Постанова

від 23.06.2020 по справі 200/14191/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року справа №200/14191/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.

представника позивача Позняк У.С.,

представника відповідача Сенникова А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року у справі №200/14191/19-а (головуючий І інстанції Хохленков О.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма БУД ГРУПП до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.91-102 том 2), просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.09.2019 року:

№0000010509 з податку на додану вартість на суму 123 262,00 грн. та за штрафними санкціями 30 815,50 грн., загалом на суму 154077,50 грн;

№0000020509 з податку на додану вартість на суму 24401 грн.

В обґрунтування позову зазначив про безпідставність висновку податкового органу щодо порушень позивачем податкового законодавства, оскільки первинними документами бухгалтерського обліку підтверджуються фінансово-господарські взаємовідносини позивача з контрагентом постачальником - ТОВ Фірма Міраторг .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.09.2019 року № 0000010509 по податку на додану вартість в сумі 123262 грн., за штрафними санкціями в розмірі 30815,50 грн., а загалом на суму 154077,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.09.2019 року № 0000020509 по податку на додану вартість в сумі 24401 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Позивачем не надано документів в підтвердження отримання товарів від контрагента, документів в підтвердження використання придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності. Також позивачем не надано певних документів, які визначені умовами укладених господарських договорів.

Відносно контрагента позивача наявна податкова інформація, яка свідчить, що ТОВ Фірма Міраторг не здійснює господарської діяльності та функціонує лише для формування неправомірної податкової вигоди для покупців .

Певні податкові накладні не підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма БУД ГРУПП є юридичною особою, код ЄДРПОУ 40703020 зареєстроване 01.08.2016 року, як платник податків знаходиться на обліку в органах Державної фіскальної служби та є платником податку на додану вартість, місцезнаходження 84500, Донецька область, м. Бахмут, пров.Ломоносова, 3 (т.1 а.с.23-25).

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України ГУ ДФС у Донецькій області прийнято наказ про проведення з 29.07.2019 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП за період діяльності з 01.06.2017 року по 31.08.2017 року з питань достовірності формування та віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом постачальником - ТОВ Фірма Міраторг за червень-серпень 2017 року (а.с.225 том 1)

Перевірка проведена з 31.07.2019 року по 02.08.2019 року та за її наслідками складено акт від 09.08.2019 року №810/05-99-14-10/40703020 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП (а.с.31-59 том 1)

За висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:

-ведення бухгалтерського та податкового обліку;

-п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст.198, п. 200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України за правочинами, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість до сплати, у розмірі 123 262 грн. у т.ч. - за червень 2017 року на суму 18 950 грн., за липень 2017 року на суму 23 278 грн., за серпень 2017 року на суму 81 034 грн. та завищення розміру від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 24401 грн, в т.ч. - за серпень 2017 року на вказану суму.

За наслідками перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2019 року:

-№0000010509, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 154077,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 123262 грн., за штрафними санкціями 30815,50 грн. (т.1 а.с.27-28);

-№0000020509, яким позивачу визначено суму завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 24401,00 грн. (т.1 а.с.29-30).

В адміністративному порядку позивачем податкові - повідомлення рішення не оскаржувалися.

Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив з помилковості висновків податкового органу про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом, оскільки підтвердження придбання позивачем товару та використання його у власній господарській діяльності підтверджується належними первинними документами бухгалтерського обліку.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

На підставі до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е)постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно до підпункту а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з абзацом першим та другим пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 пункту14.1 статті14 Податкового Кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно частини першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підставі частини першої статті 11 Закону № 996-ХІV на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підставі первинних документів, наданих позивачем в підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ Фірма Міраторг суд встановив наступне.

Відповідно до договору купівлі продажу № 04/06/17 від 09.06.2017 року між ТОВ Фірма Міраторг (постачальник) та ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП (покупець) постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених даним Договором поставити продукцію а покупець зобов`язується приймати продукцію та оплачувати її на умовах даного Договору (т.1 а.с.61-62).

Додатком № 1 узгоджено асортименту, кількості та договірної ціни на щебінь кварцитний різних фракцій (т.1 а.с.63).

Згідно з накладними № 000021 від 22.08.2017 року, № 000022 від 23.08.2017 року, №000023 від 25.08.2017 року, №000024 від 26.08.2017 року, №000025 від 28.08.2017 року, постачальник поставив а покупець прийняв щебінь кварцитний різних фракцій та повинен сплатити вказані грошові суми (т.1 а.с.63-67).

Постачальником надані паспорти якості № 12 від 15.03.2017 року, № 18 від 10.05.2017 року та сертифікати відповідності терміном дії з 30.05.2017 по 29.05.2018 року видані ТОВ Кременчукмонолітбуд (т.1 а.с.68-74).

Регістрами бухгалтерії Журнал проводок (бухгалтерський облік) від 22.08.2017 року, 23.08.2017 року, 25.08.2017 року, 26.08.2017 року, 28.08.2017 року були зроблені заліки авансу на відповідні суми та оприбутковані ТМЦ (т.1 а.с.75-79).

Відповідно до акту звіряння на 31.12.2017 року сальдо по кредиту ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП складає 608,15 грн. (т.1 а.с.80).

Позивачем надано податкові накладні № 1414 від 29.06.2017 року, № 161 від 04.07.2017 року, № 801 від 17.07.2017 року, № 713 від 15.08.2017 року з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН 31.08.2017 року, № 810 від 17.08.2017 року з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН, № 1056 від 22.08.2017 року з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН 31.08.2017 року, № 1108 від 23.08.2017 року з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН 31.08.2017 року, № 1250 від 25.08.2017 року з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН 31.08.2017 року, № 1300 від 26.08.2017 року з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН 12.09.2017 року, № 1424 від 28.08.2017 року з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН 12.09.2017 року (т.1 а.с.81-97).

Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за 06- 10 місяці 2017 року з Додатками ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП задекларувала суми податку на додану вартість із визначенням податкового кредиту та податкових зобов`язань за відповідні періоди (т.1 а.с.98-115).

Рахунки на оплату виставлені ТОВ Фірма Міраторг на адресу ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП від 09.06.2017 року на суму 137865,00 грн., від 08.08.2017 року на суму 115503,67 грн., від 15.08.2017 року на суму 85680,00 грн., від 17.08.2017 року на суму 115984,80 грн., від 26.08.2017 року на суму 57974,24 грн., від 28.08.2017 року на суму105989,07 грн. (т.1 а.с.122-127)

Платіжними дорученнями № 61 від 29.06.2017 року на суму 137865,00 грн., № 61 від 08.08.2017 року на суму 115503,67 грн., № 70 від 15.08.2017 року на суму 85680,00 грн., № 74 від 17.08.2017 року на суму 115984,80 грн., № 132 від 06.10.2017 року на суму 63315,00 грн., № 192 від 08.11.2017 року на суму 100000,00 грн. підтверджується сплата ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП відповідних сум ТОВ Фірма Міраторг (т.1 а.с.116-121).

Згідно з Договором оренди території № 09/17 від 05.06.2017 року фізична особа ОСОБА_1 передає в оренду ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП територію призначену для складування та зберігання будівельних матеріалів за адресою м.Бахмут, вул..Космонавтів, буд.6 площею 150 кв.м. (т.1 а.с.128-132).

Відповідно до Договору №15 від 11.08.2017 року замовник - Бахмутська житлова управляюча компанія та підрядник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП уклали договір на капітальний ремонт прибудинкової території за адресою м.Бахмут, вул..Ювілейна, буд.24 на суму 247980,48 грн. (т.1 а.с.133-139).

Витрати підрядника підтверджуються підсумковою відомістю ресурсів (т.1 а.с.140-142).

Згідно з Договором № 41/08 від 02.08.2017 року замовник управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та підрядник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП уклали договір на капітальний ремонт прибудинкової території за адресою м.Бахмут, вул..Горького, на суму 58928,14 грн. (т.1 а.с.143-144).

Витрати підрядника підтверджуються підсумковою відомістю ресурсів (т.1 а.с.145-146).

Відповідно до Договору №37/08 від 02.08.2017 року замовник управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та підрядник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП уклали договір на капітальний ремонт прибудинкової території за адресою м.Бахмут, вул..Широка, на суму 42715,08 грн. (т.1 а.с.147-148).

Витрати підрядника підтверджуються підсумковою відомістю ресурсів (т.1 а.с.149-150).

Згідно з Договором № 254 від 16.06.2017 року замовник управління освіти Бахмутської міської ради та підрядник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП уклали договір на реконструкцію спортивного майданчика на території Бахмутської загальноосвітньої школи № 24 за адресою м.Бахмут, вул..Леваневського, 10, на суму 399295,74 грн. (т.1 а.с.152-153).

Витрати підрядника підтверджуються підсумковою відомістю ресурсів (т.1 а.с.154-155).

Відповідно до Договору №81 від 11.08.2017 року замовник - Бахмутська житлова управляюча компанія та підрядник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП уклали договір на капітальний ремонт прибудинкової території за адресою м.Бахмут, вул..Чайковського, буд.75 на суму 118227,21 грн. (т.1 а.с.156-159).

Витрати підрядника підтверджуються підсумковою відомістю ресурсів (т.1 а.с.160-162).

Згідно з Договором №80 від 11.08.2017 року замовник Бахмутська житлова управляюча компанія та підрядник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП уклали договір на капітальний ремонт прибудинкової території за адресою м.Бахмут, вул..Чайковського, буд.77 і 79 на суму 177089,00 грн. (т.1 а.с.163-166).

Витрати підрядника підтверджуються підсумковою відомістю ресурсів (т.1 а.с.167-168).

Відповідно до Договору №78 від 11.08.2017 року замовник Бахмутська житлова управляюча компанія та підрядник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП уклали договір на капітальний ремонт прибудинкової території за адресою м.Бахмут, вул..Леваневського, 117 на суму 222998,00 грн. (т.1 а.с.169-175).

Витрати підрядника підтверджуються підсумковою відомістю ресурсів (т.1 а.с.176-179).

Згідно з Договором №25 від 14.08.2017 року замовник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП та підрядник ТОВ Фірма Міраторг уклали договір на послуги дорожньої фрези (т.1 а.с.180-186).

Відповідно до специфікації № 1 до вищевказаного Договору від 14.08.2017 року 1 машиногодина дорожньої фрези становить 1050,00 грн. (т1. а.с.187).

Відповідно до акту звіряння на 31.12.2017 року сальдо по кредиту ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП складає 5148,00 грн. (т.1 а.с.188).

Позивачем надана податкова накладна № 1014 від 21.08.2017 року на суму 13650,00 грн. з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН 31.08.2017 року (т1.а.с.189-190).

Згідно з актом надання послуг № 1014 від 21.08.2017 року виконавцем ТОВ Фірма Міраторг виконані послуги роботи фрези на суму 11375,00 грн. (т.1 а.с.191).

Відповідно до рахунку на оплату від 21.08.2017 року ТОВ Фірма Міраторг виставила ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП за послуги роботи фрези суму 11375,00 грн. (т.1 а.с.193).

Платіжним дорученням № 85 від 23.08.2017 року ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП сплатила ТОВ Фірма Міраторг 8502,00 грн. (т.1 а.с.192).

Регістрами бухгалтерії Журнал проводок (бухгалтерський облік) від 21.08.2017 року зроблені заліки авансу на суму 11375,00 грн. на послуги (т.1 а.с.194).

Відповідно до акту звіряння на 30.08.2017 року сальдо по кредиту ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП складає 169071,15 грн. (т.1 а.с.195).

Листами № 04-01/04 від 18.04.2019 року та № 02-02/08 від 01.08.2019 року керівник ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП на адресу керівника ГУ ДФС у Донецькій області надав роз`яснення щодо взаємозв`язків з ТОВ Фірма Міраторг та надав додаткові документи (т.1 а.с.196-197).

Як свідчить договір оренди транспортних засобів від 05.08.2017 року, укладений між ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП та ОСОБА_2 , орендодавець надає орендарю в оплатне користування сім транспортних засобів з актами приймання передачі цих транспортних засобів (т.2 а.с.51-55).

Позивачем видано видаткові касові ордери на виконання вищезазначеного Договору від 21.12.2017 року та від 01.11.2017 року (т.2 а.с.58-59).

Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КАМАЗ 54112 ПЕ державний реєстраційний номер НОМЕР_1 свідчить, що цей автомобіль зареєстрований за ОСОБА_2 (т.2 а.с.59).

Позивачем надані подорожні листи вантажного автомобілю КАМАЗ за 29.08.2017 року, 30.08.2017 року, 31.08.2017 року, 01.09.2017 року, 04.09.2017 рок, 05.09.2017 року, 06.09.2017 року та 28.08.2017 року (т.2 а.с.60-75), які підтверджують перевезення щебіню з залізничного вокзалу м. Бахмут.

Податковий орган зробив висновок про нереальність господарської операції з ТОВ Фірма Міраторг з огляду на відсутність документів щодо перевезення ТМЦ; довіреностей, які передбачені умовами договорів; карток складського обліку, документів щодо використання у власній господарській діяльності придбаних ТМЦ/послуг; документів щодо обліку руху активів всередині підприємства; документів щодо операцій з придбання послуг оренди транспортних засобів; додаткові угоди до договорів (Договір купівлі-продажу №04/06/17 від 09.06.2017, Договір №25 про надання послуг від 14.08.2017); заявок Замовника, як передбачено п. 1.2 Договору №25 про надання послуг від 14.08.2017.

Також податковий орган посилається на наявність податкової інформації, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій контрагентом позивача.

Проте, як свідчать матеріали справи в сукупності надані позивачем первинні документи бухгалтерського обліку: договори, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні документи, підсумкові відомості, подорожні листи, договір оренди транспортних засобів, видаткові касові ордери, регістри бухгалтерії та інші документи, за якими відбувався рух придбаного у контрагента позивача щебіню та отриманих послуг дорожньої фрези, - свідчать про реальність господарських операцій позивача за договорами, укладеними з ТОВ Фірма Міраторг та про використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності.

Надані позивачем первинні документи на підтвердження реальності операцій з ТОВ Фірма Міраторг не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг господарських операцій та засвідчують фактичний рух активів між учасниками господарських операцій.

Реальність господарських операцій між ТОВ БФ БУД ГРУПП та ТОВ Фірма Міраторг обумовлено вчиненням правочинів, спрямованих на досягнення господарської мети, економічної доцільності, а також використанням отриманих товарів у подальшій діяльності підприємства, що підтверджується первинними та бухгалтерськими документами, наданими підприємством контролюючому органу до перевірки, про що свідчить безпосередньо зміст акту перевірки.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, з фактом реєстрації контрагентами (продавцями товарів/послуг) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Суд вважає безпідставними доводи апелянта, що податкові накладні №161 від 04.07.2017 року та №801 від 17.07.2017 року не підтверджені первинними документами, оскільки ці доводи спростовуються наявними в матеріалах справи рахунком на оплату від 08.08.2017 року, платіжним дорученням №61 від 08.08.2017 року, видатковою накладною №000023 від 25.08.2017 року та коригуваннями заявок на отримання щебню відповідної фракції.

Також не приймаються доводи податкового органу щодо рахунку, зазначеному в договорі від 09.06.2017 року, оскільки ТОВ Міраторг своєчасно та в повному обсязі зареєстровано податкові накладні, що надає право позивачу на віднесення сум, визначених в цих ПН, до податкового кредиту.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають за межами його впливу.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію в своїх постановах, зокрема, від 17.04.2018 року у справі № 808/1543/17, від 07.03.2018 року у справі № 804/3420/16, від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, відповідно до якої, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Податковим органом в акті перевірки не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Не заслуговує на увагу посилання податкового органу, що контрагент позивача ТОВ Фірма Міраторг не є виробником поставлених товарів, про технологічну неможливість контрагента через брак основних засобів та трудових ресурсів здійснювати господарську діяльність, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що його контрагент порушує вимоги податкового законодавства, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до зловживань контрагента у системі оподаткування.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Посилання відповідача, що висновок про нереальність здійснення господарських операцій підтверджений податковою інформацію, є неприйнятними, оскільки правильність нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 07 серпня 2018 року у справі №0870/4806/12.

У випадку посилання на таку інформацію, відповідач має надати докази, зокрема у вигляді винесення відносно таких осіб податкових повідомлень-рішень чи судових рішень, що набрали законної сили, якими встановлено факт порушення податкового законодавства.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, що прийняті в справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв`язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами. Зокрема, зазначено, що платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо такий платник не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Отже, у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Таким чином, податкова інформація про результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ не спростовує документальних доказів наданих позивачем під час перевірки в підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту за спірними операціями.

Не є слушними зауваження відповідача щодо тексту договорів, порядку та умов їх виконання, про ненадання до перевірки певного переліку документів, які визначені умовами цих господарських договорів, оскільки оцінка господарських договорів знаходиться поза межами повноважень податкового органу в спірних правовідносинах.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір являється укладеним, якщо сторони в належній формі досягли угоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є - предмет договору, умови, визначені законом як істотні чи необхідні для договору даного виду, а також всі ті умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору з врахуванням законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, тільки сторони договору визначають його умови та контролюють його виконання, а відповідачем не надано доказів про визнання недійсними договорів, укладених позивачем з ТОВ Фірма Міраторг , визнання недійсними первинних документів, виписаних сторонами за цими договорами, складених суб`єктами зазначеної господарської операції.

Крім того, податковим органом не надано доказів встановлення того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних суд звертає увагу, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних документів, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку податкового кредиту. Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Крім того, позивачем до суду першої інстанції надані договір оренди транспортних засобів, акти прийняття-передачі виконаних робіт, видаткові ордери, подорожні листи вантажного автомобілю, які в сукупності з іншими первинними документами підтверджують перевезення отриманих позивачем за договорами з ТОВ Фірма Міраторг товарно-матеріальних цінностей.

Щодо доводів апелянта про ненадання цих документів під час перевірки, суд зазначає, що право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не є обмеженими поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховоного суду від 18 листопада 2019 року у справі №815/1088/15.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі встановлених обставин справи суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року у справі №200/14191/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року у справі №200/14191/19-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 23 червня 2020 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст.328 КАС України, пункту 3 розділу 6 Прикінцеві положення КАС України.

Повне судове рішення складено 23 червня 2020 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко