Ухвала

від 30.03.2020 по справі 160/8106/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 березня 2020 року

Київ

справа №160/8106/18

адміністративне провадження №К/9901/7445/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Гімона М.М., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства Зелений Гай до Державної фіскальної служби України, третя особа Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

12 березня 2020 року скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з вказаною касаційною скаргою.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною четвертою статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ДПС України, як на підставу для касаційного оскарження посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 та пункти 1 (суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу) та 2 (суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження) частини другої статті 353 КАС України.

При цьому, як вбачається з касаційної скарги, скаржник не наводить обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, як того вимагає пункт 1 частини другої статті 353 КАС України..

Щодо посилань ДПС України на пункт 2 частини другої статті 353 КАС України, то як вбачається з оскаржуваних судових рішень та ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2018 року про відкриття провадження у справі, розгляд справи проводився за правилами загального позовного провадження.

За вказаних обставин, касаційна скарга не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 330 КАС України, оскільки скаржник у касаційній скарзі не зазначив належну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків, а саме: зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді М.М.Гімон

І.Л.Желтобрюх