Рішення

від 01.04.2020 по справі 160/2147/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року Справа № 160/2147/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк ЛТД" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці від 08.01.2020 року № UA110000/2020/000006/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без відповідних правових підстав відмовив у визначенні митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей та ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Позивачем до митного оформлення надано документи, які підтверджуються вартість транспортування товару. Умови поставки FOB включають доставку вантажу в порт експорту, митні формальності, портове експедирування і навантаження контейнеру на борт судна у порту експорту. Отже, умови поставки FOB не суперечать умовам зовнішньоекономічного контракту. Інтернет ресурс spaworld.com не є діючим, а тому посилання відповідача на нього є безпідставним; у виробника товару взагалі відсутній сайт у мережі Інтернет.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У матеріалах справи міститься відзив відповідача на позовну заяву, якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. При проведенні митного оформлення митних декларацій позивача автоматизованою системою аналізу та управління ризиками сформовано декілька критеріїв ризику по даних митних деклараціях, а саме: необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості, витребування документів, які підтверджують митну вартість. Відповідач вказує на те, що оскаржувані позивачем рішення прийнято у зв`язку з наступним: позивачем не надано до митного оформлення заявки на формування партії товару згідно умов контракту; між пунктами 3.1, 3.2 та 4.2 контракту містяться протиріччя щодо включення вартості доставки у ціну товару: умови поставки FOB, однак до ціни товару включено також вартість пакування, маркування та доставки, при цьому вартість навантаження на борт судна не включена до вартості товару та окремо не зазначена, що суперечить умовам поставки FOB; згідно інформації сайту виробника товару spaworld.com встановлено наявність оцінюваних товарів із вартістю, яка значно відрізняється від задекларованої, що може свідчити про ризиковість зовнішньоекономічної операції та недостовірність декларування; висновок експерта № ГО-3211 від 28.12.2019 року не є об`єктивним, оскільки не досліджено інформацію із сайту spaworld.com ; позивачем не надано документів на підтвердження оплати витрат транспортної складової.

Ухвалою суду від 23.03.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті .

Сторони у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; позивач та відповідач подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Суд, дослідивши письмові доказі наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

04.09.2019 року між позивачем та компанією Foshan Gaoming A-Tech Bulding Materials Co., Ltd (Китай) укладено контракт № VTX2-19, у відповідності до умов якого ZFoshan Gaoming A-Tech Bulding Materials Co., Ltd (Китай) зобов`язався поставити товар, а позивач зобов`язався його оплатити.

На підставі поставки товару позивачем подано до митного органу митну декларацію.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обрано методу його визначення позивач разом із митною декларацією подав митному органу наступні документи:

- пакувальний лист від 19.11.2019 року;

- рахунок-проформа від 19.11.2019 року;

- інвойс від 19.11.2019 року;

- коносамент від 19.11.2019 року;

- автотранспортна накладна від 20.12.2019 року;

- декларація походження товару від 19.11.2019 року;

- акт проведення огляду (переогляду) товарів від 27.12.2019 року;

- акт проведення огляду (переогляду) товарів від 20.12.2019 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 11.12.2019 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.12.2019 року;

- висновок про вартісні характеристики товару від 28.12.2019 року;

- зовнішньоекономічний договір від 04.09.2019 року;

- договір про надання послуг митного брокера від 13.12.2019 року;

- договір перевезення від 03.09.2019 року;

- тех. лист від 26.12.2019 року;

- тех.паспорт.

Судом встановлено, що у відповідності до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року, відповідачем запропоновано позивачу надати додаткові документи.

Вищевказані документи були витребувані від позивача у зв`язку з тим, що документи надані позивачем містили розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а саме:

позивачем не надано до митного оформлення заявки на формування партії товару згідно умов контракту;

між пунктами 3.1, 3.2 та 4.2 контракту містяться протиріччя щодо включення вартості доставки у ціну товару: умови поставки FOB, однак до ціни товару включено також вартість пакування, маркування та доставки, при цьому вартість навантаження на борт судна не включена до вартості товару та окремо не зазначена, що суперечить умовам поставки FOB;

згідно інформації сайту виробника товару spaworld.com встановлено наявність оцінюваних товарів із вартістю, яка значно відрізняється від задекларованої, що може свідчити про ризик овість зовнішньоекономічної операції та недостовірність декларування;

висновок експерта № ГО-3211 від 28.12.2019 року не є об`єктивним, оскільки не досліджено інформацію із сайту spaworld.com ;

позивачем не надано документів на підтвердження оплати витрат транспортної складової.

Про витребування додаткових документів відповідачем зроблено відповідну відмітку у митній декларації позивача із посиланням саме на ч.3 ст. 53 МК України.

Одночасно судом встановлено, що консультації між позивачем та митним органом проведено у електронній формі; копії повідомлень податкового органу містяться у матеріалах справи разом із доказами їх направлення декларанту.

За вказаних обставин позивач був ознайомлений з переліком витребуваних документів.

Відповідач визначив митну вартість товару на підставі резервного методу, у зв`язку з чим ним прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2020 року № UA110000/2020/000006/2.

Суд зазначає, що з 01.06.2012 року відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст. 53 МК україни).

В силу частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст. 53 МК України).

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Правильному застосуванню вказаної норми може сприяти розуміння логіки правової позиції Верховного Суду України, висловленої ним в постанові від 01.10.2013 р. у справі № 21-354а13.

У вказаній постанові Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, вказує далі Верховний Суд України, митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

В постановах від 15.10.2013 р. у справі № 21-270а13 та від 22.10.2013 р. у справі № 21-342а13 Верховний Суд України за результатами аналізу Митного кодексу України 2002 року зазначає, що підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби (далі - ЄАС) інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.

Аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.

При цьому суд вважає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Таким чином, у разі виявлення відповідачем розбіжності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, останній вправі витребувати від декларанта додаткові документи та здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують сумнів у правильності визначення митної вартості товарів.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постановах від 31.03.2015 року по справі № 21-127а15 та від 31.03.2015 року по справі № 21-53а15, разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Оскільки відповідач виявив розбіжності у поданих позивачем документах, а саме: розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості, що вказані судом вище, а тому вправі був направити відповідні запити до позивача.

Щодо доводів відповідача - позивачем не надано документів на підтвердження оплати витрат транспортної складової, то суд зазначає наступне.

У відповідності до п.14 Висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2 якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Позивачем до митного органу надано рахунок від 19.12.2019 року № 1157/19 про транспортно-експедиційні витрати, яка є належним доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Також у матеріалах справи міститься копія платіжного доручення від 23.01.2020 року № 285 про оплату вартості транспортно-експедиційних витрат у повному обсязі позивачем.

За вказаних обставин судом відхиляється довод відповідача.

Щодо доводів відповідача - між пунктами 3.1, 3.2 та 4.2 контракту містяться протиріччя щодо включення вартості доставки у ціну товару: умови поставки FOB, однак до ціни товару включено також вартість пакування, маркування та доставки, при цьому вартість навантаження на борт судна не включена до вартості товару та окремо не зазначена, що суперечить умовам поставки FOB, то суд зазначає наступне.

Умови поставки FOB включають доставку вантажу в порт експорту, митні формальності, портове експедирування і навантаження контейнеру на борт судна у порту експорту.

У контракті сторони додатково передбачили, що до ціни товару додатково включена вартість пакування, маркування та доставки.

За вказаних обставин саме продавець товару несе витрати на навантаження товару в контейнер контейнеру на борт судна у порту експорту.

За вказаних обставин даний довод відповідача судом відхиляється.

Щодо доводів відповідача - позивачем не надано до митного оформлення заявки на формування партії товару згідно умов контракту, то суд його відхиляє, оскільки це не вплинуло на вартість митного оформлення товару.

Щодо доводів відповідача - згідно інформації сайту виробника товару spaworld.com встановлено наявність оцінюваних товарів із вартістю, яка значно відрізняється від задекларованої, що може свідчити про ризик овість зовнішньоекономічної операції та недостовірність декларування, то суд зазначає наступне.

Інформація із сайту виробника товару не віднесена статтею 53 МК України до відомостей, які повинен надати декларант для визначення митної вартості товарів.

Належним та допустимим доказом вартості товару є саме зовнішньоекономічний договір, інвойс та документи, які підтверджують вартість транспортування та страхування товару згідно статті 53 МК України.

Крім того, у оскаржуваному рішенні не міститься інформації про те, які саме значення вартості товарів було використано в якості джерела порівняння, умови поставки, країни походження та виробника товару.

За вказаних обставин судом відхиляється даний довод відповідача.

Одночасно суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Суд зазначає, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено належними та допустимими засобами доказування неправильності заявленої митної вартості товару. Доводи відповідача ґрунтуються лише на припущенням, які не підтвердженні жодними доказами.

У зв`язку з чим судом встановлено, що відомості надані позивач стосовно митної вартості товарів є об`єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Також у матеріалах справи міститься висновок експерта Дніпропетровської ТПП № ГО-3211 від 28.12.2019 року про вартісні характеристики товарів.

За вказаних обставин суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги повністю.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 7408,05 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 12.02.2020 року № 323.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 7408,05 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 73-78, 90, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лайк ЛТД (код ЄДРПОУ 43146752; 49000, м. Дніпро, вул. Зіни Білої, 156, кв. 8, кімната 4) до Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935; 49033, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці від 08.01.2020 року № UA110000/2020/000006/2.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лайк ЛТД сплачену суму судового збору у розмірі 7408,05 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.

Рішення не набрало законної сили станом на 01.04.2020 року

Помічник судді Лісна А.М.