Рішення

від 31.03.2020 по справі 200/14191/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 р. Справа№200/14191/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О.

за участю

представника позивача - Позняк І.С.

представника відповідача - Вовченко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма БУД ГРУПП до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма БУД ГРУПП звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2019 року № 0000010509 форми Р на суму 154077,50 грн. та від 12.09.2019 року № 0000010509 форми Р на суму 154077,50 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у нього відповідачем була проведена перевірка та за її результатами був складений акт перевірки від 09.08.2019 року №810/05-99-14-10/40703020 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП за період діяльності з 01.06.2017 року по 31.08.2017 року з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин позивача з контрагентом постачальником - ТОВ Фірма Міраторг .

Перевіркою встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст.198, п. 200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати, у розмірі 123 262 грн. у т.ч. по періодам - червень 2017 року на суму 18 950 грн., за липень 2017 року на суму 23 278 грн., за серпень 2017 року на суму 81 034 грн. та завищення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до податкового кредиту у розмірі 24401 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000010509 від 12.09.2019 з податку на додану вартість на суму 123 262,00 грн. та за штрафними санкціями 30 815,50 грн., загалом на суму 154077,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000020509 від 12.09.2019 з податку на додану вартість на суму 24401,00 грн.

Вважає ці податкові повідомлення рішення такими, що не відповідають вимогам законодавства та просить:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000010509 від 12.09.2019 року по податку на додану вартість в сумі 123262 грн., за штрафними санкціями 30 815,50 грн., а загалом на суму 154077,50 грн.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000010509 від 12.09.2019 року по податку на додану вартість в сумі 123262 грн., за штрафними санкціями 30 815,50 грн., а загалом на суму 154077,50 грн.

Судові витрати стягнути з Державного бюджету України.

Тобто, перша і друга вимога є тотожними.

04.03.2020 року через канцелярію суду надійшов уточнений адміністративний позов в якому позивач просить визнати неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2019 року № 0000010509 форми Р на суму 154077,50 грн. та від 12.09.2019 року № 0000020509 форми В4 на суму 24401 грн.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, у зв`язку з чим 09.01.2020 року через канцелярію суду надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Податковим кодексом України, у зв`язку з порушенням позивачем законодавства під час здійснення господарських операцій, а тому воно є правомірним.

Контролюючим органом 29-30 липня 2019 року здійснювались виходи за місцем податкової адреси ТОВ БФ БУД ГРУПП , відображеної в його реєстраційних даних - 84500, Донецька область, м. Бахмут, провул. Ломоносова, буд. 3, для вручення наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ БФ БУД ГРУПП від 22.07.2019 року №1379 та пред`явлення направлень на перевірку № 1829 та № 1830 від 26.07.2019 року та службових посвідчень, відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України. В результаті виходів за зазначеною адресою платника податків ТОВ БФ БУД ГРУПП та його посадових осіб або його законних (уповноважених) представників не встановлено. У зв`язку з чим було складено акти перевірки місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) ТОВ БФ БУД ГРУПП від 29.07.2019 №1732/05-99-14-10/40703020, від 30.07.2019 №1737/05-99-14-10/40703020.

Копію наказу контролюючого органу від 22.07.2019 року №1379 вручено під розписку 31.07.2019 року директору ТОВ БФ БУД ГРУПП ОСОБА_1 .

Перевірка проводилась з 31.07.2019 по 02.08.2019.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ БФ БУД ГРУПП :

1. ведення бухгалтерського та податкового обліку;

2. п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість до сплати на загальну суму 123262 грн., у тому числі:

- за червень 2017 року на суму 18950 грн.

- за липень 2017 року на суму 23278 грн.

- за серпень 2017 року на суму 81034 грн.

3. п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищена сума від`ємного значення з податку на додану вартість що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 24401 грн., у тому числі:

- за серпень 2017 року на суму 24401 грн.

Пунктом 2.5. акту перевірки визначено, що узагальнений перелік документів, які було використано при проведені перевірки зазначено в додатку 2 до акта перевірки та є його невід`ємною частиною.

З урахуванням даних інформаційної системи ДФС України Податковий блок (далі - ІС Податковий блок ), Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), враховуючи податкову інформацію від ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо ТОВ "ФІРМА "МІРАТОРГ" (код ЄДРПОУ 41195478) за звітний період декларування ПДВ: червень - вересень 2017 року.

Виявлені в ході перевірки відомості свідчать про те, що взаємовідносини по зазначеним операціям між ТОВ БФ БУД ГРУПП та контрагентом-постачальником ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ залишаються не підтвердженими відповідними первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку, а також підприємством ТОВ БФ БУД ГРУПП не доведено факт реальності здійснення господарської операції та фактичного отримання, оприбуткування та використання у власній діяльності.

До перевірки не були надані:

-документи щодо перевезення ТМЦ (товарно-транспорті накладні, залізничнодорожні квитанції, шляхові листи);

-довіреності (які передбачені умовами укладених угод);

-картки складського обліку, документи щодо використання у власній господарській діяльності придбаних ТМЦ/послуг;

-документи щодо обліку руху активів всередині підприємства.

-рахунки, рахунки-фактури до перевірки не надано;

-не надані документи щодо операцій з придбання послуг оренди транспортних засобів (акти виконаних робіт, розрахункові документи щодо орендної плати, відображення у відповідних операцій у бухгалтерському обліку);

-додаткові угоди до договорів (Договір купівлі-продажу №04/06/17 від 09.06.2017, Договір №25 про надання послуг від 14.08.2017) не надавались;

-заявки Замовника передбачені п. 1.2 Договору №25 про надання послуг від 14.08.2017.

Відповідач вважає що він діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, керуючись ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України, Головне управління ДПС у Донецькій області, просить відмовити ТОВ БФ БУД ГРУПП у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Також, надав суду результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ за звітний період декларування ПДВ червень - вересень 2017 року (т.1 а.с.226- т.2 а.с.33).

Додатково надав суду акти перевірки місцезнаходження платника податків ТОВ БФ БУД ГРУПП від 29.07.2019 року № 1732/05-99-14-10/40703020 та від 30.07.2019 року № 1737/05-99-14-10/40703020 (т.2 а.с.37-38).

Тому, в позовних вимогах просив відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09 січня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року залучено належного відповідача - Головне управління ДПС у Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року витребувано у позивача документи необхідні для об`єктивного розгляду справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року було продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31 березня 2020 року.

Представник позивача в судове засідання 31 березня 2020 року з`явився. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 31 березня 2020 року з`явився. Проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма БУД ГРУПП є юридичною особою, код ЄДРПОУ 40703020 зареєстроване 01.08.2016 року, як платник податків знаходиться на обліку в органах Державної фіскальної служби та є платником податку на додану вартість, місцезнаходження 84500, Донецька область, м. Бахмут, пров.Ломоносова, 3 (т.1 а.с.23-25).

Діє на підставі статуту (т.1 а.с.16-22).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов`язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов`язкових платежів, реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб`єктів владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем регулюються Податковим Кодексом України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та іншими підзаконними нормативно - правовими актами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Предметом доказування в цій справі є, зокрема, обставина реальності господарських операцій позивача з контрагентом постачальником - ТОВ Фірма Міраторг

Також, сплата податку на додану вартість.

Наказом № 1379 від 22.07.2019 року була призначена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП за період діяльності з 01.06.2017 року по 31.08.2017 року з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин позивача з контрагентом постачальником - ТОВ Фірма Міраторг (т.1 а.с.225).

Направленням на перевірку № 1830 від 26.07.2019 року доручалося провести перевірку головному державному ревізору - інспектору Бахмутського відділу аудиту платників аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Донецькій області Заритовської О.А. (т.1 а.с.217)

Направленням на перевірку № 1829 від 26.07.2019 року доручалося провести перевірку головному державному ревізору - інспектору Бахмутського відділу аудиту платників аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Донецькій області Пащенко Т.В. (т.1 а.с.218).

З 31.07.2019 року по 02.08.2019 року була проведена перевірка та за її результатами був складений акт цієї перевірки від 09.08.2019 року № 810/05-99-14-10/40703020 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП за період діяльності з 01.06.2017 року по 31.08.2017 року з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин позивача з контрагентом постачальником - ТОВ Фірма Міраторг (т.1 а.с.31-59).

Документальною плановою виїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП

Перевіркою встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст.198, п. 200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати, у розмірі 123 262 грн. у т.ч. по періодам - червень 2017 року на суму 18 950 грн., за липень 2017 року на суму 23 278 грн., за серпень 2017 року на суму 81 034 грн. та завищення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до податкового кредиту у розмірі 24401 грн.

За результатами вказаної перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- від 12.09.2019 року № 0000010509 форми Р позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 154077,50 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 123262 грн., за штрафними санкціями 30815,50 грн.) та з відповідним розрахунком (т.1 а.с.27-28).

- від 12.09.2019 року № 0000020509 форми В4 позивачу визначено суму завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 24401,00 грн. та з відповідним розрахунком (т.1 а.с.29-30).

В адміністративному порядку ці податкові - повідомлення рішення позивач не оскаржував.

Дані податкові повідомлення-рішення є предметом спору в даній справі.

Відповідно до Договору купівлі - продажу № 04/06/17 від 09.06.2017 року між ТОВ Фірма Міраторг та ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених даним Договором поставити продукцію а покупець зобов`язується приймати продукцію та оплачувати її на умовах даного Договору (т.1 а.с.61-62).

Додатком № 1 узгоджено асортименту, кількості та договірної ціни на щебінь кварцитний різних фракцій (т.1 а.с.63).

Згідно з накладними № 000021 від 22.08.2017 року, № 000022 від 23.08.2017 року, №000023 від 25.08.2017 року, №000024 від 26.08.2017 року, №000025 від 28.08.2017 року, постачальник поставив а покупець прийняв щебінь кварцитний різних фракцій та повинен сплатити вказані грошові суми (т.1 а.с.63-67).

Постачальником були надані паспорти якості № 12 від 15.03.2017 року, № 18 від 10.05.2017 року та сертифікати відповідності терміном дії з 30.05.2017 по 29.05.2018 року видані ТОВ Кременчукмонолітбуд (т.1 а.с.68-74).

Регістрами бухгалтерії Журнал проводок (бухгалтерський облік) від 22.08.2017 року, 23.08.2017 року, 25.08.2017 року, 26.08.2017 року, 28.08.2017 року були зроблені заліки авансу на відповідні суми та оприбутковані ТМЦ (т.1 а.с.75-79).

Відповідно до акту звіряння на 31.12.2017 року сальдо по кредиту ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП складає 608,15 грн. (т.1 а.с.80).

Згідно із податковими накладними № 1414 від 29.06.2017 року, № 161 від 04.07.2017 року, № 801 від 17.07.2017 року, № 713 від 15.08.2017 року з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН 31.08.2017 року, № 810 від 17.08.2017 року з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН, № 1056 від 22.08.2017 року з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН 31.08.2017 року, № 1108 від 23.08.2017 року з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН 31.08.2017 року, № 1250 від 25.08.2017 року з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН 31.08.2017 року, № 1300 від 26.08.2017 року з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН 12.09.2017 року, № 1424 від 28.08.2017 року з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН 12.09.2017 року (т.1 а.с.81-97).

Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за 06 - 10 місяці 2017 року з Додатками ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП задекларувала суми податку на додану вартість із визначенням податкового кредиту та податкових зобов`язань за відповідні періоди (т.1 а.с.98-115).

Рахунки на оплату виставлені ТОВ Фірма Міраторг на адресу ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП від 09.06.2017 року на суму 137865,00 грн., від 08.08.2017 року на суму 115503,67 грн., від 15.08.2017 року на суму 85680,00 грн., від 17.08.2017 року на суму 115984,80 грн., від 26.08.2017 року на суму 57974,24 грн., від 28.08.2017 року на суму105989,07 грн. (т.1 а.с.122-127)

Платіжними дорученнями № 61 від 29.06.2017 року на суму 137865,00 грн., № 61 від 08.08.2017 року на суму 115503,67 грн., № 70 від 15.08.2017 року на суму 85680,00 грн., № 74 від 17.08.2017 року на суму 115984,80 грн., № 132 від 06.10.2017 року на суму 63315,00 грн., № 192 від 08.11.2017 року на суму 100000,00 грн. підтверджується сплата ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП відповідних сум ТОВ Фірма Міраторг (т.1 а.с.116-121).

Згідно з Договором оренди території № 09/17 від 05.06.2017 року фізична особа ОСОБА_2 передає в оренду ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП територію призначену для складування та зберігання будівельних матеріалів за адресою м.Бахмут, вул..Космонавтів, буд.6 площею 150 кв.м. (т.1 а.с.128-132).

Відповідно до Договору №15 від 11.08.2017 року замовник - Бахмутська житлова управляюча компанія та підрядник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП уклали договір на капітальний ремонт прибудинкової території за адресою м.Бахмут, вул..Ювілейна, буд.24 на суму 247980,48 грн. (т.1 а.с.133-139).

Витрати підрядника підтверджуються підсумковою відомістю ресурсів (т.1 а.с.140-142).

Згідно з Договором № 41/08 від 02.08.2017 року замовник - управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та підрядник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП уклали договір на капітальний ремонт прибудинкової території за адресою м.Бахмут, вул..Горького, на суму 58928,14 грн. (т.1 а.с.143-144).

Витрати підрядника підтверджуються підсумковою відомістю ресурсів (т.1 а.с.145-146).

Відповідно до Договору №37/08 від 02.08.2017 року замовник - управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та підрядник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП уклали договір на капітальний ремонт прибудинкової території за адресою м.Бахмут, вул..Широка, на суму 42715,08 грн. (т.1 а.с.147-148).

Витрати підрядника підтверджуються підсумковою відомістю ресурсів (т.1 а.с.149-150).

Згідно з Договором № 254 від 16.06.2017 року замовник - управління освіти Бахмутської міської ради та підрядник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП уклали договір на реконструкцію спортивного майданчика на території Бахмутської загальноосвітньої школи № 24 за адресою м.Бахмут, вул..Леваневського, 10, на суму 399295,74 грн. (т.1 а.с.152-153).

Витрати підрядника підтверджуються підсумковою відомістю ресурсів (т.1 а.с.154-155).

Відповідно до Договору №81 від 11.08.2017 року замовник - Бахмутська житлова управляюча компанія та підрядник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП уклали договір на капітальний ремонт прибудинкової території за адресою м.Бахмут, вул..Чайковського, буд.75 на суму 118227,21 грн. (т.1 а.с.156-159).

Витрати підрядника підтверджуються підсумковою відомістю ресурсів (т.1 а.с.160-162).

Згідно з Договором №80 від 11.08.2017 року замовник - Бахмутська житлова управляюча компанія та підрядник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП уклали договір на капітальний ремонт прибудинкової території за адресою м.Бахмут, вул..Чайковського, буд.77 і 79 на суму 177089,00 грн. (т.1 а.с.163-166).

Витрати підрядника підтверджуються підсумковою відомістю ресурсів (т.1 а.с.167-168).

Відповідно до Договору №78 від 11.08.2017 року замовник - Бахмутська житлова управляюча компанія та підрядник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП уклали договір на капітальний ремонт прибудинкової території за адресою м.Бахмут, вул..Леваневського, 117 на суму 222998,00 грн. (т.1 а.с.169-175).

Витрати підрядника підтверджуються підсумковою відомістю ресурсів (т.1 а.с.176-179).

Згідно з Договором №25 від 14.08.2017 року замовник - ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП та підрядник ТОВ Фірма Міраторг уклали договір на послуги дорожньої фрези (т.1 а.с.180-186).

Відповідно до специфікації № 1 до вищевказаного Договору від 14.08.2017 року 1 машиногодина дорожньої фрези становить 1050,00 грн. (т1. а.с.187).

Відповідно до акту звіряння на 31.12.2017 року сальдо по кредиту ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП складає 5148,00 грн. (т.1 а.с.188).

Податкова накладна № 1014 від 21.08.2017 року на суму 13650,00 грн. з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН 31.08.2017 року (т1.а.с.189-190).

Згідно з актом надання послуг № 1014 від 21.08.2017 року виконавцем ТОВ Фірма Міраторг були виконані послуги роботи фрези на суму 11375,00 грн. (т.1 а.с.191).

Відповідно до рахунку на оплату від 21.08.2017 року ТОВ Фірма Міраторг виставила ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП за послуги роботи фрези суму 11375,00 грн. (т.1 а.с.193).

Платіжним дорученням № 85 від 23.08.2017 року ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП сплатила ТОВ Фірма Міраторг 8502,00 грн. (т.1 а.с.192).

Регістрами бухгалтерії Журнал проводок (бухгалтерський облік) від 21.08.2017 року були зроблені заліки авансу на суму 11375,00 грн. на послуги (т.1 а.с.194).

Відповідно до акту звіряння на 30.08.2017 року сальдо по кредиту ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП складає 169071,15 грн. (т.1 а.с.195).

Листами № 04-01/04 від 18.04.2019 року та № 02-02/08 від 01.08.2019 року керівник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП на адресу керівника ГУ ДФС у Донецькій області надав роз`яснення щодо взаємозв`язків з ТОВ Фірма Міраторг та надав додаткові документи (т.1 а.с.196-197).

Додатково на вимогу суду викладену в ухвалі від 09 січня 2020 року позивач надав Договір оренди транспортних засобів від 05.08.2017 року укладеному між ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП та ОСОБА_3 відповідно до якого орендодавець надає орендарю в оплатне користування сім транспортних засобів з актами приймання - передачі цих транспортних засобів (т.2 а.с.51-55).

Видаткові касові ордери на виконання вищезазначеного Договору від 21.12.2017 року та від 01.11.2017 року (т.2 а.с.58-59).

Копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.2 а.с.59).

Подорожні листи вантажного автомобілю КАМАЗ за 29.08.2017 року, 30.08.2017 року, 31.08.2017 року, 01.09.2017 року, 04.09.2017 рок, 05.09.2017 року, 06.09.2017 року та 28.08.2017 року (т.2 а.с.60-75).

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Як передбачено у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Крім того у відповідності до статті 134 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла в період, за який проводилась перевірка, об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Проте, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

При цьому, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товарів чи послуг, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання в разі фактичного здійснення оплачених товарів, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цих товарів.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість.

Судом здійснений системний аналіз положень пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, який зумовлює висновок про те, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту у суб`єкта господарювання виникає у разі фактичності придбання такого товару (робіт, послуг), тобто, реальності відповідної господарської операції, наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару (робіт, послуг) та сплати відповідної суми податку на додану вартість, та подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських операцій між ТОВ БФ БУД ГРУПП та ТОВ Фірма Міраторг обумовлено вчиненням правочинів, спрямованих на досягнення господарської мети, економічної доцільності, а також використанням отриманих товарів у подальшій діяльності підприємства, що підтверджується первинними та бухгалтерськими документами, наданими підприємством контролюючому органу до перевірки, про що свідчить безпосередньо зміст Акту перевірки.

Крім того, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Аналізуючи складені між позивачем та йог контрагентом первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача.

Ця позиція суду узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.03.2019 року у справі № 803/1576/16

У свою чергу, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків.

При вирішенні даного спору суд дотримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Проаналізувавши податкову інформацію про результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ за звітний період декларування ПДВ червень - вересень 2017 року, суд приходить до висновку що інформаційні бази даних податкового/фіскального органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних ДФС не є належними доказами, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Суд зазначає, що ця податкова інформація не спростовують документальних доказів наданих позивачем під час перевірки в підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту за спірними операціями.

Доводи про обрив ланцюга постачання та про неможливість встановлення походження товару, не є достатніми для не підтвердження витрат та податкового кредиту.

Зауваження відповідача щодо тексту договорів та порядку та умов виконання цих договорів з контрагентом знаходяться поза межами повноважень цього контролюючого органу.

Суд виходить з того, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов`язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи (поставляють йому товари, надають послуги).

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем не наведено суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

До того ж слід зазначити, щодо реальності операцій та використання результатів виконаних робіт у власній господарській діяльності.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Так само і відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов`язань позивачеві дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання саме цих операцій.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи та не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит чи формування валових витрат за наявності факту здійснення господарської операції.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що операції позивача з контрагентом є підтвердженими, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші протии Україн» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що фактичні обставини, які є встановленими у межах даної справи, об`єктивно засвідчують правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов зазначених договорів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма БУД ГРУПП до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2019 року № 0000010509 форми Р на суму 154077,50 грн. та від 12.09.2019 року № 0000020509 форми В4 на суму 24401 грн.

Судом встановлено що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2677,18 грн. відповідно до платіжного доручення № 403 від 26.11.2019 року (т.1 а.с.3).

Відповідно до ч.1 ст..139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-8, 10, 19, 72, 90, 139, 191, 241-246, 255, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма БУД ГРУПП до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2019 року № 0000010509 по податку на додану вартість в сумі 123262 грн., за штрафними санкціями в розмірі 30815,50 грн., а загалом на суму 154077,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2019 року № 0000020509 по податку на додану вартість в сумі 24401 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул..Італійська, 59 код ЄДРПОУ 43142826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма БУД ГРУПП (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул.Ломоносова, буд.3, код ЄДРПОУ 40703020) здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 2677 (дві тисячі шістсот сімдесят сім) гривень 18 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 31 березня 2020 року.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 01 квітня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Хохленков