Постанова

від 31.03.2020 по справі 904/4458/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2020 року м.Дніпро

Справа № 904/4458/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Гремко" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 (прийняте суддею Євстигнеєвою Н.М., повний текст рішення складено 03.12.2019) у справі № 904/4458/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Правове агентство "КГБ"

до Приватного підприємства "Фірма "Гремко"

про стягнення 112 402,18 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та підстав позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю Правове агентство "КГБ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного підприємства "Фірма "Гремко" про стягнення з Приватного підприємства "Фірма "Гремко" на свою користь заборгованості у розмірі 112 402, 18 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 107 982, 73 грн.;

- 3 % річних у розмірі 2 335, 99 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 2 083, 46 грн

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору надання послуг з охорони №07/08 від 07.08.2017 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочення з 06.12.2018 по 10.10.2019 у сумі 2 335, 99 грн. та інфляційні втрати за період січень-вересень 2019 року.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства "Фірма "Гремко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Правове агентство "КГБ" заборгованість за надані послуги з охорони у розмірі 107 982, 73 грн., три відсотки річних у розмірі 2 335, 99 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 2 083, 46 грн., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 921, 00 грн.; органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 у справі №904/4458/19 здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу в розмірі 107 982, 73 грн. з 11.10.2019 до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем зобов`язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором надання послуг з охорони №07/08 від 07.08.2017 в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем відповідачу послуг, наявності боргу відповідача за надані послуги у сумі 107 982, 73 грн., а також передбаченої статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді сплати 3 % річних у сумі 2 335, 99 грн., які нараховані за період з 06.12.2018 по 10.10.2019, та інфляційних втрат у сумі 2 083, 46 грн., які нараховані із застосуванням індексів інфляції за січень-вересень 2019 року.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Фірма "Гремко" подало апеляційну скаргу про скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 у справі № 904/4458/19 та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, оскаржуване рішення є неповним, у зв`язку із відсутністю в його тексті дослідження первинних документів, їх оригіналів тощо. За основу судом було прийнято копії актів прийому-передачі, які фактично є єдиними первинними документами, що надав позивач. Апелянт вважає, що потрібно встановити в судовому засіданні автентичність первинних документів, на підставі яких позивач просить стягнути з відповідача заявлену суму, оскільки у відповідача існують обґрунтовані сумніви щодо їх справжності.

Також, суд першої інстанції порушив принцип рівності учасників судового процесу, обмежив доступ до правосуддя однієї із сторін, фактично позбавив відповідача можливості викласти свою позицію та заперечення проти задоволення позовних вимог. У відповідача не було достатнього часу для підготовки своєї позиції та надання відзиву на позов.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Правове агентство "КГБ" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги; вважає, що подання апеляційної скарги відповідачем спрямовано на уникнення відповідальності та затягування процесу виконання законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

За доводами позивача, відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позов, однак не скористався своїм правом.

Позивач зазначає, що у нього наявні оригінали Актів прийому-передачі виконаних послуг, які підписано уповноваженими представниками обох сторін та скріплено відповідними печатками підприємств, на підставі яких підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг. У свою чергу, відповідач частково оплатив отримані від позивача охоронні послуги.

Позивач наголошує, що суд з власної ініціативи може витребувати докази, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, однак позивач добросовісно виконав обов`язки щодо доказів.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2020 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Фірма "Гремко" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 у справі № 904/4458/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи.

07.08.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю Правове агентство "КГБ" (виконавець) та Приватним підприємством "Фірма "Гремко" (замовник) укладено договір надання послуг з охорони №07/08, відповідно до п. 2.1. якого виконавець в інтересах замовника здійснює фізичну охорону об`єкту, визначеного замовником, а замовник своєчасно здійснює оплату послуг виконавцю на умовах та в порядку, установлених цим договором. Найменування об`єкту та кількість годин вказується виконавцем в Актах виконаних робіт.

За визначенням, наведеним у пункті 1 цього договору, об`єктом є:

будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 25, які складаються з: склад літ. Д-1 загальною площею 198,8 кв.м.; ангар літ. АХ-1 загальною площею 354,6 кв.м., склад літ. В, навіс літ. Г, частина огорожі № 37, огорожа № 41, 42, ворота №38.

Опис об`єкта в цілому: 1. Оранжерейний комплекс № 6, прибудови, тамбур, загальна площа 7691,5 кв.м.; Склад цегла, загальна площа 198,8 кв.м., склад цегла навіс, адміністративно-складська будівля, прибудови, підвал, тамбур, ґанки загальною площею 1 333,9 кв.м трансформаторна підстанція, загальна площа 43,8 кв.м, адміністративний корпус, загальна площа 946,5 кв.м, убиральня, битовка, адміністративна будівля з прибудовами загальна площа 419,7 кв.м., навіси, сараї, АП, АС пункти охорони, павільйон прохідної, ґанок,загальна площа 25,7 кв.м.

За пунктом 3.1. договору, виконавець здійснює охорону з моменту здачі об`єкта під охорону і до моменту зняття об`єкта з-під охорони.

Ціна вартості послуг за фізичну охорону Об`єкта за цим Договором становить 25 грн. з ПДВ за 1 годину (п. 4.1. договору).

Оплата за надані послуги відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони, здійснюється протягом 5 днів з моменту надання рахунку, складеного на підставі підписаного сторонами Акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії цього Договору (п. 4.2.).

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018. Якщо за 15 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна з Сторін не вимагає його припинення (розірвання), Договір вважається подовженим на тих же умовах на кожний наступний рік (п. 12.1. Договору).

На виконання умов договору №07/08 від 07.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Правове агентство "КГБ", як виконавець, надало Приватному підприємству "Фірма "Гремко", як замовнику, послуги з охорони об`єкту будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 25, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних послуг:

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 31.08.2017 за серпень 2017 року на суму 22 496, 40 грн., у т.ч. ПДВ 3 749, 40 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 30.09.2017 за вересень 2017 року на суму 26 995, 68 грн., у т.ч. ПДВ 4 499, 28 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 31.10.2017 за жовтень 2017 року на суму 27 895, 54 грн., у т.ч. ПДВ 4 649, 26 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 30.11.2017 за листопад 2017 року на суму 26 995, 68 грн., у т.ч. ПДВ 4 499, 28 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 31.12.2017 за грудень 2017 року на суму 27 895, 54 грн., у т.ч. ПДВ 4 649, 26 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 31.01.2018 за січень 2018 року на суму 27 895, 54 грн., у т.ч. ПДВ 4 649, 26 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 28.02.2018 за лютий 2018 року на суму 25 195, 97 грн., у т.ч. ПДВ 4 199, 33 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 31.03.2018 за березень 2018 року на суму 27 895, 54 грн., у т.ч. ПДВ 4 649, 26 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 30.04.2018 за квітень 2018 року на суму 26 995, 68 грн., у т.ч. ПДВ 4 499, 28 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 31.05.2018 за травень 2018 року на суму 27 895, 54 грн., у т.ч. ПДВ 4 649, 26 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 30.06.2018 за червень 2018 року на суму 26 995, 68 грн., у т.ч. ПДВ 4 499, 28 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 31.07.2018 за липень 2018 року на суму 27 895, 54 грн., у т.ч. ПДВ 4 649, 26 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 31.08.2018 за серпень 2018 року на суму 27 895, 54 грн., у т.ч. ПДВ 4 649, 26 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 30.09.2018 за вересень 2018 року на суму 26 995, 68 грн., у т.ч. ПДВ 4 499, 28 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 31.10.2018 за жовтень 2018 року на суму 27 895, 54 грн., у т.ч. ПДВ 4 649, 26 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 30.11.2018 за листопад 2018 року на суму 26 995, 68 грн., у т.ч. ПДВ 4 499, 28 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 31.12.2018 за грудень 2018 року на суму 27 895, 54 грн., у т.ч. ПДВ 4 649, 26 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 31.01.2019 за січень 2019 року на суму 27 895, 54 грн., у т.ч. ПДВ 4 649, 26 грн.;

Акт прийому-передачі виконаних послуг від 28.02.2019 за лютий 2019 року на суму 25 195, 97 грн., у т.ч. ПДВ 4 199, 33 грн.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Таким чином, за період з серпня 2017 року по лютий 2019 року позивач надав відповідачу послуг на загальну суму 513 817, 82 грн.

Також, на адресу відповідача були виставлені рахунки на оплату вартості наданих послуг з охорони (а.с.35-44).

Приватне підприємство "Фірма "Гремко" свої зобов`язання з оплати наданих послуг за договором від 07.08.2017 виконало частково, перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти у сумі 405 835, 09 грн.

Зазначене підтверджується платіжними дорученнями:

№742 від 08.09.2017 на суму 22 496, 40 грн.; №910 від 10.10.2017 на суму 26 995, 68 грн.; №1194 від 23.11.2017 на суму 27 895, 54 грн.; №1252 від 05.12.2017 на суму 26 995, 68 грн.; №1399 від 28.12.2017 на суму 27 895, 54 грн.; №339 від 26.03.2018 на суму 7 895, 54 грн.; №381 від 04.04.2018 на суму 5 195, 97 грн.; №376 від 04.04.2018 на суму 20 000, 00 грн.; №601 від 17.05.2018 на суму 20 000, 00 грн.; №613 від 17.05.2018 на суму 20 000, 00 грн.; №759 від 12.06.2018 на суму 27 895, 54 грн.; №990 від 06.07.2018 на суму 26 995, 68 грн.; №1021 від 10.07.2018 на суму 34 891, 22 грн.; №1053 від 13.07.2018 на суму 14 891, 22 грн.; №1112 від 23.07.2018 на суму 20 000, 00 грн.; №1323 від 13.09.2018 на суму 26 995, 68 грн.; №1691 від 23.11.2018 на суму 48 795, 40 грн.

Заборгованість за надані послуги з охорони за період з листопада 2018 року по лютий 2019 року, яка не сплачена відповідачем, складає 107 982, 73 грн. (513 817, 82 грн.- 405 835, 09 грн.).

23 липня 2019 року на адресу відповідача направлена претензія від 22.07.2019 з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги охорони. Разом з претензією на адресу відповідача направлено рахунок №15 від 22.07.2019, складений на підставі договору №07/08 від 07.08.2017 на суму 107 982, 73 грн. та Акт звірки взаємних розрахунків від 22.07.2019 по договору №07/08 від 07.08.2017 з кредиторською заборгованістю у розмірі 107 982, 73 грн. (опис вкладень у цінний лист та фіскальний чек від 23.07.2019, поштова накладна №4900074267225 від 23.07.2019).

Претензія позивача залишена без відповіді та задоволення.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач за надані послуги охорони не розрахувався у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 107 982, 73 грн.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Як зазначено вище, на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 513 817, 82 грн., що підтверджується відповідними актами

Відповідач заборгованість за надані послуги сплатив лише частково у сумі 405 835, 09 грн., на підтвердження чого надано платіжні доручення.

Доказів оплати наданих послуг у сумі 107 982, 73 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За умовами пункту 4.2. договору оплата за надані послуги відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони, здійснюється протягом 5 днів з моменту надання рахунку, складеного на підставі підписаного сторонами Акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченню терміну дії цього договору.

В матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем рахунків на оплату. Разом з цим, відсутність доказів отримання відповідачем рахунків на оплату не звільняє його від виконання свого обов`язку оплатити вартість наданих послуг з охорони. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 612 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 107 982, 73 грн.

Також, за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати послуг за листопад 2018 року - лютий 2019 року позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 2 335, 99 грн., які нараховані за період прострочення з 06.12.2018 по 10.10.2019, та інфляційні втрати у сумі 2 083, 46 грн., які нараховані із застосуванням індексів інфляції за січень-вересень 2019 року. Нарахування здійснено за кожним актом окремо.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою правильності нарахування 3% річних та інфляційних втрат судом першої інстанції помилок не виявлено, з чим погоджується апеляційний господарський суд, а тому 3 % річних у сумі 2 335, 99 грн. та інфляційні втрати у сумі 2 083, 46 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню повністю на користь позивача.

Також позивач у позові просив зазначити в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області про нарахування 3 % річних до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Приймаючи до уваги приписи ст. 625 ЦК України, якою передбачено нарахування трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, враховуючи приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позивачем клопотання у названій частині шляхом зазначення у рішенні про нарахування трьох відсотків річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду по даній справі.

Апеляційна скарга не містить доводів по суті заявлених позовних вимог та доводів щодо неправильного вирішення судом першої інстанції спору у даній справі по суті.

Основними доводами апеляційної скарги є посилання відповідача на позбавлення його можливості надати свої заперечення щодо заявлених позовних вимог та недослідження судом оригіналів актів приймання-передачі наданих послуг, відносно яких у відповідача існують обґрунтовані сумніви щодо їх справжності.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 07.10.2019 відкрито провадження у справі, призначено перше судове засідання у справі на 28.10.2019, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала від 07.10.2019 отримана відповідачем 25.10.2019.

28.10.2019 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, яке призначено на 28.10.2019.

Відповідач у судове засідання 28.10.2019 не з`явився, розгляд справи відкладено у судове засідання на 18.11.2019.

У судовому засіданні 18.11.2019 за клопотанням представника відповідача оголошена перерва до 28.11.2019.

За положеннями статті 165 ГПК України подання відзиву на позов є правом відповідача.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 ГПК України).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Враховуючи приписи статті 165 ГПК України, місцевий господарський суд встановив достатній час для подання відзиву на позов. Проте, відповідач правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався. Не надходило відзиву від відповідача і за межами встановленого судом строку, не зважаючи на ті обставини, що справа розглядалась судом першої інстанції протягом місяцю.

Як встановлено вище, відповідач був обізнаний про розгляд даної справи, його представник приймав участь у судових засіданнях та мав можливість висловити свої заперечення та доводи у цих засіданнях.

За викладеного, апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо порушення судом першої інстанції принципу рівності учасників судового процесу та позбавлення відповідача можливості викласти свою позицію та заперечення проти задоволення позовних вимог.

Також, апеляційний господарський суд не вбачає порушень норм процесуального права судом першої інстанції у зв`язку з недослідженням судом оригіналів актів приймання-передачі наданих послуг.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).

В підтвердження обставин надання позивачем послуг за договором та прийняття їх відповідачем у матеріали справи надані копії актів прийому-передачі виконаних послуг, які засвідчені належним чином директором позивача; у позовній заяві зазначено про наявність у позивача оригіналів таких актів.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що у нього існують обґрунтовані сумніви щодо справжності актів прийому-передачі виконаних послуг.

Проте, вказане питання не порушувалось відповідачем у суді першої інстанції, клопотання про витребування у позивача оригіналів вказаних актів не заявлялось, поважні підстави з яких відповідач не міг заявити таке клопотання у суді першої інстанції в апеляційній скарзі не наводяться. Відповідач належним чином не обґрунтував, що саме викликає сумнів з приводу достовірності вказаних актів, відповідач не конкретизує свої сумніви, не надає свої екземпляри первинних документів, а також не стверджує про їх відсутність як таких.

Водночас, у цій справі, така обставина, як подання позивачем копій актів, а не їх оригіналів, не могла бути вирішальною і достатньою для того, щоб не брати до уваги ці документи.

Витребування оригіналів документів для огляду є правом суду, яким він може скористатись за наявності у нього будь-яких сумнівів. Акти прийому-передачі виконаних послуг є не єдиними документами, які підтверджують наявність відповідних правовідносин між сторонами та надання позивачем послуг. В матеріалах справи наявний договір надання послуг з охорони, підписаний обома сторонами, та платіжні доручення, якими частково оплачувалися надані послуги.

Тобто, протягом всього розгляду справи судом першої інстанції оригінали зазначених доказів не витребовувались через відсутність сумнівів у суду та відповідача стосовно відповідності копій письмових доказів оригіналам. Оригінали зазначених вище первинних документів не надавалися суду першої інстанції з причини відсутності у суду та учасників справи сумнівів у відповідності наявних в матеріалах справи копій письмових доказів їх оригіналам, а не з причини відсутності оригіналів документів як таких.

З огляду на вищезазначене, з урахуванням того, що відповідач має нести ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням ним процесуальних дій, а саме неподанням відзиву на позовну заяву із зазначенням сумнівів щодо достовірності копій письмових доказів, не заявленням ним клопотання про витребування у позивача їх оригіналів, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги про не дослідження та не встановлення судом фактичних обставин справи безпідставними, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України копія наявного в матеріалах справи письмового доказу не береться судом до уваги, лише якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу.

Оскільки, як вже було зазначено вище, протягом усього розгляду справи у суді першої інстанції жоден з учасників справи, а також суд не ставили під сумнів відповідність наявних в матеріалах справи копій вищезазначених письмових доказів їх оригіналам, у суду не було підстав не брати до уваги наявні в матеріалах справи акти прийому-передачі виконаних послуг.

За вимогами пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначена норма Конституції України кореспондується з положеннями статті 74 ГПК України.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не отримали підтвердження та не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду та обставин, на які посилався суд як на підставу для задоволення позову.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими до матеріалів справи доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ним норм матеріального і процесуального права та з наведенням у своєму судовому рішенні необхідного мотивування, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором та про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат у заявлених до стягнення сумах.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а оскаржуване рішення господарського суду відповідає чинному законодавству, тому підстави, передбачені ст.ст. 277, 280 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 у справі № 904/4458/19 відсутні.

10. Судові витрати.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Гремко" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 у справі № 904/4458/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 у справі № 904/4458/19 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Приватне підприємство "Фірма "Гремко".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повне судове рішення складено 31.03.2020.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко