Рішення

від 19.03.2020 по справі 479/430/16-ц

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 479/430/16-ц

Провадження №2/479/1/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2020 року смтКриве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої - судді Репушевської О.В.

за участі: секретаря судового засідання Штуфри А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смтКриве Озеро, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №479/430/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Сектор з питань цивільного захисту, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення Кривоозерської селищної ради та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,

у ч а с н и к и с п р а в и

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

відповідач ОСОБА_3 ,

представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адвокат Дулдієр О.А., за ордером серії МК №51316 від 11 жовтня 2016 року,

відповідач Кривоозерська селищна рада Кривоозерського району Миколаївської області,

третя особа Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області,

третя особа Сектор з питань цивільного захисту, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області,

представник третьої особи В.М.Підвисоцький

в с т а н о в и в:

В червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення селищної ради та визнання недійсним державного акту.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 10 травня 2007 року він купив у відповідачки ОСОБА_3 житловий будинок з господарчими спорудами і побутовими будівлями та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, 0,15 га, які розташовані в АДРЕСА_1 .

Належна йому земельна ділянка межує із земельною ділянкою, що розташована в АДРЕСА_2 , власником якої є відповідач ОСОБА_2 .

В 2013 році між ним та відповідачами - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - виник спір з приводу користування під`їздом до належного позивачу житлового будинку, у зв`язку з чим він звернувся до Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області з відповідною заявою.

За результатами перевірки його заяви постійною комісією Кривоозерської селищної ради було складено акт від 06 червня 2013 року про те, що заїзд до будинку позивача належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №424825, виданого Кривоозерською селищною радою Кривоозерського району Миколаївської області 21 листопада 2005 року, на підставі рішення Кривоозерської селищної ради №3 від 21 січня 2005 року.

Вважаючи, що оспорюваним рішенням Кривоозерської селищної ради та виданим на підставі нього державним актом акту на право власності на земельну ділянку порушені його права на вільний під`їзд та прохід до належної йому земельної ділянки з розташованими на ній житловим будинком з господарськими будівлями, позивач просить про задоволення позовних вимог.

В суді позивач підтримав позов в повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Дулдієр О.А. позовні вимоги не визнав, вважає їх незаконними та необґрунтованими та просив відмовити в задоволенні позову, крім того просив застосувати строк позовної давності до вимог позивача.

Представник відповідача - Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області в суді постійно змінював свою позицію щодо позовних вимог.

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання не з`явився, згідно письмового клопотання просив розглянути справу без його участі, рішення ухвалити на розсуд суду.

Представник третьої особи - Сектора з питань цивільного захисту, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської областів суді не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Із матеріалів справи встановлено, що 10 травня 2007 року позивач купив у відповідача ОСОБА_3 житловий будинок з господарчими спорудами і побутовими будівлями та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, площею 0,15 га, кадастровий номер: 4823955100:05:035:0003, які розташовані в АДРЕСА_1 , що підтверджується даними договору купівлі продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідченого Мовчан С.В., приватним нотаріусом Кривоозерського районного нотаріального округу Миколаївської області 10 травня 2007 року, витягу з Державного реєстру правочинів №3951918 від 10 травня 2007 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4805987562019 від 07 березня 2019 року.

Згідно даних свідоцтва про право особистої власності на будівлі, виданого виконавчим комітетом Кривоозерської селищної Ради народних депутатів 29 вересня 1992 року відповідачу ОСОБА_2 належить житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 .

Згідно даних державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №424825, виданого Кривоозерською селищною радою Кривоозерського району Миколаївської області 21 листопада 2005 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,14 га, кадастровий номер: 4823955100:05:035:0002, розташованої в АДРЕСА_2 , цільове призначення призначення земельної ділянки - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Розпорядженням Кривоозерського селищного голови Кривоозерського району Миколаївської області від 17 лютого 2016 року №2р-ОД вулицю "Леніна" перейменовано на "Центральна", "Радянська" на "Урожайна".

Відповідно до положень ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно положень ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до положень п. "б" ч.1 ст.12З К України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із положеннями ст.116 ЗК України Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (частина 1). Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина 3).

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина 4).

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом (частина 5).

Згідно положень ст.118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, відповідно до ч.ч. 1-2, 6-10 цієї статті громадяни, зацікавлені у приватизації земельної ділянки подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Як передбачено нормативними положеннями ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно даних архівного витягу із рішення 6 сесії 24 (4) скликання Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області від 26 грудня 2002 року №6 селищна рада вирішила надати в приватну власність земельну ділянку 0,10 га по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку (п.14); громадянам, які отримали земельні ділянки у власність замовити в районному земельному відділі державні акти на право приватної власності (п.31).

Протягом розгляду справи в суді належних та допустимих доказів про реалізації ОСОБА_2 наданого йому права власності на зазначену земельну ділянку чи скасування вказаного рішення в частині надання відповідачу ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки, площею 0,10 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 не встановлено.

Згідно даних архівного витягу із рішення XVІІІ сесії 4 скликання Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області від 21 січня 2005 року селищна рада вирішила передати у власність громадянину ОСОБА_2 земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд площею 0,14 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (п.4 ); громадянам, які отримали земельні ділянки в приватну власність замовити в проектній організації виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право приватної власності на земельну ділянку (п.84).

Виходячи положень ч.7, ч.8, ч.9 ст.118 ЗК України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі документації із землеустрою (технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір, межі та місце розташування земельної ділянки).

Поняття землеустрою визначене положеннями ст.181 ЗК України, згідно яких землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно - територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно - виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Згідно положень Закону України "Про землеустрій" в редакції від 22 травня 2003 року документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за використанням проектів тощо (п.3 ч.1 ст.1); план земельної ділянки - графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об`єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці (п.7 ч.1 ст.1); цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (п.11 ч.1 ст.1).

Відповідно положень до положень п."в" ч.1 ст.2 Закону України "Про землеустрій" землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Згідно положеннями ст.8 Закону України "Про землеустрій" правову основу землеустрою становлять Конституція України, Земельний кодекс України, Закони України "про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", "Про планування і забудову територіїй", цей Закон, закони України та інші нормативно правові акти.

За змістом п."г" ч.1 ст.20 того ж Закону землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п."і" ч.1 ст.25 Закону України "Про землеустрій").

Із дослідженої судом технічної документації 2004 р із землеустрою щодо складання державних актів на право власності громадянину ОСОБА_2 на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель із земель в межах території АДРЕСА_2 , розробленої СПД " ОСОБА_4 " встановлено наступне.

- ОСОБА_2 17 листопада 2004 року звернувся до СПД "Дробот" із заявою про виготовлення технічної документації по складанню державних актів на право власності на земельну ділянку для обслуговання житлового будинку та господарських будівель. Вказана заява не містить даних щодо адреси розташування земельної ділянки та даних про рішення органу місцевого самоврядування про відведення її у власність заявника із земель комунальної власності.

- В пояснювальній записці до вказаної технічної документації зазначено, що вона розроблена на підставі рішення 18 сесії 4 скликання Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області №3 від 21 січня 2005 року та договору №45 від 17 листопада 2004 року у відповідності з завданням на розробку технічної документації. Складанню технічної документації по наданню земельних ділянок передувала горизонтальна зйомка території, згідно якої фактично площа становить 0,14 га.

- Завдання на проведення робіт по складанню технічної документації зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 на підставі рішення 18 сесії 4 скликання Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області №3 від 21 січня 2005 року та договору №45 від 17 листопада 2004 року затверджено начальником Кривоозерського райвідділу земельних ресурсів у 2004 році.

- Ситуаційна схема щодо земельної ділянки площею 0,14 га з кадастровим номером: 4823955100:05:035:0002, складена в 2004 році.

- Кривоозерською селищною радою погоджено надання земельних ділянок ОСОБА_2 у власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,14 га із земель в межах території Кривоозерської селищної ради загальною площею 0,14 га 24 січня 2004 року.

- Кривоозерським районним відділом земельних ресурсів погоджено надання земельних ділянок ОСОБА_2 у власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,14 га із земель в межах території Кривоозерської селищної ради загальною площею 0,14 га 18 листопада 2005 року.

- Відділом архітектури і будівництва Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області погоджено надання земельних ділянок ОСОБА_2 у власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,14 га із земель в межах території Кривоозерської селищної ради загальною площею 0,14 га погоджено в 2004 році.

- Акт про встановлення меж земель земельних ділянок в натурі додатком до якого є креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру на виконання рішення 18 сесії 4 скликання Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області №3 від 21 січня 2005 року був складений СПД ОСОБА_5 17 листопада 2004 року. Вказаний акт підписано начальником Кривоозерського районного відділу земельних ресурсів, селищним головою, замовником технічної документації, суміжними землекористувачами.

Викопіювання із Генерального плана селища Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області станом на 2004 - 2005 роки в матеріалах вказаної технічної документації відсутнє, оскільни її включення до технічної документації не була передбачена вимогами ст.56 Закону України "Про землеустрій" в редакції від 22 травня 2003 року.

Вимоги до технічної документації із землеустрою передбачені положеннями ст.55 Закону України "Про землеустрій". Зокрема, документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (ч.3 ст.55).

Містобудівна документація - це затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій (ч.1 ст.17 Закону України "Про основи містобудування"), з урахуванням яких визначається цільове призначення земель (абз.4 ст.1 Закону України "Про планування і забудову територій").

Різновидом містобудівної документації є генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (абз.8 ст.1 Закону України "Про планування і забудову територій").

На час складання вказаної вище технічної документації із землеустрою та прийняття Кривоозерською селищною радою оспорюваного рішення та до теперішнього часу планування, забудова та інше використання території смтКриве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області регулюються генеральним планом, затвердженим рішенням 2 сесії ХХІІ скликання Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області, що підтверджується даними архівної копії вказаного рішення.

Із дослідженого судом викопіювання із генерального плану смтКриве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області встановлено, що спірна частина земельної ділянки з кадастровим номером: 4823955100:05:035:0002 є тупиковим проїздом із вулиці Центральна до в`їздів на території земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських будівель, розташованих за адресами: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 , та належить до земель загального користування.

Для з`ясування обставин, що мають значення для справи судом була призначена судова земельно-технічна експертиза.

Висновком судового експерта Миколаївського відділення Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз Алібекової О.О. №19-7/8 від 11 червня 2019 року встановлено, що фактичний порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_2 ) відповідає правовстановлюючим документам, а саме державному акту серії ЯБ №424825, однак відповідно до Генерального плану забудови Кривоозерської селищної ради частина земельної ділянки (проїзд, на плані схемі 0,0133 га) не відповідає своєму призначенню, так як перебуває у власності ОСОБА_2 , а повинна перебувати з загальному користуванні та використовуватися для проїзду до земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , про свідчать дані, надані сектором містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області (а.с.11)., вказана частина земельної ділянки, що на плані схемі зазначена площею 0,0133 га та відведена у власність ОСОБА_2 фактично використовується для проїзду на земельну ділянку АДРЕСА_4 .

За клопотанням представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні була допитана судовий експерт ОСОБА_6 , яка пояснила, що дані про цільове призначення спірної частини земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_7 нею визначені на підставі наявної в матеріалах справи №479/430/16-ц довідки №69 від 20 грудня 2013 року, виданої сектором містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області.

Висновком судового експерта Херсонського відділення Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз Пєскова І.В. №19-9 від 03 липня 2019 року встановлено, що розроблена технічна документація на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , відповідає вимогам земельного законодавства, нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. Затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку земельним законодавством, нормативними документами з питань землеустрою та землекористування станом на 20 жовтня 2005 року не передбачено.

Згідно положень ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими ст.89 ЦПК України.

Положеннями ч.3 ст.12, ст.ст. 76-81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що "Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства"). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Відповідно до положень ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю (частина 1). У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності (частина 2).

Водночас, згідно положень ст.63 Закону України "Про землеустрій" самоврядний контроль при здійсненні землеустрою проводиться сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами відповідно до законодавства України.

Нормативними положеннями п."а" ч.1 ст.83 ЗК України визначено, що землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо) належать до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність.

Представник третьої особи - сектора з питань цивільного захисту, містобудування, архітектури, житлово - комунального господарства та розвитку інфраструктури Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської областіта відповідача - Кривоозерської селищної ради в суді також підтвердили, що у приватну власність відповідача ОСОБА_2 була передана частина земельної ділянки, яка належить до земель загального користування. Питання про зміну її цільового використання уповноваженими органами не вирішувалось.

Судовим розглядом встановлено, що в порушення вимог ст.55 Закону України "Про землеустрій" конфігурація та схема земельної ділянки площею, 0,14 га, кадастровий номер: 4823955100:05:035:0002, розташована в АДРЕСА_2 , яка передана у власність відповідача - ОСОБА_2 з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, згідно правовстановлюючого документа - державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №2424825, виданого Кривоозерською селищною радою Кривоозерського району Миколаївської області 21 листопада 2005 року не відповідає генеральному плану смтКриве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області, оскільки площа та конфігурація вказаної земельної земельної ділянки сформовані частково за рахунок землі загального користування, без зміни її цільового у передбаченому законом порядку не здійснювалась.

Кривоозерська селищна рада Кривоозерського району Миколаївської області могла передати у власність ОСОБА_2 спірну земельну ділянку для будівництва й обслуговування житлового будинку такої площі та конфігурації, як визначено у плані її меж лише за наявності таких умов: ця ділянка має саме вказане цільове призначення; на день виділення спірна земельна ділянка є вільною, надана за відповідною процедурою, і щодо неї чинне законодавство чи рішення компетентних органів, постановлені у межах їх повноважень, не встановлюють обмежень можливості її використання для зазначених цілей. Орган місцевого самоврядування не може приймати рішення щодо юридичної долі спірної земельної ділянки всупереч чинному земельному, водному або іншому законодавству. На такому рішенні не може бути заснованим право приватної власності особи на цю ділянку.

Відповідно до положень ст.ст.141, 149 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у користуванні осіб, передаються у власність чи користування іншим особам лише після їх вилучення у встановленому законом порядку у попереднього користувача.

З огляду на встановлені обставини та надані учасниками справи докази суд дійшов висновку, що при передачі спірної частини земельної ділянки у власність ОСОБА_2 Кривоозерська селищна рада, яка діяла від імені власника - територіальної громади, порушила процедуру, визначену земельним законодавством, щодо зміни цільового призначення частини земельної ділянки із земель загального користування на землю для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Спірна частина земельна ділянка належить до території земель загального користування.

Територіальна громада смтКриве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області, як власник земель комунальної власності позбулася спірної частини земельної ділянки внаслідок незаконного розпорядження нею селищної радою. Тому таке виділення спірної земельної ділянки ОСОБА_2 не є вираженням волі територіальної громади на відчуження цієї ділянки.

Відповідно до положень п."а" ч.1 ст.21 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Згідно положень ст.152 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) недійсними можна визнавати як рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі такі акти на право власності на земельні ділянки.

Вказане відповідає висновкам Верховного Суду України, сформульованим у постанові від 19 червня 2013 року у справі № 6-57цс13, та постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц.

Таким чином, з урахуванням викладеного та з огляду на заявлені позовні вимоги, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд визнає вимоги позивача ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заяви представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про застосування до позову ОСОБА_1 строку позовної давності суд констатує наступне.

Відповідно до положень ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). При цьому відповідно до положень ч.1 ст.261 ЦК України перебііг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно положень ч.3, ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові лише у випадку, коли позов доведений.

Положеннями ст.268 ЦК України передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється.

Зокрема у частині четвертій цієї статті у редакції до 15 січня 2012 року зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу І Закону № 4176-VI пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України виключено.

Цей Закон набрав чинності 15 січня 2012 року.

Згідно із частинами першою та третьою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

До правовідносин, які виникли під час дії нормативно-правового акта, який згодом втратив чинність, застосовуються його норми. До правовідносин, які виникли раніше і регулювалися нормативно-правовим актом, який втратив чинність, але права й обов`язки зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.

Отже, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України в редакції до 15 січня 2012 року позовна давність на вимоги власників та інших осіб на захист права власності або іншого речового права, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування не поширювалась.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України при розгляді справи №361/6799/14-ц (постанова від 04 жовтня 2017 року).

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області на користь позивача ОСОБА_1 , в рівних частках з кожного, судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 102,40 грн. та витрат на проведення судової земельно - технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою в сумі 8 236,80 грн., всього 9 339,20 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 76, 81, 89, 206, 247, 264, 265, 352-354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Сектор з питань цивільного захисту, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення Кривоозерської селищної ради та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку -задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення XVІІІ сесії 4 скликання Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області від 21 січня 2005 року №3 "Про надання земельних ділянок в приватну власність" щодо передачі у приватну власність громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд площею 0,14 га., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Визнати недійсним державний акт серії ЯБ №424825, на право власності на земельну ділянку площею 0,14 га., з кадастровим номером: 4823955100:05:035:0002, яка розташована в АДРЕСА_2 , цільове призначення - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, виданий Кривоозерською селищною радою Кривоозерського району Миколаївської області 21 листопада 2005 року ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1 , в рівних частках з кожного, судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 102,40 грн. та витрат на проведення судової земельно - технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою в сумі 8 236,80 грн., всього 9 339,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кривоозерський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/sud1415/, E-mail: inbox@ko.mk.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено та підписано 23 березня 2020 року

Суддя :