Ухвала

від 31.03.2020 по справі 927/258/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

31 березня 2020 року м. Чернігів справа № 927/258/20

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., розглянувши матеріали позовної заяви №66-4390вих.20 від 25.03.20

за позовом: Керівника Бахмацької місцевої прокуратури, вул. Шевченка, 46, м. Бахмач, 16500,

в інтересах держави в особі: Борзнянської міської ради Чернігівської області, вул. П.Куліша, м. Борзна, Чернігівська область, 16400, код ЄДРПОУ 04061725

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Леском-Салдинг", вул. Незалежності, 124, м. Борзна, Чернігівська область, 16400, код ЄДРПОУ 39821483

предмет спору: про стягнення 28 807,21 грн

ВСТАНОВИВ:

Керівником Бахмацької місцевої прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леском-Салдинг" 28 807,21 грн заборгованості за оренду земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті орендної плати по Договору оренди землі від 01.03.16 за період з грудня 2018 року по січень 2020 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.20 справа №927/258/20 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України. Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 176 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про відкриття провадження по справі суд зазначає за якими правилами позовного провадження буде розглядатися справа.

Згідно з ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Малозначними справами, у відповідності до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Приймаючи до уваги, що ціна позову складає менше ніж 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справу, як малозначну, належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання) за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до ч.3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також суд вважає необхідним зазначити наступне.

В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави у суді, а саме Борзнянської міської ради Чернігівської області (далі - Борзнянської міськради), прокурор у позовній заяві зазначив, що уповноваженим органом у спірних правовідносинах є Борзнянська міська рада, яка представляє інтереси територіальної громади, здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Однак, вказує прокурор, будучи обізнаною про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Леском-Салдинг" заборгованості з орендної плати за землю, протягом тривалого часу з позовом про її стягнення не звертається, що свідчить про бездіяльність органу у вирішенні даного питання. Тому, звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо наповнення місцевого бюджету з метою належного забезпечення потреб населення. У зв`язку з цим, прокурор відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся з цим позовом до суду для захисту порушених інтересів держави.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Як встановлено судом, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 16.10.2019, справу №912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до ТОВ Укртранссервіс-груп, Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90577,26 грн, разом із касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, передаючи справу № 912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верхового Суду, виклав, зокрема, правовий висновок про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, що, на думку колегії суддів, може становити порушення принципу юридичної визначеності, який, як зазначав раніше Конституційний Суд у своїх рішеннях, є складовою конституційного принципу верховенства права, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності. Вирішення Великою Палатою Верховного Суду поставленої у цій справі правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019, справу №912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 прийнято та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників. Ухвалою від 24.03.20 судове засідання з розгляду касаційної скарги заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року призначено на 28 квітня 2020 року о 10год30хв.

Згідно з ч.1 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини, поняття якість закону означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах C. G. та інші проти Болгарії від 24 квітня 2008 року (C. G. and Others v. Bulgaria, заява № 1365/07, § 39), Олександр Волков проти України від 9 січня 2013 року (Oleksandr Volkov v. Ukraine, заява № 21722/11, § 170).

З огляду на вищезазначені обставини суд доходить висновку, що на сьогоднішній день відсутня єдина практика щодо механізму реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави.

З метою дотримання принципу правової визначеності, який передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, виключення ризиків свавілля та усунення суперечності у прецедентній практиці вищого суду, виконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики з метою недопущення порушення прав сторін на справедливий судовий розгляд, а також враховуючи принцип єдності судової практики (забезпечення якої покладено на Верховний Суд нормою ст. 36 Закону України Про судоустрій та статус суддів), суд вважає за необхідне за власною ініціативою зупинити провадження у справі №927/85/20 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18.

Відповідно до пункту 11 ч.1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, вирішення питання про призначення справи до розгляду судом буде здійснено після поновлення провадження у справі.

Керуючись ст. 176, п.7 ч.1 ст.228, п.11 ч.1 ст.229, ст. 234, 235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2.Розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

3.Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду, прокурору та позивачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позов з доданими до нього документами. Докази направлення прокурору та позивачу відзиву надати суду у встановлений п`ятнадцятиденний строк.

4.Встановити прокурору та позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, відповіді на відзив з доданими до неї документами. Докази направлення відповідачу відповіді на відзив надати суду у встановлений п`ятиденний строк.

5.Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду, прокурору та позивачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заперечень з доданими до них документами. Докази направлення прокурору та позивачу заперечень надати суду у встановлений п`ятиденний строк.

6.Провадження у справі зупинити до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18.

7.Зобов`язати керівника Бахмацької місцевої прокуратури та сторони повідомити суд про результати перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18 та надати копію відповідного судового рішення.

8.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

У частині зупинення провадження у справі ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/