Рішення

від 26.02.2020 по справі 0840/2966/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 лютого 2020 року 12:12Справа № 0840/2966/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О., представників:

позивача Салімонова Р.Є.,

відповідача Остапенко Є.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Золото Скифов

до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування припису та наказу,

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Золото Скифов в особі директора Дулі Любові Андріївни (далі - ТОВ Золото скифов , позивач) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - Департамент ДАБІ у Запорізькій області, відповідач) в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати наказ відповідача про проведення позапланової перевірки №30П від 21.05.2018 на об`єкті Будівництво тимчасового центру відпочинку для дітей по вулиці Коса Федотова, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, замовник ТОВ Золото Скифов ;

- визнати неправомірними та скасувати результати проведення позапланової перевірки відповідачем на об`єкті Будівництво тимчасового центру відпочинку для дітей по вулиці Коса Федотова, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, замовник ТОВ Золото Скифов , а саме: акт №274/21.06.2018; припис №61 від 25.06.2018 про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, постанову №63 від 06.07.2018 по справі про адміністративне правопорушення.

На обґрунтування позовних вимог у адміністративному позові посилається на приписи ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ч. 2 ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п. 5, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553, ч. 1 ст. 36, ст. 110 КПК України та зазначає, що підставою для проведення перевірки є лист Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області №1-114-628-17/4 від 16.05.2018, який не можна вважати процесуальним рішенням з огляду на наведені норми КПК України, а тому проведення ДАБІ перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності лише на підставі листа прокурора з проханням призначення перевірки в межах кримінального провадження, без прийняття процесуальних рішень у встановленій КПК України формі, є незаконним та потребує отримання дозволу Кабінету Міністрів України в умовах дії мораторію. Вказує, що наказ про проведення позапланової перевірки №30П видано 21 травня 2018 року, а згідно з направленням для проведення позапланового заходу №241 від 30.05.2018 строк його дії встановлено з 08.06.2018 до 21.06.2018, що перевищує встановлений ч. 4 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і абз. 3 п. 7 Порядку №553 строк. Щодо припису про знесення будівлі наголошує, що з огляду на дотримання позивачем встановлених чинним законодавством приписів щодо оформлення початку виконання будівельних робіт, а також не дослідження питання посадовими особами ДАБІ щодо можливості перебудови спірного об`єкта, винесення припису про знесення будівлі є передчасним та незаконним. Крім того, звертає увагу суду на те, що за нормами ЦК України істотні відхилення від проекту будівництва повинні порушувати права інших осіб, що у даному випадку не має місце та не лежить в основі обґрунтування необхідності застосування такої міри до позивача. Також посилаючись на позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 17.12.2014 в цивільній справі №6-137цс14 стверджує, що знесення самочинного будівництва як крайньої міри можливо, зокрема, за умови якщо цим будівництвом порушуються права третіх осіб, а перебудова не призведе до усунення їх порушених прав, а також у разі, якщо перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, здійснити неможливо, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови. З огляду на викладене, враховуючи процесуальні порушення призначення позапланової перевірки, відсутність правових підстав її проведення, то отримані результати у вигляді акту, припису №61 від 25.06.2018, постанови по справі про адміністративне правопорушення є незаконними та підлягають скасуванню як такі, що порушують права, свободи та інтереси позивача, гарантовані ст. 41 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Ухвалою судді від 30.07.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою судді від 08.08.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 05 вересня 2018 року.

27 серпня 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив (вх. 26703), у якому вказує, що дія ч. 4 ст. 6, ч. 2 ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , на порушення якої з боку відповідача посилається позивач, не поширюється на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, при цьому, порядок його здійснення регулюється спеціальним законом - Законом України Про регулювання містобудівної діяльності . Зауважує, що у відповідності до приписів Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553, однією з підстав проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, у даному випадку - це лист Мелітопольської місцевої прокуратури, який розглядався не як вимога правоохоронного органу, а як звернення юридичної особи щодо здійснення перевірки додержання позивачем вимог містобудівного законодавства при здійсненні будівельних робіт на об`єкті будівництва. Пояснює, що під час проведення перевірки відповідачем було виявлено, що на спірному об`єкті будівництва позивачем виконано роботи з улаштування огорожі земельної ділянки, розміщено декілька тимчасових споруд та на час перевірки виконуються роботи з будівництва трьохповерхової будівлі (стіни першого поверху з бетонних блоків та колони з червоної цегли, стіни та перекриття другого і третього поверхів дерев`яні конструкції, покриття даху виконано з металевих листів), натомість проектна документація на зазначений у декларації про початок виконання будівельних робіт об`єкт, а саме Будівництво тимчасового центру відпочинку дітей, вул. Коса Федотова в смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області у позивача відсутня та не розроблялась. Договори та накази на здійснення технічного і авторського нагляду, що зазначені у декларації про початок виконання будівельних робіт від 10.07.2012 № ЗП08112115211, укладені стосовно виконання робіт з благоустрою території, стосовно нового будівництва об`єкту: Будівництво тимчасового центру відпочинку дітей, вул. Коса Федотова в смт Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області замовником будівництва ТОВ Золото Скифов відсутні та не укладались. Вищенаведене, на думку відповідача, свідчить про надання позивачем недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт та в цілому про виконання таких робіт без затвердженої в установленому порядку проектної документації, що є ознакою самочинного будівництва в розумінні ст. 376 ЦК України, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 05.09.2018 відкладене підготовче засідання по справі на 01 жовтня 2018 року.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги шляхом подання відповідних позовних вимог (уточнених). В остаточній редакції позовної заяви (вх. №30940 від 01.10.2018) позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача про проведення позапланової перевірки №30П від 21.05.2018 на об`єкті Будівництво тимчасового центру відпочинку для дітей по вулиці Коса Федотова, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, замовник ТОВ Золото Скифов ;

- визнати неправомірними та скасувати результати проведення позапланової перевірки відповідачем на об`єкті Будівництво тимчасового центру відпочинку для дітей по вулиці Коса Федотова, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, замовник ТОВ Золото Скифов , а саме: припис №21 від 25.06.2018 про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Обґрунтування позовних вимог в уточненій позовній заяві залишились незмінними.

Згідно з ухвалою суду від 01.10.2018 вирішено прийняти уточнені позовні вимоги та розглядати справу згідно уточнених вимог.

Крім того, 01 жовтня 2018 року судом винесена ухвала, якою продовжений строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладене підготовче засідання в адміністративній справі до 05 листопада 2018 року.

Відповідно до ухвали суду від 05.11.2018 вирішено закрити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті на 28 листопада 2018 року.

28 листопада 2018 року у розгляді справи оголошена перерва до 26 грудня 2018 року.

Відповідно до ухвали суду від 26.12.2019 провадження у справі зупинене за клопотанням представника позивача до набрання законної сили судовим рішенням по справі №280/4359/18, предметом розгляду якої є, зокрема, визнання протиправним та скасування припису від 25.06.2018 №61 про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, винесену Департаментом ДАБІ у Запорізькій області.

20 січня 2020 року провадження у справі поновлено та призначене судове засідання на 27 січня 2020 року.

Згідно з ухвалою суду від 27.01.2020 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 26 лютого 2020 року.

26 лютого 2020 року провадження у справі поновлено.

Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові (уточненому).

Представник відповідача підтримала позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, в судовому засіданні 26 лютого 2020 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Золото Скифов (код ЄДРПОУ 35215826) є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 12.06.2007. Видами діяльності позивача є: Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; Код КВЕД 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання (основний); Код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

18 травня 2018 року на адресу Департаменту ДАБІ у Запорізькій області надійшов лист Мелітопольської місцевої прокуратури №1-114-628-17/4 від 16.05.2018 з проханням провести перевірку за фактами порушення вимог містобудівного законодавства при проведенні будівництва об`єктів нерухомого майна за адресою: вул. Федотова Коса, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:11:001:0345.

У зв`язку із надходженням вказаного листа прокуратури, 21 травня 2018 року відповідачем видано наказ № 30П про проведення позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво тимчасового центру відпочинку для дітей по вул. Коса Федотова, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область , кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:11:001:0345, замовник - ТОВ Золото Скифов , проектувальник - ПП Токмак-проект , предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

З 08.06.2018 по 21.06.2018 фахівцем Департаменту ДАБІ Запорізької області на підставі наказу №30П від 21.05.2018 та направлення №241 від 30.05.2018 було проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за результатами якої складений акт № 274 від 21.06.2018.

Перевіркою було встановлено, що відповідно до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, замовнику будівництва ТОВ Золото Скифов зареєстровано декларацію від 10.07.2012 №ЗП08112115211 про початок виконання будівельних робіт з нового будівництва Будівництво тимчасового центу відпочинку дітей, вул. Коса Федотова смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область , кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:11:001:0345. Під час проведення перевірки, замовником будівництва ТОВ Золото Скифов було надано проектну документацію: робочий проект Благоустрій центру відпочинку дітей ТОВ Золото Скифов по вул. Коса Федотова смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, замовлення (шифр) №017-2012 , розробник ПП Токмак-проект та затверджену наказом ТОВ Золото Скифов від 28.03.2012 №б/н, якою передбачено виключно благоустрій території, а саме: встановлення одноповерхових тимчасових споруд, проведення інженерних мереж (зовнішній водопровід, каналізація, зовнішнє освітлення, реклама, замощення тротуарною плиткою). Під час проведення перевірки на вищевказаному об`єкті нового будівництва встановлено, що позивачем виконано роботи з улаштування огорожі земельної ділянки, розміщено декілька тимчасових споруд та на час перевірки виконуються роботи з будівництва трьохповерхової будівлі (стіни першого поверху з бетонних блоків та колони з червоної цегли, стіни та перекриття другого і третього поверхів дерев`яні конструкції, покриття даху виконано з металевих листів). Натомість проектна документація на виконання будівельних з нового будівництва об`єкта відсутня та не розроблялась. Договори та накази на здійснення технічного і авторського нагляду, що зазначені у декларації про початок виконання будівельних робіт від 10.07.2012 №ЗП08112115211, укладені стосовно виконання робіт з благоустрою території стосовно нового будівництва об`єкту замовником будівництва відсутні та не укладалась. Окрім того, позивачем подані недостовірні дані у декларацію про початок виконання будівельних робіт від 10.07.2012 №ЗП008112115211 та в цілому про виконання таких робіт без затвердженої в установленому порядку проектної документації, що є ознакою самочинного будівництва.

25 червня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту ДАБІ Запорізької області було видано ТОВ Золото Скифов припис №21 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого від позивача в строк до 25 липня 2018 року вимагалось знесення самочинно збудованої трьохповерхову будівлю, розташовану за адресою: вул. Коса Федотова, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область , кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:11:001:0345.

Вважаючи прийняті відповідачем наказ про проведення перевірки та припис №21 протиправними, ТОВ Золото Скифов також звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За змістом статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності його дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Отже, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з частинами 1, 3, 11 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку. Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Відповідно до статті 6 вказаного Закону підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що заходи контролю здійснюються відповідними органами державного нагляду (контролю) у встановленому Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах.

Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (у редакції, чинні на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №3038-VI).

Статтею 41 Закону № 3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

На виконання вказаної норми, Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553), який згідно з пунктом 1, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з пунктом 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

В пункті 10 даного Порядку передбачено, що інспекції у своїй діяльності взаємодіють з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, державної статистики, а також з органами внутрішніх справ, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

З матеріалів справи вбачається, що позапланова перевірка на об`єкті Будівництво тимчасового центру відпочинку для дітей по вул. Коса Федотова, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область , кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:11:001:0345, замовник - ТОВ Золото Скифов , проектувальник - ПП Токмак-проект , предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт здійснена на підставі наказу №30П від 21.05.2018.

Ураховуючи вищевикладені норми законодавства та матеріали справи, суд вважає, що однією з підстав проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, у даному випадку - це лист Мелітопольської місцевої прокуратури №1-114-628-17/4 від 16.05.2018, який розглядається не як вимога правоохоронного органу, а саме як звернення юридичної особи щодо здійснення перевірки додержання позивачем вимог містобудівного законодавства при здійсненні будівельних робіт на об`єкті будівництва.

Крім того, суд вважає за необхідне також наголосити, що спірний наказ відповідача про проведення позапланової перевірки №30П від 21.05.2018 є актом індивідуальної дії.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 статті 4 КАС України).

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

По відношенню до рішень суб`єктів владних повноважень, які є актами індивідуальної дії, спосіб захисту порушеного права у контексті можливості відновлення прав позивача залежить від того, чи є таке рішення діючим (чинним) і таким, що підлягає виконанню, або рішення є таким, що вичерпало свою дію.

Крім того, перевіряючі фактично були допущені до проведення позапланової перевірки, про що свідчить підпис керівника підприємства на копії направлення від 30.05.2018 №241 на проведення перевірки. За наслідками проведеної перевірки складений відповідний акт та винесений оскаржений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Суд зазначає, що суб`єкт містобудування, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки, зокрема позапланової, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до такої перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16 (К/9901/19326/18), від 30.11.2018 у справі №808/1641/15 (К/9901/6626/18), від 20.12.2018 у справі №826/3014/16 (К/9901/27695/18), від 24.01.2019 у справі №826/13963/16 (К/9901/40298/18), від 12.04.2019 у справі №805/3873/17-а (К/9901/52414/18).

Отже, спірний наказ відповідача для здійснення позапланового заходу є виконаним, тобто таким, що вичерпало свою дію, а відтак підстави для його скасування відсутні.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування припису №21 від 25.06.2018 про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил суд зазначає про таке.

В оскаржуваному Приписі зазначено, що він складений за результатами позапланової перевірки та у зв`язку з поданням недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт від 10.07.2012 №ЗП08112115211, а також виконання будівельних робіт без затвердженої в установленому порядку проектної документації, що є ознакою самочинного будівництва та порушенням ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність .

Так, за приписами частини першої статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону №3038-VI проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Стаття 4 Закону №3038-VI встановлює, що об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури. До об`єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об`єкти їх влаштування.

Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Пункти 16, 17 Порядку передбачають, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 41 Закону №3038-VI та підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки (під час проведення перевірки) мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Обов`язковою умовою складання припису є встановлення під час перевірки факту порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

За приписами пункту 2 частини першої статті 34 Закону №3038-VI ( редакції, чинній станом на дату реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт) замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

При цьому, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті (частина десята статті 35 Закону № 3038-VI)

Як встановлено матеріалами справи, позивачем 12.07.2012 за №ЗП08112115211 подано декларацію про початок виконання будівельних робіт, яку зареєстровано відповідачем та отримано дозвіл на виконання будівельних робіт у відповідності до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, ознаками самочинного будівництва є відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майно самочинним будівництвом.

Відповідно до частин четвертої, сьомої статті 376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Частиною першою статті 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства, у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Таким чином, підставою для винесення припису у відповідності зі статтею 38 цього Закону є встановлення факту виконання позивачем будівельних робіт, що суперечать суспільним інтересам або порушують права інших осіб, істотно порушують будівельні норми, а також докази неможливості перебудови такого об`єкту з метою усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб чи істотного порушення будівельних норм.

Отже наведені законодавчі положення передбачають застосування до особи, яка здійснила самочинне будівництво, такий захід відповідальності, як знесення, лише у 2 випадках: 1) у разі порушення прав інших осіб; 2) у випадку істотного відхилення від проекту, що порушує права інших осіб або істотного порушення будівельних норм, якщо буде встановлено неможливість проведення перебудови.

Зазначене підтверджується й правовим висновком Верховного суду України у справі № 6-381цс15, викладеним у постанові від 24.06.2015, у якому зазначено, що з врахуванням змісту статті 376 Цивільного кодексу України та судової практики її застосування, в тому числі правових позицій Верховного суду України, знесення самочинного будівництва є крайнім заходом відповідальності, який може бути застосовано до особи, що його здійснила, і лише за наявності визначених законодавством підстав, тобто у разі порушення прав інших осіб, у випадку істотного відхилення від проекту, що порушує права інших осіб або істотного порушення будівельних норм, якщо буде встановлено неможливість проведення перебудови.

Знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази як істотного відхилення від проекту будівництва та істотного порушення ДБН, так і докази порушення прав інших осіб.

Так, до матеріалів справи долучений (вх. №2600 від 17.01.2020) висновок експерта Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 21.05.2019 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №219-19 по заяві представника ТОВ Золото Скифів адвоката Вишнякової І.О.

Виконання експертизи доручено судовому експерту Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Пастухову В.О., який має вищу будівельно-технічну освіту по спеціальності Будівництво та цивільна інженерія за фахом інженер-будівельник, освітньо-кваліфікаційний рівень магістр , п`ятий кваліфікаційний клас судового експерта, експертну кваліфікацію за спеціальностями: 10.6 - Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів , 10.10 - Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд , свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта №73-Дн від 20.09.2017 експертно-кваліфікаційною комісією Дніпропетровського науково- дослідного інституту судових експертиз, дійсне до 20.09.2022. Стаж експертної роботи з 01.03.2017 року. Слід зауважити, що вказаний висновок підготовлено для подання до суду, експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Зі змісту висновку експерта від 21.05.2019 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи судом встановлено наступне.

На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставлене наступне питання: Чи є об`єкт, розташований на земельній ділянці площею 0,1220 га, що знаходиться за адресою: вул. Коса Федотова, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, нерухомим майном або тимчасовою спорудою.

Огляд об`єкта дослідження за місцем його фактичного розташування проводився 26.04.2019 методом візуального та інструментального дослідження в світлу пору, при цьому, виконувались візуальний огляд, опис, контрольні заміри та фотофіксація.

Експертизою встановлено, що відповідно до копії договору земельної ділянки від 23.04.2008 орендодавець - Кирилівська селищна рада, Якимівського району, Запорізької області та орендар - ТОВ Золото Скіфів уклали договір, відповідно до якого орендодавець надавав, а орендар приймав в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення пляжного устаткування, яка знаходиться в смт Кирилівка Якимівського району, Запорізької області, вул. Коса Федотова, кадастровий номер земельної ділянки №2320355400:11:001:0345. Договір було укладено на 49 років. Вказаний договір зареєстровано Якимівським районним відділом Запорізької регіональної філії підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам за №040826400420 від 14.09.2008.

Відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років ТОВ Золото Скіфів для розміщення пляжного устаткування, площею: 0,1220 га, розташованої за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова із земель житлової та громадської забудови Кирилівської селищної ради Якимівського району, Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки №2320355400:11:001:0345, було виконано визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Також на підставі Акту приймання-передачі земельної ділянки від 23.04.2008 було передано згадану земельну ділянку для розміщення пляжного устаткування в натуру орендарю ТОВ Золото Скіфів .

Під час проведення візуально-інструментального огляду об`єкта дослідження, на території земельної ділянки, площею 0,1220 га, що розташований за адресою: вул. Коса Федотова, смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області виявлено, що на території вказаної земельної ділянки розташована дерев`яна споруда, яка улаштована на бетонних блоках та опорних цегляних колонах.

Крім того, виявлено, що двоповерхова будівля має каркасно- щитову конструкцію із дерев`яного брусу та обшивкою зовнішніх стін дерев`яними дошками. Будівля має двохскатний дах по кроквяній системі із покрівлею металевим профільованим листом. Віконні та дверні прорізи заповнено металопластиковими виробами.

Основа улаштована з бетонної підготовки товщиною 400 мм, виконаної в рівень поверхні існуючого піщаного ґрунту. Об`єкт дослідження розміщено на бетонні блоки та цегляні опорні колони. Такі міри улаштовано для унеможливлений підтоплення будівлі. Каркас об`єкта дослідження виконано нижніми та верхніми обв`язками із дерев`яного бруса першого та другого поверхів, вертикальні стійки в стінах першого та другого поверхів також з дерев`яного брусу, балки перекриття із дерев`яного брусу на прогоні вздовж довжини будівлі, стіни обшиті дерев`яними вагонками. З`єднання елементів між собою улаштовано за допомогою шурупів. Таким чином улаштована полегшена конструкція будівлі об`єкту 'дослідження із дерев`яних брусів, дошок та вагонки.

При огляді об`єкта дослідження було виконано декілька контрольних шурфів під основою будівлі, за результатами яких експертом було встановлено, що опорні конструкції основи будівлі не заглиблено нижче глибини промерзання ґрунту, фундамент відноситься до мало заглиблених та не має підошви.

У даному випадку, будівлю об`єкту дослідження можливо доволі швидко демонтувати та знову побудувати на іншому фундаменті, так як встановлено, що вона складається із збірно-розбірних елементів полегшеної конструкції у розумінні п. п. 2.2, 2.3, 2.4 та ДСТУ-Н Б А1.1-84:2008 Настанова. Керівний документ С. Щодо поводження з комплектами та системами за директивою стосовно будівельних виробів .

Спираючись на вищевикладені в дослідницькій частині судження і розрахунки, експерт дійшов до висновку, що за результатами натурного візуального огляду та камерального дослідження наданих документів встановлений факт приналежності двоповерхової будівлі, яка розташована на території земельної ділянки, площею 0.1220 га, за адресою: вул. Коса Федотова, смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області, до тимчасових будівель, так як відповідно до конструктивних характеристик її можливо демонтувати та знову побудувати на іншому фундаменті, тому що вона складається із збірно-розбірних елементів полегшеної конструкції.

Висновок експерта був направлений позивачем відповідачу, проте жодних зауважень та заперечень щодо цього доказу відповідачем до суду не надано, будь-яких додаткових письмових пояснень щодо висновків експерта відповідачем також не надано.

Оцінюючи висновок експерта за правилами ст.90 КАС України суд вважає його належним та допустимим доказом стосовно обставин, що підлягали встановленню під час розгляду справи. На противагу встановленому у висновку судової будівельно-технічної експертизи відповідачем не надано жодних доказів, а його усні пояснення щодо незгоди з висновком експерта суд відхиляє як непереконливі.

Оскільки проектною документацією на зазначений у декларації про початок виконання будівельних робіт об`єкт, а саме Будівництво тимчасового центру відпочинку дітей, вул. Коса Федотова в смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області передбачено благоустрій території в частині встановлення тимчасових споруд, при цьому, експертом підтверджено тимчасовість споруди, щодо якої проводилася перевірка відповідачем та винесений оскаржуваний припис, тобто, встановлена протиправність віднесення цієї споруди до самочинно збудованої будівлі в розумінні статті 376 ЦК України, суд вважає недоведеним висновок відповідача щодо недостовірності даних у декларації про початок виконання будівельних робіт та в цілому про виконання таких робіт без затвердженої в установленому порядку проектної документації, у зв`язку із чим оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом під час ухвалення рішення також враховано, що 25 червня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту ДАБІ Запорізької області було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо керівника замовника будівництва ТОВ Золото Скифов Дулі Л.А. відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, припис №61 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, а у подальшому, постанова №63 від 06.07.2018 по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн. В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що замовником будівництва ТОВ Золото Скифов подано недостовірні дані у декларацію про початок виконання будівельних робіт від 10.07.2012 №ЗП08112115211, а також виконання будівельних робіт без затвердженої в установленому порядку проектної документації з будівництва трьох поверхової будівлі по АДРЕСА_1 область що є ознакою самочинного будівництва та порушення вимог законодавства.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2018 по справі №280/4359/18, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 про повернення апеляційної скарги, адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту ДАБІ у Запорізькій області про визнання протиправними і скасування припису від 25.06.2018 №61 та постанови №63 від 06.07.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності задоволено у повному обсязі.

За приписами частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, під час розгляду справи №280/4359/18 встановлено, що з огляду на дотримання позивачем встановлених чинним законодавством приписів щодо оформлення початку виконання будівельних робіт, а також не дослідження питання посадовими особами ДАБІ щодо можливості перебудови спірного об`єкту, винесення припису від 25.06.2018 №61 про знесення будівлі передчасним та незаконним.

Таким чином, на думку суду, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2018 по справі №280/4359/18 є преюдиційним у частині зазначених висновків та встановлених обставин, відповідно не потребує доказуванню. При цьому, за своїм змістом припис від 25.06.2018 №61 є аналогічним оскарженому у даній справі припису від 25.06.2018 №21, відмінність лише полягає у тому, що вимоги одного поширюються на юридичну особу ТОВ Золото Скифов , а іншого - на фізичну особу керівника підприємства.

Зазначені обставини спростовують доводи відповідача про наявність підстав для знесення, оскільки таке знесення відбувається не в будь-якому випадку, а з чітко передбачених законом підстав, які в спорі між позивачем та відповідачем не виникли.

У зв`язку з чим, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаменту ДАБІ у Запорізькій області від 25.06.2018 №21 про знесення об`єкта будівництва, не відповідає вищевказаним вимогам закону, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Слід зазначити, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014, затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, відповідно до пункту 1 якого Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За приписами пункту 7 Положення, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ Золото Скифов документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДАБІ України за задоволену вимогу немайнового характеру про скасування припису.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Золото Скифов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 25.06.2018 №21 про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Судові витрати в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Золото Скифов (72563, Запорізька область, Якимівський район, селище міського типу Кирилівка, вул. Квіткова, 83; код ЄДРПОУ 35215826) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 10.03.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко