Рішення

від 17.03.2020 по справі 908/1152/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/61/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2020 Справа № 908/1152/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46)

до відповідачів -1/ Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ", код ЄДРПОУ 39355670 (вул. Шкільна, 32, м. Запоріжжя, 69002)

2/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮСТСТАР", код ЄДРПОУ 40000577, (вул. Євгена Коновальця, 44-Б, м. Київ, 01133)

про визнання договору недійсним

поданої в межах справи № 908/1152/18

Кредитори: 1/ ТОВ "Дісентіс"

2/ ТОВ "Юридична компанія "Юстстар"

3/ АБ "Сбербанк"

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ", код ЄДРПОУ 39355670 (вул. Шкільна, 32, м. Запоріжжя, 69002)

Ліквідатор - Сиротенко О.О.

Представники сторін :

Від позивача - не з`явився

Від відповідачів - не з`явились

УСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 27.12.2019 відкрито провадження у справі № 908/1152/18 з розгляду даної позовної заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮСТСТАР". Розгляд позовної заяви здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.01.2020 о 12 год 00 хв.

Ухвалою суду від 16.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.01.2020. об 11-45 год.

Ухвалою від 28.01.2020 відкладено судове засідання на 07.02.2020 о 10-00.

Ухвалою суду від 07.02.2020 судове засідання відкладено на 18.02.2020 о 12-00.

Представники відповідачів у судове засідання 18.02.2020 не з`явились, ухвала суду від 07.02.2020 не виконана.

Ухвалою від 18.02.2020 судове засідання відкладено на 27.02.2020 о 14-30 та зобов`язано відповідачів виконати вимоги, викладені в ухвалі суду від 07.02.2020.

Представники сторін у судове засідання 27.02.2020 не з`явились, ухвала суду від 18.02.2020 не виконана.

Ухвалою від 27.02.2020 судове засідання відкладено на 10.03.2020 об 11-00.

Представники сторін у судове засідання 10.03.2020 не з`явились.

Ухвалою від 10.03.2020 судове засідання відкладено на 17.03.2020 об 11-15.

Електронною поштою 17.03.2020 до суду надійшло клопотання від позивача про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

Вказані документи не приймаються судом до уваги, оскільки подані після закриття підготовчого провадження.

Оцінивши надані докази, наведені обґрунтування сторін, проаналізувавши діюче законодавство, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України , з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України .

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України . За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

05.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Імпорт" (далі - ТОВ "Захід Імпорт", продавець) та Приватним підприємством "Ресурс-Імпорт" (далі - ПП "Ресурс-Імпорт", покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 30/03, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах, визначених цим договором товар (вживаний одяг), загальна сума договору визначається як сума всіх видаткових накладних, підписаних сторонами протягом терміну дії даного договору, кількість товару, а також ціна одиниці товару визначаються сторонами у накладних, що є невід`ємною частиною даного договору (пункти 1.1, 2.1 Договору).

08.06.2011 між сторонами за договором купівлі-продажу товарів № 30/03 було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої сторони договору виклали пункт 8.1 Договору в новій редакції (третейське застереження): "8.1 Усі спори, розбіжності або претензії, які виникають між сторонами із цього договору або у зв`язку з ним, в тому числі, але не обмежуючись: що стосуються його укладання, виконання, порушення (невиконання та/або неналежного виконання), припинення, дійсності/недійсності, розірвання, повернення сплачених коштів, тощо вирішуються шляхом переговорів. Спори, що сторони не можуть врегулювати шляхом переговорів, передаються для остаточного врегулювання на розгляд постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Харвест Груп" (зареєстровано Головним управлінням юстиції у Харківській обл. 29.12.2009, свідоцтво № 26 ПТС). Розгляд суду буде здійснюватися у відповідності до Закону України "Про третейські суди" та Регламенту Третейського суду. Місцезнаходженням Третейського суду є місцезнаходження Асоціації "Харвест Груп", а саме: Харківська обл., Харківський р-н, смт Бабаї, пров. Червоних партизанів, б. 1-А. Проведення третейського розгляду відбуватиметься: Харківська обл., Харківський р-н, смт. Бабаї, пров. Червоних партизанів, б. 1-А.". Інші умови договору купівлі продажу товарів №30/03 від 05.05.2011 залишаються незмінними.

17.08.2016 між ТОВ "Захід Імпорт" (первісний кредитор) та ТОВ "Юридична компанія "Юстстар" (новий кредитор) укладено договір № ПВ-170816/01 відступлення права вимоги грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу товарів від 05.05.2011 № 30/03 відповідно до умов якого первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги до ПП "Ресурс-Імпорт", що виникли на підставі договору купівлі-продажу товарів від 05.05.2011 № 30/03 в частині оплати товару за видатковою накладною від 27.06.2012 № РН-0000374 в розмірі 539 550,58 грн.

20.10.2016 між ТОВ "Євроальянс Ріалті" (поручитель) та ТОВ "Юридична компанія "Юстстар" (кредитор) укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язку боржника щодо оплати товару за договором купівлі-продажу товарів від 05.05.2011 № 30/03 в частині оплати товару за видатковою накладною від 27.06.2012 № РН-0000374 в розмірі 539 550,58 грн.

Пунктом 5.1 Договору поруки від 20.10.2016 встановлено, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов`язані з ним, у тому числі пов`язані з дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору поруки, регулюються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів, розумності та справедливості. Усі спори, що виникли з цього договору або пов`язані з ним, в тому числі, але не обмежуючись: що стосуються його укладення, виконання, порушення (невиконання та/або неналежного виконання), припинення, дійсності/недійсності, розірвання, тощо вирішуються шляхом переговорів. Спори, що сторони не можуть врегулювати шляхом переговорів, передаються для остаточного врегулювання на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Харвест Груп" (зареєстровано Головним управлінням юстиції у Харківській обл. 29.12.2009, свідоцтво № 26 ПТС). Розгляд суду буде здійснюватися у відповідності до Закону України "Про третейські суди" та Регламенту Третейського суду. Місцезнаходженням Третейського суду є місцезнаходження Асоціації "Харвест Груп", а саме: Харківська обл., Харківський р-н, смт Бабаї, пров. Червоних партизанів, б. 1-А. Проведення третейського розгляду відбуватиметься: Харківська обл., Харківський р-н, смт. Бабаї, пров. Червоних партизанів, б. 1-А.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Харвест Груп" від 06.02.2018 у справі № 3/1-3/1-18 (у складі третейського судді Тоцької К. М.) позовну заяву ТОВ "Юридична компанія "Юстстар" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Євроальянс Ріалті" на користь ТОВ "Юридична компанія "Юстстар" 539 550,58 грн заборгованості за договором купівлі-продажу товарів від 05.05.2011 № 30/03. Стягнуто з ТОВ "Євроальянс Ріалті" на користь ТОВ "Юридична компанія "Юстстар" 500,00 грн витрат за сплату третейського збору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 задоволено заяву ТОВ "Юридична компанія "Юстстар" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Харвест Груп" від 06.02.2018 у справі № 3/1-3/1-18; видано наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Харвест Груп" від 06.02.2018 у справі № 3/1-3/1-18.

Обґрунтовуючи вимоги про визнання недійсним договору поруки від 20.10.2016, укладеного між ТОВ "Євроальянс Ріалті" та ТОВ Юридична компанія "Юстстар", позивач посилається на такі обставини: судом в ухвалі Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2018 у справі № 978/281/18 зазначено, що матеріали справи не містять доказів виконання новим кредитором (ТОВ "Дісентіс") згідно із пунктом 2.2 договору від 08.06.2016 № 080616/01 своїх обов`язків щодо сплати вартості відступлення права вимоги; станом на дату укладання спірних договорів, TOB "Євроальянс Ріалті" мав та має значні грошові зобов`язання перед позивачем на підставі кредитного договору від 28.08.2013 № 05-В/13/27/ЮО, іпотечного договору від 28.08.2013 та договору поруки від 23.10.2014; ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 у справі № 978/318/18 та від 17.04.2018 у справі № 978/627/12 задоволено заяви TOB "Дісентіс" та TOB "Юридична компанія "Юстстар" про стягнення з TOB "Євроальянс Ріалті" на їх користь 783 977,77 грн та 539 550,58 грн відповідно. Разом сума до стягнення становить 1,3 млн грн; внаслідок укладення спірного договору поруки було цілеспрямовано створено штучну кредиторську заборгованість у обсязі, достатньому для реалізації процедури фіктивного банкрутства, з метою подальшого ухилення від сплати кредитних зобов`язань перед позивачем.

Посилаючись на наведені обставини АТ "Сбербанк" просить визнати недійсним укладений між ТОВ "Євроальянс Ріалті" та ТОВ Юридична компанія "Юстстар" договір поруки від 20.10.2016.

Предметом судового розгляду у даній справи є вимога АТ "Сбербанк" про визнання недійсним договору поруки від 20.10.2016 обґрунтована із посиланням на приписи статті 234 ЦК України вчиненням відповідачами 1, 2 оспорюваного правочину з метою створення штучної кредиторської заборгованості у ТОВ "Євроальянс Ріалті" задля подальшого його ухилення від сплати ним кредитних зобов`язань перед позивачем.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 ЦК України ).

Відповідно до статей 16 , 203 , 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 тощо.

Отже правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".

Тому, в кожній справі про визнання правочину недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Отже фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України ) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України ) , та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України , так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України .

Під час першого та другого розгляду цієї справи в судах, відповідачами не було надано оригіналів витребуваних договорів (для огляду), що свідчить про недобросовісність відповідачів.

Господарським судом враховано, що вчиненню оспорюваного договору передувало попередньо укладення ряду правочинів (договорів відступлення права вимоги від 08.06.2016 та від 17.08.2016, договору поруки від 13.07.2016 тощо), надано правову оцінку правовій природі відповідних договорів, відповідності їх вимогам законодавства, наслідку їх сукупного укладення на права та інтереси позивача як кредитора, а також враховано ухвали постановлені в межах кримінальних проваджень стосовно фіктивності господарських операцій за договором купівлі-продажу товарів № 30/03 від 03.05.2011 тощо.

Судом надано належну юридичну оцінку на рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Харвест Груп" від 06.02.2018 у справі № 3/1-3/1-18 та від 26.03.2018 у справі № 3/1-3/3-18 та ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 у справі № 978/318/18 та від 17.04.2018 у справі № 978/627/18, якими задоволено заяви про видачу наказів на примусове виконання вказаних рішень.

Отже, позивач довів наявність підстав, на які він посилається у своїх вимогах про визнання недійсним договору та довів те, що відповідачами при укладанні спірного договору порушене його право, що стало підставою для звернення до суду.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у ст. 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати за позовом покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки від 20.10.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю відповідальністю "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ", код ЄДРПОУ 39355670 (вул. Шкільна, 32, м. Запоріжжя, 69002) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮСТСТАР", код ЄДРПОУ 40000577, (вул. Євгена Коновальця, 44-Б, м. Київ, 01133).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ", код ЄДРПОУ 39355670 (вул. Шкільна, 32, м. Запоріжжя, 69002) на користь Акціонерного товариства "Сбербанк", код ЄДРПОУ 25959784 (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46), судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮСТСТАР", код ЄДРПОУ 40000577, (вул. Євгена Коновальця, 44-Б, м. Київ, 01133) на користь Акціонерного товариства "Сбербанк", код ЄДРПОУ 25959784 (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46), судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн 00 коп.

Видати накази.

Повне судове рішення складено "30" березня 2020р.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.