Постанова

від 30.03.2020 по справі 640/1323/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1323/20 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Шурка О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Солар Енерджі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Солар Енерджі про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просив заборонити Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вчиняти дії щодо включення до порядку денного засідання та розгляду питання про зміну встановленої потужності енергогенеруючого обладнання заявника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Солар Енерджі про забезпечення адміністративного позову задоволено.

До набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами судового розгляду даної адміністративної справи по суті, заборонено Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вчиняти дії щодо:

- включення до порядку денного засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, питань: 1) про зміну встановленої потужності електрогенеруючого обладнання ліцензіатам з виробництва електричної енергії, а саме, товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Солар Енерджі , в частині скасування пункту 1 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 20.09.2012 № 1214, пункту 1 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 17.05.2019 № 778, відкликання листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 20.06.2013 № 4113/12/47-13 про коригування встановленої електричної потужності товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Солар Енерджі до 10 МВт; 2) Про скасування положень деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо встановлення зеленого тарифу товариству з обмеженою відповідальністю Токмак Солар Енерджі в частині 3 пускового комплексу CEC Запорізька обл., Токмацький р-н, на землях Новенської сільради;

- розгляду Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, питань: 1) про зміну встановленої потужності електрогенеруючого обладнання ліцензіатам з виробництва електричної енергії, а саме товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Солар Енерджі , в частині скасування пункту 1 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 20.09.2012 № 1214, пункту 1 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.05.2019 № 778, відкликання листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 20.06.2013 № 4113/12/47-13 про коригування встановленої електричної потужності товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Солар Енерджі до 10 МВт; 2) Про скасування положень деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо встановлення "зеленого" тарифу товариству з обмеженою відповідальністю Токмак Солар Енерджі в частині 3 пускового комплексу CEC Запорізька обл., Токмацький р-н, на землях Новенської сільради та прийняття рішень за результатом їх розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 відкрито провадження за апеляційною скаргою та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.03.2020.

19.03.2020 до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з запровадженням в Україні карантину.

24.03.2020 до суду від представника заявника надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому також товариство просить розглядати апеляційну скаргу без участі ТОВ Токмак Солар Енерджі .

25.03.2020 до суду від представника апелянта надійшло клопотання, у якому зазначено про те, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було подано клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на що, у разі незадоволення судом зазначеного клопотання, апелянт просить здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника НКРЕКП.

25.03.2020 у судове засідання представники заявника та апелянта не з`явились, у зв`язку з чим, колегією суддів ухвалено продовжити розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження.

Так, обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, товариство звернуло увагу на таке.

Заявник має ліцензію з виробництва електричної енергії, видану відповідно до постанови Національної комісії регулювання енергетики від 20.09.2012 № 1214 та ліцензію, на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії, видану відповідно до постанови НКРЕКП Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ Токмак Солар Енерджі від 17.05.2019 № 778.

26.11.2019 відбулося засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до порядку денного засідання якого було включено, в тому числі, наступні питання:

- Про зміну встановленої потужності електрогенеруючого обладнання ліцензіатам з виробництва електричної енергії TOB Токмак Солар Енерджі (Пункт 3 порядку денного);

- Про скасування положень деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП щодо встановлення зеленого тарифу TOB Токмак Солар Енерджі в частині З пускового комплексу CEC Запорізька обл., Токмацький р-н, на землях Новенської сільради (Пункт 23 порядку денного) (далі - Питання порядку денного )

На засідання НКРЕКП були запропоновані наступні проекти рішень, які оформлені постановами, що мають бути прийняті за результатами розгляду вищезазначених питань порядку денного:

1) Постанова НКРЕКП Про внесення змін до додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 20 вересня 2012 року №1214 та додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 17.05.2019 № 778 ;

2) Постанова НКРЕКП Про затвердження змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг .

Відповідно до рішення НКРЕКП, яке було прийнято за результатом засідання 26.11.2019, що оформлено протоколом засідання НКРЕКП № 69 від 26.11.2019, знято з розгляду наведені вище питання порядку денного до моменту вирішення спору у межах справи № 908/2436/18.

Відповідно, враховуючи рішення НКРЕКП, що оформлено протоколом НКРЕКП № 69, вказані вище питання порядку денного будуть включені до порядку денного засідання НКРЕКП з метою прийняття відповідних рішень.

Верховний Суд постановою від 13.01.2020 у справі № 908/2436/18 залишив без задоволення касаційну скаргу ТОВ Токмак Солар Енерджі на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду.

Заявник вказує на те, що в основу проектів рішень відповідача, покладено висновок про те, що судовими рішеннями у справі № 908/2436/18 було визнано недійсним договір позики від 20.07.2012, укладений між ПП Компанія Прима-Транс та ТОВ Токмак Солар Енерджі .

Проте, товариство вважає, що дії НКРЕКП щодо включення до порядку денного засідань питань про зміну встановленої потужності електрогенеруючого обладнання з виробництва електричної енергії та про скасування положень деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП щодо встановлення зеленого тарифу товариства в частині 3 пускового комплексу СЕС Запорізька обл., Токмацький р-н, на землях Новенської сільради із зазначеної підстави, є незаконним, що і буде у майбутньому предметом судового оскарження.

На переконання заявника, без застосування заходів забезпечення позову, існує реальна небезпека заподіяння істотної шкоди (обумовлюється економічною шкодою, що може бути завдана) його законним правам та інтересам, у разі розгляду відповідачем питань щодо коригування встановленої електричної потужності ТОВ Токмак Солар Енерджі , зміні зеленого тарифу, прийняття за результатами розгляду зазначених питань проектів постанов, у зв`язку з чим, господарська діяльність заявника буде фактично припинена, а й отже, відновлення яких може стати неможливим або ускладненим, у зв`язку із чим, наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

Крім того, заявник також вказує на те, що, виходячи зі змісту проектів постанов відповідача, вбачається, що останні спрямовані на коригування встановленої електричної потужності Токмак Солар Енерджі , зміні зеленого тарифу, що матиме наслідком позбавлення ліцензії на провадження господарської діяльності по виробництву електроенергії в частині 3 пускового комплексу СЕС Запорізька обл., Токмацький р-н, на землях Новенської сільради.

Товариство вважає, що навіть у випадку подальшого скасування оскаржуваних рішень відповідача, вказана ситуація призведе до припинення діяльності підприємства мінімум на один рік, оскільки, згідно частиною десятою статті 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , у разі анулювання ліцензії з підстав, передбачених пунктами 5 - 10 частини другої цієї статті, суб`єкт господарювання може подати заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (повністю або частково) не раніше ніж через рік з дня набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії.

Вказані обставини можуть привести до банкрутства підприємства, яке є одним із основних бюджетонаповнюючих у місті Токмак, що визнане найбільш депресивним регіоном згідно постанови Кабінету Міністрів України № 732 від 27.09.2017 та звільнення всіх працівників, де працевлаштовано більше 40 людей. Крім того, до обслуговування поточних потреб підприємства залучаються представники малого бізнесу, приватні підприємці та фізичні особи, що забезпечує економічний добробут значної кількості мешканців міста.

Задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з наступного:

- прийняття відповідачем рішень на підставі проектів постанов та здійснення відповідних заходів державного регулювання до набрання законної сили рішенням суду у справі у межах якої оскаржуються дії НКРЕКП що правомірності включення та розгляду наведених вище питань порядку денного, може істотно ускладнити та/або унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- виходячи зі змісту проектів постанов НКРЕКП, останні спрямовані на коригування встановленої електричної потужності TOB Токмак Солар Енерджі , що матиме наслідком позбавлення товариства ліцензії на провадження господарської діяльності по виробництву електроенергії в частині 3-го пускового комплексу CEC Запорізька обл., Токмацький р-н, на землях Новенської сільради;

- навіть у випадку подальшого можливого скасування оскаржуваних рішень НКРЕКП, призведе до унеможливлення діяльності підприємства в частині застосування наведених потужностей по виробництву електроенергії мінімум на один рік, оскільки, згідно ч. 20 статті 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , у разі анулювання ліцензії з підстав, передбачених пунктами 2, 6 - 10 частини дванадцятої цієї статті, суб`єкт господарювання може подати заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (повністю або частково) не раніше ніж через рік з дня набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії;

- за наслідком розгляду заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити ефективний захист оспорюваних прав. При цьому, застосування заходів забезпечення адміністративного позову, спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості чи необгрунтованості.

Апеляційна скарга містить посилання на такі доводи та обгрунтування:

- розглядаючи питання про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції вийшов за межі адміністративних правовідносин і прийняв рішення, яким втрутився у дискреційні повноваження державного органу, які, загалом здійснюються регулятором у межах повноважень, наданих Законами України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , Про ринок електричної енергії , Про ліцензування видів господарської діяльності ;

- приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не визначився з предметом даної справи, в одному випадку зазначаючи про те, що забезпечення позову необхідне, оскільки оскаржуються дії НКРЕКП щодо правомірності включення та розгляду наведених вище питань, а в іншому - про подальше скасування оскаржуваних рішень НКРЕКП, при цьому, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;

- суд першої інстанції не зазначив про існування очевидних ознак протиправності рішень або дій НКРЕКП, чим, в свою чергу, підтвердив, що НКРЕКП вчиняє дії та приймає рішення в межах дискреційних повноважень;

- висновки суду, що викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи, а також є вирваними з контексту чинного законодавства, та жодними доказами не підтверджуються;

- мотивувальна частина ухвали від 24.01.2020 не містить посилань на будь-який доказ, що був поданий заявником, або який би був досліджений судом першої інстанції, та який би підтверджував передбачені статтею 150 КАС України обставини;

- винесенням оскаржуваної ухвали, окружний суд фактично надав перевагу корпоративним інтересам над загальнонаціональними, здійснив вплив на систему державного регулювання і контролю у сфері регулювання електроенергетики, як складової національної безпеки України, створивши загрозу енергетичній безпеці держави.

З урахуванням мотивів та обгрунтувань суду першої інстанції, що покладені в основу прийняття оскаржуваної ухвали, а також доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Варто зазначити, що вказані підстави є оціночними, а тому, містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, а тому, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Насамперед, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Слід зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо та достатньо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Слід звернути увагу на те, що у заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявником вказувалось на предмет позову, який планується подати до суду, а саме, оскарження дій відповідача щодо включення до порядку денного питань та зобов`язання НКРЕКП утриматись від вчинення дій щодо включення до порядку денного засідання таких питань. (а.с. 1)

У свою чергу, прийняття відповідачем рішень на підставі проектів постанов та здійснення відповідних заходів державного регулювання до набрання законної сили рішенням суду у справі у межах якої оскаржуються саме дії що правомірності включення та розгляду наведених вище питань порядку денного, може істотно ускладнити та/або унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Адже, у такому випадку, за наслідком розгляду буде прийнято відповідне рішення, яке матиме істотні наслідки для суб`єкта господарювання - коригування встановленої електричної потужності/ позбавлення товариства ліцензії на провадження господарської діяльності по виробництву електроенергії в частині.

Колегія суддів вважає, що навіть у випадку подальшого можливого задоволення позовних вимог по суті спору, невжиття заходів забезпечення позову на даному етапі, призведе до унеможливлення діяльності підприємства в частині застосування наведених потужностей по виробництву електроенергії мінімум на один рік, оскільки, згідно положень ч. 20 статті 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , у разі анулювання ліцензії з підстав, передбачених пунктами 2, 6 - 10 частини дванадцятої цієї статті, суб`єкт господарювання може подати заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (повністю або частково) не раніше ніж через рік з дня набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії.

Згідно з п. 7 ч. 12 статті 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , підставою для прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково є акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії.

Таким чином, застосовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції мав підстави для врахування, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист оспорюваних прав. У свою чергу, встановлення заборони НКРЕКП вчиняти певні дії по включенню до порядку денного засідання та розгляду питань про зміну встановленої потужності енергогенеруючого обладнання TOB Токмак Солар Енерджі до вирішення по суті позовних вимог, дозволить здійснити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника, а застосування таких заходів, спрямоване виключно на збереження існуючого становища, не надає жодній зі сторін привілеїв та не створює перепон, а, фактично, заморожує правовідносини, до розгляду спору по суті.

У апеляційній скарзі зазначається про те, що вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову, шляхом заборони НКРВКГІ вчиняти дії щодо включення до порядку денного засідань НКРЕКГІ та розгляду питань про зміну встановленої потужності електрогенеруючого обладнання та скасування постанов НКРЕКП, є формою втручання у дискреційні повноваження НКРЕКП, які визначені законодавством, проте, наслідком вжиття заходів забезпечення позову є збереження існуючого становища до вирішення адміністративної справи по суті, а не втручання в повноваження регулятора, адже товариство повідомило, що вважає протиправними саме дії щодо включення до порядку денного питань, що стосуються коригування встановленої потужності, оскільки, за суттю доводів сторони заявника, для цього відсутні визначені законодавством підстави, у зв`язку із чим, планується звернутись до Окружного адміністративного суду м. Києва з відповідним позовом, предметом якого є вимоги щодо визнання протиправними дій НКРЕКП щодо включення до порядку денного засідання зазначених питань та зобов`язання утриматися від вчинення дій щодо включення до порядку денного засідань та розгляду таких питань .

Оскільки адміністративний суд перевіряє відповідність дій чи рішень суб`єкта владних повноважень вимогам законодавства виключно при розгляді спору по суті, у разі наявності підстав, визначених ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право застосувати відповідні заходи забезпечення позову, що має наслідком збереження існуючого становища до вирішення спору по суті, а не втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд, застосувавши заходи забезпечення, не надавав оцінки відповідним діям регулятора, адже це входить до предмета доказування під час розгляду спору виключно по суті, а констатував існування реальної, а не абстрактної загрози правам та інтересам суб`єкта господарювання (як нематеріальним - чинність ліцензії, так і матеріальним - блокування роботи підприємства, фінансові збитки), що може спричинити негативні наслідки, які є значущими, у порівнянні з тимчасовою судовою забороною включати до порядку денного розгляд питань.

Щодо посилань апелянта на те, що суд першої інстанції не зазначив про існування очевидних ознак протиправності рішень або дій НКРЕКП, чим, в свою чергу, підтвердив, що НКРЕКП вчиняє дії та приймає рішення в межах дискреційних повноважень, колегія суддів наголошує, що окружний суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, виходив не з п. 2 ч. 1 ст. 150 КАС України (очевидні ознаки протиправності), а звертав увагу на п. 1 цієї частини (можливе істотне ускладнення/унеможливлення виконання рішення суду), що, у свою чергу, було достатньо обгрунтовано, та є окремою підставою для можливості забезпечити позов до розгляду спору по суті.

У частині доводів апелянта про те, що винесенням оскаржуваної ухвали, окружний суд фактично надав перевагу корпоративним інтересам над загальнонаціональними, здійснив вплив на систему державного регулювання і контролю у сфері регулювання електроенергетики, як складової національної безпеки України, створивши загрозу енергетичній безпеці держави, колегія суддів виходить з того, що суд першої інстанції виключно констатував за ситуації, що склалась, що невжиття таких заходів, може істотно ускладнити ефективний захист оспорюваних прав (як питання дійсності ліцензії, встановлених обсягів, так і роботи в цілому підприємства). У свою чергу, апелянтом в скарзі не наведено жодного пояснення, яким саме чином застосованими у такому вигляді заходами забезпечення позову, зачіпаються загальнодержавні інтереси, та чим саме створюється загроза енергетичній безпеці держави (у чому така полягає, які наслідки).

Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про наявність, у даному випадку, підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Інші ж доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Окружного адміністративного суду м. Києва та стосуються обставин справи (основи правової позиції сторони відповідача під час розгляду спору по суті).

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, в її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2020 підлягає залишенню без змін.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 150, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2020 - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко