року, а саме:

у відповідності до вимог абзацу п`ятого частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" провести інвентаризацію джерел викидів, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Копії надати до державної екологічної інспекції у місті Києві до 23 березня 2018 року;

у відповідності до вимог статті 51 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" обладнати стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря спорудами, устаткуванням та пристроями для очищення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Державною екологічною інспекцією у місті Києві у період з 14 березня 2018 року по 23 березня 2018 року проведено планову перевірку відповідача та встановлено, що суб`єктом господарювання не виконано приписи від №05/258 від 22 грудня 2017 року та продовжується порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме:

у порушення вимог частин п`ятої, шостої статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 року № 2707 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

у порушення вимог абзацу третього частини першої статті 10 "Про охорону атмосферного повітря" заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин не вживаються;

у порушення вимог абзацу п`ятого частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, не здійснюється;

у порушення вимог абзацу шостий частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру не розроблені;

у порушення вимог абзацу шостого частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" заходи для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря не вживаються;

у порушення вимог абзацу сьомого частини першої статті 10, статті 29 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" виробничий контроль за охороною атмосферного повітря в процесі господарської та іншої діяльності здійснюється інструментально-лабораторними вимірюваннями параметрів викидів забруднюючих речовин: стаціонарних джерел, ефективності роботи газоочисних установок, пересувних джерел не здійснюється;

у порушення вимог абзацу десятого частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" контроль за експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин не здійснюється;

у порушення вимог абзацу десятого частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" оснащення споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, не здійснюється;

у порушення вимог абзацу сьомого підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу II Правил технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 06 лютого 2009 року № 52 (далі також - Правила №52) не ведеться журнал обліку робочого часу установок очистки газу;

у порушення вимог підпункту 2.2.4 пункту 2.2 розділу II Правил №52 не проводиться технічне навчання і перевірка знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу: інженерно- технічного персоналу не менше одного разу на три роки, обслуговуючого персоналу, залученого до експлуатації установок очистки газу, не менше одного разу на рік;

у порушення вимог підпункту 2.2.3 пункту 2.2 розділу II Правил №52 не розроблено і затверджено інструкцію з експлуатації установок очистки газу відповідно до умов їх роботи;

у порушення вимог підпункту 2.2.5 пункту 2.2 розділу II Правил №52 не розроблено паспорт на кожну установку очистки газу;

у порушення вимог підпункту 2.2.10 пункту 2.2 розділу II Правил №52 не складаються акти перевірок технічного стану установок очистки газу на джерелі викиду (утворення);

у порушення вимог частини перша статті 31 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; пункту 1 Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1655 від 13 грудня 2001 року на державний облік об`єкт, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, не взято;

у порушення вимог пункту "м" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи" № 187/98 від 05 березня 1998 року не забезпечує професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;

у порушення вимог пункт "и" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи" не здійснюється контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів.

За результатами проведеної перевірки позивач виніс припис №08/34 п від 23 березня 2018 року, яким приписав відповідачу на підставі вимог:

частини п`ятої, шостої статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" отримати та представити дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до Державної екологічної інспекції у м. Києві;

абзацу третього частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" вжити заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин;

абзацу п`ятого частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснити контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

абзацу шостого частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" розробити спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

абзацу шостого частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" вжити заходи для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

абзацу сьомого частини першої статті 10, статті 29 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснити виробничий контроль за охороною атмосферного повітря в процесі господарської та іншої діяльності здійснюється інструментально- лабораторними вимірюваннями параметрів викидів забруднюючих речовин: стаціонарних джерел, ефективності роботи газоочисних установок, пересувних джерел;

абзацу десятого частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснити контроль за експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин;

абзацу десятого частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснити оснащення споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення;

абзацу сьомого підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу IІ Правил №52 вести журнал обліку робочого часу установок очистки газу;

підпункту 2.2.4 пункту 2.2 розділу II Правил №52 проводити технічне навчання і перевірка знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу: інженерно-технічного персоналу не менше одного разу на три роки, обслуговуючого персоналу, залученого до експлуатації установок очистки газу, не менше одного разу на рік;

підпункту 2.2.3 пункту 2.2 розділу IІ Правил №52 розробити і затвердити інструкцію з експлуатації установок очистки газу відповідно до умов їх роботи;

підпункту 2.2.5 пункту 2.2 розділу II Правил № 52 розробити паспорт на кожну установку очистки газу;

підпункту 2.2.10 пункту 2.2 розділу II Правил №52 складати акти перевірок технічного стану установок очистки газу на джерелі викиду (утворення);

частини першої статті 31 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; пункту 1 Порядку № 1655 поставити на державний облік об`єкт, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря;

пункту "и" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи" здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів;

пункту "м" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи" забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.

Однак, незважаючи на вищевикладене, відповідач вищевказані порушення не усунув, що зумовило звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до пунктів "а", "е" частини першої статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства в тому числі, про охорону атмосферного повітря; надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з підпунктом "г" підпункту "2" пункту 4 вищевказаного Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо:

- виконання загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм;

- наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин;

- забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів забруднюючих речовин;

- додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря;

- додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання;

- порядку провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях;

-надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

Згідно з пунктом 7 згаданого Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок. Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об`єктів.

Статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, частиною п`ятою 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Таким чином, виходячи із наведених норм чинного законодавства України, обов`язковою умовою для викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря є наявність спеціального дозволу.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Правові, організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з абзацом третім пунктом 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставою для здійснення позапланового заходу є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Згідно з пунктом 5 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію у місті Києві, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28 вересня 2017 року №652, Інспекція звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відтак, до повноважень позивача належить звернення до суду з адміністративним позовом щодо зупинення діяльності відповідного суб`єкта господарювання у разі здійснення ним викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на це.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об`єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання припису №08/34 п від 23 березня 2018 року позивачем вчинено наступні дії:

пункт 2 припису виконано шляхом отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №8036300000-10173 від 27 червня 2018 року;

пункт 3 припису - у пункті 2.2 дозволу № 8036300000-10173 від 27 червня 2018 року зазначено, що умова щодо виробничого контролю дозволом не встановлюється;

пункт 4 припису виконано, шляхом розроблення заходів, що передбачаються звітом по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел проммайданчика TOB "Фабрика кулінарна" та надано документами, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу;

пункт 5 припису виконано шляхом вжиття заходів згідно звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел проммайданчика TOB "Фабрика кулінарна" та надано документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу;

пункт 6 припису - згідно пункту 2.2 дозволу № 8036300000-10173 від 27 червня 2018 року умова не встановлюється;

пункти 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 припису - вказані заборони не можуть бути застосовані до позивача оскільки у останнього відсутнє устаткування та апаратура для очищення газопилового потоку, про що зазначено у дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 8036300000-10173 від 27 червня 2018 року. Відповідно до пункту 2.1.7 дозволу № 8036300000-10173 від 27 червня 2018 року до очистки газопилового потоку умови не встановлюються в зв`язку з їх відсутністю на TOB "Фабрика кулінарна";

пункту 14 припису - відповідно до розділу 2 Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об`єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10 травня 2002 року № 177, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 травня 2002 року за № 445/6733 та за результатами звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел проммайданчику TOB "Фабрика кулінарна", який зареєстрований Управлінням екології та природних ресурсів, що підтверджується листом Управління екології та природних ресурсів № 077-1966 від 17 травня 2018 року, відсутня необхідність взяття TOB "Фабрика кулінарна" на державний облік за критеріями, наведеними в Інструкції;

пункт 15 припису - згідно декларації про відходи TOB "Фабрика кулінарна" зареєстрованої Управлінням екології та природних ресурсів 12 січня 2018 року утворені відходи тимчасово розміщуються у відведених місцях до подальшої передачі іншим суб`єктам господарювання згідно договорів;

пункт 16 припису виконано шляхом призначення відповідального з природоохоронної роботи TOB "Фабрика кулінарна", що підтверджується копією наказу №9 від 22 квітня 2016 року.

Вищевикладене свідчить про виконання позивачем вимог природоохоронного законодавства та приписів контролюючого органу, у зв`язку із чим підстави для застосування заходів реагування відсутні.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене та встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державній екологічній інспекції у місті Києві відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Державна екологічна інспекція у місті Києві (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 4, ідентифікаційний код 37975277);

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика кулінарна" (02091, м. Київ, вул. Горлівська, 137, ідентифікаційний код 34289530).

Суддя В.А. Кузьменко