Ухвала

від 30.03.2020 по справі 640/22414/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 березня 2020 року

Київ

справа №640/22414/18

адміністративне провадження №К/9901/8175/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі №640/22414/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арров до Головного управління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2019.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 у задоволенні клопотань ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження та звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причин пропущення процесуального строку та надання документа про сплату судового збору у розмірі 5286,00 грн. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 27.09.2019 подано 08.01.2020 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що копію оскаржуваного рішення не отримував, а про наявність такого йому стало відомо з листа Державної податкової служби України від 03.01.2020.

Апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені ГУ ДФС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки згідно з матеріалами справи копія оскаржуваного рішення суду отримана відповідачем 14.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2020 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 10.02.2020 ГУ ДФС подало клопотання, в якому просило поновити строк апеляційного оскарження. Клопотання вмотивоване тим, що основною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження стало повернення судом вперше поданої апеляційної скарги. Оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не обмежує строків на подання апеляційної скарги після її повернення, відповідач просить строк на апеляційне оскарження поновити. До того ж апелянт наголошував на відсутності можливості сплатити судовий збір.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено. До того ж суд звернув увагу, що розглядувана апеляційна скарга єдина апеляційна скарга, яку було подано на рішення суду у даній справі.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДФС не мало можливості сплатити судовий збір. Повторне звернення з апеляційною скаргою відбулось в межах річного строку. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Тим більш, за встановлених апеляційним судом обставин, подання цієї апеляційної скарги відбулось вперше, а тому доводи скаржника щодо реалізації права на апеляційне оскарження повторно після повернення вперше поданої апеляцйної скарги є недоречними. Суд встановив, що копію оскарженого рішення суду першої інстанції було отримано відповідачем 14.11.2019, проте, апеляційну скаргу подано 03.01.2020, тобто з пропуском строку без наявності на те поважних причин.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі №640/22414/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду