Рішення

від 24.03.2020 по справі 905/202/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.2020 Справа №905/202/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Калітіній К.А.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Бенефіт , м.Миколаїв, ЄДРПОУ 39139860,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Трейд Сістем , м.Маріуполь, Донецька область, ЄДРПОУ 42641621,

про стягнення 37 528,08грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Бенефіт , звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою б/н від 24.01.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Трейд Сістем , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення 37 528,08грн., у тому числі:

- основна заборгованість у сумі 33 043,02грн. на підставі договору поставки товару №260219/1 від 26.02.2019;

- пеня у сумі 3 772,52грн. на підставі п.9.2 договору поставки товару №260219/1 від 26.02.2019

- три відсотки річних у сумі 378,81грн. та інфляційні витрати у сумі 333,73грн. на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/202/20 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 29.01.2020 прийнято позовну заяву б/н від 24.01.2020 до розгляду та відкрито провадження у справі №905/202/20; визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 25.02.2020; встановлено строк позивачу для надання: відповідно до ст.ст.166, 251 Господарського процесуального кодексу України відповіді на відзив до 25.02.2020; встановлено строк позивачу для надання: попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи на підставі п.9 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав на підставі п.10 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження; встановлено строк відповідачу для надання: відповідно до ст.ст.165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову до 17.02.2020 але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору поставки товару №260219/1 від 26.02.2019 із відповідачем, неналежне виконання останнім за ним своїх грошових зобов`язань в частині повної оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат на суму заборгованості.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано у копіях: договір поставки товару №260219/1 від 26.02.2019 разом із специфікаціями №1 від 26.02.2019, №2 від 13.03.2019 та №3 від 30.07.2019 до нього, видаткові накладні №409 від 13.03.2019 на суму 44 251,20грн., №1279 від 30.07.2019 на суму 37 043,02грн., рахунок на оплату №1749 від 25.07.2019, довіреності відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей №01025-1 від 13.03.2019 та №01129-2 від 30.07.2019, експрес-накладна №59998082023151 від 30.07.2019, податкові накладні №7 від 01.03.2019, №75 від 13.03.2019 та №168 від 30.07.2019 разом із квитанціями про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, акт звірки взаєморозрахунків станом на 29.07.2019, лист Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Трейд Сістем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Бенефіт Графік погашення заборгованості, платіжні доручення №@2РL828483 від 14.03.2019, №140 від 11.05.2019, №216 від 29.05.2019, №282 від 12.06.2019, №417 від 26.07.2019, №472 від 01.08.2019, №496 від 07.08.2019, №527 від 14.08.2019, №559 від 20.08.2019, №651 від 18.09.2019, №705 від 27.09.2019, у позові навдено розрахунок заявлених вимог.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625, Цивільного кодексу України, ст. 222 Господарського кодексу України.

Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Бенефіт подано заяву б/н від 24.01.2020 про забезпечення позову, у якій просив суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Трейд Сістем , що знаходяться на банківських рахунках згідно переліку.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.01.2020 позивачу відмовлено у задоволенні заяви.

10.02.2020 від позивача отримано лист №б/н від 06.02.2020 Щодо виконання ухвали про відкриття провадження , яким повідомлено про понесення позивачем витрат у вигляді сплати судового збору за подачу позову (2102,00грн.) та за заяву про забезпечення позову (1051,00грн.), станом на 06.02.2020 не очікують нести додаткові витрати, та підтверджено, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмежено відповідальністю Торговий Дім Бенефіт про участь у судовому засіданні в режимі відеоконіеренції.

20.02.2020 від відповідача отримано заяву №1402 від 14.02.2020, у якій просить відкласти проведення судового засідання у справі №905/202/20 на іншу дату; продовжити відповідачу строк на подання відзиву у справі №905/202/20.

Згідно приписів ч.2 ст.216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалось перерва з 25.02.2020 по 24.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.02.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Трейд Сістем №1402 від 14.02.2020 відмовлено, повідомлено сторін про продовження судового засідання 24.03.2020.

Відповідачем відзив суду не представлено.

Явка представників сторін у судове засідання не вимагалась.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, як і для оголошення перерви у справі, та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до вимог ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

26.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Бенефіт (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Трейд Сістем (Покупець) укладено договір поставки товару №260219/1, строком дії у відповідності до його п.7.1. до 31.12.2019.

У випадку, якщо жодна із сторін за 15-ть календарних днів до закінчення строку дії договору не заявить про свій намір розірвати договір, даний договір вважається пролонгованим на строк один рік (п.7.2. договору).

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладена угода за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1. договору, Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти й оплатити на нижчезазначених умовах підшипники, ремені приводні, кільця стопорні, ланцюга приводні, манжети й іншу прдукцію виробничо-технічного призначення (товар), партіями, в асортименті, кількості й за цінами, зазначеними у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Рахунок виставляється Постачальником на підставі погодженої та підписаної специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2. договору).

Загальна сума договору визначається шляхом підсумування всіх Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Договору, включає ПДВ 20% (п.2.1. договору)

Відповідно до п.3.1 договору Покупець здійснює оплату кожної партії товару по відповідному рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару. Моментом поставки товару вважається дата підписання товаросупровідної документації (товарно-транспортної накладної декларації) Покупцем. Покупець протягом 2 робочих днів з дня повідомлення про прибуття товару зобов`язаний прийняти у транспортної компанії, що здійснює доставку товару.

Датою й фактом оплати вважається дата надходження безготівкових коштів на поточний рахунок Постачальника або дата внесення грошових коштів у касу Постачальника (п.3.2. договору).

За визначенням п.3.3 договору сторони повинні проводити звірення взаємних розрахунків при припиненні (розторгненні) даного договору, а також при вимогах однієї із сторін, в результаті чого підписуються акти звірення.

Товар поставляється на умовах FCA (склад Постачальника) м.Дніпро, пр.Б.Хмельницького, 169, відповідно до Інкотермс-2010. При необхідності за письмовим узгодженням сторін можуть бути застосовані інші умови поставки (п.4.1. договору).

Згідно п.4.2 договору право власності переходить Покупцеві в момент підписання видаткової накладної на узгоджену партію товару.

Пунктом 4.4 договору передбачено обов`язок Постачальника надати та зареєструвати в установленому законодавством порядку податкову накладну.

Специфікацією №1 від 26.02.2019 до договору поставки товару №260219/1 від 26.02.2019 сторони узгодили поставку товару - підшипник 7310 (30310), кількістю 100 шт., ціною 122,92грн. без податку на додану вартість, у загальній сумі 14 750,40грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Умови поставки: м.Дніпро, пр.Б.Хмельницького, 169 (Інкотермс 2010 - FCA).

Строк поставки - 01 березня - 10 березня 2019.

Специфікацією №2 від 13.03.2019 до договору поставки товару №260219/1 від 26.02.2019 сторони узгодили поставку товару - підшипник 7310 (30310), кількістю 300 шт., ціною 122,92грн. без податку на додану вартість, у загальній сумі 44 251,20грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Умови поставки: м.Дніпро, пр.Б.Хмельницького, 169 (Інкотермс 2010 - FCA).

Строк поставки - 13 березня - 20 березня 2019.

Специфікацією №3 від 30.07.2019 до договору поставки товару №260219/1 від 26.02.2019 сторони узгодили поставку товару - підшипник 7310 (30310), кількістю 250 шт., ціною 119,25грн. та підшипник 7518 (32218), кількістю 4 шт., ціною 264,17грн. без податку на додану вартість, у загальній сумі 37 043,02грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Умови поставки: м.Дніпро, пр.Б.Хмельницького, 169 (Інкотермс 2010 - FCA).

Строк поставки - 30 липня 2019.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 76-77 Господарського процесуального кодексу України повинні мати крім обов`язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Як свідчать матеріали справи, позивач здійснив поставку обумовленого вище товару відповідачу за видатковими накладними №409 від 13.03.2019 на суму 44 251,20грн. та №1279 від 30.07.2019 на суму 37 043,02грн.

На виконання свого обов`язку з постачання товару, обумовленого у спеціфікації №1 від 26.02.2019 до договору поставки товару №260219/1 від 26.02.2019, позивач у позовній заяві посилається на видаткову накладну №320 від 01.03.2019.

Відповідно до п.4.4 договору позивачем за господарською операцією з поставки означеного вище товару складено податкові накладні №7 від 01.03.2019, №75 від 13.03.2019 та №168 від 30.07.2019 та здійснено їх реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

За змістом позовної заяви та заявлених до стягнення позовних вимог слідує, що предметом спору є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неповної оплати товару, поставленого позивачем відповідачу на виконання специфікації №3 від 30.07.2019 до договору поставки товару №260219/1 від 26.02.2019.

Здійснення поставки відповідачу товару, визначеного у специфікації №3 від 30.07.2019, відбулось згідно видаткової накладної №1279 від 30.07.2019.

Відповідачем товар прийнято, що підтверджується підписами сторін на даному документі. Повноваження особи, що здійснила приймання зазначеної продукції підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №01129-2 від 30.07.2019.

Доказів наявності заперечень щодо кількості переданого товару, а також порядку передачі та інших зауважень суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.

Найменування товару, вказаного у представленій суду специфікації до договору, а також предмет поставки означений правочином, ідентичні найменуванню товару, поставка якого здійснена за спірною видатковою накладною.

Первинний документ містять посилання на договір, як на правову підставу здійснення господарської операції, та замовлення покупця №1749 від 25.07.2019. За даним номером у матеріалах справи є наявним рахунок на оплату, із визначенням у ньому артикулу, товару, кількості та вартості відповідно до видаткової накладної №1279 від 30.07.2019 та специфікації №3 від 30.07.2019 до договору поставки товару №260219/1 від 26.02.2019..

Отже, за викладених обставин, позивачем належним чином доведено факт виконання обов`язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених означеним договором.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, п.3.1 договору встановлено, що покупець здійснює оплату кожної партії товару протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Доказів зміни строку оплати суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

Приймаючи до уваги викладені умови оплати та дату поставки за видатковою накладною №1279 - 30.07.2019, відповідач повинен остаточно розрахуватись із позивачем за отриманий ним товар за цим первинним документом не пізніше 12.08.2019.

З платіжних доручень, які містяться у матеріалах судової справи, вбачається, що відповідачем здійснена оплата вартості товару поставленого на виконання специфікації №1 від 26.02.2019, специфікації №2 від 13.03.2019 до договору поставки товару №260219/1 від 26.02.2019, а саме:

- платіжне доручення №@2РL828483 від 14.03.2019 на суму 14 750,00грн.

- платіжне доручення №140 від 11.05.2019 на суму 5 000,00грн.;

- платіжне доручення №216 від 29.05.2019 на суму 5 000,00грн.;

- платіжне доручення №282 від 12.06.2019 на суму 5 000,00грн.;

- платіжне доручення №417 від 26.07.2019 на суму 10 000,00грн.;

- платіжне доручення №472 від 01.08.2019 на суму 5 000,00грн.;

- платіжне доручення №496 від 07.08.2019 на суму 6 000,00грн.;

- платіжне доручення №527 від 14.08.2019 на суму 4 500,00грн.;

- платіжне доручення №559 від 20.08.2019 на суму 3 751,60грн.

Продаж товару 01.03.2019 та 13.03.2019, а також сплата за нього згідно платіжних доручень станом на 29.07.2019, відображена в акті звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.01.2019 - 29.07.2019, який підписано та скріплено печатками з обох сторін.

Наявність заборгованості підтверджена відповідачем у листі Графік погашення заборгованості , у якому також просить позивача відвантажити 30.07.2019 підшипники згідно специфікації №3 від 30.07.2019.

Згідно платіжного доручення №651 від 18.09.2019 на суму 2 000,00грн. та №705 від 27.09.2019 на суму 2 000,00грн. відповідач частково розрахувався за товар, отриманий за видатковою накладною №1279 від 30.07.2019, внаслідок чого загальна сума заборгованості становить 33 043,02грн.

Таким чином, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, грошове зобов`язання Покупця перед Постачальником у сумі 33 043,02грн. у встановлені договором строки не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, позовні вимоги у частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими, доведеними належним чином, та такими, що підлягають стягненню у повному обсязі.

Разом з цим, викладене свідчить про факт порушення Покупцем строків оплати товару за спірною видатковою накладною.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що у випадку порушення строків розрахунків, передбаченого п.3.1 договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню за кожний день розмірі 0,1% від суми заборгованості за весь період прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, відповідно до вимог господарського законодавства України.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов`язання (37 043,02грн.), з урахуванням проведених часткових оплат, становить 3 772,52грн., із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України загалом за період з 03.09.2019 по 24.01.2020.

Згідно Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування пені, правомірність періоду її нарахування, суд дійшов висновку про те, що відповідно до встановлених строків оплати (п.3.1 договору), а саме його визначення у календарних днях з моменту отримання товару, першим днем прострочення виконання зобов`язання є 13.08.2019. При цьому, визначення початку періоду нарахування штрафних санкцій, у межах належного, є правом стягувача, а відтак суд приймає 03.09.2019 як початку періоду, за який розраховано пеню у спірних правовідносинах. Кінцева дата періоду, визначена позивачем як 24.01.2020, не суперечить приписам ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

При цьому слід зазначити, що день фактичної сплати суми заборгованості чи її частини не включається в період часу, за який здійснюється нарахування, оскільки у день здійснення платежу відбувається зменшення обсягу зобов`язання, який виступає базою для нарахування штрафних санкцій щодо якого має місце прострочення. Іншого договором не передбачено.

Отже, правомірним періодом прострочення та базою для нарахування неустойки у ньому, при цьому в межах граничного строку нарахування, визначеного позивачем, є:

- на суму 37 043,02грн. з 03.09.2019 по 17.09.2019;

- на суму 35 043,02грн. з 18.09.2019 по 26.09.2019;

- на суму 33 043,02грн. з 27.09.2019 по 24.01.2020.

Так, здійснивши перерахунок вимог в частині заявленої пені, суд дійшов висновку про її розмір у загальній сумі 4 053,21грн., разом з тим дотримуючись меж заявлених позовних вимог у цій частині, останні підлягають задоволенню у сумі визначеній позивачем.

Прострочення відповідачем грошового зобов`язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов`язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов`язку щодо сплати відповідних сум.

За розрахунком позивача сума інфляційних витрат фактично нарахована за період з вересня 2019 по грудень 2019 на суму простроченого основного зобов`язання у розмірі 33 043,02грн. та визначена у загальній сумі 333,73грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат за визначений період на суму 33 043,02грн., що не суперечить дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства України, та є існуючою протягом періоду нарахування, судом встановлено їх розмір у сумі 430,65грн.

Дотримуючись меж заявлених позовних вимог, адже за перерахунком суду розмір інфляційних витрат становить суму більшу, ніж заявлено до стягнення, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі визначеному позивачем, а саме - 333,73грн.

Одночасно позивачем заявлено до стягнення 3% річних у загальній сумі 378,81грн., нараховані на суму простроченого основного зобов`язання у розмірі 37 043,02грн., з подальшим врахуванням проведених часткових оплат, загалом за період з 03.09.2019 по 24.01.2020.

За висновків, встановлених під час дослідження правомірності нарахування заявлених до стягнення штрафних санкцій, судом перевірено розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3% річних та встановлено їх у загальній сумі 397,32грн.

Дотримуючись меж заявлених позовних вимог, адже за перерахунком суду розмір 3% річних становить суму більшу, ніж заявлено до стягнення, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі визначеному позивачем, а саме - 378,81грн.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 2 102,00грн. підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 129, ч.9 ст.165, ст.ст.233, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Бенефіт , м.Миколаїв, до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Трейд Сістем , м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 37 528,08грн., у тому числі основний борг у сумі 33 043,02грн. на підставі договору поставки товару №260219/1 від 26.02.2019, пеня у сумі 3 772,52грн. на підставі п.9.2 договору поставки товару №260219/1 від 26.02.2019, три відсотки річних у сумі 378,81грн. та інфляційні витрати у сумі 333,73грн. на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Трейд Сістем (87547, Донецька обл., м.Маріуполь, Центральний р-н. вул.Троїцька, б.43, код ЄДРПОУ 42641621, банківські реквізити не зазначено) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Бенефіт (54020, м.Миколаїв, вул. Мала Морська, б.108, офіс 707, код ЄДРПОУ 39139860, банківські реквізити не зазначено) 37 528,08грн., у тому числі основний борг у сумі 33 043,02грн., пеня у сумі 3 772,52грн., три відсотки річних у сумі 378,81грн. та інфляційні витрати у сумі 333,73грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2 102,00грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В судовому засіданні 24.03.2020 ухвалено рішення (вступна та резолютивна частини рішення).

5. Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

6. Повний текст рішення складено 30.03.2020.

Суддя О.В. Кротінова