Постанова

від 13.02.2020 по справі 340/1887/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 340/1887/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський насіннєвий завод" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №340/1887/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський насіннєвий завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський насіннєвий завод" звернулось до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Кіровоградській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000481304 від 11 квітня 2019 року повністю;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000491304 від 11 квітня 2019 року повністю;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 0000261304 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 11 квітня 2019 року повністю.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року в задоволені позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача (Молодожонова І.М.) підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Відповідач, повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибули, що відповідно до приписів ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, на підставі наказу від 20.02.2019 року № 292, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Кіровоградський насіннєвий завод" з питань правильності обчислення, нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, а також дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018 року. За результатами перевірки податковим органом складено Акт перевірки від 21.03.2019 року № 10/11-28-13-04/34374966 (т.1 а.с.39-57), відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення:

- пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168, пп. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами і доповненнями), в частині неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 391575,27 грн., та нараховано пеню в сумі 75994,10 грн.;

-пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп. 168.1.2, п. 168.1.4, п.168.1.5, п.168.1 ст.168, пп.(а) п.176.2 cт. 176 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), в частині несвоєчасного перерахування та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу фізичних осіб, отриманого від оренди рухомого майна (транспортних засобів) в сумі 288,00 грн., та нараховано пеню в сумі 19,70 грн.;

- п.161 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення , пп.168.1.2 п, 168.1 ст.168, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами і доповненнями) в частині неперерахування до бюджету військового збору в сумі 31799,61 грн.. та нараховано пеню в сумі 5598,08 грн.;

- п.2 ст.6, п.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI (із змінами і доповненнями), в частині несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску за перевіряємий період та нараховано пеню в сумі 4686,54 грн.

На підставі Акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення рішення № 0000481304 від 11 квітня 2019 року, № 0000491304 від 11 квітня 2019 року та рішення № 0000261304 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 11 квітня 2019 року (т.1 а.с.20,28, 36-38).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, оскаржувані рішення податкового органу винесені відносно позивача щодо донарахування грошових зоов`язань та штрафних санкції з ЄСВ та військового збору є правомірними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 38.2 ст. 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Підпунктом 171.1 пункту 171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи; які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пп.168.1.1, пп. 168.1.2, пп.168.1.4, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Крім того, відповідно до п.161 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідно до п.2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний:

- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок

- подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Відповідно до пп. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, при виплаті заробітної плати позивачем порушено строки своєчасності проведення розрахунків протягом періоду, який перевищує 1095 днів.

При цьому, суд вважає неспроможними доводи апелянта стосовно того, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК України, з огляду на те, що позивачем, навіть з урахуванням положень пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК України, несвоєчасно, з порушення термінів сплати, проведено сплату податку до бюджету, що, як наслідок, підтверджує факт порушень строків своєчасності проведення розрахунків, та правомірність застосування штрафних санкцій та пені з вказаних податків.

Отже, суми ПДФО та військового збору, повинні бути перераховані податковим агентом до бюджету незалежно від того, яким чином здійснюється виплата оподаткованого доходу через касу податкового агента чи через банк.

Стосовно застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, суд зазначає, що за результатами первірки встановлено порушення позивачем п.2 ст.6, п.8 ст.9 Закону №2464-VІ, в частині несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску в сумі 38934,53 грн.

В свою чергу контролюючим органом на підставі п.10 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивачу нараховано пеню в сумі 4686,54 грн.

Так, відповідно до приписів п.127.1 ст. 127 ПК України визначено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до пп.2 п.2 розділу VII. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Згідно п. 5 Інструкції - на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.7 Інструкції - Рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів.

В свою чергу позивачем у судовому засіданні підтверджено порушення строку здійснення перерахування ЄСВ протягом періоду, який перевірявся, а саме 2016-2018 роки.

Доводи апелянта, стосовно того, що під час виплати заробітної плати грошові кошти не знімались з розрахункового рахунку у банківській установі, а тому діє інший порядок сплати ЄСВ та військового збору, колегія суддів розцінює критично, оскільки навіть з урахуванням приписів п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПК України, позивачем не надано доказів перерахування податків у триденний термін з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати).

Також колегія судів критично розцінює заперечення позивача з приводу безпідставності накладення штрафу у розмірі 75 % суми податку, оскільки виходячи зі змісту розрахунку штрафної санкції вбачається виявлення повторності порушення строку сплати ПДФО за період з січня 2016 року по грудень 2018 року. Отже, фактично в даному випадку в кожному періоді, в якому позивач повинен сплачувати (перераховувати) податки, протягом 1095 днів позивачем не здійснювалось сплата (перерахування) податків протягом перевіряємого періоду, що є підставою для накладення штрафу згідно з ст. 127 ПК України. Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 року по справі №820/11382/15.

Крім того, в судовому засідання було встановлено, що фактично сплату ЄСВ та військового зору позивачем було здійснено в період з 01.01.2019 року по 13.03.2019 року без зазначення в платіжних документах періоду, за який здійснено перерахування податків.

Отже, з урахування викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно правомірності винесених податкових органом від 11.04.2019 року № 0000481304, № 0000491304 та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 11.04.2019 року № 0000261304.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський насіннєвий завод" - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №340/1887/19- залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко