Рішення

від 26.03.2020 по справі 917/1750/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2020 Справа № 917/1750/19

за позовною заявою Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , Місцезнаходження та поштовий індекс: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 Код ЄДРПОУ: 20077720

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаватеплокомфорт", м.Київ, вул.Смолича, 6в, к.75, код ЄДРПОУ 33147372

про стягнення 53 884,83 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

представник позивача не з"явився

представник відповідача не з"явився

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" про стягнення 53 884,83 грн. заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за Договором №5117/1718-БО-24 постачання природного газу від 18.09.2017р., з яких: пеня у сумі 32 251,74 грн., три проценти річних у сумі 7 525,40 грн., інфляційні втрати у сумі 14 107,69 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач несвоєчасно здійснював оплату за переданий природний газ.

Ухвалою від 15.10.19р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, призначити справу для розгляду по суті у судовому засіданні на 31.10.19р., викликати учасників справи у судове засідання.

31.10.19р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечив у повному обсязі, вказуючи, що є неналежним відповідачем у даній справі.

В судовому засіданні 31.1.19 р. суд оголосив перерву до 26.11.19р.

Після перерви, 26.11.19р. сторонами надані наступні документи:

- позивач надав клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження та заяву про залучення третьої особи;

- відповідач надав клопотання про заміну відповідача правонаступником.

Ухвалою від 26.11.19р. суд постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 12.12.2019р. (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 27.11.19р.).

11.12.19р. від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача (вх. № 13716).

12.12.19р. від позивача надійшли заперечення щодо залучення до участі у справі ТОВ "Полтаватеплокомфорт" в якості правонаступника відповідача (вх. № 13765).

Ухвалою суду від 12.12.2019 року підготовче засідання відкладено на 14.01.2020р., запропоновано учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

14.01.2020 року судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 28.01.2020р.

В судовому засіданні 28.01.2020 року розглянуто клопотання (вх.№ 13039 від 26.11.2019р.) про заміну відповідача - Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" (36029, м.Полтава, вул Зіньківська, 6, код ЄДРПОУ 00110792) правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаватеплокомфорт" (м.Київ, вул.Смолича, 6в, к.75, код ЄДРПОУ 33147372).

Ухвалою від 28.01.20 суд постановив клопотання Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" про заміну відповідача правонаступником - задовольнити, замінити відповідача - Приватне акціонерне товариство "Полтавський турбомеханічний завод" правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаватеплокомфорт", продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 13.02.20р., запропонувати сторонам вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

Ухвалою від 13.02.20 суд постановив відкласти підготовче засідання на 27.02.20, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження,викликати учасників справи в підготовче засідання.

Інші заяви по суті до суду не надходили.

Ухвалою від 27.02.2020 суд постановив закрити підготовче провадження у справі, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 12.03.20, викликати учасників справи в судове засідання.

Ухвалою від 12.03.2020 суд постановив відкласти розгляд справи на 26.03.20, викликати учасників справи в судове засідання.

Ухвалою від 03.03.20 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, розгляд справи по суті призначити на 17.03.2020 р., повідомити учасників справи про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвали суду по справі, зокрема і від 03.03.20, надіслані учасникам справи (згідно відмітки канцелярії на оригіналах ухвал, що містяться в матеріалах справи).

Учасники справи в судове засідання явку представників не забезпечили.

Позивач 24.03.20 надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (вх. № 3370).

Копія ухвали суду, що надіслана відповідачу за вказаною позивачем адресою, 24.03.20 р. повернулася на адресу суду з відміткою пошти "Адресат відсутній".

Судом враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у справі № 917/1750 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Тобто, за висновками суду, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом.

Приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Полтавський тербомеханічний завод" (відповідач, споживач) укладено договір постачання природного газу № 5116/1718-БО-24 від 18.09.2017 року (далі-Договір).

Згідно п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017 - 2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 3.1. Договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до п.3.8 Договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією такого акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідачу за період з 31.10.2017 р. по 30.04.2018 р. природний газ на загальну суму 708 004,37 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 р. на суму 28 617,74 грн., від 30.11.2017 р. на суму 101 082,48 грн., від 31.12.2017р. на суму 115 694,99 грн., від 31.01.2018 р. на суму 141 494,60 грн., від 28.02.2018 р. на суму 158 697,50 грн., від 31.03.2018 р. на суму 152 444,50 грн., від 30.04.2018 р. на суму 9 972,56 грн.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За твердженням позивача, на дату звернення до суду з позовною заявою відповідач свої договірні зобов`язання по оплаті за фактично переданий природний газ виконав повністю, але з порушенням визначених умовами договором строків.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі вказаного пункту Договору, а також ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу за неналежне виконання останнім умов Договору: пеню у сумі 32 251,74 грн., три проценти річних у сумі 7 525,40 грн., інфляційні втрати у сумі 14 107,69 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути вказані суми пені, 3% річних та інфляційних.

Відповідач - ТОВ "Полтаватеплокомфорт" доказів в спростування вищевикладеного не надав, суму боргу не оспорює та не заперечує.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вказувалось вище, сторонами у п. 6.1. Договору погоджено остаточний строк оплати за переданий газ, а саме - до 25-го числа (включно) місця, наступного за місяцем поставки газу.

Поставка природного газу по договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання - передачі природного газу.

Судом встановлено, що ПрАТ "Полтавський турбомеханічний завод" свої обов`язки в частині оплати за поставлений у жовтні - грудні 2017 р., січні 2018 р. - квітні 2018 р. природний газ по Договору у строки, які визначено умовами зазначеного правочину, належним чином виконано не було, що підтверджується довідкою по операціях за Договором.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував за прострочення строків оплати поставленого природного газу три проценти річних у сумі 7 525,40 грн., інфляційні втрати у сумі 14 107,69 грн.

Враховуючи порушення ПрАТ "Полтавський турбомеханічний завод" свого грошового зобов`язання, а також, перевіривши надані позивачем розрахунки пред`явлених до стягнення 3% річних, інфляційних втрат суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вказаних сум.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 8.2 Договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивач, за прострочення строків оплати поставленого природного газу, керуючись п.8.2. договору нарахував пеню у сумі 32 251,74 грн.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені суд дійшов висновку про його правомірність і відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства України.

При вирішенні справи судом враховано, що між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Полтаватеплокомфорт (далі по тексту - Орендар ) було укладено договір оренди майнового комплексу по виробництву та транспортуванню тепла в місті Полтава від 06.08.2019 (далі по тексту Договір оренди ). У відповідності до умов укладеного Договору оренди, Відповідач передає, а Орендар приймає у строкове платне користування майновий комплекс по виробництву та транспортуванню тепла в місті Полтава.

У відповідності до пункту 2.1. Договору оренди, Орендар вступає в строкове платне користування Об`єкта оренди з моменту підписання Договору оренди та акту приймання-передачі. У відповідності до акту приймання-передачі від 06.08.2019 був переданий Об`єкт оренди, інженерно- технічну документацію та відомості щодо боргових зобов`язань Відповідача, а також документи, що підтверджують їх наявність та розмір.

П. 2.2 Договору від 06.08.2019р. визначено, що крім майнового комплексу передано боргові зобов"язання щодо надання споживачам міста Полтави послуг з централізованого опалення та підігріву води.

Таким чином, боржником за невиконання неналежне виконання умов Договором постачання природного газу від 18.09.2017 № 5116/1718-БО-24 є ТОВ "Полтаватеплокомфорт".

Суд зазначає, що ТОВ "Полтаватеплокомфорт" як Відповідачем по справі не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

За ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 1921,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 7006523 від 16.07.2019 р.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 1921 грн.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаватеплокомфорт" (03191, м.Київ, вул.Смолича, 6В, кв.75, ідент. код 33147372) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідент. код 20077720) пеню у сумі 32 251,74 грн., три проценти річних у сумі 7 525,40 грн., інфляційні втрати у сумі 14 107,69 грн. та 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.03.2020 року

Суддя Киричук О.А.